Справа № 359/3443/19
Провадження № 3/359/1279/2019
Протокол № 0109/12500/19
26 квітня 2019 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., за участю представника митниці Ясінської О.Я., представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Кормушина Ю.О., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, щодо громадянки Азербайджану ОСОБА_1, дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2; місце народження: Азербайджан, Акдамський район; місце проживання (реєстрації): Азербайджан, АДРЕСА_1; не працює - пенсіонерка; паспорт громадянки Азербайджану № НОМЕР_1, виданий 02.08.2016 р., -
13.03.2019 року о 7 годині 22 хвилин під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу „Приліт" терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянки Азербайджану ОСОБА_1, яка прилетіла до України з Азербайджану, м. Баку, рейсом № PS 602 літаком а/к «МАУ», своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, тобто своїми діями засвідчила факти, що мають юридичне значення. «Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.
Перетин пасажиром «зеленої лінії», згідно Наказу Міністерства Фінансів України № 671 від 03.08.2018р. «Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті», яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю нею обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій. Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.
На підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України громадянці Азербайджану ОСОБА_1 було задано запитання щодо наявності в неї готівкових коштів, пасажирка відповіла, що має 13800 доларів США. Після цього пасажирці було запропоновано пред'явити всю готівку. В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 13802 доларів США та 465 азербайджанських манат, що знаходилися: 13000 доларів США в одному з відділень жіночої сумочки(ручна поклажа), 802 долари США та 465 азербайджанських манат - в гаманці, гаманець з валютою в свою чергу містилвся в тій же сумочці пасажирки.
Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки Азербайджану ОСОБА_1 вказана валюта - 13802 доларів США 465 азербайджанських манат належить пасажирці особисто.
Пасажирка обрала проходження митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує в еквіваленті 9999 євро.
З виявленої суми громадянці Азербайджану ОСОБА_1 було пропущено 11000 доларів США та 465 азербайджанських манат (еквівалент 9999 євро станом на 13.03.2019р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 2802 доларів США.
На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «зеленої лінії» для отримання довідкової інформації в інформаційній зоні та роз'яснення митних правил та порядку використання двоканальної системи до інспектора митниці не звертався.
Таким чином, своїми діями громадянка Азербайджану ОСОБА_1, під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.
Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою Азербайджану ОСОБА_1, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через «зелений коридор» готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню у повному обсязі для фізичних осіб, відповідно до Постанови Правління НБУ №3 від 02.01.2019 року «Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей», та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.
Даний протокол складено на місці виявлення правопорушення в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу D ДП МА «Бориспіль».
У зв'язку з цим працівниками митниці 13.03.2019 р., складено протокол про порушення митних правил № 0109/12500/19, один примірник якого вручено під підпис громадянки Азербайджану ОСОБА_1, і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил.
На підставі ст. 511 МК України за протоколом про порушення митних правил № 0109/12500/19 вилучено:
- долар США за курсом НБУ на 13.03.19 за 100 доларів США - 2635-9553 грн. - кількість 2802, вартість 73859-47 грн.
Підстав для відкладення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі, - не встановлено.
