Справа № 495/9715/18
№ провадження 2/495/1006/2019
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
02 травня 2019 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Прийомової О.Ю.,
справа № 495/9715/18,
за участю учасників справи:
особисто позивача ОСОБА_1 ,
особисто відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в порядку загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
18 жовтня 2018 року позивач ОСОБА_1 , звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 , про визнання права власності на спадкове майно, у відповідності до ст. ст. 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 16 ЦПК України, просить суд: визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,40 га, що розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Старокозацькою сільською радою народних депутатів 27.03.2002 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його матір - спадкодавець ОСОБА_3 .
Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді:
- земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,40 га, що розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, яка належала померлій ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Старокозацькою сільською радою народних депутатів 27.03.2002 року.
Після смерті його матері спадкоємцями до її майна є чоловік померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 та син - ОСОБА_1 .
Разом з тим, вказує, що його батько - ОСОБА_2 відмовляється від права на спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стверджує, що бажає прийняти спадщину після смерті матері, звернувся до приватного нотаріусу з приводу оформлення своїх спадкових прав, проте йому було відмовлено у зв'язку із пропуском визначеного чинним законодавством строку для прийняття спадщини та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно.
Він фактично прийняв спадщину після смерті матері, оскільки на момент відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року проживав разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Враховуючи вищевикладене, він і звернувся до суду з даним позовом.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявне його клопотання про розгляд справи без участі представника сільської ради, заперечень та окремих зауважень до позову не має.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши позивача, відповідача, ретельно дослідивши докази, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що дійсно ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла спадкодавець ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належне їй майно у вигляді земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства, загальною площею 0,40 га в межах згідно з планом, що розташована на території Старокозацької сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області.
Факт належності вищевказаного спадкового майна ОСОБА_3 підтверджується копією державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1 , виданого Старокозацькою сільською радою народних депутатів 27.03.2002 року.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є рідним сином померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
Відповідач ОСОБА_2 є чоловіком померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 .
У відповідності до довідок № 2211 та № 2225 від 10.09.2018 року Старокозацької сільської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть № 22 від 26.04.2013 року, дійсно на день смерті була постійно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
У відповідності до довідок № 2212 та № 2226 від 10.09.2018 року Старокозацької сільської ради, на момент смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею в АДРЕСА_1 були зареєстровані ще двоє осіб:
- чоловік - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
- син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач бажає прийняти спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , звернувся до приватного нотаріусу Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Базан Т.П. з приводу заведення спадкової справи, проте листом № 364/01-16 від 11.10.2018 року йому було відмовлено у зв'язку із пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла(спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 2 ст.1220 ЦК України, час відкриття спадщини є днем смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
У відповідності до ч.1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Так, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є не єдиним спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки право на спадкування має ще чоловік померлої, який у встановлений законом строк не звертався до нотаріальної контори щодо відмови від прийняття спадщини на користь позивача.
Про наявність іншого спадкоємця у своєму позові зазначає і сам позивач, проте вказує, що його батько відмовляється від прийняття спадщини.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Всупереч наведених норм чинного законодавства, з матеріалів справи не вбачається нотаріальної відмови від прийняття спадщини спадкоємця ОСОБА_2 .
Більш того, в ході судового розгляду справи встановлено, що вказаний вище спадкоємець на момент відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 був зареєстрований та проживав разом з померлою, що підтверджено відповідними довідками сільської ради та свідчить про фактичне прийняття спадщини.
Проте, вказавши свого батька відповідачем по справі, позивач заявив вимогу про визнання за ним права власності в порядку спадкування на усе спадкове майно, у зв'язку із чим можуть бути порушені права іншого спадкоємця.
До того ж, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до нотаріальної контори з пропуском строку для прийняття спадщини, у зв'язку із чим йому було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва.
Вказане означає, що позивач не скористався своїм правом своєчасного звернення до нотаріальної контори з приводу відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3 , що лише надає йому право на звернення до суду з позовом для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки інших підстав, за яких позивач позбавлений можливості оформити свої спадкові права в нотаріальному порядку судом не виявлено.
Відповідно до ст. 1297 ЦК України та ст. 66 Закону України «Про нотаріат», оформлення прав на спадкове майно входить до виключної компетенції органів нотаріату.
Згідно до ст. 8-1 Закону України «Про нотаріат», будь - яке втручання в їх діяльність та вирішення питань, що належать до їх виключної компетенції забороняється.
Частина 1 ст. 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у Постанові «Про судову практику у справах про спадкування № 7 від 30.05.2008 року, згідно до п. 23 якого, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що у зв'язку з виявленням в ході розгляду справи ще одного спадкоємця, права якого жодним чином порушені бути не можуть, відсутність перешкод для звернення позивача до нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, відсутність звернення іншого спадкоємця до нотаріальної контори у визначений законом строк стосовно відмови від прийняття спадщини на користь позивача, суд вважає позовні вимоги позивача до Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 1261, 1267, 1268, 1269 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 83, 263, 264, 265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Старокозацької сільської ради Білгород - Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_5 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_6 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідач: Старокозацька сільська рада Білгород - Дністровського району Одеської області, що знаходиться за адресою: с. Старокозаче, Білгород - Дністровського району Одеської області по вул. Соборна , 34.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_7 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_8 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя: