вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"07" травня 2019 р. м. Київ Справа № 911/241/19
Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група компаній Вірамакс", м. Одеса
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК-Комфорт", Київська область, Києво-Святошинський район, с. Чайки
про повернення орендованого обладнання та стягнення заборгованості
секретар судового засідання Стаднік О.О.
представники:
від позивача - Н.О.Мельниченко
від відповідача - не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній Вірамакс» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою №105/01 від 15.01.2019 року (вх.№260/19 від 21.01.2019 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК - Комфорт» (далі - відповідач) про повернення орендованого обладнання та стягнення заборгованості за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року у розмірі 57052,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків по сплаті орендної плати за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року та поверненню орендованого обладнання позивачу у зв'язку із достроковим розірванням Договору оренди.
Ухвалою суду від 29.01.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/241/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 19.02.2019 року.
До суду від позивача надійшла заява №35/02 від 12.02.2019 року (вх. №3301/19 від 18.02.2019 року), про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 97795,35 грн. Таким чином, з урахуванням заяви про збільшення позивач просить стягнути з відповідача 97795,35 грн., з яких 6795,35 грн. заборгованість за листопад 2018 року, 45500,00 грн. заборгованість за грудень, 45500,00 грн. заборгованість за січень.
До суду від відповідача надійшла заява б/н від 18.02.2019 року (вх. №3399/19 від 19.02.2019 року) про відкладення підготовчого засідання.
Представник позивача у судовому засіданні 19.02.2019 року проти поданого клопотання відповідача не заперечував.
Ухвалою суду від 19.02.2019 року відкладено розгляд справи на 12.03.2019 року.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 05.03.2019 року (вх. №4580/19 від 07.03.2019 року), в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач зазначає, що орендодавцем при передачі в оренду обладнання не було надано будь-яких документів, які б свідчили про можливість експлуатації такого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин» від 30.01.2013 року №62. Відповідач вважає, що за ним відсутня заборгованість з орендної плати та посилається на те, що ним не отримано будь-яких вимог про розірвання договору та про повернення майна. При цьому, відповідач вважає, що Договір фактично пролонговано і він фактично діє, оскільки сторонами вчинялись конклюдентні дії, такі як сплата орендної плати.
Представник позивача у судовому засіданні 12.03.2019 року повідомив, що ним не отримано відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 12.03.2019 року продовжено строк підготовчого провадження у справі №911/241/19 на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 09.04.2019 року.
До суду від позивача надійшла відповідь на відзив №126/03 від 19.03.2019 року (вх. №5894/19 від 25.03.2019 року). У відповіді на відзив позивач зазначає, що вимога про дострокове розірвання Договору направлена на адресу відповідача згідно офіційних відомостей з ЄДРПОУ, що підтверджується копіями опису від 19.12.2018 року, списком згрупованих поштових відправлень від 21.12.2018 року та фіскального чеку від 21.12.2018 року. Також, позивач зазначає, що декларації про відповідність орендованого обладнання містяться в технічному паспорті, який надавався відповідачу разом з будівельним обладнанням, що підтверджується актами прийому-передачі будівельних люльок. До відповіді на відзив також додано копію Договору про переведення боргу від 05.12.2017 року, укладеного між ТОВ «Бау-Євротех», ТОВ «МГК Вірамакс» та ТОВ «ТСК-Комфорт». Згідно зазначеного договору, ТОВ «Бау-Євротех» переуступив ТОВ «МГК Вірамакс» борг, який виник з Договору оренди обладнання №БЕ/А/250/140 від 21.08.2017 року у розмірі 71348,08 грн., який в подальшому зараховується ТОВ «МГК Вірамакс» в якості гарантійного платежу та/або орендної плати за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року.
До суду від відповідача надійшли заперечення б/н від 01.04.2019 (вх. №6645/19 від 03.04.2019 року) на відповідь на відзив.
Представник позивача у судовому засіданні 09.04.2019 року повідомив, що ним не отримано заперечення на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 09.04.2019 року закрито підготовче провадження у справі №911/241/19 та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.05.2019 року.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 03.05.2019 року (вх.№8631/19 від 03.05.22019 року) про відкладення розгляду справи.
