17.07.2007 Справа № 7/139(20/110д/07)-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. -доповідач
суддів: Лисенко О.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Прокопець Т.В.
За участю представників сторін:
від позивача: Фалілеєва Юлія Дмитрівна начальник юридичного відділу, довіреність №22/30 від 20.03.07;
від відповідача: Горкавчук Віталій Олегович начальник юридичного департаменту, довіреність №2071 від 31.07.06;
від третьої особи: Юрченко Ірина Анатоліївна головний спеціаліст юридичного відділу, довіреність №12-18/3666 від 13.07.07;
розглянувши апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.07р. у справі № 7/139(20/11д/07)-07
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області
до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ
третя особа: Головне управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.07р. у справі № 7/139(20/110д/07)-07 (суддя Коваль Л.А.) в позові відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що у суду відсутні підстави стверджувати, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо проведення поточного ремонту орендованого майна.
Не погодившись з рішенням господарського суду від 21.05.07р., позивач та третя особа звернулися до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Позивач в своїй апеляційній скарзі посилався на те, що судом не було прийнято до уваги акт перевірки виконання спірного договору оренди.
Третя особа в своїй апеляційній скарзі посилалася на те, що орендоване майно використовується відповідачем з порушенням договору оренди та норм законодавства.
В своєму відзиві на апеляційні скарги позивач вважає доводи, викладені в апеляційних скаргах надуманими, та такими, що не відповідають обставинам справи, а рішення суду першої інстанції правильним, обґрунтованим та основаним на законі. Просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 17.03.2006р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (м. Запоріжжя), як орендодавець, та Закрите акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (м. Дніпропетровськ) в особі Філії «Запорізьке регіональне управління» Закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", як орендар, уклали договір № 1879/д оренди державного майна, що знаходиться на балансі управління Державного казначейства у Запорізькій області, надалі -Договір, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудовані в І поверх адміністративної будівлі нежитлові приміщення (Літера А-12, частини приміщення №№ 38, 38а, 39, 39а, 41-43, 45-92, 92а, тамбур 11, тамбур 111; площа сумісного користування: в цокольному поверсі - 45,3 кв.м., хол (вхід) - 1,0 кв.м., хол (великий) - 14,9 кв.м.) загальною площею за внутрішнім обміром 856 кв.м. та частину даху площею 5, 0 кв.м. Майно розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168. Згідно п.1.2. Договору майно передається в оренду з метою: 856 кв.м. -розміщення відділення комерційного банку, 5,0 кв.м -зовнішня реклама банку. Договір є нотаріально посвідченим, зареєстрованим в Державному реєстрі правочинів 17.03.2006р. за № 1198496.
Згідно п.1.4. Договору Договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Договір укладений строком на 3 роки -до 17.03.2009р. (п.11.1. Договору). Додатком № 2 до Договору є акт приймання-передачі, складений 17.03.2006р.
За умовами Договору орендар взяв на себе зобов'язання, зокрема: використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням, визначеним в пункті 1.2. Договору та умовами Договору (п.5.1. Договору); за рахунок власних коштів здійснювати своєчасно, згідно діючих норм, поточний ремонт орендованого майна, а також усувати пошкодження, несправності та дефекти в орендованому майні, які виявлені при проведенні відповідного огляду при контролі його технічного стану (п.5.6. Договору); протягом одного місяця з дати укладення Договору застрахувати орендоване майно на весь строк дії Договору відповідно до чинного законодавства та надати орендодавцеві копію договору страхування орендованого майна, страхового полісу разом з документами, що підтверджують оплату страхового внеску. Договором страхування чи страховим полісом повинно бути передбачено страхування від видів ризиків, притаманних нерухомому майну (п.5.11. Договору).
Згідно п.8.2. Договору, у випадку погіршення стану орендованого майна або загибелі з вини орендаря внаслідок його неналежного використання орендарем або невиконання ним умов Договору, виступати з ініціативою про внесення змін або розірвання Договору.
