Справа № 420/1101/19
03 травня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника відповідача - Кур'ян Н.М. (за довіреністю),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити дії,-
25 лютого 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі, в якому позивач просить суд:
1. Визнати дії відповідача протиправними щодо переведення з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 рр.;
2. Зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 з дня подання заяви, з 26.09.2018 року пенсію за віком і здійснити розрахунок пенсії з 26.09.2018 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні у розмірі 5377,90 грн., тобто середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 рр.
Ухвалою від 04 березня 2019 року відкрито провадження у даній справі, ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 22.01.2002 року отримував пенсію по вислузі років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по 30.09.2018 року згідно наданого атестату про зняття з обліку № 1465 головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.09.2018 року. 26.09.2018 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідач йому відмовив, пославшись на те, що позивач звернувся із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відмова відповідача №403/К-5 від 03.12.2018 року містить вимоги щодо призначення пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший, а також застосування показника середнього заробітку в галузях економіки за 2014-2016 pp. у розмірі 3764,40 грн. Позивач у позовній заяві зазначає, що йому відмовлено безпідставно та незаконно, а дії відповідача є протиправними. Позивач перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» 26.09.2018 року ним було подано заяву, зареєстровану за № 4099, до Управління про призначення пенсії за віком. Відмовляючи позивачу, відповідач стверджує, що частиною третьою статті 45 Закону №1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, одержаних органами Пенсійного фонду. У своїй відмові відповідач посилається на те, що відповідно до пункту 4-3 розділу ХV Закону № 1058 пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 1 жовтня 2017 року перераховується із застосуванням заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Відповідачем зазначено, що пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 9 місяців 12 днів та заробітної плати, визначеної за період роботи з 01.07.2000 року по 31.08.2018 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., з 26.09.2018 року розмір пенсії позивача становить - 6126,37 грн., де: 6051,90 - основний розмір пенсії, 75,18 - доплата за понаднормативний стаж (7 років). Посилаючись на ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», ст.ст.27,40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» позивач зазначає, що оскільки, позивач не згоден з переведенням з одного виду пенсії на інший, а просив управління призначити пенсію за іншим Законом, тобто йдеться про призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах одного Закону, то застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. неправомірне. Після звільнення з військової служби позивач продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
26 березня 2019 року до суду від відповідача за вх.№10911/19 надійшов відзив на позов (а.с.51-54), у якому відповідач зазначає, що є непідтвердженими та необґрунтованими посилання позивача у позові, які б підтверджували протиправні дії щодо переведення з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки. Згідно атестату про зняття з обліку, виданого головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.09.2018 № 247, позивачу було призначено пенсію за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 22.01.2002 та припинено виплату пенсії по причині - переходу на пенсію за іншим законом, пенсію було виплачено по 30.09.2018. 26.09.2018 позивач звернувся до Управління із заявою про перехід з пенсії за вислугу років згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням Управління від 17.10.2018 позивачу було розраховано пенсію за віком за нормами Закону № 1058. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 років 09 місяців 12 днів та заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.08.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 - 3764,40 грн., з 26 вересня 2018 року розмір пенсії становить - 6126,37 грн., де: 6051,90 грн. - основний розмір пенсії, 75,18 грн. - доплата за понаднормативний стаж (7 років). Посилаючись на ст.ст.27, 40, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що при переведені з одно виду пенсії на інший застосуванню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а тому розраховуючи пенсію позивача за віком, Управління вірно застосувало показник середньої заробітної плати як це передбачено ч, 3 ст. 45 Закону № 1058. Згідно із пенсійним законодавством України прийняття рішень про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, відноситься виключно до компетенції Пенсійного фонду. Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наведених доводів позивачем у позовній заяві, відсутні законі підстави для її задоволення, оскільки Управління діяло лише на підставі норм діючого законодавства України.
28 березня 2019 року ухвалою суду у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено. Визначено розгляд справи за позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними дій та про зобов'язання вчинити дії проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання.
09 квітня 2019 року до суду від позивача за вх.№12799/19 надійшла відповідь на відзив (а.с.102-105), у якій посилаючись на обставини, зазначені у позовній заяві також вказує, що відповідач у відзиві стверджує, що позивач звернувся до Управління з питанням переходу з пенсії за вислугу років на пенсію за віком (Закон 1058), однак з таким ствердженням відповідача погодитися неможливо, оскільки неможливо здійснити перехід з одного виду пенсії на інший, оскільки йдеться про різні відомства. Раніше позивач отримував пенсію за вислугою років, а до відповідача за призначенням пенсії за віком звернувся вперше, з врахуванням його стажу роботи після звільнення з військової служби, оскільки продовжував працювати і сплачувати страхові внески, отримуючи заробітну плату. Для звернення з письмовою заявою працівником Управління позивачу було надано бланк заяви. За таких обставин, у відзиві на адміністративний позов відповідач некоректно описує про перехід з одного виду пенсії на інший, оскільки іншого бланку заяви при зверненні до Управління позивачу не надавалося. Позивач вважає, що застосування відповідачем ч.3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із визначенням показника середньої заробітної плати (доходу), з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 р. у розмірі 3764,40 грн. неправомірне, оскільки при призначенні мені пенсії за віком необхідно враховувати середній заробіток у галузі економіки, з якого сплачені страхові внески за 2016-2017 р., що становить 5377 грн. 90 коп. Оскільки, позивач не згоден з переведенням з одного виду пенси на інший, а просить управління призначити пенсію за іншим Законом, тобто йдеться про призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший вид пенсії в межах одного Закону, то застосування показника середньої заробітної плати за 2014-2016 рр. неправомірне.
У судове засідання позивач та його представник не з'явились, 17.04.2019 року за вх.№13932/19 представник позивача подала клопотання, в якому просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача просила у задоволенні позову відмовити з підстав, зазначених у відзиві.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов та відповіддю на відзив позивача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та відзив, та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Суворовському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м.Одесі з 22.01.2002 р. та отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
26 вересня 2018 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії (а.с.23, 69) з пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на пенсію за віком відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
До вищевказаної заяви ОСОБА_2 згідно розписки-повідомлення (а.с.69) були надані наступні документи: копія паспорта НОМЕР_2 (а.с.72-75); копія трудової книжки НОМЕР_3 (а.с.26-29, 77-79); копія військового квитка НОМЕР_4 (а.с.31-33, 81-85); копія диплому НОМЕР_5 (а.с.80); довідку про джерела доходів з 01.07.2000 року; атестат про зняття з обліку від 29.05.2018 року №247 (а.с.25, 93); дві фотокартки.
Розпорядженням 6391 від 17.10.2018 року Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (а.с.32, 60) позивача переведено з 26.09.2018 року (з дати звернення) на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при страховому стажі роботи 42 років 09 місяців 12 днів та з урахуванням середньомісячної заробітної плати для обчислення 12701,65 грн. (де 3764,4 грн. - середній показник заробітку в Україні за 2014-2016 роки х 3,37415 - індивідуальний коефіцієнт заробітної плати). Середньомісячна заробітна плата обчислена за період з 01.07.2000 року по 31.08.2018 року (а.с.21,67).
Згідно вищевказаного розпорядження Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі розмір пенсії ОСОБА_2 з 26.09.2018 склав 6126,37 грн. на місяць.
03 грудня 2018 року Суворовським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в м.Одесі було направлено ОСОБА_2 листа на його звернення №403/К-5 (а.с.15), у якому з посиланням на ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зазначено: «… Ви отримували пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 22.01.2002 по 30.09.2018, згідно наданого атестату виданого управлінням пенсійного забезпечення військовослужбовців Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №1465 від 25.09.2018 і з 26 вересня 2018 року на підставі заяви та додатково наданих документів перейшли на пенсію за віком відповідно до Закону 1058. Пенсію обчислено з урахуванням страхового стажу 42 років 09 місяців 12 днів та заробітної плати за весь період страхового стажу з 01.07.2000 по 31.08.2018 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України за 2014-2016 роки - 3764,40 грн., з 26 вересня 2018 року розмір Вашої пенсії становить - 6126,37 грн., де: 6051,90 грн. - основний розмір пенсії, 75,18 грн. - доплата за понаднормативний стаж (7 років)».
Позивач, не погоджуючись з діями Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки, звернувся до суду з даним позовом.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за її вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Частиною1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За правилами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначається порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вищевказане узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №876/5312/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Однак суд зазначає, що у випадку із заявою ОСОБА_2 мало мати місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду пенсії на інший у межах одного закону.
При цьому, враховуючи те, що позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком 26.09.2018 року, при обчисленні його пенсії у відповідності до вимог ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» повинен враховуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки, а не за 2014-2016 роки як це зроблено відповідачем.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення» звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, вимога позивача про визнання дій відповідача протиправними щодо переведення з одного виду пенсії на інший із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 рр. підлягає задоволенню з урахуванням вимог ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом визнання дій Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки протиправними.
Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_2 з дня подання заяви з 26.09.2018 року пенсію за віком і здійснити розрахунок пенсії з 26.09.2018 року із застосуванням показника заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні у розмірі 5377,90 грн., тобто середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески за 2016-2017 рр., суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимога позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправними дії, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню із врахуванням положень ст.9 КАС України шляхом зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 з 26.09.2018 року пенсію за віком і здійснити розрахунок пенсії з 26.09.2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2014-2016 роки - протиправними.
Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі призначити ОСОБА_2 з 26.09.2018 року пенсію за віком і здійснити розрахунок пенсії з 26.09.2018 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1).
Відповідач - Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (вул.Чорноморського козацтва, 95, м.Одеса, 65003, код ЄДРПОУ 40388751).
Повний текст рішення складено та підписано 08.05.2019 року.
Суддя О.А. Вовченко
.