До суду від позивача надійшло клопотання №187/05 від 02.05.2019 року (вх.№8835/19 від 07.05.2019 року) та №187/05 від 02.05.2019 року (вх.№8816/19 від 07.05.2019 року) про долучення до матеріалів справи звіту про дебетові кредитові операції по рахунку адвоката Мельниченко Н.О., що підтверджує оплату витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 21.12.2018 року.
Також, до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 07.05.2019 року (вх.№8896/19 від 07.05.2019 року), в якому представник позивача просить суд вважати раніше поданий звіт про дебетові кредитові операції по рахунку адвоката Мельниченко Н.О. доказом оплати понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, у судове засідання 07.05.2019 року не з'явився.
У судовому засіданні 07.05.2019 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 07.05.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній Вірамакс» (за договором - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» (за договором - орендар) 05.12.2017 року укладено Договір оренди обладнання №ВК/А/250/157 (далі - Договір), відповідно до умов п. 1.1. якого, орендодавець надає орендарю у тимчасове платне користування (оренду) обладнання, кількість, характеристики, ідентифікуючи ознаки і оціночна вартість якого вказуються у додатках (специфікаціях) до цього Договору та Актах прийому-передачі обладнання в оренду.
Відповідно до п. 2.1. Договору, передача обладнання в оренду здійснюється на підставі акта прийому-передачі обладнання в оренду, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Згідно п. 4.1. Договору, нарахування орендної плати починається з наступного дня, зазначеного в Акті прийому-передачі обладнання і закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди.
Орендар здійснює 100% попередню оплату за користування обладнанням, переданим йому в оренду за умовами цього договору. Нарахування орендної плати починається з наступного дня від дати, зазначеної в Акті прийому-передачі обладнання в оренду та закінчується днем оформлення Акту прийому-передачі (повернення) обладнання з оренди (пп. 4.1.1. п. 4.1. Договору).
Підпунктом 4.1.2. п. 4.1. Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем шляхом щомісячного перерахування грошових коштів на п/р орендодавця не пізніше дати (числа місяця) отримання обладнання в оренду. Тобто, якщо орендар отримав обладнання в оренду 10 числа певного місяця, наступний платіж має бути ним внесений до 10 числа наступного місяця.
У підпункті 4.2.1. п. 4.2 Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за одиницю орендованого обладнання становить 6500,00 грн. на місяць, у тому числі ПДВ 1083,33 грн.
Відповідно до п. 7.1. Договору, по закінченню, або достроковому припиненні терміну дії цього Договору орендар передає (повертає) орендодавцю обладнання за Актом прийому-передачі обладнання.
У пункті 8.1. Договору сторони погодили, що Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині виконання зобов'язань - до моменту їх повного виконання.
Позивач в позовній заяві зазначає, що він належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та передав в оренду відповідачу згідно Специфікації від 05.12.2017 року (Додаток №1 до Договору) будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 шт. загальною вартістю 1251138,14 грн. з ПДВ., що також підтверджується, актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/1 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/2 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/3 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/4 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/5 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/6 до Договору), актом прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року (Додаток №2/7 до Договору), які підписано представниками сторін та скріплено їх печатками.
03.01.2018 року між ТОВ «Міжнародна група компаній Вірамакс» та ТОВ «ТСК Комфорт» укладено Додаткову угоду до Договору відповідно до умов п.1. якої сторони дійшли згоди, що оплата орендних платежів з січня по березень 2018 року здійснюється в такому порядку: у січні 2018 року орендна плата за користування предметом оренди орендодавцем не нараховується та орендарем не сплачується; у лютому 2018 року плата за користування предметом оренди орендодавцем нараховується в повному обсязі та сплачується орендарем у повному обсязі; у березні 2018 року плата за 15 днів користування предметом оренди нараховується орендодавцем та сплачується орендарем у повному обсязі. Згідно п. 2 Додаткової угоди до Договору, сторони домовились, що орендодавець 02.02.2018 року зобов'язаний демонтувати щити управління з дистанційним пультом, зафіксувати будівельні люльки на фасаді або на землі або на даху будівлі, з метою уникнення пошкоджень фасаду будівлі, відключити від щита управління та заізолювати електричні кабелі, двигун з редуктором заізолювати стрейч-плівкою. Орендар зобов'язаний протягом 3-х робочих днів з моменту виставленого орендодавцем рахунку, оплатити орендодавцю витрати, пов'язані з відключенням орендованого майна у розмірі 500,00 грн. за кожну будівельну люльку.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач надав орендарю послуги з оренди будівельного обладнання за Договором, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000176 за грудень 2017р. на суму 45500,00 грн., №ОУ-0000185 за лютий 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0000389 за березень 2018 року на суму 22750,00 грн., №ОУ-0000484 за квітень на суму 45500,00 грн., №ОУ-0000704 за травень 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0000874 за червень 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0001152 за липень 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0001277 за серпень 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0001603 за вересень 2018 року на суму 45500,00 грн., які підписано представниками сторін та скріплено їх печатками, №ОУ-0001756 за жовтень 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0002032 за листопад 2018 року на суму 45500,00 грн., №ОУ-0002194 за грудень 2018 року на суму 45500,00 грн., №0000095 за січень 2019 року на суму 45500,00 грн.
Акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0002194 за грудень 2018 року на суму 45500,00 грн. та №0000095 за січень 2019 року на суму 45500,00 грн. за підписом позивача надсилались на адресу відповідача, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 15.01.2019 року та від 12.02.2019 року, фіскальним чеком від 15.01.2019 року та від 12.02.2019 року, однак не були підписані та не повернуті позивачу.
Розмір орендної плати за користування наданого згідно зазначених актів здачі-приймання робіт (надання послуг) обладнання складає 577931,80 грн.
Як зазначає позивач, відповідачем 30.01.2019 року частково сплачено борг у сумі 4757,42 грн. що підтверджується випискою по особовому рахунку за 30.01.2019 року, яку враховано позивачем в рахунок погашення заборгованості за актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) №ОУ-0002032 за листопад 2018 року.
Відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу 480136,45 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача. Таким чином за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 97795,35 грн.
Частинами 1 та 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Позивачем надіслано на адресу відповідача надсилалась претензія №109/07 від 09.07.2018 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) із вимогою погасити наявну заборгованість з орендної плати, проте, відповідачем зазначена претензія залишена поза увагою. Крім того, позивачем на адресу відповідача надсилався Акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2019 року, який відповідачем не підписано та не повернуто позивачу.
Враховуючи, що на момент звернення позивача до суду відповідач вказану заборгованість не погасив, позивач з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача 97795,35 грн. основної заборгованості.
Заперечуючи проти позову відповідач у своєму відзиві зазначає, що орендодавцем при передачі в оренду обладнання не було надано документів, які б свідчили про можливість експлуатації такого майна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту безпеки машин» від 30.01.2013 року №62. При цьому, відповідач посилається на те, що він неодноразово звертався до позивача з проханням надати йому документи, які підтверджують можливість використання обладнання що передається в оренду. Відповідач вважає що за ним відсутня заборгованість з орендної плати та посилається на те, що ним не отримано будь-яких вимог про розірвання договору та про повернення майна. Відповідач також вважає, що Договір пролонговано і він фактично діє, оскільки, сторонами вчинялись конклюдентні дії, такі як сплата орендної плати.
Як зазначив позивач у відповіді на відзив та підтверджується актами прийому-передачі будівельної люльки ZLP-630 у повній комплектації від 05.12.2017 року, що разом із обладнанням орендодавець передав, а орендар прийняв в тому числі й технічний паспорт, в якому міститься декларація про відповідність орендованого обладнання (п. 63 у актах прийому-передачі). Надання відповідачу іншої технічної документації на обладнання, що передається в оренду, не передбачено умовами Договору №ВК/А/157 від 05.12.2017 року.
Посилання відповідача на те, що він звертався до позивача з проханням надати йому документи, які підтверджують можливість використання обладнання що передається в оренду не приймаються судом до уваги, оскільки, відповідачем не надано належних та допустимих документальних доказів таких звернень.
Не приймаються до уваги у зв'язку із недоведеністю й посилання відповідача на те, що виставлені позивачем рахунки оплачувались відповідачем, оскільки, відповідачем на підтвердження факту оплати зі своєї сторони не поданого жодних належних та допустимих доказів. Відповідач також не скористався своїм правом подати власний контр розрахунок заборгованості у разі, якщо він вважає, що позивачем у розрахунку, доданому до позовної заяви не зазначено з чого саме складається така заборгованість.
