02 травня 2019 р.м. ХерсонСправа № 766/22336/18
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Херсонській області Запорожець Вікторії Олександрівни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Херсонського міського суду Херсонської області з позовною заявоюю до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (далі-відповідач-1, Управління), головного інспектора будівельного нагляду відділу контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління ДАБІ у Херсонській області Запорожець Вікторії Олександрівни (далі-відповідач-2), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову № 1021-01-15-45 від 13.11.2017 р. про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 153000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу від 17.10.2017р. №339-П співробітниками Управління проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво та експлуатація мереж водопостачання» по АДРЕСА_3, за результатами якої складено акт, припис від 31.10.2017п. та протокол №49 від 31.10.2017р. Зі змісту зазначених документів вбачається, що позивачем була розроблена проектна документація на об'єкт будівництва без отримання відповідних даних на проектування, а саме технічних умов; проектна документація не має затверджувальної частини та її стадії не відповідають вимогам п.4.6 ДБН А.2.2-3-2014; в проектній документації не зазначено відстані від червоних ліній вулиць населеного пункту та існуючих житлових будинків та споруд тощо; відсутні геологічні вишукування та інструментальне обстеження об'єкта реконструкції.
На підставі зазначених документів відповідачем-2 прийнято постанову від 13.11.2017р. №1021-01-15-45, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф у розмірі 153 000,00 грн.
Позивач вважає постанову від 13.11.2017р. №1021-01-15-45 протиправною та просить її скасувати з огляду на відсутність порушень в його діях вимог законодавства, а також наявність порушень з боку відповідачів при складанні за результатами проведеної перевірки розпорядчих документів та розгляду адміністративної справи відносно нього. Зокрема, позивач зазначив, що з акту позапланової перевірки вбачається її проведення з 23.10.2017 р. по 31.10.2017р. У останній день перевірка тривала до 16:00, однак, ураховуючи вищевказані документи, перевірка проводилась з перервою з 28.10.17 р. по 29.10.17 р. включно, в акті не зазначено, коли саме у процесі перевірки приймав участь позивач та інші особи; в ньому взагалі відсутні відомості про дату та місце складання акту, повідомлення про дату, місце складання протоколів, приписів, між тим, з останніх вбачається, що їх складено в м. Херсон 31.10.2017 р., а ураховуючи, що робочий день нормативно визначений до 18-00, а відстань між с. Щасливцево Геничеського району Херсонської області та м. Херсон дорівнює більш ніж 250 км, взагалі унеможливлює складання цих документів 31.10.2017 р. та присутність осіб, що визначені винними у вчиненні правопорушень при їх складанні. Отже, позивач не був повідомлений про розгляд відповідачем адміністративної справи відносно нього. Лише, отримавши смс-повідомлення про списання коштів з поточного рахунку звернувся за правовою допомогою до адвоката, який 05.11.2018р. направив відповідний запит для з'ясування обставин. Саме 08.11.2018р., отримавши відповідь на адвокатський запит, позивач дізнався про порушення своїх прав.
Вважаючи, що позивачем пропущено строк звернення до суду з поважних причин, а саме не повідомлення його про розгляд справи та неотримання постанови відповідача, позивач заявляв клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. Вказане клопотання було задоволено ухвалою суду від 01.03.2019р.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 05.12.2018р. вказаний позов прийнятий до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою цього ж суду від 14.01.2019р. задоволено клопотання Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області та постановлено направити справу №766/22336/18 за підсудністю до Херсонського окружного адміністративного суду.
12 лютого 2019 р. дана справа надійшла до Херсонського окружного адміністративного суду та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею визначено Пекного А.С.
Ухвалою від 14.02.2019р. вищезазначений позов залишений без руху з наданням позивачу строку на усунення недоліків. Ухвала суду виконана, недоліки позову усунуті.
Ухвалою від 01.03.2019р. провадження у справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні на 27.03.2019р.
