ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8860/19
провадження № 1-кс/753/3268/19
"06" травня 2019 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника - адвоката ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ( зі слів ),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020003224 від 04 травня 2019 року, -
06 травня 2019 року старший слідчий Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 звернулась до слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання мотивувавши тим, що 03 травня 2019 року близько 23 години 30 хвилин, знаходячись за адресою: місто Київ, вулиця Ахматової, будинок № 9 / 18, ОСОБА_6 побачив автомобіль марки « Hundai Elantra », державний номерний знак НОМЕР_1 , яким належить ОСОБА_9 , біля якого нікого не було та в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 підійшов до вказаного автомобіля та впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь підготовленого сканер - кодграбберу марки « Pandora », відкрив замок водійських дверцят вказаного автомобіля, після чого проник в салон, звідки таємно викрав блютуз гарнітуру марки « Plantronics Explorer 210 » чорного кольору вартістю 670 гривень, відеореєстратор марки « Xiaomi Yi Car » чорно - сірого кольору вартістю 1 770 гривень , відеореєстратор чорного кольору без маркування вартістю 800 гривень , детектор радару марки « SHO - ME STR - 535 » чорного кольору вартістю 1 710 гривень, розкладний ніж марки « Экспедиция » з помаранчевими накладками вартістю 500 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_9 .
Після чого, ОСОБА_6 , виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, поклав викрадені речі до кишень куртки, однак довести до кінця свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був виявлений та затриманий свідком.
Своїми умисними діями ОСОБА_6 міг завдати потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 5 450 гривень 00 копійок.
В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали. Прокурор зазначив, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, безпосередньо після його вчинення, тому не виключена можливість того, що перебуваючи на свободі, може переховуватись від органів досудового розслідування та продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Підозрюваний вину визнав уцілому, щиро розкаюється, та його захисник заперечив проти задоволення вказаного клопотання та просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання.
Заслухавши пояснення підозрюваного, захисника, слідчого, прокурора, дослідивши матеріали клопотання, у їх сукупності, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з врахуванням наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 04 травня 2019 року ОСОБА_6 на підставі статті 208 КПК України було затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
04 травня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України.
Наявність підстав підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення ОСОБА_9
-протоколами огляду місця події від 04.05.2019;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12
-повідомленням про підозру.
-В порядку ст. 177 КПК України встановлені ризики, що підозрюваний ОСОБА_6 може:
- вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити свою злочинну діяльність;
- переховуватись від органів досудового розслідування, прокуратури та суду.
Статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоровя підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних звязків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
До підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не може бути застосований у зв'язку з тим, що він не буде дієвим і не зможе стримати останнього від вчинення ним нових злочинів, оскільки останній ніде не працює, не має постійного джерела доходів, не міг слідчому судді пояснити причини незаконного проникнення до володіння майна іншої особи та свавільність своєї поведінки, визнавши факт підготовки до злочину, придбання знарядь злочину, а тому може продовжувати свою злочинну діяльність.
Запобіжний захід у вигляді особистої поруки не можливо застосувати у зв'язку з тим, що відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважатиме такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, про те з оточення підозрюваного вказані особи, які могли б бути поручителями відсутні.
Беручи до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: наявність вагомих доказів, що підтверджують факт вчинення злочину ОСОБА_6 , тяжкість вчинення злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, відсутність постійного місця роботи, наявність повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, визнання підозрюваним вини, враховуючи, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, вважає за необхідне застосувати пропопований стоною обвинувачення запобіжний захід у нічний час доби.
Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим ( ч. 6 ст. 181 КПК України) .
Суд враховує вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Пунктом 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визначено право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Разом з тим, відповідно до ст. 178 КПК України, суд при вирішенні даного питання, враховує вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінальних правопорушень, тяжкість покарання за вчинення кримінальних правопорушень, у яких він обвинувачується, особу обвинуваченого, зокрема стан його здоров'я, сімейний і матеріальний стан.
На думку суду період часу домашнього арешту має бути в нічний період доби, що не порушує норми Європейської конвенції з прав людини та практику Європейського суду з цих питань.
Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором (ч.5 ст. 194 КПК України).
Відтак, норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею , які будуть покладені на підозрюваного.
Відповідно, покласти на підозрюваного такі обов'язки:
- прибувати до слiдчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києвi, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати мiсце своєї реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Контроль за виконанням особистого зобов'язання здійснює слідчий, а якщо справа перебуває у провадженні суду, - прокурор.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.177, 178, 181, 184, 192 - 194, 199 КПК України, суд,-
Клопотання старшого слідчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_7 за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_8 ,про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого ( зі слів ),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019100020003224 від 04 травня 2019 року, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин наступного дня, за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 , та покласти на нього такі обов"язки:
- прибувати до слiдчого Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києвi, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити підозрюваному ОСОБА_6 залишати мiсце свого реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний період доби, а саме з 20 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин.
Визначити строк дії ухвали два місяці, тобто до 03 липня 2019 року 23 год. 05 хв.
Контроль за поведінкою підозрюваного покласти на слідчого.
Підозрюваному письмово під розпис повідомити покладені на нього обов'язки та роз'яснити про те, що в разі невиконання покладених цією ухвалою зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0, 25 розміру мінімальної заробітної плати до 2-х розмірів мінімальної заробітної плати.
Копія ухвали про застосування запобіжного заходу вручається підозрюваному негайно після її оголошення (ч.5 ст.196 КПК України).
Копію ухвали направити до Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві для постановки ОСОБА_6 на облік та здійснення контролю за виконанням ним ухвали суду.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження ( ч. 4 ст. 181 КПК України ).
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: