Постанова
Іменем України
19 липня 2007 року
Справа № 2-15/3052-2007
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Гонтаря В.І.,
за участю представників сторін:
позивача: Вербицької Тетяни Анатоліївни, довіреність №3/ю від 03.01.2007, виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму;
відповідача: Болховітіна Юрія Миколайовича, довіреність №31 від 15.06.2007, вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту";
відповідача: Скворцової Ірини Леонасівни, довіреність №38 від 12.07.2007, вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту";
відповідача: Вовкобрун Ганни Йосипівни, довіреність №37 від 12.07.2007, вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту";
розглянувши апеляційну скаргу вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко І.А.) від 4 квітня 2007 року у справі № 2-15/3052-2007,
за позовом виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (вул. Крівошти, 27, Ялта, 98600)
до вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" (вул. Руданського, 8, Ялта, 98600)
про стягнення 3975,39 грн.,
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 квітня 2007 року у справі №2-15/3052-2007 (суддя І.А. Іщенко) задоволено позов виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму до вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" про стягнення 3975,39грн.
Суд стягнув з вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" на користь виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму 3376,92грн. основного боргу, 208,40грн. пені, 94,34грн. 3% річних, 295,73грн. інфляційних витрат, 102,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення місцевого господарського суду, у задоволенні позову відмовити.
Сторона посилається на те, що господарським судом при прийнятті рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Відповідач вказує на те, що виток води стався на ділянці двох новопідключених абонентів, а вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту" до цього витоку води не має будь-якого відношення.
Виставлена сума є незаконною та не відповідає пунктам 3.1 та 3.2 "Правил" про межі балансової відповідальності з водопровідної мережі.
В судовому засіданні з 18.06.2007 року по 21.06.2007 року було оголошено перерву.
Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 16.07.2007 року у складі судової колегії було здійснено заміну судді Горошко Н.П., у зв'язку з відпусткою, на суддю Ґонтаря В.І.
За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось на російській мові.
В судовому засіданні з 16.07.2007 року по 19.07.2007 року було оголошено перерву.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія повторно розглянувши матеріали справи, встановила наступне.
Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" про стягнення 3975,39грн. за договором №541 від 18.01.2001 на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків до комунальної каналізації, з яких: 3376,92грн. - основний борг, 208,40грн. - пені, 94,34грн. - 3 % річних, 295,73грн. - інфляційних витрат. (а. с. 2-3).
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідно до договору №541 від 18.01.2001 надавав відповідачу послуги на відпуск води з комунального водопроводу і прийом стоків до комунальної каналізації, однак відповідач обов'язки за договором виконував неналежним чином, що привело до утворення заборгованості у розмірі 3376,92грн. та нарахування штрафних санкцій, і позивач змушений звернутися до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.
Судова колегія розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування норм матеріального та процесуального права, дослідивши надані докази, вислухавши пояснення представників сторін, дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18 січня 2001 року між виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (Водоканал) (позивач) та вищим навчальним закладом "Ялтинський університет менеджменту" (Абонент) (відповідач) було укладено договір №541 на постачання води з комунального водопроводу та прийом стоків до комунальної каналізації. (а. с. 8).
Згідно з пунктом 1 вказаного договору, позивач приймає на себе зобов'язання постачати питну воду з комунального водопроводу та надавати послуги по водовідведенню, а відповідач зобов'язується сплачувати за отримані послуги.
Матеріали справи свідчать про те, що позивач обов'язки за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується рахунками №805 (а. с. 21-34).
Відповідно до пункту 12.9 Правил користування системами комунального водопостачання й водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом №65 Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994, рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами в п'ятиденний строк після їхнього пред'явлення позивачем. Вказане положення закріплене також і пунктом 8 Договору.
Відповідачу щомісяця пред'являлися рахунки на оплату, в яких вказувалось про обсяг наданих послуг, тарифи і загальна сума, яка підлягає сплаті.