Ухвалою суду від 27.03.2019р. задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи. Судове засідання призначено на 09:00 годину 08.04.2019р.
Ухвалою суду від 08.04.2019р. відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
У судовому засіданні 08.04.2019р. оголошено перерву до 22.04.2019р. для надання відповідачу часу для складання відзиву на позовну заяву та надання сторонами додаткових доказів.
22 квітня 2019р. представником відповідача-1 подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне. Відповідачем у період з 23.10.2017 року по 31.10.2017 року було проведено позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво та експлуатація мереж водопостачання» по АДРЕСА_3, замовник КП «Комунсервіс» відповідно до наказу Управління від 339-п від 17.10.2017 «Про проведення позапланової перевірки» та № 373-п «Про проведення позапланової перевірки (подовження)» від 30.10.2017 року. Під час вказаної перевірки відповідачем-2 було встановлено ряд порушень розробки проектної документації, які зафіксовані в Акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.10.2017 року. На означені порушення відповідачем-2 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017 року у присутності позивача та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 31.10.2017, та повідомлено що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10 год. 00 хв. 13 листопада 2017 року у приміщені Управління ДАБІ у Херсонській області за адресою: м. Херсон, вул. Кременчуцька, 69. Позивач від підпису відмовився про що було зроблено відповідну відмітку та направлено рекомендованим листом з повідомленням.
13.11.2017 року позивач або його представник не з'явилися на розгляд справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не направили клопотання про відкладення розгляду справи. Тому за результатами розгляду справи було винесено постанову №1021-01-15-45 від 13.11.2017, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил) та накладено штраф в розмірі 153000 грн.00 коп. Постанова була направлена поштовим зв'язком на адресу АДРЕСА_1.
Також у відзиві зазначено, що перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 було розроблено проектну документацію на об'єкт будівництва без отримання вихідних даних на проектування, а саме містобудівних умов та обмежень. Проектуючий об'єкт належить до III категорії складності, відповідно до п. 4.6. ДБН А.2.2-3-2014 для об'єктів III категорії складності проектування здійснюється в дві стадії: І) проект (П); 2) робоча документація (Р). З наданої під час здійснення позапланової перевірки документації вбачається, що ФОП ОСОБА_1 здійснено розробку робочого проекту без урахування попередньої стадії. Враховуючи наведене Проектною організацією ФОП ОСОБА_1 розроблено проектну документацію з порушенням вимог законодавства, а саме без отримання належних вихідних даних на проектування, некоректно визначено тип будівництва, чим порушено ст.. 29, 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п. 4.1-4.4, 4.6 п. 7, п. 9 ДБН А.2.2-3-2014 та Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16.05.2011 №45.
Крім того, представник відповідача-1 зазначає у відзиві, що головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області має право розглядати справи про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності згідно норм чинного законодавства.
З огляду на викладене представник відповідача-1 не вбачає підстав для задоволення позову.
Зі змісту відповіді на відзив, поданої представником позивача 22.04.2019р., вбачається, що остання просить відхилити наведені у відзиві заперечення як необґрунтовані.
У судовому засіданні 22.04.2019р. також оголошено перерву до 26.04.2019р.
Ухвалою від 26.04.2019р. на підставі клопотань сторін постановлено подальший розгляд даної справи здійснити у порядку письмового провадження в межах строків, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.
Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін у судових засіданнях 08.04.2019р. та 22.04.2019р., з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, судом встановлено наступне.
Судом установлено, що ФОП ОСОБА_1 розроблена проектна документація на об'єкт будівництва - «Реконструкція мережі водопостачання с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області (коригування)», замовником якого є КП «Комунсервіс».
Проектна документація передана замовнику.
На підставі доповідної записки начальника інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області щодо звернення ГО «Стоп Корупції» від 27.09.2017р. №763/27-09-2017 Управлінням прийнято наказ від 17.10.2017р. №339-П про проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт на об'єкті: «Будівництво та експлуатація мереж водопостачання» по АДРЕСА_3, забудовник - КП «Комунсервіс». Дата і тривалість позапланвого заходу наказом не визначено.
