ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" травня 2019 р. справа № 300/389/19
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Микитюк Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
22.02.2019 ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (надалі також - відповідач), третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.04.2018 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області із заявою про виплату одноразової грошової допомоги при збільшенні втрати ступеня працездатності. 10.05.2018 Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області листом за вих. №З-5/108/29-2018 відмовила позивачу в отриманні грошової допомоги в більшому розмірі. Івано-Франківський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 23.08.2018, у справі № 809/1104/18 позов задовольнив та зобов'язав Ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області направити до Міністерства внутрішніх справ України документи позивача з висновком щодо виплати грошової допомоги для вирішення питання про призначення та виплату одноразової допомоги відповідно до Постанови КМУ "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції" від 21.10.2015 №850 з урахуванням раніше виплачених сум.
Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області в свою чергу відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21 жовтня 2015 року №850, сформувала та направила висновок щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги позивачу в зв'язку із встановленням йому відповідної групи інвалідності.
Проте відповідач повернув зазначені матеріали мотивуючи тим, що виплата одноразової грошової допомоги повинна здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, а саме СІЗО №12 управління ДДУПВП в Івано-Франківській області.
Позивач вважає дії МВС України, щодо повернення матеріалів з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги протиправними, та такими що порушують його права, внаслідок чого звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.02.2019 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с.42-44).
Позивачем у зазначений строк недоліки усунуто, відтак ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с.1-2).
Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 01.04.2019. Проти позовних вимог заперечив з тих підстав, що МВС України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги. Одночасно з цим зазначає, що нарахування та виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку з втратою працездатності та/або встановленням інвалідності даним особам, відповідно до п.4 розділу IV Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, затвердженого наказом МВС України від 11 січня 2016 року №4, та ч.4 ст.100 Закону України "Про Національну поліцію" здійснюється за останнім місцем проходження служби поліцейським. В зв'язку із цим просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. (а.с.52-58).
10.04.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив, що твердження відповідача у відзиві є необґрунтованим та заявлений відзив з метою затягування процесу призначення та виплати одноразової грошової допомоги. Просив визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по матеріалах щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок та матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'зку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст. 23 ЗУ "Про міліцію" від 20.12.1990 №565-XII, а також п. 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 (а.с.74-79).
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 22.01.1998 по 05.10.2010, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 від 01.10.1996 (а.с.14).
Відповідно до наказу УМВС України в Івано-Франківській області № 129 о/с від 04 жовтня 2010 року лейтенанта міліції ОСОБА_1, оперуповноваженого відділу боротьби з організованими злочинними групами в Івано-Франківській області, з 05 жовтня 2010, згідно із Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, за статтею 64 п "Б" звільнено зі служби (через хворобу) (а.с. 35).
Позивачу встановлена ІІІ група інвалідності в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби, що підтверджується актом огляду МСЕК №1162 від 28.07.2011, довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках застрахованого серії ААА № 001078, від 28.07.2011 (а.с. 15-16).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.08.2018, що набрало законної сили 25.09.2018, у справі 809/1104/18 відповідно до якого суд визнав право ОСОБА_1, на призначення одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням IIІ групи інвалідності, відповідно до статті 23 Закону України "Про міліцію", а також Порядку № 850, Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області 28.09.2018 направлено відповідний пакет документів до Міністерства внутрішніх справ України з метою нарахування та виплати одноразової грошової допомоги.
Міністерство внутрішніх справ України листом від 01.11.2018 року №15/2-4050 повернуло матеріали на призначення одноразової грошової допомоги позивача.
Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області листом від 24.01.2019 за №32/108/29/02-2019 зазначено позивачу, що на час отримання травми (19.06.2000) СІЗО №12 управління ДДУПВП в Івано-Франківській області не відносилось до структурних підрозділів ОВС, а позивач не належав до працівників підрозділів міліції, що унеможливлює вирішення питання щодо призначення позивачу ОГД відповідно до Порядку. Тому для отримання ОГД позивачу слід звернутися за місцем проходження служби на момент отримання травми, а саме в СІЗО №12 управління ДДУПВП в Івано-Франківській області.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 23 Закону № 565-ХІІ, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Якщо працівник міліції та члени його сім'ї одночасно мають право на отримання одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених цією статтею, та одноразової грошової допомоги або компенсаційної виплати, встановлених іншими законами, виплата відповідних грошових сум здійснюється за однією з підстав за вибором особи, яка має право на отримання таких виплат.
Позивач скористався своїм правом на вибір підстав на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, звернувшись в порядку статті 23 Закону № 565-ХІІ та Порядку № 850 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням групи інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ визначає Порядок № 850.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення особі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Пунктом 8 Порядку № 850 передбачено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Тобто, обов'язок подання висновку до МВС України щодо виплати грошової допомоги Порядком № 850 покладається саме на керівника органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, в даному випадку на ліквідаційну комісію УМВС України в Івано-Франківській області.
Отримавши відповідну заяву позивача та додані до неї документи, керуючись пунктом 8 Порядку № 850, ліквідаційною комісію УМВС України в Івано-Франківській області, направлено висновок та інші документи, перелік яких визначений Порядком №850, до МВС України для прийняття рішення.
Як встановив суд, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто остаточне рішення щодо такої виплати має прийняти саме МВС України.
Так, як підстав для відмови у виплаті одноразової грошової допомоги передбачених п.14 Порядку №850 не має, відповідач був зобов'язаний затвердити висновок, а відтак нарахувати і виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності ІІІ групи, виходячи з розміру 150 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.
Крім цього, слід зазначити, що судовим рішенням у справі №809/1104/18 визнано право на отримання позивачем одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ОСОБА_1, ІІІ групи інвалідності, відповідно до "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року № 850 та здійснити нарахування (розрахунок) та виплату одноразової грошової допомоги.
За таких обставин дії відповідача щодо повернення матеріалів з відмовою у виплаті одноразової грошової допомоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 19.09.2018, справа №357/8810/17, від 19.09.2018, справа №716/343/17, від 28.08.2018 №822/3457/17, від 20.12.2018, справа №286/2595/16-а, від 07.09.2018, справа №357/9387/16-а, від 30.01.2018, справа №822/1579/18, від 25.05.2018, справа №815/1928/17.
Згідно частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В процесі судового розгляду відповідачем не доведена правомірність дій щодо повернення документів про призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до вимог законодавства та рішення суду, відповідач вирішуючи питання щодо нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як колишньому працівнику міліції, що набув інвалідність в зв'язку з проходженням служби саме в органах внутрішніх справ, зобов'язаний був затвердити висновок про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 слід задовольнити.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1536,80 грн. згідно квитанції №ПН39273С1 від 21.02.2019 та квитанції №ПН46313С1 від 04.03.2019.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неприйняття рішення по матеріалах щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги.
Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути висновок та матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з втратою працездатності під час проходження служби в органах внутрішніх справ України відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, а також п. 9 "Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та прийняти відповідне рішення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) сплачений судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1, адреса: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1;
відповідач: Міністерство внутрішніх справ України, адреса: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01024, код ЄДРПОУ 00032684;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області, адреса: вул. Академіка Сахарова, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 08592193.
Суддя Микитюк Р.В.