м. Вінниця
23 квітня 2019 р. Справа № 120/360/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши у порядку письмового провадження клопотання позивача про звернення з поданням до Верховного Суду в порядку ст. 290 КАС України у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу
31.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 28.02.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 20.03.2019 року.
Ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання від 20.03.2019 року відкладено судове засідання на 23.04.2019 року.
07 березня 2019 року позивачем до суду подано клопотання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи за даним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги. Обґрунтовуючи клопотання позивач вказав, що є неоднакова правова позиція Верховного Суду, висловлена у рішенні КАС ВС від 05.11.2018 по справі №820/1538/17 та рішенні КАС ВС від 23.01.2018 по справі №804/12558/14. Перша правова позиція суду касаційної інстанції, зазначає позивач, фактично вказує на неприпустимість нарахування ЄСВ лише виходячи з факту наявності інформації про особу у певному реєстрі та зауважує на необхідність з'ясувати факт здійснення підприємницької діяльності з отриманням прибутку. Друга правова позиція взагалі вказує на незаконність проведення документальних перевірок без попереднього повідомлення боржника.
Визначаючись щодо клопотання, суд керується наступним.
Так, в силу частини 1 ст. 290 КАС України, якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.
Судом із системи діловодства спеціалізованого суду установлено, що ухвалою суду від 15 березня 2019 по справі №120/311/19-а за позовом ОСОБА_2 до Головного управління державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги задоволено клопотання позивача, а справу направлено в порядку статті 290 КАС України як типову до Верховного Суду із поданням про її розгляд Верховним Судом як судом першої інстанції.
Згідно ухвали зазначено, що підставою для звернення до суду у спорі по справі №120/311/19-а є те, що контролюючий орган, як вказано у позові, помилково та протиправно рахує позивача суб'єктом сплати ЄСВ, вважаючи, що ним здійснювалась підприємницька діяльність, хоча така була зупинена. Як вказано, підстави для нарахування ЄСВ відсутні, оскільки суб'єктом господарювання (ФОП) не здійснювалась підприємницька діяльність та не отримувався дохід від такої.
Наразі з веб-сайту Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що відповідно до ухвали Верховного Суду від 12 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі № 120/311/19-а за позовом ОСОБА до Головного управління ДФС у Вінницькій області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.11.2018 № Ф-145892-54, виданої ГУ ДФС про розгляд її як зразкової за поданням судді Вінницького окружного адміністративного суду Воробйової І.А. Справу № 120/311/19-а повернуто до Вінницького окружного адміністративного суду.
Згідно із вказаної вище ухвали Верховного Суду слідує, що інститут зразкових рішень запроваджений з метою підвищення ефективності правосуддя шляхом розвантаження судів та спрощення процедури розгляду справ. Розгляд типової як зразкової справи має відбуватись у правовідносинах, які виникли насамперед внаслідок нового чи зміненого правового регулювання у певній сфері суспільних відносин, що в свою чергу зумовлює необхідність скерування практики застосування таких змін з метою їх правильного сприйняття і реалізації.
При цьому, в ухвалі зазначено, що спірні правовідносини справ, фактичні обставини яких лягли в основу подання, не є новими у судовій правозастосовній практиці. У справі цієї категорії Верховний Суд раніше ухвалював судове рішення з висновками про застосування норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, зокрема постанову від 27.08.2018 у справі № 496/3425/13-а. Ухвалення вказаного судового рішення спрямоване на однакову і правомірну їх реалізацію судами при розгляді аналогічних спорів при застосуванні норм Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
За наведеного, суд відмовляє у задоволенні клопотання щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи за даним позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги.
Керуючись ст.ст. 241, 256, 290 КАС України суд, -
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 щодо звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд як судом першої інстанції адміністративної справи №120/174/19-а за його позовом до Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Дончик Віталій Володимирович