про залишення позову без розгляду
25 квітня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/189/18-а
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.
за участю секретаря судового засідання Сулими М.П.
сторін:
позивач - не з'явився
представник позивача - не з'явився
представників відповідачів - Шабельникова С.В., Нагорний О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановлення відсутності повноважень.
У провадженні Чернівецького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановлення відсутності повноважень.
Позивач та його представник у судове засідання, яке відбулося 25.04.2019 р., не з'явилися, про причини не прибуття, суд не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.
У судовому засіданні, яке відбулося 25.04.2019 р. представниками ІНФОРМАЦІЯ_1 та Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області заявлено клопотання про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 у зв'язку з не можливістю розгляду справи без особистої участі позивача у судовому розгляді та наданні ним пояснень.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки (ч. 3 ст. 205 КАС України).
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути клопотання представників відповідачів про залишення позову без розгляду за відсутності позивача та його представника.
Розглянувши заявлені клопотання, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
24.10.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду клопотання представника позивача про призначення військово-лікарської експертизи задоволено частково. Призначено в адміністративній справі №824/189/18-а військово-лікарську експертизу. Проведення військово-лікарської експертизи доручено Центральній військово-лікарській комісії. Провадження в адміністративній справі №824/189/18-а зупинено до одержання її результатів.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2019 р. заяву позивача задоволено. Поновлено провадження у справі №824/189/18-а. Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 11.04.2019 р.
Позивач у судове засідання, призначене на 11.04.2019 р., не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, явку представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи. Розгляд справи судом відкладено на 25.04.2019 р.
У судове засідання, призначене на 25.04.2019 р., позивач вдруге не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, явку представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується матеріалами справи.
Частиною 2 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 5 ст. 205 КАС України, у разі неявки позивача у судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка позивача перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення районної призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №3 від 02.10.2017 р. про визнання його придатним до військової служби за п. 75 Г графи І Розкладу хвороб і його призов на строкову військову службу; зобов'язати районну військову призовну комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 винести рішення про звільнення його від призову на строкову військову службу на підставі ч. 1 ст. 18 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зняти останнього з військової служби;
- встановити відсутність повноважень та визнати протиправним і скасувати рішення районної призовної комісії Коломийського ОМВК Івано-Франківської області від 29.11.2017 р., за яким призовник ОСОБА_1 , 1997 року народження, визнаний придатним та призваний до військової служби не за місцем військового обліку в Новоселицькому РВК Чернівецької області.
З огляду на зміст позовних вимог, суд приходить до висновку, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце розгляду справи, повторно не з'явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, заяви про розгляд справи за їх відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи до суду на момент розгляду справи не надав, явку представника не забезпечив, а також враховуючи те, що неявка позивача перешкоджає розгляду справи, а відповідач не наполягає на розгляді справи по суті, суд вважає, що позов необхідно залишити без розгляду.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", є джерелом права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його правами та обов'язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини "Чуйкіна проти України" ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що "стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі "Голдер проти Сполученого Королівства", п. п. 28- 36, Series A N 18)".
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 р. у справі "Наталія Михайленко проти України", яке 30.08.2013 р. набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства").
В рішенні Конституційного Суду України у справі № 1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 р. (17-рп/2011) зазначено, що "вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання".
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на судовий розгляд справи, а останній не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування до нього передбачених законодавством наслідків - залишення позову без розгляду.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 44, 205, 240, 242, 248, 294 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Коломийського об'єднаного міського військового комісаріату Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, встановлення відсутності повноважень, - залишити без розгляду.
Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційну скаргу на дану ухвалу може бути подано через Чернівецький окружний адміністративний суд до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Ухвала в повному обсязі складено 03.05.2019 р. (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Суддя В.К. Левицький