Згідно п.9.6. Договору порушення орендарем зобов'язань по цьому Договору є підставою для припинення або розірвання Договору у порядку, визначеному діючим законодавством України.
На вимогу однієї із сторін Договір може бути достроково розірвано за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України та цим Договором (п.11.4. Договору).
Позивач в своїй апеляційній скарзі посилався, як на підставу скасування рішення, на ті обставини, що відповідач порушив умови Договору щодо своєчасного проведення поточного ремонту, страхування орендованого майна, використання орендованого майна для розміщення зовнішньої реклами без відповідних дозволів, використання орендованого майна площею більшою, ніж передбачена умовами Договору, для розміщення зовнішньої реклами, що, на думку позивача, є підставою для розірвання Договору, та що є причиною спору.
12.12.2006р. позивач направив відповідачу претензію про розірвання Договору в добровільному порядку. Договір за погодженням сторін розірвано не було.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
За приписами ч.1 ст. 783 ЦК України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; 2) наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; 3) наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; 4) наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
За умовами Договору підставою для розірвання Договору є, зокрема, невиконання орендарем умов Договору.
06.10.2006р. працівниками позивача в присутності представників балансоутримувача - Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області та відповідача проведена перевірка виконання умов Договору, про що складено акт перевірки від зазначеної дати. Надана в матеріали справи ксерокопія акту перевірки не містить підписів осіб, що були присутні при перевірці від балансоутримувача та від відповідача; підписана лише однією особою, що здійснювала перевірку, з боку позивача, тоді як в акті зазначено, що перевірка проводилася двома працівниками позивача. Актом перевірки встановлено, що після укладення Договору відповідач не здійснював поточний ремонт орендованого приміщення; замість 5,0 кв.м даху відповідач для розміщення реклами використовує 89,9 кв.м; розміщення реклами відповідачем здійснено без відповідного дозволу; на початку вересня 2006 року реклама відповідача була демонтована балансоутримувачем; відповідачем не укладений договір страхування орендованого майна, оскільки відповідач не оплатив страховий платіж.
15.11.2006р. представниками позивача, відповідача та балансоутримувача складено акт обстеження, в якому зазначено про проведення обмірів конструкції для розміщення реклами відповідача, розташованої на даху будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 168. Згідно акту загальна площа конструкції для розміщення реклами становить 89, 9 кв.м. Представники відповідача в акті обстеження привели заперечення щодо методики розрахунку площі, послалися на те, що площу на час складення акту обстеження неможливо визначити із-за демонтажу реклами.
Між тим, актом прийому-передачі майна в оренду, складеним 17.03.2006р., сторони Договору не визначили стан майна, що передається в оренду (коли був проведений поточний ремонт орендованого приміщення, чи потребує орендоване приміщення поточного ремонту чи капітального ремонту на час його передачі в оренду, які недоліки стану приміщення мають місце).
Умови Договору, передбачаючи обов'язок орендаря здійснювати за рахунок власних коштів своєчасно поточний ремонт орендованого майна, не визначають поняття «своєчасно».
При перевірці виконання умов Договору 06.10.2006р. актом перевірки не встановлено, які пошкодження, несправності, дефекти в орендованому майні мають місце, в зв'язку з наявністю яких у відповідача виник би обов'язок їх усунути, тобто провести поточний ремонт орендованого майна. Саме лише відображення в акті перевірки виконання умов Договору не проведення відповідачем поточного ремонту орендованого майна з часу укладення Договору не свідчить про необхідність проведення такого ремонту. Необхідність проведення поточного ремонту орендованого майна позивачем не встановлювалася, не доводилася до відповідача та, враховуючи умови Договору, не встановлювався відповідачу строк для проведення поточного ремонту. Пункт 5.6. Договору встановлює обов'язок відповідача усувати пошкодження, несправності, дефекти в орендованому майні, які виявлені при проведенні огляду цього майна при контролі його технічного стану. Наявність необхідності в поточному ремонті орендованого майна при проведенні огляду цього майна при контролі його технічного стану (певні пошкодження, несправності, дефекти майна) належним чином не встановлена.