Позивачем до матеріалів справи додано виписки по рахункам за 04.01.2018 року, 27.02.2018 року, 30.03.2018 року, 14.05.2018 року, 31.07.2018 року, 31.08.2018 року, 10.09.2018 року, 28.09.2018 року, 08.10.2018 року, 30.10.2018 року, 31.10.2018 року, 08.01.2019 року, 30.01.2019 року, які підтверджують часткову сплату відповідачем заборгованості та які враховано в розрахунок заборгованості, а також, Акт звірки взаєморозрахунків від 31.01.2019 року, який направлявся на адресу відповідача, однак, відповідачем такий акт не розглянуто та не підписано.
В матеріалах справи також міститься копія Договору про переведення боргу від 05.12.2017 року, укладеного між ТОВ «Бау-Євротех» (первісний боржник), ТОВ «МГК Вірамакс» (новий боржник) та ТОВ «ТСК-Комфорт» (кредитор). Згідно зазначеного договору, ТОВ «Бау-Євротех» переуступив ТОВ «МГК Вірамакс» борг, який виник з Договору оренди обладнання №БЕ/А/250/140 від 21.08.2017 року у розмірі 71348,08 грн. Згідно п.п. 2, 3 Договору, цим Договором регулюються відносини, пов'язані із заміною зобов'язаної сторони (первісного боржника) у зобов'язанні, що виникає із Договору оренди обладнання №ВК/А/250/140 від 21.08.2017 року. Первісний боржник переводить на нового боржника борг перед кредитором у розмірі 71348,08 грн., що виник на підставі зазначеного договору по зобов'язанню, а новий боржник погоджується виконати зазначене грошове зобов'язання. Кредитор, у свою чергу, не пізніше 05.12.2017 року укладає з новим боржником договір оренди обладнання на умовах ідентичним Договору №ВК/А/250/140 від 21.08.2017 року, а сума боргу, визначена вище, зараховується новим боржником у якості гарантійного платежу та/або орендна плата за отримані послуги оренди за новим договором оренди, у відповідності до умов, визначених п. 4.1 Договору оренди.
Отже, як зазначив позивач, кошти у розмірі 71348,08 грн. було враховано позивачем в якості гарантійного платежу та часткової сплати послуг з оренди за Договором оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року.
В процесі розгляду справи, відповідачем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх обов'язків зі сплати орендної плати за Договором. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, вимога про стягнення з відповідача 97795,35 грн. заборгованості з орендної плати підлягає задоволенню.
Крім того, пунктом 7.2. Договору передбачено, що дострокове розірвання Договору можливе лише з ініціативи орендодавця тільки в наступних випадках, зокрема, в разі нездійснення орендарем 1-го і більше чергових платежів, у строки і розмірах, що випливають з умов цього Договору. У цьому випадку Договір вважається розірваним через 7 календарних днів від дня направлення орендарю письмового повідомлення орендодавця за вказаною в Договорі адресою про припинення дії цього Договору.
08.10.2018 року позивач направив на адресу відповідача письмову вимогу №232/12 від 06.12.2018 року (докази надіслання наявні в матеріалах справи) в якій повідомив про дострокове розірвання Договору оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року з 13.12.2018 року, у зв'язку з чим просив повернути орендоване майно до 20.12.2018 року та погасити наявну заборгованість. Однак, відповідачем вимога позивача залишена без відповіді та реагування, орендоване обладнання не повернуто, а заборгованість не погашена. У зв'язку із тим, що відповідач після розірвання Договору продовжує користуватись орендованим майном, позивачем нараховано відповідачу оренду плату за таке користування за відповідні місяці.
Посилання відповідача на те, що ним не отримано вимогу №232/12 від 06.12.2018 року про дострокове розірвання Договору, повернення майна та погашення заборгованості, а також те, що позивачем не надано доказів отримання відповідачем такої вимоги, не приймаються судом до уваги, оскільки, зазначена вимога направлена на адресу відповідача згідно офіційних відомостей з ЄДРПОУ, що підтверджується копіями опису від 19.12.2018 року, списком згрупованих поштових відправлень від 21.12.2018 року та фіскального чеку від 21.12.2018 року. Крім того, п. 7.2. Договору містить обов'язок орендодавця лише надіслання письмового повідомлення орендарю про дострокове розірвання договору та не містить обов'язку отримувати підтвердження про вручення орендарю такого повідомлення.
