Справа № 567/96/19
17 квітня 2019 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Венгерчук А.О.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів
в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів звернулася ОСОБА_1
У своїй позовній заяві зазначає, що вона з відповідачем значаться батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки змінились підстави з яких виходив суд, призначаючи стягнення з відповідача на її користь аліментів на утримання сина в розмірі 1/4 частини доходу щомісячно, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян і на сьогодні мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, просила змінити розміру аліментів.
Зазначає, що стягувана з відповідача сума є недостатньою для повноцінного утримання сина, тому просить змінити розмір, що стягується з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 50% відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати звернення до суду до досягнення ним повноліття.
Ухвалою від 29.01.2019 прийнято до розгляду та відкрито провадження за позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, відзиву до суду не подав.
Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ст. ст. 280-282 ЦПК України, з метою уникнення затягування розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи, є достатньо даних про права та взаємовідносини сторін по справі, для її розгляду по суті заочно у відсутності сторін по справі.
З письмових доказів, досліджених в судовому засіданні встановлено наступне.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-ГЮ № 014931, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний, відповідно до актового запису № 01 від 10.01.2008 року ( а.с.6).
З свідоцтва про народження серії 1-АП № 277625 встановлено, що сторони по справі мають сина ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7).
Рішенням Острозького районного суду Рівненської області від 03.10.2005 вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 12.09.2005 до досягнення дитиною повноліття. 13.10.2005 рішення суду набрало законної сили та позивачці виданий виконавчий лист № 2-501/2005 (а.с. 8, 9,10).
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.10.2005 року, на виконанні у відділі ДВС Зарічненського районного управління юстиції Рівненської області знаходиться виконавчий лист № 2-501/2005 від 03.10.2005 року, виданий Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення з з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 12.09.2005 до досягнення дитиною повноліття ( а.с.11).
Відповідно до довідки про склад сім'ї від 08.01.2019 року № 04/02-16, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3 а 1, Острозького району Рівненської області. До складу сім'ї входять: ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_3 ( а.с.12).
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов доведений і підлягає задоволенню з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 народився 15 грудня 2004 року, і рішенням суду від 03.10.2005 з батька дитини - ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частки доходу, але не менше одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 12.09.2005 до досягнення дитиною повноліття.
Як вказано в позовній заяві та підтверджено у судовому засіданні, збільшення розміру аліментів зумовлені збільшенням вікових потреб сина та матеріальних витрат на його утримання, оскільки на момент видачі виконавчого листа сину було менше року, а на даний час він досяг 14 років, а тому витрати на його утримання значно зросли і ті кошти, які на даний час сплачує відповідач є вкрай недостатніми для його утримання. Розмір аліментів, який сплачує відповідач недостатній для належного утримання сина.
Звертаючись до суду, в обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що погіршилося її матеріальне становище, оскільки син потребує більших матеріальних витрат ні ж ті, що передбачалися раніше, а дохід відповідача має стабільний характер, окрім того, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, то є підстави для зміни розміру стягнення аліментів.
Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, наявністю непрацездатних батьків; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до положень ст. 183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1 ст. 184 СК України).
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст. 183, 184 СК України.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до ст. 183 та ст. 184 СК України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження (ч. 3 ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет У країни на 2019 рік" визначено, що у 2019 році прожитковий мінімум для дітей віком, від 6 до 18 років становить: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з і липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень.
Отже, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).
Як відповідач, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати свого сина до досягнення ним повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне їх утримання.
Суд вважає, що виходячи із вимог частини 1 статті 192 СК України, у системному зв'язку положенням ч. 2 статті 182 СК України, розмір аліментів, які стягуються із відповідача підлягає збільшенню, оскільки утримання неповнолітнього сина у його віці потребує від батьків додаткових зусиль та матеріальних витрат, а з урахуванням зростання цін на споживчі товари і послуги, інфляції тощо, визначений у 2005 році розмір аліментів не є достатнім розміром для задоволення розумних потреб дитини, зокрема, для належного забезпечення повноцінного харчування, одягу, навчання та розвитку.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить із того, що аліменти кошти на утримання дитини. Розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи. Мінімальний розмір такого рівня, який мають забезпечити обоє батьків, визначений законодавчо прожитковий мінімум і встановлюється законом про бюджет кожного року.
Зі змісту наведених законодавчих приписів слід дійти висновку, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов'язує їх зі способом присудження, стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст.182 СК України в редакції згідно закону №2037-У11 від 17.05.2017 - розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З урахуванням встановлених обставин, які сторонами визнанні, приймаючи до уваги, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, імперативну норму про можливість зміни саме способу стягнення аліментів, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на положеннях СК України, відповідають інтересам дитини, її рівню життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, і визначення правильного способу та розміру стягнення аліментів призведе до рівності прав дитини на утримання від батька відповідно до положень Закону.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
З урахуванням усього вище викладеного, суд вважає необхідним змінити розмір стягуваних з відповідача на користь позивача аліменти, на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.
Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи викладене, на підставі ст. 180-184, 192 СК України, керуючись ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268,280-283 ЦПК України, суд
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів задовольнити.
Змінити розмір аліментів стягнутих з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, індекс 34034) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с.Розваж вул.Центральна, 107 а, Острозького району Рівненської області, індекс 35866, ІПН НОМЕР_1 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частки доходу, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, починаючи з 12 вересня 2005 року до повноліття дитини, шляхом зміни їх розміру, стягнувши з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7, індекс 34034) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки с.Розваж вул.Центральна, 107 а, Острозького району Рівненської області, індекс 35866, ІПН НОМЕР_1 ) на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 24 квітня 2019 року.
Суддя Острозького районного судуОСОБА_5