Справа № 369/15486/18
Провадження № 2/369/1563/19
Іменем України
15.04.2019 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі
головуючої судді Ковальчук Л. М.,
при секретарі Бугайовій М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради Києво-Святошинського району Київської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, посилаючись на те, що 20 квітня 2017 року помер її батько ОСОБА_3.
Заповіт померлий не залишив, інших спадкоємців у померлого не має, тому позивач є єдиною спадкоємицею.
Факт родинних відносин підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_1 серії V-НО № 256369, видане виконавчим комітетом міської ради народних депутатів міста Сніжне Донецької області.
Позивач заначила про те, що вона разом з батьком все життя проживали в ІНФОРМАЦІЯ_1. З початком проведення антитерористичної операції виїхати з непідконтрольної території вони не мали змоги. Останній рік батько тяжко хворів, тому вона змушена була здійснювати належний догляд за ним, та станом на день смерті батька вона проживала разом з ним за адресою: Донецька область, м. Сніжне, вул. Грозненська, буд. 8.
У зв'язку з проведенням АТО позивачка переїхала разом зі своєю родиною до села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області у травні 2018 року, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.05.2018 року.
В червні 2018 року вона звернулась з наявним в неї свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, яке було видане на тимчасово окупованій території України, до нотаріуса з метою прийняття спадщини. Однак нотаріус пояснив, що згідно п. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт, виданий органами та/або особами, що діють на тимчасово окупованій території України, є недійсним і не створює правових наслідків.
В серпні 2018 року вона звернулась до Києво-Святошинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_3 та отримання свідоцтва про смерть. Однак, вона отримала відмову у проведенні державної реєстрації на підставі того, що надані документи не відповідають зразки, встановлені діючим законодавством України.
Позивач посилалась на те, що вона не є юридично обізнаною, тому була змушена звертатись за юридичною допомогою до адвоката для написання позовної заяви про встановлення факту смерті.
В серпні 2018 року вона звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3.
13 вересня 2018 року на підставі рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області було отримано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії І-ОК № 440262, видане Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у Київській області.
Звернувшись до нотаріуса з метою прийняття спадщини з'ясувалось, що вона пропустила строк для прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій державного нотаріуса ОСОБА_2 міської нотаріальної контори Київської області від 24 жовтня 2018 року нотаріусом було відмовлено у відкритті спадщини, у зв'язку з пропущенням шестимісячного терміну прийняття спадщини.
Враховуючи викладене, позивач ОСОБА_1 просила визначити їй додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори після смерті ОСОБА_3, який помер 20 квітня 2017 року.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялась належним чином, надала до суду заяву, в якій вона позов підтримала та просила проводити розгляд справи за її відсутності.
У судове засідання представник відповідача ОСОБА_2 міської ради Києво-Святошинського району Київської області не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.
Суд, перевіривши матеріали справи, та зібранні в ній докази, знаходить, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 доводилась рідною дочкою ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії V-НО № 256369, видане виконавчим комітетом міської ради народних депутатів міста Сніжне Донецької області.
20 квітня 2017 року ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ОК № 440262, видане Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 серпня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту та встановлено факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що настала 20 квітня 2017 року в м. Сніжне Донецької області, Україна.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.05.2018 року № НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3. Фактичне місце проживання/перебування за адресою: АДРЕСА_1.
24 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3.
Постановою державного нотаріуса ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори ОСОБА_4 від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_1 відмовлено у визнані права на спадкування після померлого 20 квітня 2017 року її батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини.
Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно із ч.1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно роз'яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Судом було встановлено, що позивач у встановлений законом шестимісячний строк не подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини у зв'язку з перебуванням на тимчасово окупованій території, у звязку з чим на підтвердження цього факту позивачем надано: свідоцтво про смерть серії ДНР № 064308, видане Снежнянським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Державної реєстраційної палати Міністерства юстиції Донецької народної республіки, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.08.2018 року по справі № 369/10575/18 за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи Києво-Святошинський районний відділ Державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Київській області, про вставнолення факту смерті; довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної оосби № НОМЕР_1 від 07.05.2018 року; довідка № 562 від 21.09.2018 року, видана Залесненською селищною радою Донецької Народної Респубілки; довідка про причини. Вказані документи підтверджують, що позивач була позбавлена можливості вчасно звернутися до нотаріальної контори для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3.
Статтею 1 ЦПК України встановлено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.
Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов'язані з об'єктивними, непереборними та значущими перешкодами для вчинення цих дій.
Разом з тим, слід зазанчити, що подання ОСОБА_1 позову про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3 є єдиним ефективним способом захисту права позивача на спадщину на національному рівні у розумінні ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який національні суди зобов'язані практично забезпечувати відповідно до ст. 1 цієї Конвенції та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
З огляду на однозначні положення ч. 1 ст. 1220, ч. 3 ст. 1223 ЦК України про виникнення у спадкоємців права на спадщину з моменту смерті спадкодавця, у ОСОБА_1 з урахуванням наведених нею переконливих мотивів у позові, виникло право спадкування на нерухоме майно, яке належало померлому ОСОБА_3 на момент смерті, через визначення в судовому порядку додаткового строку на прийняття спадщини.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, враховуючи відсутність інших спадкоємців ОСОБА_3, які б прийняли спадщину після його смерті, суд приходить до висновку про те, що позивач з поважних причин пропустила строк подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори, а тому позов підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись вимогами ст. ст. 1216-1218, 1220, 1223, 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 1, 4, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ІПН НОМЕР_2, два місяці додаткового строку для прийняття спадщини, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер 20 квітня 2017 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня винесення рішення суду.
Суддя Ковальчук Л. М.