Так, відповідач всупереч вимогам Договору та вимогам чинного законодавства зобов'язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення за виставленими рахунками не виконував належним чином, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 3376,92грн. за період з 01.09.2005 по 01.10.2006, що стало підставою для звернення з позовом до суду і нарахуванню штрафних санкцій.
Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму 08.07.2005 було складено акт про наявність на мережах відповідача витоку. Відповідно вказаного акту відповідачу було проведено нарахування за у розмірі 4291,38грн.
Зазначений акт від 08.07.2005 та рахунок №541 від 18.08.2005 на суму 6182,82грн. (в тому числі за актом на суму 4291,38грн.) не було оскаржено абонентом в установленому порядку.
Таким чином, вказана заборгованість утворилась у результаті часткової несплати відповідачем рахунку №541 від 18.08.2005 у сумі 3376,92грн., яка складає суму за використану воду у результаті витоку води.
Оскаржуючи дану суму нарахувань на підставі акту №б/н від 08.07.2005, відповідач посилається на те, що виток води стався на ділянці двох новопідключених абонентів, а вищий навчальний заклад "Ялтинський університет менеджменту" до цього витоку води не має будь-якого відношення.
Виставлена сума є незаконною та не відповідає пунктам 3.1 та 3.2 "Правил" про межі балансової відповідальності з водопровідної мережі.
Згідно з пунктом 4.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України затверджених наказом Держкомжилкомхозу від 01.07.2004 №65, "Абонент повинен виконувати всі рекомендації водоканалу направлені на поліпшення якості обліку води у його мережах". Але рекомендації водоканалу абонентом не були виконані, виток не було усунено. Тому 25.08.2005 було складено акт про те, що вимоги водоканалу не були виконані, та розрахунок заборгованості провадився за розтином труби, але у зв'язку з тим, що виток води провадився не повним діаметром, розрахунок було проведено із діаметром труби 15 мм. Також у пункті 11 договору вказано, що при виявлені витоку з мережі абонента, яка не фіксується приладами обліку Водоканал складає акт та провадить розрахунок води виходячи з пропускної здатності труби вводу при швидкості руху води у ній 2 м/сек, та дією її повним розтином на протязі 24 години на добу до часу усунення витоку.
Відповідно до пункту 8.2. договору, абонент, який не погодився з нарахуваннями повинен на протязі 5 днів з дати отримання рахунку подати претензію, але абонентом жодної претензії на нарахування згідно з актом пред'явлено не було.
Згідно з пунктом 1.13. Правил, водопровідні вводи від міста приєднання до міської мережі належать абоненту та абонентом експлуатуються, Водоканалом обслуговуються тільки ті вуличні та квартальні мережі, які знаходяться на його балансі.
Як встановлено пунктом 1.12. "Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України" затверджених наказом Держилкомхозу №65 від 01.06.1994, розділ границь балансової належності водопровідного вводу до зовнішнього обрізу будівлі тільки у житловому фонді місцевих органів державної виконавчої влади. Крім того, згідно з пунктом 15 договору від 18.01.2001 на відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації також вказано, що границя відповідальності за стан та експлуатацію водопровідних мереж для підприємств встановлюється - водопровідний ввід, який належить абоненту та ним експлуатується. Ялтинський університет менеджменту не відноситься до житлового фонду міської ради, а є підприємством, тому границя розподілу знаходиться у місті вводу, що підтверджується схемою підключення підприємства до водопровідної мережі виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму.
Отже, судова колегія не може прийняти до уваги посилання відповідача, які було викладено в апеляційній скарзі, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та спростовуються доказами наданими в матеріалах справи.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення було прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права та підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 квітня 2007 року у справі № 2-15/3052-2007 залишити без змін.
2.Апеляційну скаргу вищого навчального закладу "Ялтинський університет менеджменту" залишити без задоволення.
Головуючий суддя О.А. Щепанська
Судді Ю.М. Гоголь
В.І. Гонтар