26 квітня 2019 року м.Київ справа № 320/5901/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області №1857 від 29.03.2016 про відмову у праві призначення ОСОБА_1 пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до положень ч. 1 ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня подачі заяви про призначення такої пенсії, тобто з 28.12.2015.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5901/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2019 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №320/5901/18 до судового розгляду по суті.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням категорії 2 серії НОМЕР_1 , виданим 24.12.1992 Київською обласною державною адміністрацією.
28.12.2015 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до п.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.
Проте, в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах йому було відмовлено у зв'язку із тим, що у довідці форми №122 №03 від 09.02.2011, виданої ТОВ «Агрофірма «Промінь», не зазначені населені пункти чи об'єкти, на яких позивач проводив роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні накази на призначення та звільнення в 1986 році в члени колгоспу «Перше травня» с.Нові Опачичі.
Позивач зазначив, що Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області зверталось до Головного управління праці та соціального захисту населення, Київської обласної державної адміністрації із запитом про підтвердження статусу позивача як ліквідатора наслідків аварії. Проте, відповідь на вказаний запит до управління не надходила.
Позивач повідомив, що з метою підтвердження у нього статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС, він звернувся до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18 визнано протиправним та скасоване протокольне рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році, Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2 №109625, видане 24.12.1992 Київською обласною державною адміністрацією.
Після набрання рішенням суду законної сили, позивач звернувся до Голови Ліквідаційної комісії з припинення діяльності Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перегляд заяви про призначення пенсії від 28.12.2015, у якій позивач просив призначити йому пенсію з дня подачі відповідно заяви, тобто з 28.12.2015.
Проте, Ліквідаційна комісія з припинення діяльності Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 03.10.2018 №476/Є-01 повідомила позивача про те, що ним пропущено термін звернення із заявою про призначення пенсії, а тому пенсія буде призначене з дати подачі заяви про призначення пенсії.
Крім того, у вказаному листі зазначено про необхідність звернення позивача із відповідною заявою до Макарівського відділу звернення громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
Позивач з відмовою відповідача не погоджується, оскільки, на думку позивача, він набув право про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до п.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС”.
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач звернувся до Голови Ліквідаційної комісії з припинення діяльності Управління Пенсійного фонду України в Макарівському районі Київської області Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про перегляд його заяви про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку від 28.12.2015.
Позивачем під час звернення 28.12.2015 із відповідною заявою було додано довідку форми 122 №3 від 09.02.2011, видану ТОВ «Агрофірма «Промінь» села Козичанка Макарівського району Київської області. Проте, у вказаній довідці не назначені населені пункти чи об'єкти, на яких позивач проводив роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні накази на прийняття та звільнення в 1986 році в члени колгоспу «Перше травня» с.Нові Опачичі.
Крім того, відповідач зазначив, що оскільки позивачем було пропущено трьохмісячний термін з дня досягнення пенсійного віку, передбачений для звернення із заявою про призначення пенсії, то пенсія призначається датою подачі позивачем заяви на призначення. У зв'язку з цим відсутні підстави для призначення позивачу пенсії.
Присутній у судовому засіданні 29.01.2019 позивач та його представник підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.
У судове засідання по справі, призначене на 19.03.2019, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
29.01.2019 позивач подав до суду письмове клопотання про продовження розгляду справи №810/997/18 у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд протокольною ухвалою від 19.03.2019 постановив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Макарівським РВ ГУ МВС України у Київській області 12.03.1997 (а.с.63-64).
Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача № НОМЕР_3 від 16.08.1987 ОСОБА_1 :
- у період з 01.09.1984 по 20.05.1987 - навчався в Чорнобильському середньому професійно-технічному училищі №23;
- у період з 01.06.1987 по 30.01.1995 - був прийнятий членом колгоспу імені Першого травня села Козичанка, в якому працював водієм (а.с.7-8).
Відповідно до довідки Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» від 26.11.2015 №390 ОСОБА_1 з 01.09.1984 був прийнятий на денну форму навчання до середнього професійно-технічного училища №23 м.Чорнобиля в групу №13 за професією «тракторист-машиніст широкого профілю».
У зв'язку із аварією на Чорнобильській АЕС та реорганізацією середнього професійно-технічного училища №23 м.Чорнобиля у філію середнього професійно-технічного училища №21 с.Катюжанка (наказ Київського обласного управління профтехосвіти №874 від 30.12.1986) ОСОБА_1 був переведений для продовження навчання до середнього професійно-технічного училища №21 с.Катюжанка. Закінчив навчання 20 травня 1987 року (наказ №179 від 20.07.1987) та отримав диплом кваліфікованого робітника А за №148284 від 20.05.1987, реєстраційний номер 180 (а.с.60).