У судовому засіданні представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, Кормушин Ю.О. пояснив, що 13 березня 2019 року о 07 годині 22 хвилині ОСОБА_1 разом зі своїм сином прилетіла до України, м. Київ, літаком авіакомпанії' «МАУ», рейсом № PS 602 з Азербайджану, м. Баку. Під час проведення митного контролю пасажирів в зоні «Приліт», до ОСОБА_1, після перетину «зеленої лінії» підійшли працівники митної служби та запитали про кількість наявної в неї готівки. ОСОБА_1 повідомила, що маю 13 800 доларів США. Пішовши разом з ними до службового приміщення митниці, ОСОБА_1 добровільно видала наявну в неї готівку в розмірі 13 802 доларів США та 465 азербайджанських манат. З виявленої суми ОСОБА_1 було пропущено 10 000 доларів США та 465 азербайджанських манат. При цьому відносно ОСОБА_1 було складено протокол про порушення митних правил за ст. 471 МК України, вилучено готівку в розмірі 2 802 доларів США. ОСОБА_1 прилетіла зі своїм сином, ОСОБА_2. А тому враховуючи те, що її син мав з собою тільки 250 доларів США, то наявна сума готівки 14 050 доларів США та 465 азербайджанських манат на двох не перевищувала допустимий ліміт. Проте працівники митниці не взяли до уваги цей факт, а сказали, що оскільки кошти ОСОБА_1 і отримані від продажу нею квартири, то її рідний син не має ніякого відношення до цих коштів, а тому вирішувати всі питання будуть в суді. Грошові кошти в сумі 13 802 доларів США та 465 азербайджанських манат належать ОСОБА_1 особисто, які ОСОБА_1 отримала від продажу квартири. В скоєному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. ст. 471 Митного кодексу України, а саме в тому, що ОСОБА_1 не передала кошти в розмірі 2 802 долари США своєму сину перед проходженням митного контролю, визнає себе винною. ОСОБА_1 є пенсіонеркою. 26 лютого 2019 року ОСОБА_1 продала свою квартиру. І отримала 44 000 манатів, що еквівалентно 25 730 доларів США. Кошти ОСОБА_1 розділила між своїми дітьми. ОСОБА_1 син - ОСОБА_2, навчався в Україні, тут познайомився з дівчиною, одружився та залишився проживати в м. Києві. У її сина народилося двоє дітей, її онуки. Сім'я її сина власного житла не має, а тому змушена орендувати квартиру. Дружина її сина знаходиться в відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а її син на сьогоднішній день не має роботи, сплачувати оренду квартири вони не мають фінансової можливості, а тому ОСОБА_1 продала квартиру, щоб її син зміг придбати власне житло. ОСОБА_1 прилетіла зі своїм сином, ОСОБА_2, який напередодні приїхав до неї, щоб вона не везла одна таку значну суму коштів. А тому враховуючи те, що син ОСОБА_1 мав з собою тільки 250 доларів США, то наявна сума готівки 14 050 доларів США та 465 азербайджанських манат на двох не перевищувала допустимий ліміт. Кошти мали рахуватися на двох, оскільки це ОСОБА_1 рідний син, а тому твердження митників про те, що до цих коштів її син не має ніякого відношення безпідставне. Вилучені кошти є для ОСОБА_1 надзвичайно важливою, життєво необхідною та великою сумою. У звязку з вищевикладеним представник ОСОБА_1 просить обмежитись штрафом в розмірі 1 700 грн. без конфіскації грошових коштів. Повернути ОСОБА_1, грошові кошти в розмірі 2 802 доларів США, що були вилучені та передані на зберігання до Київської міжрегіональної митниці ДФС відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0109/12500/19 від 13.03.2019 року.
В судовому засіданні з'явився свідок ОСОБА_2, який пояснив, що ОСОБА_1 це його мати. 26 лютого 2019 року його мати ОСОБА_1 продала свою квартиру та отримала 44 000 манатів, що еквівалентно 25 730 доларів США. Він прилетів зі своєю матір'ю, ОСОБА_1, до якої напередодні приїхав, щоб вона не везла одна таку значну суму коштів. Вважає, що кошти мали рахуватися на двох, оскільки він є рідний син ОСОБА_1, а тому твердження митників про те, що до цих коштів він не має ніякого відношення безпідставне. Кошти від продажу квартири його мати розподілила між своїми дітьми. Він навчався в Україні, тут познайомився з дівчиною, одружився та залишився проживати в м. Києві. У них народилося двоє дітей. Він з сім'єю власного житла не має, а тому змушений орендувати квартиру. Його дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а він на сьогоднішній день не має роботи, сплачувати оренду квартири вони не мають фінансової можливості, а тому його мати продала квартиру, щоб він зміг придбати власне житло.
Представник митниці Ясінська О.Я. у судовому засіданні протокол підтримала, та зазначила, що громадянка Азербайджану ОСОБА_1 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у зв'язку з чим просила застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.
