Справа №295/6315/19
1-кс/295/3470/19
06.05.2019 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі: слідчого судді ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно,-
встановив:
Заявник звернулась до суду із клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного за ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 19.11.2018 року, а саме: 32/100 частин будинку АДРЕСА_1 .
В обгрунтування клопотання заявник зазначає, що ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 19.11.2018 року накладено арешт у формі заборони відчужувати, в тому числі здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з переходом права власності на 32/100 частин будинку АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0620 га за тієї ж адресою.
Власником данного майна є заявник - ОСОБА_3 .
При вирішенні питання про арешт майна судом не було враховано, що у кримінальному провадженні про підозру у вчиненні злочину особі, яка є власником майна, не повідомлялось. Даних, які б свідчили про можливість зникнення, втрати чи пошкодження арештованого майна не представлено.
Заявник зауважує, за період понад один рік проведення досудового розслідування вона була викликана одного разу для дачі пояснень як свідок.
Існуюче обтяження протягом наведенного терміну не відповідає завданням кримінального провадження та підлягає скасуванню як непропорційне.
Просить звернути увагу, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем майна, при цьому докази того, що арештоване майно є об'єктом кримінально-протиправних дій, відсутні.
У судовому засіданні заявник, представник заявника клопотання підтримали.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Слідчим суддею встановлено.
В провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження №12018060020000070 від 03.01.2018р., зареєстровані на підставі заяви ОСОБА_5 про те, що невідомі особи шляхом обману заволоділи нерухомим майном, а саме частиною будинку, яку заповіла їй її мама - ОСОБА_6 та на яке 28.12.2009 р. вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Звертаючись із клопотанням про накладення арешту на майно, слідчий мотивував це наступним.
20 липня 1998 року ОСОБА_6 на випадок своєї смерті заповіла належну їй частину житлового будинку, а саме 32/100 частини, та належну земельну ділянку, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , своїй дочці ОСОБА_5 , про що складено посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_7 заповіт. Відповідно до напису на заповіті від 27.08.2009, в.о. державного реєстратора посвідчує, що за наявними в Житомирському обласному державному нотаріальному архіві відомостями, даний заповіт не змінений і не скасований.
Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складено 31.01.2004 в книзі реєстрації актів про смерть запис за №2143.
28.12.2009 державним нотаріусом складено свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яким посвідчено, що спадкоємицею 5/6 часток зазначеного у заповіті майна ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її дочка - ОСОБА_5 . До спадкового майна належить 32/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , та земельна ділянка, площею 0, 0620 га за тієї ж адресою.
28.08.2017 ОСОБА_5 звернулася із заявою про державну реєстрацію права власності на вищенаведене майно до виконавчого комітету Житомирської міської ради, однак 30.08.2017 їй відмовили у зв'язку з тим, що на 32/100 частин житлового будинку 11.05.2017 у ДРРПНМ був відкритий розділ 11254921181101 та зареєстровано право власності за іншою особою на підставі договору дарування №657 від 11.05.2017.
Опрацюванням інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 20.08.2007 до Реєстру внесено відомості про право власності на 32/100 частки будинку за адресою: АДРЕСА_2 (далі-будинок) за ОСОБА_6 , та 68/100 частки будинку за ОСОБА_8 . 04.10.2010 право власності на частку ОСОБА_8 закрито у зв'язку із відчуженням долі.
04.10.2010 зареєстровано право власності на 68/200 частки будинку за ОСОБА_9 та право власності на 68/200 частки будинку за ОСОБА_10 на підставі договору дарування №4912 від 10.09.2010, посвідченого нотаріусом ОСОБА_11 .
В подальшому 20.16.2016 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр реєстрації» Сінгурівської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_12 зареєстровано право власності без визначення розміру часток на вищенаведений будинок за ОСОБА_13 на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира №2-1897/07 від 01.03.2007 (суддя ОСОБА_14 ). Право власності за ОСОБА_13 припинено 17.03.2017 у зв'язку з повним відчуженням, відомості про що внесено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_15 .
17.03.2017 наведеним нотаріусом на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку, серія та номер №323 від 17.03.2017, зареєстровано право власності на частину житлового будинку за ОСОБА_16 . При цьому, у ДРРПНМ не зазначено розміру відчуження частки.
17.05.2017 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_15 зареєстровано припинення права власності за ОСОБА_16 та зареєстровано набуття права власності на 32/100 частки житлового будинку на підставі договору дарування частини житлового будинку, серія та номер: 657 за ОСОБА_3 .
За наслідком розгляду клопотання про арешт майна ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 19.11.2018 року накладено арешт у формі заборони відчужувати, в тому числі здійснювати будь-які реєстраційні дії, пов'язані з переходом права власності на 32/100 частин будинку АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,0620 га за тієї ж адресою, спадкоємницею яких відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 28.12.2009 була ОСОБА_5 .
Під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність задоволення клопотання з метою недопущення відчуження майна, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Відповідно до ч.2 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Заявником не надано доказів на підтвердження необґрунтованості застосованих заходів забезпечення, або недоцільності їх подальшого застосування.
Продовження дії заходів забезпечення у вигляді арешту, на думку слідчого судді, є необхідним з метою збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, клопотання не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 170-174 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно - 32/100 частин будинку АДРЕСА_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 10.05.2019 року о 10-30 год. в залі 4-Б-7 Богунського районного суду м. Житомира.
Слідчий суддя ОСОБА_1