За викладених обставин, не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції доводи, викладені в апеляційних скаргах, оскільки відсутні підстави стверджувати, що відповідач не виконує свого обов'язку щодо проведення поточного ремонту орендованого майна.
Судова колегія приймає до уваги також ті обставини, що до укладення Договору відповідач орендував те ж майно на підставі раніше укладених договорів оренди (договір від 30.04.2004р. № 1089/д, договір від 27.09.2005р. № 1586/д). Раніше укладені договори оренди також передбачали обов'язок відповідача здійснювати поточний ремонт орендованого майна. Якщо на час укладення Договору орендоване майно потребувало поточного ремонту, слід було при передачі майна в оренду оговорити технічний стан майна, його недоліки на час передачі в оренду, необхідність проведення поточного ремонту, що він повинен усунути та щодо якого саме майна у певний строк, чого зроблено не було. Між тим, відповідач заперечує необхідність проведення поточного ремонту, посилається на належний стан орендованого майна.
23.03.2006р. (протягом одного місяця з дати укладення Договору) відповідач уклав з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» договір добровільного страхування майна № МО-47/06, тобто, застрахував орендоване майно. Договір страхування набирає чинності з 00 год. 00 хв. дня, наступного за днем надходження повної суми страхового платежу -0,2% від страхової суми, що складає 8 401, 72 грн. (п.п. 5.1. та 2.4. договору страхування). Договір страхування діє протягом 12 місяців з моменту набрання ним чинності. Страховий платіж згідно меморіального ордеру № 17/3 від 03.04.2006р. сплачений відповідачем 03.04.2006р. -також протягом одного місяця з дати укладення Договору, в зв'язку з чим колегією суддів не приймаються до уваги посилання скаржників на те, що відповідач не застрахував орендоване майно.
11.08.2006р. відповідач уклав інший договір страхування орендованого майна з Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах». Згідно п.8 цього договору договір набирає чинності з моменту сплати страхового платежу -16 803, 44 грн. -і діє 12 місяців, по 10.08.2007р. включно. Страховий платіж за названим договором відповідач оплатив 06.10.2006р. згідно меморіального ордеру № 19/1 від 06.10.2006р.
За викладених обставин, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не вбачає порушення відповідачем зобов'язань за Договором щодо страхування орендованого майна. Ненадання позивачу документів, що підтверджують дотримання відповідачем зобов'язань щодо страхування майна, не може бути підставою для дострокового розірвання Договору, якщо зобов'язання щодо страхування майна виконані.
Як на підставу дострокового розірвання Договору позивач посилається також на обставини використання відповідачем орендованого майна для розміщення зовнішньої реклами без відповідних дозволів, використання орендованого майна площею більшою, ніж передбачена умовами Договору, для розміщення зовнішньої реклами. Однак, приведені обставини не можуть бути підставою для дострокового розірвання Договору та задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Якщо відповідач користується іншим майном, ніж передбачено Договором, в тому числі більшою площею майна, ніж передана в оренду, позивач має право вимагати усунення порушень шляхом витребування майна, яке безпідставно використовується відповідачем. Використання орендованого майна площею більшою, ніж передбачена умовами Договору, не свідчить про порушення відповідачем умов Договору при використанні обумовленої Договором площі орендованого майна.
Договір жодним чином не визначає умови розміщення відповідачем реклами, тому не дотримання відповідачем правил розміщення зовнішньої реклами не є порушенням з боку відповідача умов Договору. За порушення відповідачем приписів законодавства про рекламу він несе відповідальність, встановлену Законом України «Про рекламу», та в порядку, визначеному законодавством.
На підставі вищевикладеного, судова колегія не знаходить підстав, передбачених ст.. 104 Господарського процесуального кодексу України для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційних скарг.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.07р. у справі № 7/139(20/110д/07)-07 -залишити без змін, а апеляційні скарги Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.М. Лисенко
Суддя О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді К.С. Лукінова