02 травня 2019 року Справа № 280/1929/19 провадження
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору по адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса знаходження: АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1)
до відповідача - Державної установи «Біленьківської виправної колонії №99» (70441, Запорізька область, Запорізький район, с. Біленьке, вул. запорізька, буд. 32, код ЄДРПОУ 08563530)
до відповідача 2 - державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» (юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, код ЄДРПОУ 41713679)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
25 квітня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Державної установи «Біленьківської виправної колонії №99» (далі по тексту - відповідач 1) та державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально - виконавчої служби України» (далі - відповідач 2) , в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)», Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області, яка виразилась у не забезпеченні проведення медичного огляду спеціальної лікарсько-консультативної комісії щодо отримання висновку щодо наявності захворювання засудженого ОСОБА_2, визначеного Переліком захворювань, який є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання;
- зобов'язати Державну установу «Біленьківська виправна колонія (№99)» направити засудженого ОСОБА_2 на медичний огляд спеціальної лікарсько- консультативної комісії щодо отримання висновку щодо наявності захворювання засудженого ОСОБА_2, визначеного Переліком захворювань, який є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання;
- зобов'язати спеціальну лікарсько-консультативну комісію Філії державної установи «Центр охорони здоров'я державної кримінально-виконавчої служби України» в Запорізькій області надати висновок щодо наявності захворювання засудженого ОСОБА_2, визначеного Переліком захворювань, який є підставою для подання до суду матеріалів про звільнення засудженого від подальшого відбування покарання.
Також, у позовній заяві міститься вимога позивача про звільнення від сплати судового збору, як особу, яка через свій майновий стан не має можливості його сплатити.
Розглянувши клопотання про звільнення від сплати судового збору суд вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи (ч.1 ст. 132 КАС України).
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 132 КАС України).
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч.1 ст.133 КАС України).
Як передбачено п.3 ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоровю.
Відтак, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлений виключний перелік умов, за яких позивачу може бути відстрочено чи розстрочено сплату судового збору, зменшено або звільнено від його сплати.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статтей 132-133 КАС України, Закону України Про судовий збір, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
За відсутності першорядної підстави для звільнення від сплати судового збору, другорядні підстави (такі як предмет позову) не можуть братися до уваги.
У статті 129 Конституції України , ч.1 ст. 8 КАС України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КАС України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Суд зазначає, що єдиною підставою для відстрочення або розстрочення, чи звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.
З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України "Про судовий збір", з власної ініціативи.
Згідно п.17 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов'язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до статті 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.
Позивач в заяві посилається на відсутність на особовому рахунку коштів, достатніх для сплати судового збору, та надає довідку про доходи №10/924/8 від 12.03.2019 та лист №10/924/8 від 12.03.2019 Держаної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)».
Уважно розглянувши зазначені документи, судом встановлено наступне.
Довідка про доходи підтверджує відсутність доходу позивача за період з 01.09.2018 по 28.02.2019.
Лист №10/924/8 від 12.03.2019 Держаної установи «Біленьківська виправна колонія (№99)» також підтверджує, що грошові виплати позивачу станом на 11.03.2019 не здійснювалися.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зокрема, відповідно до приписів п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1921,00 грн.
Частиною 3 статті 6 статті Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З позовної заяви встановлено, що позивачем фактично заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме зобов'язання кожного з відповідачів вчинити певні дії. За таких обставин позивачу належало сплатити судовий збір в розмірі 1536,80 грн. Однак, сплата судового збору буде становити значний тягар для позивача, на підставі того, що у позивача відсутні грошові кошти на сплату судового збору, оскільки позивач є засудженим і відбуває покарання.
Таким чином, суддя вважає можливим клопотання задовольнити та звільнити позивача від сплати судового збору.
Керуючись статтями 8, 132 - 133, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
1.Клопотання представника позивача ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса знаходження: АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1) про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду - задовольнити.
2. Звільнити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1, адреса знаходження: АДРЕСА_2, код ДРФО НОМЕР_1) від сплати судового збору по справі №280/1929/19.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її прийняття.
Суддя Р.В. Сацький