ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
25.04.2019Справа № 910/12615/18
За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД», 2) Державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлії Олександрівни
про скасування рішення державного реєстратора
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар судового засідання Багнюк І.І.
Представники учасників справи:
від позивачаРодіонова О.І. , довіреність № 19/3-02/283 від 28.12.18;
від відповідача-1Білобловський С.В ., довіреність № 270718-3/юр від 27.07.18;
від відповідача-2не з'явились
Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» та державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлії Олександрівни та просить суд визнати протиправним і скасувати рішення (індексний номер 41475441), про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято з порушенням абз. 1 ч. 1 ст. 25 та абз 1 ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/12615/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено на 24.10.2018.
18.10.2018 на адресу суду від відповідача-1 надійшов відзив на позов.
У підготовчому засіданні 24.10.2018 оголошувалась перерва до 14.11.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2018 продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/12615/18 на 30 днів; у підготовчому засіданні оголошено перерву до 06.12.2018.
У підготовчому засіданні 06.12.2018 представником позивача було заявлено клопотання про оголошення перерви та надання часу для мирного врегулювання спору. Відповідач-1 проти вказаного клопотання не заперечував.
У підготовчому засіданні оголошувалась перерва до 12.12.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.01.2019.
У судових засіданнях 16.01.2019, 04.02.2019, 21.02.2019 за клопотаннями позивача та відповідача-1, мотивованими необхідністю додаткового часу для можливості мирного врегулювання спору, оголошувалась перерва до 04.02.2019, 21.02.2019 та 20.03.2019 відповідно.
У судовому засіданні 20.03.2019 судом заслухано вступне слово учасників справи та оголошено перерву у судовому засіданні до 27.03.2019.
У судовому засіданні 27.03.2019 представником позивача подано клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю отримання відповіді Міністерства юстиції України на запит щодо отримання публічної інформації. Відповідач-1 проти даного клопотання не заперечував. Судом оголошено перерву до 10.04.2019.
10.04.2019 до початку судового засідання через канцелярію суду від позивача надійшла заява, в якій Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зазначає, що після отримання відповіді від Міністерства юстиції України з'ясувалось, що індексний номер рішення державного реєстратора про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000, зазначено 41476083 . У зв'язку з цим позивач просить суд позовні вимоги вважати наступними: визнати протиправним та скасувати рішення (індексний номер 41476083) про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000.
За своїм змістом подана позивачем заява є заявою про зміну предмета позову.
За приписами ч. 3 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання.
Оскільки заява позивача про зміну предмета позову була подана позивачем після закриття підготовчого провадження, ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2019 вищевказану заяву було залишено без розгляду на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 10.04.2019 оголошувалась перерва до 25.04.2019.
Представник позивача позов підтримав.
Відповідач-1 проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2017 у справі №826/12122/17 про заборону суб'єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000, діяла до 19.02.2018, в той час як оскаржуване рішення державного реєстратора прийнято 07.06.2018.
Відповідач-2 представників у судове засідання не направив, відзив на позов не надав.
Оскільки відповідача-2 належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, у відповідності до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
23.05.2013 між Публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк» (як позичальником) та Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (позикодавець) укладено договір кредитної лінії №280, відповідно до п. 2.1. якого банк зобов'язався надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язався отримати, належним чином використовувати та повернути в передбачені цим договором строки кредит, сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку і на умовах, визначених цим договором. Пунктами 2.2., 2.3. кредитного договору сторони погодили, що кредит надається у вигляді відновлюваної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном повернення не пізніше 21.11.2014 та максимальним лімітом кредитування в розмірі 300000000,00 грн.
23.05.2013 в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ПАТ «Брокбізнесбанк» по кредитному договору №280 від 23.05.2013 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (іпотекодержатель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Капітал Інвест ЛТД» (іпотекодавець) укладено іпотечний договір №2 (надалі - Іпотечний договір), відповідно до п.п. 1.1., 1.4. якого іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання передав в іпотеку, а іпотекодержатель прийняв в іпотеку в порядку і на умовах, визначених у цьому договорі, предмет іпотеки, що належить іпотекодавцю на праві власності, а саме: нежилий будинок, загальною площею 2 590,8 кв.м, який знаходиться у м. Києві по вул. Саксаганського, буд. 115 а (надалі - Об'єкт), вартістю 144015000,00 грн, визначеною за взаємною згодою сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв'язку з невиконанням позичальником кредитних зобов'язань за кредитним договором позивачем реалізовано позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» та 07.07.2017 державним реєстратором Комунального підприємства «Центр державної реєстрації» Демченко Мариною Олександрівною в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено реєстрацію за АТ «Ощадбанк» права власності на Об'єкт. Однак, як стверджує позивач, без його відома 07.06.2018 державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлією Олександрівною було прийнято рішення (індексний номер 41475441) про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000.