Також 17.10.2017р. Управлінням видано направлення №369 для проведення позапланового заходу на об'єкті: «Будівництво та експлуатація мереж водопостачання» по АДРЕСА_3, щодо дотримання суб'єктом містобудування КП «Комунсервіс» вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Строк дії направлення визначений з 23.10.2017р. по 27.10.2017р.
Наказом УДАБІ у Херсонській області від 30.10.2017р. №373-П продовжено проведення позапланового заходу та видано направлення від 30.10.2017р. №403, строк дії якого визначено з 30.10.2017р. по 31.10.2017р. У наказі також не визначено, на який строк продовжується здійснення позапланового заходу та дату його закінчення.
Згідно указаних направлень проведення позапланової перевірки доручено головному інспектору будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. та начальнику інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Грейц А.О.
За результатами проведеної позапланової перевірки указаними посадовими особами Управління складено на об'єкті будівництва акт позапланової перевірки №370 від 31.10.2017р., а у м.Херсоні протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017р. №49 та припис від 31.10.2017р. про усунення виявлених порушень.
Розглянувши ці розпорядчі документи, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. прийнято постанову від 13.11.2017р. №1021-01-15-45, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (тобто за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил) та накладено штраф у розмірі 153 000,00 грн.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно із ст.ст.6, 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011р. № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
До органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації; здійснення державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів, розташованих в межах та за межами населених пунктів, на території кількох адміністративно-територіальних одиниць, зазначених у пункті 7 частини першої цієї статті.
У разі якщо сільські, селищні, міські ради не утворили виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю, повноваження таких органів виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через відповідних головних інспекторів будівельного нагляду.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014р. №294 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №408) затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до п.п.1, 3, 7, 14 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Основним завданням Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення в межах повноважень, визначених законом, державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи. Структуру апарату Держархбудінспекції затверджує її Голова за погодженням з Віце-прем'єр-міністром України - Міністром регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства та фінансується за рахунок коштів державного бюджету.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2014р. № 150 УДАБІ у Херсонській області є структурним підрозділом апарату Держархбудінспекції.
Таким чином відповідачі уповноважені законодавством на здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до ст.41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема:
складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 (далі - Порядок №553).
Відповідно до п.п.1, 2, 5, 7 Порядку №553, він визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Згідно із п.п. 9, 11 - 18, 20 - 22 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право: безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, зупинення підготовчих та будівельних робіт.
Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
Керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою призначення позапланової перевірки звернення ГО «Стоп Корупції» від 27.09.2017р. №763/27-09-2017, що в принципі відповідає вимогам Порядку №553.
Саму позапланову перевірку проведено у присутності позивача.
У той же час накази про призначення перевірки і направлення на проведення позапланового заходу не містять відомостей про те, що перевірка буде проводитись також і по відношенню до позивача. Вказані документи позивачу не вручались, доказів на спростування цієї обставини відповідачі не надали. Отже, це є порушенням абз. 11 п.7 Порядку №553.
Крім того, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017р. №49, складений не за місцем проведення перевірки у с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області, а у м.Херсоні. Протокол містить відмітку про його складення у присутності позивача, однак доказів цього до суду не надано, а позивач спростовує факт складення протоколу у його присутності.
Згідно з протоколом від 31.10.2017р. №49 розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно позивача призначено на 10:00 год. 13.11.2017р.
Слід зазначити, що порядок складання та надсилання протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначено пунктами 9 - 15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (далі - Порядок №244).
Так, про вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю, які згідно з функціональними обов'язками здійснюють державний архітектурно-будівельний контроль (далі - уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю), складають протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю складає протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності у двох примірниках, один з яких надається під підпис суб'єкту містобудування, що притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, не пізніше трьох робочих днів з дня складення акта перевірки такого суб'єкта містобудування (п.п.9, 10 Порядку №244).
У протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи. Під час складання протоколу уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, роз'яснює суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, його права та обов'язки, передбачені Законом та цим Порядком. До протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності можуть додаватися оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (п.п.12, 14 Порядку №244).
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб'єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід'ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання (п.13 Порядку №244).
Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення (п.15 Порядку №244).
У порушення цих норм посадовою особою Управління - головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. при складанні протоколу не роз'яснено позивачу його права та обов'язки; у протоколі не вказано чітке і недвозначне місце вчинення і суть правопорушення; не відібрано у позивача пояснення чи зауваження до протоколу; не додано до нього оригінали або копії документів, фотоматеріали, які підтверджують факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи. Ці обставини підтверджуються тим, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. не заповнено відповідні графи і поля у протоколі, призначені для фіксування перелічених процесуальних дій.
Далі, як видно з протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017р. №49 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. зроблено висновки про порушення позивачем вимог ст.ст.29, 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", п.п. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.6 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», наказу №45, яке полягало у тому, що ним розроблено проектну документацію без належних вихідних даних на проектування і некоректно визначено тип будівництва.
На думку відповідача-2, за це правопорушення установлена відповідальність частиною 1 статті 2 Закону України від 14.10.1994р. №208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (далі - Закон №208/94-ВР).
Також у протоколі міститься виклад обставин, з якими відповідач-2 пов'язує факт вчинення правопорушення, а саме вона зазначає, що проектна документація розроблена без отримання технічних умов, у ній відсутня затверджувальна частина та її стадії не відповідають вимогам п.4.6 ДБН А.2.2-3:2014, не зазначено відстані від червоних ліній вулиць та існуючих житлових будинків і споруд, відсутні геологічні вишукування та інструментальне обстеження об'єкта реконструкції.
При цьому у протоколі від 31.10.2017р. №49 містяться опис обставин вчинення порушення та висновки про склад вчиненого порушення, які знаходяться у протиріччі один одному.
Так, відповідач-2 описує, що позивачем розроблена проектна документація без отримання технічних умов, у ній відсутня затверджувальна частина та її стадії не відповідають вимогам п.4.6 ДБН А.2.2-3:2014, не зазначено відстані від червоних ліній вулиць та існуючих житлових будинків і споруд, відсутні геологічні вишукування та інструментальне обстеження об'єкта реконструкції.
Проте висновок про склад вчиненого порушення сформульований таким чином, що воно полягало у розробці проектної документації без належних вихідних даних на проектування і у некоректному визначенні типу будівництва.
Щодо розробки проектної документації без належних вихідних даних на проектування, то це спростовується технічними умовами №72 від 23.12.2014р. на приєднання до централізованих систем водопостачання с.Щасливцево, які надані до суду як позивачем, так і представником відповідача-1.
Крім того, слід врахувати, що за змістом ст.29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.
Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
На час розробки позивачем проектної документації діяв затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011р. №109, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011р. за №913/19651 «Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються», відповідно до якого до об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, були віднесені, зокрема, «Реконструкція виробничих споруд та інженерних мереж, в тому числі допоміжних виробництв, що належать підприємствам, без перепрофілювання та зміни зовнішніх геометричних параметрів», «Реконструкція підземних, надземних та повітряних інженерних мереж та споруд до цих мереж у межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, без зміни зовнішніх геометричних параметрів».
Враховуючи наведене, об'єкт будівництва, на який позивачем розроблено проект - «Реконструкція мережі водопостачання с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області (коригування)» - було віднесено до переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються.
Завдання на проектування - розробку робочого проекту «Реконструкція мережі водопостачання с.Щасливцеве Генічеського району Херсонської області (коригування)», також наявне у матеріалах справи.
Таким чином, належними і допустимими доказами спростовано висновок відповідачів про те, що позивачем розроблено проект будівництва без належних вихідних даних на проектування.
Щодо некоректного визначення типу будівництва, то протокол не містить жодного обґрунтування такого висновку.
Слід також зазначити, що відповідач-2 неправильно визначає суть вчиненого порушення як «розробку проектної документації з порушенням ...» і за яке передбачена відповідальність, установлена ч.1 ст.2 Закону №208/94-ВР, оскільки вказаною правовою нормою відповідальність передбачена за «передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням... ».
Протокол від 31.10.2017р. №49 містить відмітки про відмову позивача від підписання та отримання протоколу.
Надалі відповідачем-2 розглянуто справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та прийнято постанову від 13.11.2017р. №1021-01-15-45, якою ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2 Закону №208/94-ВР та накладено штраф у розмірі 153 000,00 грн.
Відповідно до преамбули Закону №208/94-ВР він встановлює відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно із ст.1 Закону №208/94-ВР правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу (зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб) - за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва (ч.1 ст. Закону №208/94-ВР).
За змістом ст.3 Закону №208/94-ВР справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються, зокрема, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", мають право від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
Згідно із ст.4 Закону №208/94-ВР порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджений вже згаданою постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244.
Відповідно до п.8 Порядку №244 провадження у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності не може бути розпочате, а розпочате провадження підлягає закриттю в разі:
1) відсутності події і складу правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
2) втрати чинності відповідним положенням Закону, яке передбачає відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
3) закінчення на момент розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності строків, передбачених Законом;
4) наявності за тим самим фактом вчиненого правопорушення щодо суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення штрафу або нескасованої постанови про закриття справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
5) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця).
Згідно із п.п. 16 - 18 Порядку №244 справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - справа) розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.
Справа може розглядатися за участю суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб'єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.
Справа розглядається відкрито та на засадах рівності всіх учасників.
У порушення цих норм повідомлення позивача про розгляд справи щодо нього не здійснено, оскільки відповідачами не надано до суду належних і допустимих доказів про те, що позивач був обізнаний про дату, час і місце розгляду справи, суть порушення, яке ставилось йому у провину.
Згідно з п.19 Порядку №244 доказами у справі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюється наявність чи відсутність правопорушення, винність відповідного суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені дані встановлюються на підставі протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у разі потреби - на підставі пояснень суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, свідків, а також інших документів.
Всупереч цим правовим нормам у сукупності із положеннями п.п.12, 14, 15 Порядку №244 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. розглянуто справу при відсутності належних і допустимих доказів, якими б встановлювалась наявність чи відсутність правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, за змістом постанови від 13.11.2017р. №1021-01-15-45 її прийнято за наслідками розгляду акту перевірки від 31.11.2017р., протоколу про правопорушення від 31.11.2017р., припису від такої ж дати, проектної документації, вихідних даних на проектування та будівництво об'єкта. У зв'язку з цим суд зазначає, що в ході судового розгляду установлено, що протокол про правопорушення від 31.10.2017р. №49 складено з істотними недоліками і він не відповідає приписам пунктів 12 - 15 Порядку №244. У протоколі не зазначено жодного документу, який до нього додається і який підтверджує факт вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винність суб'єкта містобудування в його вчиненні та інші обставини, які мають значення для вирішення справи, у тому числі й проектної документації і вихідних даних на проектування та будівництво об'єкта. Однак згідно із приписом п.15 Порядку №244 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інші матеріали подаються посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, уповноваженій розглядати справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, з метою вирішення питання притягнення до відповідальності та накладення штрафу протягом трьох днів після його складення.
Слід підкреслити, що судом у відповідачів витребовувались матеріали, на підставі яких було прийнято оскаржену постанову, однак ними так і не було подано зазначених в постанові проектної документації.
Тому суд вважає, що відповідач-2 прийняв оскаржену постанову без дослідження і оцінки всіх необхідних для правильного розгляду справи доказів.
