про залишення позовної заяви без руху
07 травня 2019 року ЛуцькСправа № 140/1445/19
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф. А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов'язання Управління Державної міграційної служби України у Волинській області у подальшому здійснити паспортний облік щодо її дитини ОСОБА_2 , без використання засобів ЄДДРУ і виключно за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження (статті 28, 294, 294 ЦК України) і згідно норм Закону України «Про громадянство» та Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992 (із змінами, у т.ч. згідно з Законом України від 03.07.2012 № 5029-VI) та зобов'язання Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області видати (без використання засобів Реєстру - ЄДДР України) її доньці - ОСОБА_2 , паспорт громадянина України раніше встановленого зразка - у вигляді паспортної книжечки, форма якого затверджена Постановою ВРУ № 2503 від 26.06.1992 (ред. - 2012 року).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України, та місить такі недоліки.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 та пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З приводу наведеної обставини необхідно зазначити наступне.
ОСОБА_1 у розумінні статті 56 КАС України є законним представником своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 та звернулась із даним позовом в її інтересах.
Відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб. Частина друга статті 3 Закону України «Про судовий збір» чітко розмежовує поняття «заява» та «позовна заява», тому за подання позовної заяви про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб в ній не зазначено.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які подають позовну заяву про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб, від сплати судового збору.
Таким чином, позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, позивач у позовній заяві вказала, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
З приводу наведеної обставини необхідно зазначити наступне.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Аналіз наведеної норми свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються громадяни, які захищають у суді права та інтереси інших осіб, за умови, якщо останні мають пільги щодо сплати судового збору відповідно до законодавства.
Представництво інтересів іншої особи у суді відповідно до статті 56 КАС України не є абсолютною підставою для звільнення від сплати судового збору відповідно до пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки закон не звільняє батьків, які звертаються в інтересах неповнолітньої дитини від сплати судового збору при зверненні до суду, за виключенням батьків дітей, пільги для яких встановлені пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, аналіз вказаних норми дає підстави дійти висновку про те, що Закон не відносить неповнолітніх дітей та батьків, які звертаються в їх інтересах, до категорії громадян, які звільняються від сплати судового збору, а тому позивач не вважається особою, яка звільняється від сплати судового збору на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Вказана правова позиція викладена в ухвалі Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц, ухвалі Верховного Суду від 22.11.2018 у справі 754/16008/17.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання до суду даної позовної заяви.
Як установлено частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 1921 грн.
Таким чином, оскільки позивач - фізична особа подала позовну заяву, що має немайновий характер, тому така позовна заява повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 768,40 грн. (1921 грн. х 0,4).
Як вбачається з адміністративного позову, він викладений двома мовами - українською та російською. До позову додано письмові докази, які також викладені іноземними мовами - російською, англійською.
Згідно з приписами статті 15 КАС України, судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
Відповідно до частини четвертої вказаної норми, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Статтею 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Ці положення кореспондуються з приписами частини другої та третьої статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.
У зв'язку з цим, ураховуючи вимоги статті 8 КАС України, суд повинен забезпечити при розгляді справи здійснення судочинства державною мовою, зобов'язаний складати всі судові документи лише державною мовою.
Разом з тим, з урахуванням приписів статті 15 КАС України, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою вправі робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України. Зокрема, за змістом частини другої статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.
Враховуючи те, що перелік процесуальних дій, які можуть вчинятися особами, які беруть участь у справі, на їх рідній мові або мові, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, у вичерпному порядку перелічені в частині четвертій статті 15 КАС України, тому пред'явлення до суду позову повинно здійснюватись державною мовою, тим самим забезпечуючи права інших осіб.
Крім того, зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги, що суд не є уповноваженим та компетентним органом, що наділений правом здійснювати переклад, суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам статей 15, 161 КАС України, її слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином оформленої нової редакції позовної заяви складеної українською мовою та документів, доданих до позовної заяви, складені мовами іноземних держав - з нотаріально засвідченим перекладом українською мовою; сплати судового збору у сумі 768,40 грн., надати суду оригінал платіжного документа.
Керуючись статтями 15, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Луцького міського відділу Управління Державної міграційної служби України у Волинській області про зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ф.А. Волдінер