Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан ОСОБА_1, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 квітня 2019 р. справа № 520/1642/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Лук'янчук О.І.,
за участю: позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5 про скасування постанови, -
Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5 від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 у розмірі 223380 грн.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що при прийнятті оскаржуваної постанови Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС відповідачем порушено процедуру інспекційного відвідування та документування його результатів, зокрема в частині проведення такої перевірки за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Дружби, 12-А, яка не є фактичним місцем здійснення позивачем своєї господарської діяльності, а приміщення по вказаній адресі безпосередньо позивачу не належить. Позивач звернув увагу суду, що ОСОБА_6М та ОСОБА_7 взагалі не працюють у ФОП ОСОБА_2, що належним чином не було перевірено відповідачем під час проведення інспекційного відвідування та призвело до необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог частини першої та третьої статті 24 КЗпП України та спричинило протиправне накладення на позивача штрафу. На підставі вищезазначеного, позивач просив скасувати постанову Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказав, що перевірка діяльності ФОП ОСОБА_2 проведена у межах, на підставі та у відповідності до вимог чинного законодавства, в результаті чого встановлено порушення позивачем першої та третьої статті 24 КЗпП України: використано працю двох працівників без оформлення трудового договору. Таким чином, відповідач вважає, що постановою Головного управління держпраці у Харківській області від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС до ФОП ОСОБА_2 правомірно застосовано штрафні санкції.
У судовому засіданні 23.04.2019 сторони підтримали свої правові позиції в повному обсязі.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 4 Закону України “Про охорону праці” від 14.10.1992 року №2694 визначено, що державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.
Указом Президента України від 06.04.2011 року № 386/2011, затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань праці (далі - Положення №386/2011), відповідно до п. 1 якого Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр).
Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Одними із основних завдань Держпраці України, згідно з п. 3 Положення, є реалізація державної політики з питань державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства про працю; реалізація державної політики з питань контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб;
Відповідно до підп. 1 п. 4 цього ж Положення № 386/2011 Держпраці України відповідно до покладених на неї завдань здійснює здійснює державний нагляд та контроль за додержанням підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування (далі - роботодавці) законодавства про працю з питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, надання гарантій і компенсацій, пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням, дотримання трудової дисципліни, умов праці жінок, молоді, інвалідів, надання пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпечення спеціальним одягом і спеціальним взуттям, засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами, молоком і лікувально-профілактичним харчуванням; проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій; дотримання режимів праці та інших норм законодавства.
Відповідно до п. 6 Положення №386/2011 Держпраці України для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема, видавати в установленому порядку роботодавцям, суб'єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов'язкового державного страхування, обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства про працю, законодавства про зайнятість населення, законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування щодо призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; складати у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення.
Згідно з п. 7 Положення №386/2011 Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012р. №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 р. за № 1291/21603 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та їх територіальних органів (далі - Порядок №390, який був чинним на момент проведення перевірки).
Зокрема п.1 зазначеного Порядку №390 передбачено, що цей Порядок встановлює процедуру проведення Державною інспекцією України з питань праці (далі - Держпраці України) та її територіальними органами перевірок додержання законодавства з питань праці у межах повноважень, визначених Конвенціями Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, та № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, Законом України „Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2010 року № 1059 „Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності субєктами господарювання у частині додержання вимог законодавства про працю та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), Положенням про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 386.
Відповідно до п. 2 та п. 3 цього Порядку, право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов'язків мають повноваження державного інспектора з питань праці (далі - Інспектор). Інспектор може проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05.04.2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон №877-V).
Згідно зі ст.1 вказаного Закону, заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Так, статтею 259 КЗпП України унормовано, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Також, постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) (надалі - Порядок № 295).
У відповідності до приписів п.п 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці. Інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов'язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).
Отже, з аналізу зазначених норм, суд приходить до висновку, що відповідач, як територіальний орган Держпраці, наділений правом проводити позапланові заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності позивача з питань, віднесених до його компетенції, зокрема, у формі інспекційних відвідувань.
В силу п. 3 Порядку № 295, контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом. Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що інспектори з праці, які є посадовими особами Держпраці та її територіальних органів, наділені контрольними повноваженнями на проведення інспекційних відвідувань, що підтверджується наявними службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.
При цьому, суд зазначає, що проведення інспекційного відвідування на підставі нового Порядку від 26.04.2017 № 295 та з використанням форм документів, затверджених відповідно до раніше прийнятого Наказу Мінсоцполітики від 02.07.2012 № 390, не свідчить про те, що відповідач діяв не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а навпаки є підтвердженням належного виконання суб'єктом владних повноважень завдань, покладених на нього чинним законодавством.
У відповідності до вимог ч.ч. 1-4 ст. 7 Закону № 877, для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;
місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).
Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Отже, у контексті розуміння вищезазначених норм права, наявність належним чином оформлених наказу, направлення та посвідчення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877.
У відповідності до п.п. 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.
Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.
Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до приписів ч. 6 ст.7 Закону №877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
Згідно ч. 6 ст.7 Закону № 877, якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
Як вбачається з матеріалів справи, на адресу Начальника Головного управління Держпраці у Харківській області надійшов лист - звернення від міського голови Люботинської селищної ради № 03-36/14-433 від 25.09.2018 року, в якому повідомлялось про те, що до Виконавчого комітету Люботинської міської ради Харківської області звернулась громадянка ОСОБА_8 стосовно можливого порушення законодавства про працю у фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 З огляду на зазначене, міським головою Люботинської селищної ради висловлено прохання провести інспекційне відвідування за адресами: м. Люботин, вул. Слобожанська, 32/2-19, вул. Слобожанська, 123/1, вул. Слобожанська, 233-А, вул. Першотравнева, 32/36-1, вул. Дружби, 12-А. (а.с. 61).
13.11.2018 року начальником Головного управління Держпраці у Харківській області підписано наказ № 01.01-07/1781 «Про проведення заходу державного контролю Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2» відповідно до частин 4, 5 статті 2 Закону України «Про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності» №877 від 05.07.2007 року, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2017 №1104 «Про затвердження переліку органів державного контролю, на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного контролю у сфері господарської діяльності ”, наказу Міністерства соціальної політики України 18.08.2017року № 1338 «Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.12.2017 за №1500/31368, Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці №84 від 03.08.2018 (а.с. 62-63). Підстава - за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин.
13.11.2018 року оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування за № 01.01-94/02.03/3294 (а.с. 64-65).
Відповідно до записів у вказаному направленні, службові посвідчення осіб державних інспекторів праці були пред'явлені ФОП ОСОБА_2 20.11.2018 року, що підтверджується підписом останнього (а.с. 65).
За результатом інспекційного відвідування сформовано акт № ХК3139/290/НП/АВ від 23.11.2018, в якому зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_2 ч. 3 ст. 24 КЗпП в частині допущення 2 працівників до роботи без укладення трудового договору; ПКМУ № 413, п. 2.5 глави 2 Інструкції № 58, ч. 2 ст. 30 Закону України № 108, ч. 2 ст.30 Закону України № 108, ч. 1,2 ст.107 КЗпП, ч. 1 та ч.2 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону України № 108, ч. 1 ст. 142 КЗпП.
Відповідно до п. 6 Порядку №509, про розгляд справи Держпраці та її територіальні органи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше, ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в Держпраці чи її територіальному органі, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
Отже, з правового аналізу вищезазначених норм права випливає, що законодавцем визначено декілька аналогічних способів повідомлення суб'єктів господарювання про розгляд справи про накладення штрафів, з метою уникнення обмеження такого суб'єкта господарювання у наданні особистих пояснень та додаткових доказів для повного та достеменного з'ясування всіх обставин справи.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ Держпраці у Харківській області на адресу ФОП ОСОБА_2 сформовано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 30.11.2018 року № 0416, в якому повідомлено про те, що розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю відбудеться 10.12.2018 року об 11:00 год. Вказане повідомлення направлено рекомендованим поштовим відправленням 03.12.2018 року (штрих кодовий ідентифікатор 6102226828418).
При цьому, судом встановлено, що зазначений лист станом на 07.12.2018 року мав статус "відправлення не вручене під час доставки: інші причини", станом на 18.12.2018 року мав статус "повернення за зворотною адресою", що підтверджується відомостями сайту "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за № 6102226828418 (а.с. 72).
Отже, з наведеного слідує, що позивача несвоєчасно повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу, що свідчить про недотримання відповідачем вимог п.6 Порядку №509.
Протоколом засідання комісії Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2018 року № 0508 підтверджено встановлені в акті інспекційного відвідування № ХК3139/290/НП/АВ від 23.11.2018 порушення ФОП ОСОБА_2 вимог трудового законодавства та за результатом розгляду було винесено рішення щодо накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій, зокрема відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 265 КЗпП України (фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору).
На підставі вищезазначених висновків, ГУ Держправці у Харківській області прийнято постанову № ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС від 10.12.2018 року.
Як встановлено судом, підставою для винесення спірної постанови ГУ Держправці у Харківській області № ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС від 10.12.2018 року слугувало те, що ФОП ОСОБА_2 порушено норми частини 1, 3 статті 24 КЗпП України, а саме, зафіксовано факт допущення двох працівників до роботи без укладення трудового договору, чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Під час розгляду справи встановлено, що співробітниками ГУ Держпраці у Харківській області, з метою перевірки діяльності ФОП ОСОБА_1 проведено інспекційне відвідування за адресами: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а та Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а.
Стосовно обставин інспекційного відвідування співробітниками ГУ Держпраці у Харківській об'єкту перевірки за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а, то суд зазначає наступне.
Так, під час розгляду справи встановлено, що інспекторами ГУ Держпраці у Харківській об'єкту під час перевірки об'єкту за вказаною адресою зафіксовано виконання громадянкою ОСОБА_6 трудових відносин на користь ФОП ОСОБА_2 без оформлення останнім зі вказаною особою трудового договору.
У судовому засіданні по вказаному факту в якості свідка допитана громадянка ОСОБА_6, яку попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих відомостей.
Свідок пояснила, що 20.11.2018 року перебувала у приміщенні за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а, куди ввійшли двоє осіб, які не представились, не пред'явили жодних особистих документів чи службових посвідчень та під відеозапис розпочали ставити питання щодо підстав знаходження ОСОБА_6 у вказаному приміщенні.
ОСОБА_6 на запитання вказаних осіб під відеозапис пояснила, що є пенсіонеркою, не працює, знаходиться у вищезазначеному приміщенні з метою стеження за залишками продуктів харчування, які вивозяться її знайомою - ОСОБА_9 та її сином ОСОБА_10, які її і допустили до вказаного приміщення.
Свідок пояснила перевіряючим, що магазин не працює, а тому з нього вивозяться залишки продуктів харчування.
Також, ОСОБА_6 зазначила, що грошових коштів за свої послуги не отримує, хто саме є власником магазину не знає, з правовстановлюючими документами на власників вищезазначеного приміщення не ознайомлена, про що вона і повідомила інспекторам під час проведення останніми відеозйомки перевірки.
Свідок вказала, що до вказаного магазину причетна сім'я ОСОБА_10.
ОСОБА_6 зазначила, що пояснення, які були в неї відібрані під час проведення перевірки були написані власноруч інспектором, а ОСОБА_6 їх підписала, не усвідомлюючи змісту такого документу та його правових наслідків.
Також, у судовому засіданні в якості свідка була допитана ОСОБА_9, яку попереджено про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань.
Так, ОСОБА_9 пояснила, що є пенсіонеркою, не працює, ОСОБА_2 - це її син. 20.11.2018 року ОСОБА_9 разом з іншим сином - ОСОБА_10 потрібно було забрати залишки продуктів харчування з непрацюючого магазину, за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а.
Оскільки у той період, у неї була зламана рука, то ОСОБА_9 попросила свою подругу - ОСОБА_6 постежити за відкритим магазином (оскільки в ньому немає охоронця), поки ОСОБА_10 виносить залишки продуктів (цукерки 2-3 кг, гречку 2-3 кг., воду) в машину, в якій і перебувала ОСОБА_9
ОСОБА_9 вказала, що під час проведення самої перевірки присутня не була.
Свідок також пояснила, що вона разом зі своїм сином - ОСОБА_2 є співзасновником магазину "Барвінок" за адресою : Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а.
Позивачем під час розгляду справи надано до суду копію свідоцтва про право власності від 09.06.1999 року на магазин «Барвінок», який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а та який належить ТОВ фірма «Барвінок».