16.02.1993 Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення громадянина, евакуйованого у 1986 році із зони відчуження категорії 2, серії НОМЕР_4 (а.с.104).
24.12.1995 Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. категорії 2, серії НОМЕР_5 (а.с.6).
Судом встановлено, що 28.12.2015 позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області із заявою про призначення/перерахунок пенсії, у якій просив призначити пенсію за віком (а.с.9).
Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області було прийнято рішення від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказане рішення було зареєстровано 21.04.2016 за №1973/03.
Так, управління у рішенні, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії за віком, зазначило про те, що у довідці форми 122 №3 від 09.02.2011, виданої ТОВ «Агрофірма «Промінь» с. Козичанка Макарівського району Київської області, яка була подана позивачем до заяви про призначення пенсії, не назначені населені пункти чи об'єкти, на яких позивач проводив роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відсутні накази на прийняття та звільнення в 1986 році в члени колгоспу «Перше травня» с.Нові Опачичі. Також у рішенні зазначено, що Управлінням Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області було зроблено запит №7200/02 від 28.12.2015 до Київської обласної адміністрації Головного управління праці та соціального захисту населення Управління захисту населення, постраждалого від Чорнобильської катастрофи про підтвердження статусу ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в 1986 році, на який відповіді про підтвердження статусу не надійшло.
У вказаному рішенні зазначено, що позивач набуде право виходу на пенсію в 50 років (а.с.10-12).
Судом встановлено, що позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації, Київської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування в частині протокольне рішення засідання комісії зі спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації про визнання посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 серії НОМЕР_5 , видане Київською обласною державної адміністрацією 24.12.1992 року, на ім'я ОСОБА_1 виданим безпідставно, та безпідставного вилучення зазначеного посвідчення (а.с.92-97).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 (а.с.13-15).
Згідно відмітки суду на тексті судового рішення вказане рішення суду набрало законної сили 04.09.2018.
З матеріалів справи вбачається, що 27.09.2018 позивач звернувся до голови комісії з припинення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду ОСОБА_2 із заявою, у якій позивач, посилаючись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, просив переглянути його заяву про вихід на пенсію зі зменшенням пенсійного віку та призначити йому пенсію з моменту подачі заяви до Управління ПФУ у Макарівському районі Київської області, тобто з 28.12.2015 (а.с.16).
До вказаної заяви позивачем було додано копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18.
Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 03.10.2018 №476/Є-01 повідомило позивачу про те, що позивачу для призначення пенсії необхідно звернутись до Макарівського відділу звернень громадян для написання заяви та надати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18 з відміткою про набрання постановою законної сили, прошитим та завіреним печаткою (а.с.16а).
Не погоджуючись з рішенням Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області №1857 від 29.03.2016, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання його протиправним та скасування та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із абзацом 22 статті першої Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV, у редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії - 15.03.2017) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 №796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” : учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - 10 років;
- які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів - 8 років;
- які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році - 5 років.
Згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 49 Закону №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно із частиною першою статті 65 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 ст.65 Закону №796-XII передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій (ч.4 ст.65 Закону №796-XII).
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 (чинного на час отримання позивачем посвідчення ліквідатора 2 категорії) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
В пункті 10 цього Порядку зазначено, що посвідчення видаються:
учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту);
Згідно з абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи");
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Як вбачається із рішення Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області від 29.03.2016 №1857 до заяви про призначення пенсії позивачем було долучено, серед іншого, наступні документи: копію трудової книжки; копію посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р.; довідку №03 від 09.02.2011, видану ТОВ «Агрофірма «Промінь» за формою, затвердженою Постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122; довідку від 26.11.2015 №390 про навчання у ПТУ та його реорганізацію; довідку №476 від 10.11.2015; довідку №185 від 16.04.2015; копію військового квитка.
Суд вважає, що позивачем було подано достатньо документів для підтвердження періоду його роботи в зоні відчуження, отже статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії ОСОБА_1 підтверджений документально.
Так, відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, позивач в період з 28.04.1986 по 02.05.1986 виконував роботи з набирання піску в мішки для тушіння пожежі в колгоспі імені Першого травня с.Опачичі Чорнобильського району Київської області, за що йому було виплачено заробітну плату у розмірі 16,41 крб., що підтверджується довідкою Музичанської сільської ради народних депутатів Макарівського району Київської області №50 від 28.10.1992 (а.с.55).
