06 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/10541/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Пількова К. М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик"
до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_1, Державної організації "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб"
про визнання недійсним правочину,
18.04.2019 Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулося з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі № 910/10541/18.
Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги щодо форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Троянда" про визнання недійсним правочину про припинення зобов'язань за кредитним договором № 52-47/1-13 від 13.12.2013, укладеного між сторонами, шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, вчинений на підставі заяви від 01.04.2016 № 390/1 про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Таким чином, предметом розгляду у цій справи є одна вимога немайнового характеру.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду; касаційних скарг у справі про банкрутство розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Станом на 01.01.2018 один розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 762,00 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги у цій справі Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" мало сплатити судовий збір у сумі 3 524,00 грн. Проте, скаржником не надано до касаційної скарги доказів на підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що також підтверджується переліком додатків до цієї касаційної скарги.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що листом Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві № 05-12/1731-6167 від 18.06.2018 повідомлено реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом:
- Отримувач коштів: УК у Печерському р-ні/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Рахунок отримувача: НОМЕР_1;
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
- Символ звітності банку: 207.
Отже, скаржнику необхідно надати суду докази, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі у сумі 3 524,00 грн.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У поданій касаційній скарзі скаржник вказує на те, що оскаржувані судові рішення не відповідають обставинам справи, а також ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального права. В обґрунтування зазначеного посилається на: статті 73, 74, 81, 232, 236 ГПК України; частину другу статті 215, частину першу статті 236, статтю 216 Цивільного кодексу України; частини першу, другу пункту 7, частини третю - п'яту статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", в редакції на момент укладання спірного договору; статті 21, 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні"; пункт 2.24 глави 2 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 № 22, в редакції, яка діяла станом на 08.11.2013; пункти 1.1, 2.1, 2.3, 2.9 розділу 1 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Національного банку України від 01.06.2011 № 174, в редакції, яка діяла станом на 08.11.2013; практику Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 02.03.2016 у справі № 6-308цс16 та Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13. Однак, скаржник не зазначає обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій визначених ним норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.
Таким чином, Публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик" необхідно обґрунтувати, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування зазначених норм права судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень.
Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 234, 235, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2019 у справі №910/10541/18 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до 21.05.2019.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя К. М. Пільков