Відповідно до пп. 7.3.1. п. 7.3 Договору, у разі дострокового розірвання Договору орендар зобов'язаний виконати умови п. 3.3 та п. 4.2 цього Договору, здійснити остаточне погашення заборгованості (при наявності) по орендній платі та інших зобов'язаннях, що випливають із умов договору. При цьому, згідно пп. 5.2.8. п. 5.2. Договору, орендар зобов'язаний повернути (здати на склад орендодавця) обладнання протягом десяти календарних днів після припинення терміну дії Договору або з моменту письмової вимоги (повідомлення) орендодавця у випадках, передбаченим цим Договором, належно упакованим, у справному стані з урахуванням природного зносу, очищеним від будівельних сумішей і фарби.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно приписів ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 5 ст. 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписами ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України, встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
У зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати, позивач, використовуючи своє право, надане п. 7.2. Договору та ст. 782 Цивільного кодексу України, надіслав відповідачу вимогу №232/12 від 06.12.2018 року про дострокове розірвання Договору оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року. Таким чином, враховуючи умови договору та норми чинного законодавства, Договір оренди обладнання №ВК/А/250/157 від 05.12.2017 року вважається достроково розірваним з 13.12.2018 року.
Враховуючи той факт, що відповідачем зобов'язання за Договором в частині сплати орендної плати не виконано, доказів повернення відповідачем позивачу будівельного обладнання суду не надано, а тому, вимоги позивача про витребування у відповідача будівельного обладнання підлягають задоволенню в повному обсязі.
Усі інші твердження та заперечення відповідача не спростовують вищевикладених висновків суду.
Крім того, суд звертає увагу сторін, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, №4241/03, від 28.10.2010).
Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 10200,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2018 року між Адвокатом Мельниченко Н . О. (адвокат) та ТОВ «Міжнародна група компаній Вірамакс» (замовник) укладено Договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого, адвокат зобов'язується надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалам, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правову допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування (ведення справи). Представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних органах та контролюючих органах з питань, а клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором.
В якості доказу надання юридичних послуг та понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10200,00 грн., до матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги від 21.12.2018 року, акт здачі-приймання послуг від 14.01.2019 року за Договором про надання правової допомоги від 21.12.2018 року на суму 10200 грн. з описом робіт, виконаних адвокатом, ордер серія ОД №255151 від 15.01.2019 року, виданий на підставі Договору від 21.12.2018 року, свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю серія НОМЕР_1 від 18.12.2018 року, видане Мельниченко Н . О ., звіт про дебетові та кредитові операції по рахунку « Мельниченко Н.О .» за квітень 2019 року, з якого вбачається, що вищевказані послуги у сумі 10200,00 грн. сплачені позивачем у повному обсязі.
Згідно ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються обставини надання позивачу адвокатом Мельниченко Н.О. професійної правничої допомогита належним чином доведено обставин здійснення позивачем оплати послуг за надання правової допомоги в зазначеному розмірі саме в якості оплати послуг адвоката та безпосередньо адвокату, оскільки, оплата таких послуг за зазначеним договором була здійснена позивачем на користь отримувача - адвоката Мельниченко Н.О., що підтверджується звітом про дебетові та кредитові операції по рахунку « Мельниченко Н.О .» за квітень 2019 року, у зв'язку з чим, зазначені витрати є витратами на послуги адвоката та відповідно є судовими витратами в розумінні ст. 123 ГПК України.
Суд зауважує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами, до правової допомоги належать й консультації, роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво в судах тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16).
Так, дослідивши матеріали справи та враховуючи заперечення відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, категорію та складність справи, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об'єм роботи, проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви та під час розгляду справи, а також задоволення позову, суд вважає заявлену суму витрат на послуги адвоката в сумі 10200,00 грн. співмірною з розміром заявлених вимог.
Враховуючи зазначене, суд вважає обґрунтованим розмір покладених на відповідача витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката у сумі 10200,00 грн.
Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 5, кв. 96, код ЄДРПОУ 37438209) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній Вірамакс» (65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 606, код ЄДРПОУ 41538244) 97795 (дев'яносто сім тисяч сімсот дев'яносто п'ять) грн. 35 коп. заборгованості з орендної плати, 3842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК-Комфорт» (08135, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Чайки, вул. Валерія Лобановського, буд. 5, кв. 96, код ЄДРПОУ 37438209) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група компаній Вірамакс» (65005, Одеська область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Бугаївська, буд. 21, офіс 606, код ЄДРПОУ 41538244) будівельне обладнання, а саме, будівельні люльки ZLP-630 у кількості 7 штук., загальною вартістю 1251138,14 грн.:
№Найменування Од. вим.К-сть 1х6мЦіна* з ПДВ 20%, грн.Сума з ПДВ 20%, грн.Примітки
1Передня балюстрадашт.3 1608,75 4826,25
2Задня балюстрадашт.3 1706,25 5118,75
3Платформа залізнашт.3 5265,00 15795,00
4Торцева боковинашт.2 1852,50 3705,00
5Направляючий ролик вантажного тросашт.6 190,00 1140,00
6Болт М12x60шт.105,5055,00
7Гайка самозажимнашт.101,0210,20
8Болт МІ2x150шт.1212,92155,04
9Болт М12х130шт.1211,73140,76
10Болт МІ2x120шт.1810,89196,02
11Гайка М12шт.421,0242,84
12Шайба М12шт.420,5422,68
13Шайба пружинна М12шт.420,2711,34
14Передня опорна стійка балкишт.2 1903,63 3807,26
15Задня опорна стійка балкишт.2 1627,60 3255,20
16 Верхній кронштейн передньої опорної стійки балкишт.2 1459,44 2918,88
17Верхній кронштейн задньої опорної стійки балкишт.2 1459,44 2918,88
18Фронтальна балкашт.2 1395,98 2791,96
19Середня балкашт.2 1142,17 2284,34
20Задня балкашт.2 1395,98 2791,96
21Фронтальна стійкашт.2 1269,08 2538,16
22Талрепшт.2292,50585,00
23Головка консолі задняшт.2507,65 1015,30
24Палець L=110, d=25шт.1012,38123,80
25Палець L=100, d=25шт.1011,94119,40
26Палець L=85, d=25шт.412,3649,44
27Палець L=55, d=25шт.22,655,30
28Головка консолішт.2507,65 1015,30
29Шайба М20шт.264,94128,44
30Шплінтшт.264,10106,60
31Ролик пластиковийшт.258,32116,64
32Коуш для тросівшт.810,7385,84
33Двигун з редуктором ZLР630шт.230952,71 61905,42
34Кінцевий вимикачшт.2200,00400,00
35Болт М3х20шт.87,3658,88
36Гайка М3шт..80,564,48
37Палець-фіксатор для механізму підйому ф16; L-132шт.2146,25292,50
38Болт М10x90шт.43,9015,60
39Гайка М10шт.80,695,52
40Шайба М10шт.80,292,32
41Запобіжне гальмо (уловлювач)шт.26581,25 13162,50
42Планка кінцевого вимикачашт.297,00194,00
43Щит управління з дистанційним пультомшт.1 9375,00 9375,00
44Кабель електричний L=100m, кг-5G, 2,5mm2шт.1 6239,58 6239,58
45Трос вантажний L=100т, D=0.83шт.4 3541,67 14166,68
46Трос розвантажувальний L=7т, D=0.83 (2шт в бухті)шт.2395,83791,66
47Зажим для тросівшт.346,77230,18
48Вантаж троса вантажногошт.4390,00 1560,00
49Болт М8х25шт.165,5088,00
50Гайка М8шт.161,0216,32
51Шайба М8шт.320,5417,28
52Колесо фасаднешт.2404,17808,34
53Болт МІ0x75шт.83,5028,00
54Гайка М10шт.80,695,52
55 Шайба М10шт.80,292,32
56 Шайба пружинна М10шт.80,171,36
57Колесо ходовешт.4292,501170,00
58Болт М10x25шт.162,7744,32
59Гайка М10шт.160,6911,04
60Шайба М10шт.160,294,64
61Шайба пружинна М10шт.160,172,72
62Обмежувачшт.2170,63341,26
63Зажим для тросу, d=8шт.26,7713,54
64Гайка М6шт.40,692,76
65Противагишт.36375,00 13 500,00
66Технічний паспортшт.1625,00625,00
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 10.05.2019 року.
Суддя Д.Г. Заєць