Відповідно до витягу з книги обліку по особового рахунку №75 колгоспника колгоспу ім.І-е Травня с.Опачичі Чорнобильського району Київської області за 1986 рік ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за травень 1986 року у сумі 21,60 крб. (а.с.55 зворотній бік).
Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача № НОМЕР_3 від 16.08.1987 ОСОБА_1 у період з 01.09.1984 по 20.05.1987 - навчався в Чорнобильському середньому професійно-технічному училищі №23.
Відповідно до диплому НОМЕР_6 ОСОБА_1 в період з 01.09.1984 по 20.05.1987 навчався в Катюжанському СПТУ-21, яке закінчив по професії Тракторист-машиніст широкого профілю (а.с.56).
З довідки Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» від 26.11.2015 №390 слідує, що ОСОБА_1 дійсно був прийнятий на навчання на денну форму навчання до середнього професійно-технічного училища №23 м.Чорнобиля в групу №13 за професією «Тракторист-машиніст широкого профілю». У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС та реорганізацією середнього професійно-технічного училища №23 м.Чорнобиля у філію середнього професійно-технічного училища №21 с.Катюжанка ОСОБА_1 був переведений для продовження навчання до середнього професійно-технічного училища №21 с.Катюжанка. Закінчив навчання 20 травня 1987 року та отримав диплом кваліфікованого робітника А за №148284 від 20.05.1987 року, реєстраційний номер 180 (а.с.60).
Згідно з обліковим листком праці та виконання робіт №28/06-86 у книзі обліку розрахунків по оплаті праці колгоспу ім.1 Травня с.Опачичі за 1986 рік ОСОБА_1 у травні 1986 року здійснював загін худоби на машини для евакуації (а.с.56 зворотній бік, 101-102).
Отже, в період з 28.04.1986 по 02.05.1986 позивач, будучи студентом Чорнобильського середнього професійно-технічного училища №23, виконував роботи з набирання піску в мішки для тушіння пожежі в колгоспі імені Першого травня с.Опачичі Чорнобильського району Київської області, а також здійснював загін худоби на машини для евакуації в колгоспі імені Першого травня с.Опачичі Чорнобильського району Київської області .
Крім того, у період з 08.09.1986 по 26.09.1986 ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий на роботах, що передбачені постановою ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 29.12.1987 №1497-878 та постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦСПС від 06.06.1986 №665-195, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах відповідно до списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, що підтверджується довідкою від 09.02.2011 №03, виданою Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Промінь» (а.с. 98).
Так, відповідно до довідки Державного навчального закладу «Катюжанське вище професійне училище» від 17.12.2015 №419 ОСОБА_1 був направлений на проходження виробничої практики за місцем проживання батьків у колгосп ім. «Перше травня» с.Козичанка Макарівського району Київської області з 07.09.1986 р. по 31.10.1986 (наказ №123 параграф 1-а від 08.09.1986) (а.с.100).
Відповідно до витягу з книги обліку по особового рахунку №75 колгоспника колгоспу ім.І-е Травня с.Опачичі Чорнобильського району Київської області за 1986 рік ОСОБА_1 було нараховано заробітну плату за роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за вересень 1986 р.- 15,32 крб. (а.с.55).
Крім того, відомостями по нарахуванню заробітної плати за травень 1986 року підтверджується нарахування позивачу заробітної плати за вересень 1986 року у сумі 70,91 крб. та додатково 15,32 крб. за роботу у зоні відчуження (а.с.103).
Як слідує з архівного витягу «Протокол №3 зборів уповноважених членів колгоспу імені Перше травня, с.Козичанка Макарівського району Київської області від 09.09.1986» загальні збори уповноважених члені колгоспу Перше травня Чорнобильського району вирішили припинити діяльність колгоспу на раніше зайнятих землях, надати згоду на передислокацію колгоспу Перше травня Чорнобильського району на частину земельної ділянки, яка закріплена за колгоспом «Прапор комунізму» Макарівського району, а також залишити за колгоспом попередню назву та надалі йменувати його колгоспом імені Перше травня Макарівського району з центром в селі Козичанка (а.с.99).
Отже, в період з 08.09.1986 по 26.09.1986 ОСОБА_1 під час виробничої практики за місцем проживання батьків у колгоспі ім. «Перше травня» с.Козичанка Макарівського району Київської області виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Верховний Суд у постановах від 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17 висловив правовий висновок щодо застосування положень ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Верховний Суд вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Як вже було встановлено судом, Київська облдержадміністрація 24.12.1992 видала позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. категорії 2 серії НОМЕР_5 (категорії 2).