Суддя, заслухавши думку представника митниці, представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях громадянки Азербайджану ОСОБА_1 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України.
Так, громадянка Азербайджану ОСОБА_1 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України.
Відповідно до п. 5 Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей", затвердженого постановою Правління НБУ № 3 від 02.01.2019 року фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.
При цьому у п. 6 вказаного Положення закріплено, що фізична особа ввозить в Україну та вивозить за межі України готівкову валюту і банківські метали в сумі/вартістю, що дорівнює або перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.
У п. 2 розділу V Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 671 від 03.08.2018 року, закріплено, що перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок "зеленого коридору", вказує, що для проходження митного контролю ним обрано "зелений коридор", і декларування здійснюється шляхом вчинення дій.
Таким чином, із зазначених норм слідує, що відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим коридором", - з моменту перетину останнім "зеленої лінії", що позначає початок "зеленого коридору".
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка Азербайджану ОСОБА_1 перетнула "зелену лінію", що свідчить про те, що вона самостійно обрала канал "зелений коридор" для проходження митного контролю, таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі, що перевищує 10 000 євро.
Так, вина правопорушника, окрім особистого його визнання, як вчиненого з необережності та неумисно, підтверджується, дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0109/12500/19 від 13.03.2019 р. (а.с.2-6), письмовими поясненнями ОСОБА_1, наданими 13.03.2019 року під час оформлення протоколу про порушення митних правил (а.с.7-10), описом предметів (а.с.11-12), актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 80 (а.с.13), переліком валюти затриманої по протоколу ПМП № 0109/12500/19 (а.с.14), розрахунком еквіваленту євро щодо доларів США станом на 13.03.2019 р. до протоколу про ПМП № 0109/12500/19 (а.с.15), офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБ України від 13.03.2019 року (а.с.16), копією паспорта ОСОБА_1 м(а.с.17-18), доповідними записками (а.с.19-21), актом прийому-передачі матеріалів справи про порушення митних правил 0109/12500/19 від 15.03.2019 року (а.с.22), запит на отримання довідки (а.с.23), довідка про витрати митного органу в справі про порушення правил (а.с.24), розрахунком сум витрат, понесених Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 13.03.2019 року (а.с.25) та встановлена судом.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге - стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє - визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.
Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.
Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.
Правопорушення, яке вчинила громадянка Азербайджану ОСОБА_1 полягало у переміщенні через митний кордон незадекларованих митному органу коштів, що підлягає обов'язковому декларуванню.
В службовому приміщенні митниці (зоні митного контролю) пасажиркою було видано готівку в розмірі 13802 доларів США та 465 азербайджанських манат, що знаходилися: 13000 доларів США в одному з відділень жіночої сумочки(ручна поклажа), 802 долари США та 465 азербайджанських манат - в гаманці, гаманець з валютою в свою чергу містилася в тій же сумочці пасажирки.
З виявленої суми громадянці Азербайджану ОСОБА_1 було пропущено 11000 доларів США та 465 азербайджанських манат (еквівалент 9999 євро станом на 13.03.2019р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 2802 доларів США.
Слід зауважити, що діючим законодавством України ввезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (до 10 000 євро), яка може бути ввезена без письмового декларування.
Об'єктивна сторона правопорушення, яке вчинила громадянка Азербайджану ОСОБА_1 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.
Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.
Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.
Проте відповідність третьому критерію - справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.
ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обов'язково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України","Гирлян проти Росії" від 09.10.2018).
При вирішення питання про конфіскацію певного предмета правопорушення мають значення, зокрема: характеристика безпосереднього предмету правопорушення (чи загалом можливе його законне переміщення через митний кордон України, у тому числі чи підлягають сплаті митні платежі, інші податки, у зв'язку з переміщенням предмета правопорушення через митний кордон; джерело походження безпосереднього предмета правопорушення; причини, які призвели до порушення порядку проходження митного контролю в зонах спрощеного митного контролю; мета переміщення порушником предмета через митний кордон України; наявність завданої державі шкоди; вартість безпосереднього предмета правопорушення; майновий стан порушника.
За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.
Ввезення даної суми на територію України фізичними особами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.
Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка Азербайджану ОСОБА_1 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.
Так, у п. 28 рішення "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) суд повторює, що для того, щоб бути пропорційним, втручання повинно відповідати серйозності порушення і санкції з огляду на тяжкість злочину, за яке воно призначене для покарання - в даному випадку недотримання вимоги декларації - а не серйозність будь-якого передбачуваного порушення, яке насправді не було встановлено, наприклад, злочин відмивання грошей або ухилення від сплати податків (див. Ісмаїлов, § 38, Grifhorst, § 102, і Boljeviж, § 44).
Отже, з огляду на практику Європейського суду, за вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянки Азербайджану ОСОБА_1 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.
При цьому суддя звертає увагу, що представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.
Також шкода, яку громадянка Азербайджану ОСОБА_1 потенційно могла завдати державі, була незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона ввезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися на території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків, внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.
Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.
На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При прийнятті рішення суддя враховує, зазначені представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні обставини.
При перевірці вказаних обставин, судом встановлено, що ОСОБА_1 26 лютого 2019 року продала свою квартиру і отримала 44 000 манатів, що еквівалентно 25 730 доларів США, що підтверджується договором купівлі - продажу квартири.
Таким чином, грошові кошти, які мала при собі громадянка Азербайджану ОСОБА_1 при перетині державного кордону України, є її особистою власністю, які вона отримали від продажу своєї квартири.
Також, суддя враховує, сімейне та матеріальне становище ОСОБА_1. Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою, що підтверджується свідоцтвом про державну соціальну страховку. ОСОБА_1 прилетіла до України зі своїм сином, ОСОБА_2, що підтверджується авіаквитками. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_2, навчався в Україні, тут познайомився з дівчиною, одружився та залишився проживати в м. Києві, що підтверджується копією свідоцтва про народження та свідоцтвом про одруження. У сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 народилося двоє дітей, що підтверджується копією свідоцтв про народження. Сім'я сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 власного житла не має, а тому змушена орендувати квартиру, що підтверджується копією договору оренди квартири. Дружина сина ОСОБА_1 - ОСОБА_2 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, а син ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на сьогоднішній день не має роботи, сплачувати оренду квартири вони не мають фінансової можливості, що підтверджується копією довідки про відсутність доходу.
Ці обставини в сукупності безумовно вказують на те, що вилучені кошти є для ОСОБА_1 та її сім'ї важливою, життєво необхідною та значною сумою.
Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі громадянка Азербайджану ОСОБА_1 мають легальне походження, які вона отримала від продажу своєї квартири, що підтверджується договором куплі-продажу квартири. У матеріалах справи наявні документи, які беззаперечно підтверджують законність походження вказаних коштів. Дані грошові кошти ОСОБА_1 ввозила в Україну для можливості забезпечити своє існування та своєї родини, а також для покращення їх сімейно-побутових умов проживання. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_1 та її родина, поставить її в скрутне матеріальне становище та позбавить її можливості забезпечувати та утримувати себе і свою родини на належному рівні відповідно до життєвих стандартів, що взагалі ставить під загрозу їх гідне людське існування і подальше життя.
Крім того, на пропозицію митників видати наявні гроші, ОСОБА_1 самостійно та добровільно, видала всі кошти, нічого не приховуючи.
Ці обставини в сукупності свідчать про те, що у ОСОБА_1 були відсутні будь-які наміри на порушення митного законодавства України.
Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у ОСОБА_1 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення валюти, ввезення якої вона намагалася здійснити, її матеріальне та сімейне становище, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти. При цьому ці кошти могли бути законно переміщені ОСОБА_1 через митний кордон України, за умови письмового декларування.
Крім цього, із рішень Європейського суду з прав людини однозначно слідує, що законно здобута власність, утрачена через ненавмисну погрішність, без сумніву, є об'єктом захисту ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції.