Також справу було розглянуто без участі та належного повідомлення позивача, що разом із вищевикладеним суперечить приписам п.п.20, 21 Порядку №244, відповідно до яких посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з'ясовує: чи належить до її компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; чи сповіщено суб'єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи; чи витребувані необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб'єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.
Посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час розгляду справи зобов'язана з'ясувати, чи було вчинено правопорушення у сфері містобудівної діяльності, чи винний відповідний суб'єкт містобудування в його вчиненні, чи підлягає він притягненню до відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.22 Порядку №244 за результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов:
- постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про накладення штрафу);
- постанову про закриття справи щодо накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - постанова про закриття справи).
Оскільки відповідачем не надано жодного доказу вчинення позивачем порушення, складання протоколу та розгляд справи відбувались з істотними порушеннями вимог законодавства (Закону №208/94-ВР, Порядку №244), то постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.11.2017р. №1021-01-15-45є протиправною та підлягає скасуванню.
Також суд звертає увагу на те, що головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О. було складено акт позапланової перевірки №370 від 31.10.2017р., припис від 31.10.2017р. про усунення виявлених порушень, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31.10.2017р. №49
В подальшому цією ж посадовою особою розглянуто матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, за результатами яких 13.11.2017р. винесено постанову №1021-01-15-45 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Такі дії свідчать про порушення відповідачем засад безсторонності (неупередженості) при прийнятті рішення, який закріплений приписами ст.2 КАС України.
Так, орган влади, який не є судом держави, для виконання статті 6 §1 Європейської конвенції з прав людини, може розглядатися як суд у змістовному значенні цього терміна (рішення Європейського суду з прав людини від 22 жовтня 1984 року (серія А, № 84) у справі "Срамек проти Австрії", справа "Волков проти України" від 09 січня 2013 року заява № 21722/11).
При цьому, у рішенні "Волков проти України" від 09 січня 2013 року (заява № 21722/11) Європейський суд з прав людини зазначив роль таких осіб, які здійснюють перевірку, направляють документи до органу, уповноваженому приймати рішення, а згодом беруть участь у голосуванні при прийнятті рішення у висуванні звинувачень щодо заявника на підставі результатів проведеної ними відповідної перевірки викликає об'єктивний сумнів щодо їхньої безсторонності при винесенні рішення по суті у справі заявника.
Водночас, обов'язок інспектора передати матеріали перевірки для належного розгляду прямо передбачений п.15 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 р. № 244 (далі - Порядок № 244).
Пунктом 20 Порядку № 244 передбачено, що посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду, серед іншого, з'ясовує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Тобто, у даному випадку головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу УДАБІ у Херсонській області Запорожець В.О., яка безпосередньо склала матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відносно ФОП ОСОБА_1, при розгляді справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності надавала правову оцінку та перевіряла правильність складення матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, які нею ж і оформлено, що на думку суду, є неприпустимим та викликає сумніви в її неупередженості.
Вищенаведене є окремою підставою для скасування постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 13.11.2017 р. №1021-01-15-45.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги в частині протиправності та скасування оскаржуваних приписів та постанов. Відповідачі, в свою чергу, як суб'єкти владних повноважень, не надали суду належних, достовірних та достатніх доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Підсумовуючи вищевикладене суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки за результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, то сплачений позивачем судовий збір у сумі 1530,01 грн. підлягає стягненню з УДАБІ у Херсонській області.
Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (73000, Херсонська область, м.Херсон, вул. Кременчуцька, 69), головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець Вікторії Олександрівни (73000, Херсонська область, м.Херсон, вул. Кременчуцька, 69) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати прийняту головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області Запорожець Вікторією Олександрівною постанову від 13 листопада 2017 року №1021-01-15-45 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу в сумі 153 000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Херсонській області (73000, Херсонська область, м.Херсон, вул. Кременчуцька, 69) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати в сумі 1530,01 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Пекний А.С.
кат. 109010000