Суд наголошує на тому, що на момент звернення позивача із заявою до Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області щодо позивача ще не відбулось вилучення посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. серії НОМЕР_5 .
Крім того, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, яке набрало законної сили 04.09.2018, визнано протиправним та скасовано протокольне рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації від 21.04.2016 №184 в частині визнання безпідставно виданим та таким, що підлягає вилученню, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 .
З матеріалів справи вбачається, що у період з 28.04.1986 по 02.05.1986 та в період з 08.09.1986 по 26.09.1986 позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що не має правового значення той факт, що на час виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС останній навчався в Чорнобильському середньому професійно-технічному училищі №23.
Так, згідно зі ст.10 Закону №796 учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст.15 Закону №796 передбачено, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування (ч.5 ст.15 Закону №796). Отже, підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи у зоні відчуження, що підтверджується довідкою про період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, видача якої здійснюється підприємствами, установами та організаціями.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51 (який був чинним на період видачі позивачу посвідчення ліквідатора, далі - Порядок №51).
Відповідно до п.10 Порядку №51 видача посвідчень провадиться: іншим потерпілим і учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також дружині (чоловіку) або опікуну дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з Чорнобильською
катастрофою - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Посвідчення видаються: учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Пунктом 12 Порядку №51 передбачено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії. Отже, враховуючи вищенаведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність у особи права на отримання статусу учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, є факт участі у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у певний період.
Суд наголошує, що Закон №796-ХІІ надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 10 років за умови роботи в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року не залежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів.
Отже, в ході розгляду справи судом підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 10 років.
У спірному рішенні зазначено про те, що позивач має загальний стаж роботи 34 роки 4 місяці та 23 дні, з яких 25 років 0 місяців та 11 днів - стаж роботи за списком №1.
Так, відповідно до трудової книжки позивач працював:
- у період з 30.03.1995 по 30.01.1998 - майстром лісу Машівського лісового відділення в зоні з особливо шкідливими умовами праці в Державному спеціалізованому виробничо комплексному підприємстві «Чорнобильліс»;
- 05.01.1998 на підставі зміни штатного розпису, затвердженого 05.01.1998, посаду майстра лісу перейменовано на посаду лісник;
- у період з 01.02.2004 по 30.04.2011 - лісником Паришівського лісництва в зоні з особливого шкідливими умовам праці ДСВКЛП «Чорнобильліс»;
17.04.2006 р. - ДСВКЛП «Чорнобильліс» перейменовано в ДСКП «Чорнобильська Пуща»;
- 01.03.2011 - ДСКП «Чорнобильська Пуща» реорганізовано шляхом приєднання до ДСП «Чорнобильський спец комбінат»;
- з 01.05.2011 по 30.06.2015 - лісником Паришівського лісництва Комплексу лісового господарства «Чорнобильська Пуща» ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» в зоні з особливо шкідливими умовами праці;
- 01.07.2015 - комплекс лісового господарства «Чорнобильська Пуща» перейменовано в відділення лісового господарства «Чорнобильська Пуща»;
- 16.02.2016 - відділення лісового господарства «Чорнобильська Пуща» ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» реорганізовано шляхом виділу у ДСП «Північна Пуща»;
- 06.12.2016 - позивача звільнено за угодою сторін.
Так, у спірному рішенні Управління Пенсійного фонду у Макарівському районі Київської області зазначило про те, що позивач набуде право виходу на пенсію в 50 років.
Разом з тим, відповідно до абз.2 ч.1 ст.55 Закону №796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які відпрацювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним у встановленому порядку (чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на три роки понад передбачений цією статтею.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що пенсійний вік позивача, передбачений статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, сумарно має бути зменшений на 13 років, з яких на 10 років за участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС до 01.07.1986 року та на 3 роки - за роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 понад 10 років.
У зв'язку з цим, право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 13 років виникло у позивача при досягненні 47 років, а саме 04.12.2015 року.
Щодо дати призначення пенсії, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
З матеріалів справи вбачається, що перша заява про призначення пенсії була подана позивачем 28.12.2015, тобто вже після виникнення у позивача права на призначення пенсії, але в межах трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже, суд дійшов висновку про те, що днем звернення позивача за пенсією є день подання заяви (28.12.2015) до УПФУ у Макарівському районі Київської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що відповідає положенням п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, відповідно днем призначення позивачу пенсії є день, наступний за днем досягнення пенсійного віку, тобто 05.12.2015.
Суд зазначає, що пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.