Вказані обставини спростовують твердження відповідача щодо належності магазину за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а безпосередньо ФОП ОСОБА_2
Тобто власником магазину «Барвінок», який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а є саме ТОВ фірма «Барвінок», до якої, як окремої юридичної особи та окремого суб'єкта господарювання можуть бути застосовані штрафні санкції, у разі виявленні та підтвердження факту порушення трудового законодавства.
При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем в обґрунтування своєї правової позиції не надано до суду доказів, того, що суб'єктом владних повноважень як до проведення перевірки, так і в процесі розгляду справи про накладення на ФОП ОСОБА_2 штрафу вчинювались певні дії з метою з'ясування належності приміщення за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а саме ФОП ОСОБА_2 (як -то, перевірка відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, тощо).
Натомість позивачем залучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в якому зазначено, що засновниками ТОВ фірма "Барвінок" є ОСОБА_9 та ОСОБА_2
Отже, відповідачем не підтверджено та не доведено факт належності приміщення за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а саме ФОП ОСОБА_2, що, в свою чергу унеможливлює несення останнім відповідальності, у разі виявленні порушень трудового законодавства, з огляду на необхідність дотримання принципу індивідуальної відповідальності.
Згідно п.6 Порядку № 295 під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.
Документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.
За вимогами п. 11 Порядку № 295, Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування (п. 11 Порядку № 295).
Вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання (п. 12 Порядку № 295).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
З аналізу вищезазначеної норми, встановлено, що право на перевірку у відповідача виникає виключно за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання, відповідачем не доведено встановлення факту здійснення ФОП ОСОБА_2 господарської діяльності за адресою: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а
Однак, доказів того, що адреса: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а є фактичною адресою здійснення господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 ( як самостійного суб'єкта господарювання), відповідачем до суду не надано ( як то, витяги з РРО, копії касової книги, прибутково - вибуткові ордери на отримання продукції, ліцензії ДФС України на проведення певних видів діяльності, які потребують спеціальних дозволів, товарних чеків станом на момент перекури, тощо).
Отже, Головним управлінням Держпраці у Харківській області проведено інспекційне відвідування не за місцем провадження господарської діяльності ФОП ОСОБА_2, доказів на спростовування вказаного факту відповідачем не надано.
Підсумовуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем всупереч вищезазначеним нормам права не доведено та не надано жодних доказів на підтвердження як факту належності ФОП ОСОБА_2, як самостійному суб'єкту господарювання, приміщення за адресою перевірки: Харківська область, м. Люботин вул. Дружби, 12-а, так і доказів того, що вказана адреса є місцем проведення позивачем своєї господарської діяльності, а відтак Головним управлінням Держпраці у Харківській області неправомірно використано пояснення ОСОБА_6, як підставу на підтвердження факту допуску позивачем цієї особи до виконання трудових функцій, за вказаною вище адресою.
Окремо суд звертає увагу, що посилання відповідача на заяву громадянки ОСОБА_8 (від 31.07.2018 року № Ш-803) для розгляду якої сформовано лист - звернення міського голови Люботинської міської ради від 25.09.2018 року № 03-36/14-433, на підставі якого було проведено інспекційне відвідування, в якому перелічені спірні адреси, суд вважає не обґрунтованим, оскільки інспектор при проведенні перевірки має встановити місцезнаходження фактичного здійснення господарської діяльності.
Також, позивачем в обґрунтування факту того, що охорону магазину за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Дружби 12-а проводить окремий суб'єкт - ТОВ "Охорона і безпека плюс" залучено до матеріалів справи договір № Д 176/1, квитанції про оплату послуг охорони, акт звіряння між ТОВ "Охорона і безпека плюс" та ФОП ОСОБА_2
Стосовно перевірки співробітниками ГУ Держпраці у Харківській області магазину, який знаходиться за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а, в якому проводить свою діяльність ФОП ОСОБА_2, то під час розгляду справи встановлено, що вказане приміщення набуто ОСОБА_2 в результаті купівлі у ТОВ «Люботинське оптово-торгівельне виробниче об'єднання» згідно договору купівлі - продажу від 28.05.1998 року.
Як вбачається з акту перевірки, співробітниками ГУ Держпраці у Харківській області під час здійснення державного нагляду у формі інспекційного відвідування за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а встановлено факт виконання громадянкою ОСОБА_7 трудових обов'язків без оформлення трудового договору з ФОП ОСОБА_2
У судовому засіданні щодо вказаних обставин в якості свідка допитана ОСОБА_7, яку попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Так, свідок зазначила, що 20.11.2018 року завітала в магазин за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а, в якому працевлаштована її подруга - ОСОБА_11, щоб уточнити наявність вакантних посад.
