номер провадження справи 9/39/19
08.05.2019 Справа № 908/575/19
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна", код ЄДРПОУ 23510137 (юридична адреса: 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 25; адреса для листування: 04116, м. Київ, вул. Б.Гаврилишина (Ванди Василевської), 7, офіс 414)
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", код ЄДРПОУ 13490997 (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 97-А)
про стягнення суми 6800,00 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", про стягнення суми 6800,00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 07.03.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/575/19 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 12.03.2019 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/575/19, присвоєний номер провадження 9/39/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
08.05.2019 судом прийнято рішення у справі № 908/575/19.
Позовні вимоги мотивовані наступним. 19.04.2017 між ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0683908/1602/17, застрахований транспортний засіб за яким - «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1. 22.03.2018 в м. Одеса сталася ДТП за участю транспортного засобу «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1., та транспортного засобу «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 (винний водій), цивільно-правова відповідальність якої застрахована у ПрАТ "УАСК "АСКА" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/003752201. 03.04.2018, відповідно до страхового акту № 2300213555 від 02.04.2018 та договору страхування № 06/0683908/1602/17 від 19.04.2017, позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 6 800,00 грн. У зв'язку з тим, що до позивача перейшло право вимоги на відшкодування в порядку регресу понесених витрат, 13.11.2018 позивач звернувся до відповідача із відповідною вимогою, однак страхове відшкодування відповідачем сплачене не було. З цих підстав, позивач звернувся з відповідним позовом до суду, просить стягнути з відповідача суму 6 800,00 страхового відшкодування. Позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 528, 625, 993, 1188 Цивільного кодексу України, ст. 20 ГК України, ст. 27 Закону України «Про страхування» ст.ст. 6, 22, 29, 35, 36, 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, суд
22.03.2018 у м. Одеса по вул. Костанді о 12 год. 45 хв. сталася дорожньо-транспортна подія за участю автомобіля «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1. В результаті ДТП автомобіль «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1, було пошкоджено. На момент ДТП автомобіль «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1, був застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" згідно з договором добровільного комплексного страхування № 06/0683908/1602/17.
Відповідно до розрахунку суми матеріального збитку по справі № 2300213555 від 30.03.2018, матеріальний збиток завданий власнику «Skoda Oktavia A5», р.н. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження, склав 6 800,00 грн. Згідно зі страховим актом від 02.04.2018 № 2300212555 сума страхового відшкодування склала 6800,00 грн.
Відповідно до заяви страхувальника, рахунку до замовлення-нараду № 000001 від 23.03.2018 та умов договору № 06/0683908/1602/17 від 19.04.2017, ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" сплатило суму 6 800,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 0015726 від 03.04.2018.
Постановою Київського районного суду м. Одеса у справі № 520/3881/18 від 13.04.2018 ОСОБА_3 визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України (винною у ДТП, яка сталася 22.03.2018).
В позовній заяві позивач вказує, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" згідно з полісом № АК/003752201.
13.11.2018 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія про відшкодування збитків в розмірі 6800,00 грн. в порядку регресу.
У зв'язку з тим що страхове відшкодування в порядку регрессу відповідачем сплачено не було, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
За приписами п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно приписів ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Як свідчать матеріали справи, позивач 03.04.2018 за платіжним дорученням №0015762 перерахував страхове відшкодування у сумі 6800,00 грн. ОСОБА_5 для ОСОБА_2 згідно договору № 06/0683908/1602/17, акту № 2300212555, рахунку № 01 від 23.03.2018.
Частиною 1 ст. 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно зі ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна позиція викладена у ст. 27 Закону України "Про страхування".
Статтею ж 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Позивач в позовній заяві зазначив, що під час ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (винної особи) була застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" згідно з полісом № АК/003752201.
Зазначене стало підставою для звернення до відповідача з вимогою в порядку ст. 1191 ЦК України про стягнення суми 6800,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Позивачем було додано до позову роздруківку з бази МТСБУ щодо полісу № АК/003752201.
З даної роздруківки вбачається, що транспортний засіб «Skoda Oktavia», р.н. НОМЕР_1, станом на 22.03.2018 застрахований в ПрАТ "Страхова компанія "Провідна", тобто свідчить про укладення страхового договору між ПрАТ "Страхова компанія "Провідна" та власником транспортного засобу «Skoda Oktavia», р.н. НОМЕР_1.
Разом з тим, в претензії про відшкодування збитків в порядку регресу, яка була надіслана позивачем 13.11.2018 на адресу відповідача, позивачем зазначено, що під час дослідження страхового випадку стало відомо, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як водія автомобіля «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_2, була застрахована в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" згідно з полісом № АМ/2973731.
Так, відповідно до відомостей централізованої бази даних МТСБУ, яка є відкритою, за вказаним страховим полісом в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", станом на 22.03.2018 (дата ДТП), застрахований транспортний засіб «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_7, тобто автомобіль такої ж марки, але з іншим державним номером. Також, судом зроблено запит до централізованої бази даних МТСБУ щодо пошуку страхового полісу відносно автомобілю «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_2, на дату ДТП, та відповідно до даних МТСБУ поліс на транспортний засіб з державним номером НОМЕР_2 на дату ДТП - не знайдено.
Отже, з викладеного слідує, що ані доданий до позовної заяви поліс № АК/003752201, ані поліс № АМ/2973731, на який позивач посилається в претензії від 13.11.2018, не підтверджують того факту, що транспортний засіб «Honda Shuttle», р.н. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_3 під час ДТП, був застрахований в ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що відповідачем на вимогу норм процесуального права не надано належних доказів у підтвердження наявності у відповідача обов'язку щодо компенсації страхового відшкодування, сплаченого позивачем, суд дійшов висновку, що у позивача відсутні правові підстави для покладання обов'язку по відшкодуванню шкоди завданої в результаті ДТП винуватицею ОСОБА_3 на ПрАТ "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА".
На підставі викладеного, у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено та підписано 08.05.2019.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва