про залишення позовної заяви без руху
02 травня 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/903/19
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Дубровна В.А., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування висновку службового розслідування та наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності,
встановив:
26 квітня 2019 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1.), від імені якої діє адвокат Кушнеренко І.В., звернулася до суду з позовом до Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати незаконним висновок службового розслідування по факту втрати військового майна відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки з боку старшого сержанта ОСОБА_1 відділу прикордонної служби "Преображенка" від 26 грудня 2018 року в частині наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог законодавства;
- визнати незаконним та скасувати наказ начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України № 2-ВВ від 02.01.2019 року "Про підсумки службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
Відповідно до ст. 171 КАС України, в редакції Закону України №2147-VIII, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом.
Ознайомившись зі змістом позову судом встановлено, що у його прохальній частині позивачем заявлено клопотання про поновлення процесуального строку звернення до адміністративного суду з даним позовом. Вказане клопотання позивач обґрунтовує тим, що з оскаржуваним наказом вона ознайомилася 04.01.2019 р., проте копію висновку службового розслідування отримала лише 21.01.2019 року. При цьому, позивач вважає, що до ознайомлення з висновком та матеріалами службового розслідування, тобто до 21.01.2019 р., оскарження вищевказаного наказу було фактично неможливим. Крім того, позивач зазначає про те, що у вказаний період часу у неї погіршився стан здоров'я, у зв'язку з чим вона перебувала на амбулаторному лікуванні з 01.02.2019 по 11.02.2019 року, з 06.03.2019 р. по 15.03.2019 р., з 22.03.2019 по 02.04.2019 року. З огляду на викладені обставини позивач вважає причини пропуску строку звернення до суду поважними, у зв'язку з чим просить суд його поновити.
Надаючи правову оцінку вказаному клопотанню позивача на предмет його відповідності нормам процесуального права, суд вказує про наступне.
Відповідно до приписів ч. 1, 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. (ч. 6 ст. 161 КАС України)
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом оскарження, серед іншого, є наказ начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України № 2-ВВ від 02.01.2019 року "Про підсумки службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної та матеріальної відповідальності.
При цьому, у мотивувальній частині позовної заяви позивач зазначає про те, що з оскаржуваним наказом вона ознайомилася 04.01.2019 р.
Отже, враховуючи, що про порушення своїх прав позивач дізналася 04.01.2019 р., тому саме з цієї дати розпочався перебіг просувального строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження наказу № 2-ВВ від 02.01.2019 року, який закінчився 04.02.2019 р.
Натомість, позивач звернулася до суду з даним позовом лише 23.04.2019 р., що підтверджується штемпелем Укрпошти на поштовому конверті, тобто з пропуском процесуального строку на таке звернення більше ніж на два місяці.
Щодо поважності причин такого пропуску, на які посилається позивач, то суд зазначає наступне.
Так, зокрема, суд вважає необґрунтованим посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що вона була позбавлена можливості оскаржити наказ від № 2-ВВ від 02.01.2019 року до моменту отримання копії висновку службового розслідування, оскільки матеріали позовної заяви містять копію пояснень ОСОБА_1 від 30.11.2018 р., наданих нею у рамках службового розслідування. Таким чином, ознайомившись 04.01.2019 р. з наказом № 2-ВВ від 02.01.2019 р. "Про підсумки службового розслідування" позивач усвідомлювала або повинна була усвідомлювати склад дисциплінарного проступку, за вчинення якого вона притягнута до матеріальної та дисциплінарної відповідальності оскаржуваним наказом.
Щодо посилання позивача на факт її перебування на амбулаторному лікуванні у періоди з 01.02.2019 по 11.02.2019 року, з 06.03.2019 р. по 15.03.2019 р., з 22.03.2019 по 02.04.2019 р., як на поважну причину пропуску строку звернення до суду, то суд вважає вказані обставини неповажними, оскільки амбулаторне лікування не передбачає необхідності перебування особи у лікарні на постійній основі та, як наслідок, не є беззаперечним доказом відсутності у позивача об'єктивної можливості звернутися до суду з даним позовом.
З огляду на викладене, суд вважає причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом, викладені позивачем у позовній заяві, неповажними.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 123 КАС України у разі, якщо підстави, вказані особою у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивач повинна вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, ніж ті, що визнані судом неповажними.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, серед іншого, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. (п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Як вбачається зі змісту прохальної частини позову, позивач, серед іншого, просить суд визнати незаконним висновок службового розслідування по факту втрати військового майна відділення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки з боку старшого сержанта ОСОБА_1 відділу прикордонної служби "Преображенка" від 26 грудня 2018 року в частині наявності в діях ОСОБА_1 порушень вимог законодавства.
Проте, суд зазначає, що висновок службового розслідування за своєю формою та змістом не є актом індивідуальної дії у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, а тому не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, позивач має право уточнити позовні вимоги, надавши нову редакцію позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви, у тому числі: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код для юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу) (п.2 ч. 5 цієї статті).
Проте, у змісті позову не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовна заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме:
- привести позовну заяву у відповідність до вимог чинного законодавства: зазначити реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивача, ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
- вказати інші підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, ніж ті, що визнані судом неповажними;
- визначитись з позовними вимогами, надавши нову редакцію позовної заяви.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд,
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/903/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя Дубровна В.А.