2/754/3775/19
Справа № 161/17605/18
Іменем України
13 березня 2019 року м. Київ
Суддя Деснянського районного суду міста Києва Бабко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про іпотечний кредит, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом відповідно до якого, просить суд визнати недійсним договір про іпотечний кредит № МІІТС-000000014513 від 12 вересня 2008 року, укладений між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Банк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк».
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2018 року дана справа передана для розгляду за встановленою підсудністю до Деснянського районного суду міста Києва.
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 грудня 2018 року прийнято цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про іпотечний кредит.
Позивачем ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 08 листопада 2018 року, відповідно до якої позивач зазначила, що позов про захист порушеного права споживача фінансових послуг та визнання недійсним договору про іпотечний кредит № МЯТО-000000014513 від 12 вересня 2008 року виник з приводу за нерухомого майна, оскільки предметом цього договору є передача грошових коштів ОСОБА_1 З огляду на це, дана справа підсудна Луцькому міськрайонному суду Волинської області, оскільки позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Постановою Волинського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року задоволено апеляційну скаргу та направлено справу до Деснянського районного суду міста Києва для продовження розгляду справи та вирішення питання про передачу справи за підсудністю до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Судом встановлено, що предметом спору позивачкою визначено правовідносини, які ґрунтуються на договорі про іпотечний кредит № МRTG-000000014513 від 12 вересня 2008 року, предметом якого в свою чергу є надані їй банком у кредит грошові кошти в сумі 99000 доларів США з цільовим призначенням для придбання квартири у м. Києві.
Згідно пункту 3.1. згаданого договору про іпотечний кредит, виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечено квартирою АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору № МRTG-000000014513 від 12 вересня 2008 року та квартирою НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: проспект Маяковського Володимира, 12В, м. Київ, згідно іпотечного договору № МRTG-000000014513 від 12 вересня 2008 року. Вказані об'єкти нерухомості належать позивачці ОСОБА_1 на праві приватної власності згідно договору купівлі-продажу від 15 вересня 2008 року та свідоцтва про право власності від 15 грудня 2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1
Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши всі необхідні, зібрані по справі докази суд дійшов висновку, що однією із правових підстав позову ОСОБА_1 є порушення її прав як споживача.
Згідно з статтею 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
З положень ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона підсудна.
Виходячи з вище наведеного, дана справа не підсудна Деснянському районному суду м. Києва, а тому суд вважає занеобхідне передати справу на розгляд Луцькому міськрайонному суду Волинської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 32 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про захист прав споживачів та визнання недійсним договору про іпотечний кредит - передати на розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Бабко В.В