ОСОБА_7 пояснила, що у той час, як ОСОБА_11 відлучилась до вбиральні (в магазині відсутня власна туалетна кімната), до магазину зайшли дві жінки та попросили продати товар. ОСОБА_7 відмовилась відпустити товар, однак жінки залишили гроші та ОСОБА_7 змушена була віддати товар, однак без здійснення розрахункових операцій.
ОСОБА_7 також вказала, що інспекторами ГУ Держпраці у Харківській області під час проведення перевірки в магазині за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а відеозйомка не проводилась.
Також, в якості свідка була допитана ОСОБА_11, яку попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань.
Так, свідок пояснила, що працевлаштована у ФОП ОСОБА_2 та здіснює твою трудову діяльність в магазині за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а.
ОСОБА_11 зазначила, що ОСОБА_7 у вказаному магазині не працює та не проходить стажування, про що було зазначено інспекторам ГУ Держпраці у Харківській області після проведення перевірки в магазині.
Сама ОСОБА_11 під час проведення перевірки у магазині була відсутня.
Таким чином, здійснення ОСОБА_7 трудових відносин у ФОП ОСОБА_2 встановлено перевіряючими лише на підставі пояснень ОСОБА_7 та факту перебування вказаної особи у приміщенні, яке належить ФОП ОСОБА_2, на підставі чого ГУ Держпраці у Харківській області сформовано висновок про використання ФОП ОСОБА_2 праці ОСОБА_12 без оформлення трудового договору всупереч ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.
Належних доказів на спростування вказаних обставин відповідачем до суду не надано.
При цьому, суд звертає увагу, що як встановлено під час дослідження у судовому засіданні 23.04.2019 року носія (диску) із записом інспекційного відвідування магазину за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Слобожанська 233-а, відеозйомка перевірки вищезазначеного приміщення, де перебувала ОСОБА_7 не проводилась, а тому суд відноситься критично до наданого листка опитування вказаної особи та вважає, що він не може бути належними доказами в даній адміністративній справі.
Відповідно до ст. 74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому, суд зазначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.
Однак, суб'єктом владних повноважень, на якого законодавцем покладено обов'язок щодо ретельного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, з метою недопущення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, не надано до суду як доказів витребування у позивача документів на спростування порушення останнім ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України (зокрема, копій трудових книжок працівників, трудових договорів, наказів на прийняття на роботу, тощо) чи доказів відмови позивача у надані таких доказів, так і взагалі доказів реалізації ОСОБА_7 товарів у магазині, який належить позивачу.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі вищенаведеного суд зазначає, що при прийнятті оскаржуваної постанови від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС відповідачем порушено процедуру інспекційного відвідування та документування його результатів, зокрема в частині проведення такої перевірки за адресою: Харківська область, м. Люботин, вул. Дружби, 12-А, яка не є фактичним місцем здійснення позивачем своєї господарської діяльності, а приміщення за вказаною адресою безпосередньо позивачу не належить, а також враховуючи те, що відповідачем не надано до суду належних доказів перевірки факту існування трудових відносин між ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_6М, ОСОБА_7 та вчинення вказаними особами господарських операцій від імені ФОП ОСОБА_2, що призвело до необґрунтованих висновків про порушення позивачем вимог ч.ч. 1, 3 статті 24 КЗпП України та спричинило протиправне накладення на позивача штрафу.
Відтак, у даному випадку, судом встановлено, що спірна постанова від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС суб'єктом владних повноважень прийнята не на підставі, поза межами повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з перевищенням повноважень та з метою, з якою це повноваження надано, що свідчить про її необґрунтованість та протиправність, з огляду на що постанова Головного управління Держпраці у Харківській області від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат проводиться у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5 про скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Харківській області ОСОБА_5 від 10.12.2018 №ХК3139/290/НП/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими особами на фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 у розмірі 223380 грн.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (пров. Північний, б. 7,м. Люботин,Харківський район, Харківська область,62433, код НОМЕР_1) сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн. 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Харківській області (вул. Алчевських, буд. 40,м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 39779919)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 02 травня 2019 року.
Суддя Горшкова О.О.