Позивач вказує, що дане рішення державного реєстратора було прийнято без згоди власника майна та всупереч його волі, реєстраційні дії були вчинені державним реєстратором, не зважаючи на наявність зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ухвали Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.09.2017 у справі №826/12122/17 (якою заборонено суб'єктам державної реєстрації речових прав проводити реєстрацію зміни власника на відповідне майно), і таке рішення прийнято з порушенням абз. 1 ч. 1 ст. 25 та абз 1 ч. 3 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 №553, яка діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав (п. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
За визначенням, наведеним у п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційною дією є державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону; 3) право власності на об'єкт незавершеного будівництва; 4) заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення таких реєстраційних дій. Записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
За змістом ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстр прав складається з розділів, спеціального розділу, бази даних заяв та реєстраційних справ в електронній формі. Невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав є Реєстр прав власності на нерухоме майно, Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державний реєстр іпотек. На кожний об'єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна. Розділ Державного реєстру прав складається з чотирьох частин, які містять відомості про: 1) нерухоме майно; 2) право власності та суб'єкта (суб'єктів) цього права; 3) інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав; 4) обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень. У разі відсутності відкритого на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих прав вносяться до спеціального розділу Державного реєстру прав, крім випадків, коли така державна реєстрація проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності. Після відкриття на об'єкт нерухомого майна розділу у Державному реєстрі прав відомості про інші речові права та суб'єкта (суб'єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб'єкта (суб'єктів) цих обтяжень переносяться до такого розділу.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі зміни ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.
Частиною 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
За змістом ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор, зокрема:
1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;
2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;
3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником;
4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;
5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;
6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;
7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);
8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;
9) формує реєстраційні справи у паперовій формі тощо.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 15 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141 (у редакції, чинній до 22.06.2018) після здійснення пошуку у Державному реєстрі прав відомостей державний реєстратор розглядає заяву (запит) та оформляє відповідне рішення, якому присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.
Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що записи (в тому числі записи про скасування державної реєстрації прав) до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення, якому, в свою чергу, присвоюється індексний номер, фіксується дата та час його формування.
В рамках даної справи позивачем ставиться питання про визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлії Олександрівни з індексним номером 41475441 про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768 Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення загальною площею 2590,8 кв.м, за адресою: м.Київ, вулиця Саксаганського, 115а , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 62858980000.
За приписами ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, зазначаючи про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора з індексним номером 41475441, позивачем не надано суду доказів прийняття державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлією Олександрівною рішення з таким індексним номером.
Судом враховується, що 10.04.2019 позивачем було надано суду копію Довідки за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлії Олександрівни, згідно з якою 07.06.2018 за результатом розгляду заяви №28575839 державним реєстратором прийнято рішення про скасування за №41476083 та скасовано запис про право власності №21285768 у розділі Державного реєстру прав №62858980000.
Однак, як зазначалось вище, предметом позову у даній справі є визнання протиправним і скасування рішення державного реєстратора з індексним номером 41475441 про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768, а подана позивачем довідка в силу положень ч. 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України до розгляду судом не приймається.
Так, відповідна довідка датована ще 30.07.2018, в той час як із запитом на надання публічної інформації до Міністерства юстиції України позивач звернувся лише 21.03.2019, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі та початку розгляду справи по суті. Доказів неможливості подання даного доказу у встановлений процесуальним законом строк з причин, що не залежали від позивача, останній суду не надав. При цьому, суд звертає увагу, що копію наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2018 №2759/5 «Про притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлії Олександрівни», в якому міститься посилання на довідку від 30.07.2018, було долучено позивачем до справи ще у жовтні 2018 року.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено факту прийняття державним реєстратором Київської філії Комунального підприємства «Центр реєстрації» Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області Бондарук Юлією Олександрівною рішення з індексним номером 41475441 про реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно скасування запису про право власності №21285768, заявлені Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» вимоги задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В позові відмовити повністю.
2. Судовий збір покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. При цьому, згідно з п.п.17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 08.05.2019.
Суддя Ю.М. Смирнова