про залишення позовної заяви без руху
03 травня 2019 року м. Кропивницький справа № 340/1036/19
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Жук Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовомОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 25031, код РНОКПП - НОМЕР_1)
до Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області Державної казначейської служби України (проспект Винниченка, 1а, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25022, код ЄДРПОУ - 37918230)
провизнання незаконним та скасування наказу №308-к від 07.09.2018 року, а також поновлення на роботі, -
ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить поновити її на роботі, а також, визнати незаконним та скасувати наказу №308-к від 07.09.2018 року.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даних норм Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За нормами ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Разом з позовом до суду подано заяву про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування заяви зазначено, що на час звільнення позивачка перебувала у декретній відпустці у період якої також встановлено діагноз доньки й встановлено їй статус дитина - інвалід. Також у заяві зазначено, що на час розгляду справи у суді на 01.10.2018 р. і постановлення рішення, що стало підставою для звільнення, стан здоров'я дитини значно погіршився, що призвело до термінового проходження обстежень у лікарів та консультувань у діагностичних центрах за межами міста, знаходження з дитиною на стаціонарному лікуванні у дитячій міській лікарні.
Суд зауважує, що під поважними причинами пропуску строку на оскарження слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась, та пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
У Справі "Пономарьов проти України", Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Так, Верховний Суд України у своїй постанові від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16 зазначив, що позивач у справі повинен довести факт того, що він не міг дізнатись про порушення свої прав раніше.
Таким чином, умовою для поновлення строку звернення до суду особи є наявність доведеного факту неможливості такої особи дізнатись про порушення своїх прав та інтересів.
Як встановлено з матеріалів, ОСОБА_1 звільнено з посади наказом від 07.11.2018 року №308-к, тоді як позовна заява надійшла до суду (згідно штемпеля на поштовому відправленні) лише 22.04.2019 року.
Відповідно до позовної заяви позивачка вказує, що про існування наказу позивачка дізналась у період перебування на стаціонарному лікуванні з 29.10.2018 року по 12.11.2018 року.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 є законним представником (опікуном) ОСОБА_2 та у період з 29.10.2018 року по 12.11.2018 року, а також, з 11.02.2019 року по 25.02.2019 року знаходилась на стаціонарному лікуванні.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась із позовом до Ленінського районного суду м. Кіровограда, та ухвалою від 01.04.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження по справі.
Доказів на підтвердження неможливості звернення до адміністративного суду у період з 12.11.2018 року по 11.02.2019 року, а також, з 25.02.2019 року до моменту звернення до Ленінського районного суду м. Кіровограда до Кіровоградського окружного адміністративного суду не надано.
З урахуванням наведеного, причини порушення строку звернення до суду визнані неповажними, а тому позивачці слід вказати інші підстави для поновлення строку та надати інші наявні докази в обґрунтування підстав такого пропуску.
Згідно з ч.2 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків шляхом надання до суду документів на підтвердження обставин пропуску строку звернення до суду.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,-
У задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 про поновлення на роботі залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду
Суддя
Кіровоградського окружного
адміністративного суду ОСОБА_3