Справа №295/6735/19
1-кс/295/3679/19
06.05.2019 року м. Житомир
Слідчий суддя Богунського районного суду міста Житомира - ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, одруженого, працюючого ФОП ОСОБА_7 , маючого на вихованні малолітню дитину, раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, винесене в кримінальному провадженні № 12019060170000381 від 03.05.2019 року, -
Слідчий звернувся до суду з указаним клопотанням, посилаючись на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що близько 23 год. 02.05.2019 року ОСОБА_5 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в м. Житомирі на перехресті вулиць Шевченка-Бородія, де помітили на стоянці магазину «АТБ-Маркет» автомобіль марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10 , який належить ОСОБА_11 . В цей час, місці та за вказаних обставин ОСОБА_5 вступив в злочинний зговір з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з метою незаконного заволодіння транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , розподіливши між собою злочинні ролі, згідно яких ОСОБА_5 мав сісти в автомобіль ОСОБА_10 та прослідувати до буд. № 19 по вул. Дружби в м. Житомирі, де ОСОБА_9 та ОСОБА_8 мали приєднатись до ОСОБА_5 та незаконно заволодіти автомобілем, при цьому здійснюючи погрози застосувати насильство небезпечне для життя та здоров'я ОСОБА_10 та використовуючи при цьому ніж. Реалізуючи свій злочинний намір та діючи відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_5 цього ж дня, близько 23-30 год. під приводом пасажира сів до автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_10 та вказав місце призначення поїздки м. Житомир, вул. Дружби, 19. Прибувши до будинку № 19 по вул. Дружби в м. Житомирі до автомобіля Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , у якому знаходився ОСОБА_10 та ОСОБА_5 , з метою заволодіння транспортним засобом та діючи відповідно до попередньо розподілених ролей сіли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . З метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_9 , діючи узгоджено із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , вчинив щодо ОСОБА_10 погрози застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, яке виразилось у погрозі спричинити ножем, який ОСОБА_9 тримав у руці, тілесні ушкодження потерпілому і таким чином незаконно заволоділи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_11 та яким користувався ОСОБА_10 .
В обґрунтування застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме можливість підозрюваним переховуватися від органів досудового розслідування та суду, можливість підозрюваним знищити та сховати знаряддя злочину, місцезнаходження якого до теперішнього часу не встановлено, для уникнення кримінальної відповідальності можливість спілкування підозрюваним з ОСОБА_9 , який є співучасником злочину та його місцезнаходження до теперішнього часу також не встановлено, а також можливість незаконного впливу на потерпілих та свідків. Наявність ризиків обґрунтоване також тим, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали дане клопотання та просили його задовольнити з наведених у клопотанні підстав.
Підозрюваний та його захисник заперечували проти застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просять застосувати більш м'який запобіжний захід, а саме у виді домашнього арешту.
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують свої доводи, слідчий суддя дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання слідчого про запобіжного заходу у виді тримання під вартою необхідно відмовити та слід застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Частиною 2 ст. 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, що підтверджується наступними документами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_10 від 03.05.2019 року; протоколом огляду місця події, а саме автомобіля марки «Wolswagen В-5», д.н.з. НОМЕР_1 від 03.05.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_10 від 03.05.2019; протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону потерпілого ОСОБА_10 від 03.05.2019 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_10 від 03.05.2019 року; протоколом пред'явлення особи для впізнання потерпілому ОСОБА_10 від 03.05.2019 року; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , від 03.05.2019 року; протоколом обшуку за місцем проживання ОСОБА_12 за адресою: АДРЕСА_2 , від 03.05.2019 року; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.05.2019 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_11 від 03.05.2019; протоколом огляду місця події від 03.05.2019 року, а саме ділянки місцевості, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Дружби, 19, де вчинено заволодіння транспортним засобом; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 03.05.2019 року; протоколом затримання особи - ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину відповідно до ст. 208 КПК України від 03.05.2019 року; протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону ОСОБА_5 від 03.05.2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 03.05.2019 року; протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону ОСОБА_8 від 03.05.2019 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_10 від 03.05.2019 року; повідомленням про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України від 04.05.2019 року.
03.05.2019 року ОСОБА_5 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що вбачається з протоколу його затримання від 03.05.2019 року.
Органом досудового розслідування 04.05.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При обранні запобіжного заходу слідчий суддя зважає на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, враховує тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у його вчиненні, його молодий вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків - до членів його сім'ї належать його дружина ОСОБА_14 та малолітня дитина ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , він має зареєстроване місце проживання в с. Сонячне Житомирського району Житомирської області, працює, раніше не судимий.
На переконання слідчого судді, знайшли своє підтвердження обґрунтування клопотання в частині наявності таких ризиків, як можливість підозрюваним знищити чи сховати знаряддя злочину, місцезнаходження якого до теперішнього часу не встановлено, а також незаконно впливати на потерпілого, свідків та ОСОБА_9 , місцезнаходження якого до теперішнього часу також не встановлено.
Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що наявність такого ризику, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду належним чином не доведено, так як належних та достатніх доказів вчинення підозрюваним дій, направлених на переховування після події злочину, у вчиненні якого він підозрюється, до суду не надано.
Окрім того, варто зауважити, що існують усталені правові позиції ЄСПЛ, згідно з якими сама лише тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, не може виправдовувати застосування найбільш суворого запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, та оскільки слідчим і прокурором не було також доведено, що застосування жодного із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, що є достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Згідно ст. 181 КПК України домашній арешт полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосований до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 395 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 , погодженого прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_5 залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово до 01 липня 2019 року.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі ухилення або невиконання покладених на нього даною ухвалою обов'язків, до нього буде застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.
Строк дії ухвали - до 01 липня 2019 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оголошення повного тексту ухвали - о 14-15 год. 07 травня 2019 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1