Так, у справі "Гирлян проти Росії" від 09.10.2018 (скарга № 35943/15) Європейський суд зазначив, що національний суд при прийнятті рішення просто посилався на "характер і небезпеку злочину" і "інформацію про характер (заявника)", але не питав, чи було замовлення на конфіскацію на користь суспільства або дотриманий необхідний баланс. Тобто сфера огляду, проведена національними судами, була занадто вузькою, щоб задовольнити вимогу пошуку "справедливого балансу", властивого п. 2 статті 1 Протоколу № 1. Адже суд цікавив тільки факт учинення правопорушення, але не враховано право особи на мирне користування своїм майном. На думку Суду, така жорстка система не в змозі забезпечити необхідний справедливий баланс між вимогами загальних інтересів і захистом права людини на власність. Міра конфіскації поклала на заявника індивідуальне і надмірне навантаження і була неспіврозмірна скоєному злочину.
З огляду на зазначені вище обставини цієї справи та практику Європейського Суду з прав людини вбачаються підстави для висновку, що застосування до ОСОБА_1 і штрафу, і конфіскації предметів порушення митних правил, що передбачено санкцією ст.471 МК України як безальтернативне стягнення, буде порушенням положень ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки буде непропорційним, не відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника і буде очевидно неспіврозмірним практичній ролі "правопорушення та відповідальності".
Тому, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є безумовним порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право ОСОБА_1 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".
При цьому конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища ОСОБА_1 та може поставити під загрозу подальше її існування та її родини, оскільки позбавить правопорушника можливості забезпечувати нормальні умови їхнього проживання, а ніяк не сприятиме вихованню ОСОБА_1 та попередженню вчиненню нею нових порушень.
Таким чином, враховуючи характер скоєного, виходячи із ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.
Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки ОСОБА_1 в подальшому.
Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.
Таким чином, з правопорушника ОСОБА_1 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 13.03.2019 р. № 0109/12500/19 до місця зберігання (13.03.2019) у розмірі 41 грн. 02 коп. (а.с.25).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з ОСОБА_1, на яку накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Керуючись п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 3, 10, 366, 462, 471, 520 МК України, ст. ст. 8, 23, 33, 40-1 КУпАП, суддя -
Визнати винною громадянку Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Азербайджан, Акдамський район; місце проживання (реєстрації): Азербайджан, АДРЕСА_1; не працює - пенсіонерка; паспорт громадянки Азербайджану № НОМЕР_1, виданий 02.08.2016 р., у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп., який підлягає зверненню на вилучену згідно протоколу № 0109/12500/19 суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок оплати штрафу.
Вилучену валюту, згідно протоколу про порушення митних правил № 0109/12500/19, а саме:
-долари США, згідно курсом НБУ на 13.03.19 за 100 доларів США - 2635-9553 грн., кількість 2802-вартість 73859-47 грн. - повернути громадянці Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Азербайджан, Акдамський район; місце проживання (реєстрації): Азербайджан, АДРЕСА_1; не працює - пенсіонерка; паспорт громадянки Азербайджану № НОМЕР_1, виданий 02.08.2016 р.
Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави України (одержувач: Державний бюджет України ЄДРПОУ: 38007070, Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП) , МФО: 899998, КБК 21081100, р/р №31119106510004, - 050*).
Стягнути з громадянки Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Азербайджан, Акдамський район; місце проживання (реєстрації): Азербайджан, АДРЕСА_1; не працює - пенсіонерка; паспорт громадянки Азербайджану № НОМЕР_1, виданий 02.08.2016 р., - на користь державного бюджету України (отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: 31218206010004, код класифікації доходів бюджету: 22030101) судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Стягнути з громадянки Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Азербайджан, Акдамський район; місце проживання (реєстрації): Азербайджан, АДРЕСА_1; не працює - пенсіонерка; паспорт громадянки Азербайджану № НОМЕР_1, виданий 02.08.2016 р., на користь Київської митниці ДФС (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку: 820172, р/р: 35213060089083) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 41 (сорок одну) грн. 02 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.
Постанова суду набрала законної сили ___________________.
Суддя С.М. Вознюк