79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
13.12.06 Справа № 17/131
м. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Процика Т.С.
суддів Галушко Н.А.
Юрченка Я.О.
при секретарі судового засідання Трускавецькому В.П.
розглянув апеляційну скаргу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області (далі Коломийська ОДПІ) від 19.08.2006р. № 17798/10/10-013
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006р.
у справі № 17/131
за позовом Коломийської ОДПІ, м. Коломия Івано-Франківської області
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Левада», смт. Гвіздець Коломийського району Івано-Франківської області
2. Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) «Оптант», м. Київ
про визнання недійсним господарського зобов'язання
за участю представників:
від позивача - Святненко Р.Б. - старший державний податковий інспектор;
від відповідача 1 - не з'явився;
від відповідача 2 - не з'явився.
Розгляд даної справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі Львівського апеляційного господарського суду від 08.11.2006р.
Представнику позивача, права і обов'язки, передбачені ст.49, 51, 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), роз'яснено.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006р. у даній справі, суддя Неверовська Л.М., в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Коломийська ОДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить касувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006р. у справі № 17/131 та прийняти нове рішення, яким визнати недійсним господарське зобов'язання, укладене між ТзОВ «Левада»та ТзОВ «Оптант», як таке, що укладене з метою , завідомо суперечною інтересам держави, мотивуючи це тим, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно застосована норми права, зокрема ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України та безпідставно не взято до уваги докази Коломийської ОДПІ про відсутність господарської діяльності відповідача -ТзОВ «Оптант», неподання ним податкової звітності та несплату податків.
Відповідачі не скористались своїм правом на подання заперечення на апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, суд встановив наступне.
Позивач подав позов до господарського суду з вимогами про визнання господарського зобов'язання, укладеного між ТзОВ «Оптант»та ТзОВ «Левада»недійсним, як такого, що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, та стягнення з ТзОВ «Оптант»в дохід держави усього одержаного ним по господарському зобов'язанню.
Відповідно до накладної № 185 від 02.05.2004р. (а.с.9) ТзОВ «Оптант»відпущено ТзОВ «Левада»мінеральні добрива на загальну суму 31858 грн. (у тому числі ПДВ -5309 грн. 67 коп.). Податкова накладна виписана ТзОВ «Оптант»ТзОВ «Левада»02.11.2004р. № 185 (а.с.4).
В оплату отриманого товару ТзОВ «Левада»згідно з накладною № 329 від 02.11.2004р. (а.с.5) та податковою накладною від 02.11.2004р. № 146 (а.с.6) поставило ТзОВ «Оптант»товар (зерно) на загальну суму 31858 грн. (у тому числі ПДВ - 5309,67 грн.). Вказана господарська операція відображена ТзОВ «Левада»в податковому обліку, сума ПДВ включена товариством до податкових зобов'язань та відображена у податковій декларації з ПДВ за листопад 2004р. (а.с.а.с.10-11).
Враховуючи те, що ТзОВ «Оптант»зареєстроване за адресою м. Київ, вул. Ямська, 29 корпус 2 , Коломийською ОДПІ було направлено запит до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення зустрічної перевірки ТзОВ «Оптант»по взаєморозрахунках з ТзОВ «Левада».
Відповідно до листа (а.с.8), отриманого позивачем від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва встановлено, що ТзОВ «Оптант»взято на податковий облік 28.02.2002р., податкову звітність не подає за період з 01.07.2002 року по даний час, місцезнаходження його не встановлено.
За змістом статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Оскільки ТзОВ «Оптант»на дату укладання оспореного господарського зобов'язання податкової звітності не подавало (з липня 2002 року), податки та обов'язкові платежі до бюджету не сплатило (зокрема ПДВ в сумі 5309,67 грн. по зобов'язанню з ТзОВ «Левада»), господарське зобов'язання між ТзОВ «Оптант»та ТзОВ «Левада» від 02.11.2004р. слід визнати недійсним, як таке, що укладене зі сторони ТзОВ «Оптант»з метою, завідомо суперечною інтересам держави - спрямованим на приховування від оподаткування доходів.
Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним визначено частиною першою статті 208 Господарського кодексу України: якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то у разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою стягується за рішенням суду в доход держави.
Стягнення в доход держави на підставі зазначеної норми за своєю суттю є адміністративно-господарськими санкціями.
Згідно із ст.250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
У даному випадку ці строки минули.
Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.1, п.4 ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному , повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених п.п.1), 3) ст.202 КАС України, для скасування рішення місцевого господарського суду і задоволення адміністративного позову про визнання господарського зобов'язання, укладеного між ТзОВ «Оптант»та ТзОВ «Левада», недійсним, як такого, що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, за наявності наміру в ТзОВ «Оптант».
Щодо застосування норм процесуального права судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення, то апеляційним господарським судом встановлено, що місцевим господарським судом вирішено дану справу згідно з положеннями норм Господарського процесуального кодексу України та помилково не застосовано положень норм Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з пунктами 6,7 Перехідних положень якого адміністративні справи, підвідомчі господарським судам, вирішуються за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, а згідно з приписами ст.158 КАС України судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 69, 71, 86, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ :
1. Скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 10.08.2006р. у справі № 17/131.
2. Позовні вимоги задовольнити частково. Визнати недійсним господарське зобов'язання, укладене між ТзОВ «Оптант»та ТзОВ “Левада» від 02.11.2004р., як таке, що укладене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, за наявності наміру в ТзОВ «Оптант».
3. В решті позовних вимог відмовити.
Дана постанова набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст.ст.212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дана постанова складена в повному обсязі 13.07.2007р.
Головуючий-суддя Процик Т.С.
суддя Галушко Н.А.
суддя Юрченко Я.О.