Згідно додатку №1 до вказаної постанови Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі та Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі реорганізовані шляхом злиття у Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
Отже, Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 29.03.2016 №1857, оскільки Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду Київської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи підтверджують право позивача на призначення пенсії, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також те, що подання ОСОБА_1 28.12.2015 заяви про призначення пенсії було здійснено вже після виникнення права на призначення пенсію, суд дійшов висновку про те, що Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі рішенням від 29.03.2016 №1857 протиправно та необґрунтовано відмовило позивачу у призначенні пенсії.
У зв'язку з цим суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати спірне рішення.
Як зазначено вище, 27.09.2018 позивач звернувся до голови комісії з припинення Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду ОСОБА_2 із заявою, у якій позивач, посилаючись на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18, просив переглянути його заяву про вихід на пенсію зі зменшенням пенсійного віку та призначити йому пенсію з моменту подачі заяви до Управління ПФУ у Макарівському районі Київської області, тобто з 28.12.2015. До вказаної заяви позивачем було додано копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18.
Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 03.10.2018 №746/Є-01 повідомило позивачу про те, що позивачу для призначення пенсії необхідно звернутись до Макарівського відділу звернень громадян для написання заяви та надати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18 з відміткою про набрання постановою законної сили, прошитим та завіреним печаткою.
Судом встановлено, що під час розгляду справи позивач за вищезазначеною рекомендацією звернувся до Макарівського відділу обслуговування громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою від 14.12.2018 про призначення пенсії, відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (а.с.72).
Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області листом від 29.12.2018 №729/Є-01 повідомило позивачу про те, що на підставі рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 у справі №370/612/18 позивачу не є можливим призначити пенсію, оскільки відповідачем у вказаній адміністративній справі є Комісія по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження у 1986 році Київської обласної державної адміністрації, а не Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
Крім того, у вказаному листі зазначено про те, що право виходу на пенсію за списком №1 матиме місце лише після досягнення позивачем 50 років при стажі роботи 22 роки (а.с.73).
У письмових поясненнях по справі, відповідач, обґрунтовуючи оформлення листа від 03.10.2018 №476/Є-01, зазначив про те, що оскільки позивачем пропущено термін звернення до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії, то відповідно, ОСОБА_1 необхідно було звернутись до Макарівського відділу обслуговування громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із відповідною заявою, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Суд зазначає, що відповідно до п.1.1 Положення про Макарівський відділ обслуговування громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, затвердженого наказом Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області №2 від 31.03.2017, Макарівський відділ обслуговування громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області є самостійним структурним підрозділом Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області та підпорядковується заступнику начальника управління.
Згідно з п.2.1 вказаного Положення основними завданнями Макарівського відділу обслуговування громадян, є надання зразків та бланків заяв, інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсій, видачі пенсійних посвідчень, включаючи надання консультацій і допомоги у заповненні цих документів; приймання заяв, передбачених, зокрема, Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", разом із необхідними документами, їх реєстрацію, надання одержувачу інформації про строк їх розгляду, іншої пов'язаної з цим інформації.
Отже, в силу вищевказаного Положення Макарівський відділ обслуговування громадян Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області надає зразки та бланки заяв необхідних для призначення (перерахунку) пенсій, а також здійснює приймання таких заяв з відповідними документами.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює, що подання заяви про призначення пенсії здійснюється особою безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління за місцем проживання (реєстрації), а не до його структурного підрозділу.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії, яка оформлена листом від 03.10.2018 №476/Є-01 є невмотивованою та безпідставною.
Щодо листа Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 29.12.2018 №729/Є-01, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії фактично лише з підстав відсутності у позивача права на пенсію, то суд вважає таку відмову необґрунтованою, оскільки як встановлено вище право на призначення пенсії відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виникло у позивача ще з 04.12.2015, при досягненні 47 років.
Відповідно до ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Оскільки судом встановлено, що відповідач безпідставно та необґрунтовано відмовив позивачу у призначенні пенсії листами від 03.10.2018 №476/Є-01 та від 29.12.2018 №729/Є-01, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними відмови Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у призначенні позивачу пенсії, оформлені вказаними листами.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмов у призначенні пенсії ОСОБА_3 зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд вважає за необхідне зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_3 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 05.12.2015 року.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області від 29.03.2016 №1857 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яке зареєстроване 21.04.2016 за №1973/03.
3. Визнати протиправною відмову Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у призначенні позивачу пенсії відповідно до ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка викладена у листах Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 03.10.2018 №476/Є-01 та від 29.12.2018 №729/Є-01.
4. Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 2 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п.1 ст.55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, починаючи з 05.12.2015 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 26.04.2019 р.
Суддя Кушнова А.О.