24 квітня 2019 рокум. Ужгород№ 0740/990/18
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилка С.Є.
з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець - ОСОБА_1 - не з'явився;
представник позивача: ОСОБА_2 - не з'явився;
відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області - представник - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
18 вересня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 13/34, РНОКПП НОМЕР_1) в особі представника ОСОБА_2 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Докучаєва, 6а/11) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632), яким просив суд: "1. Прийняти дану позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2018року за № НОМЕР_2 ГУ ДФС у Закарпатській області."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2018 року дану позовну заяву було залишено без руху.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Розгляд даної справи відкладався у зв'язку з існуванням на те об'єктивних причин.
Свої позовні вимоги представник позивача мотивували наступним. Згідно розрахунку штрафу за податковим повідомлення-рішенням від 06 червня 2018 pоку за № НОМЕР_2 по податкових накладних за номерами від 62 по 91 включно, дата реєстрації податкової накладної вказана 02 квітня 2018 року, тобто з порушенням термінів реєстрації зазначених податкових накладних в строк 2 (два) дні по кожній вказаній накладній. Така обставина не відповідає дійсності, оскільки згідно з квитанціями Єдиного реєстру податкових накладних вказані вище податкові накладні за номерами від 62 по 91 включно були відправлені 31 березня 2018 року, тобто без пропущення вказаних в податковому повідомленні-рішенні від 06 червня 2018 року за № НОМЕР_2 строків. Згідно положень статті 201.10 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до нтрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. А тому, ФОП ОСОБА_1 не порушив граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, визначених статтею 201 пунктом 201.10 Податкового кодексу України при реєстрації податкових накладних за № від 62 по 91 включно та відповідно не може нести відповідальність згідно із статтею 1201 пунктом 1201.1 Податкового кодексу України.
У запереченні проти адміністративного позову та додаткових пояснень на позовну заяву представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити повністю. Зазначає, що камеральною перевіркою (акт перевірки від 18 травня 2018 року № 198/13-04/НОМЕР_1) згідно системи "Архів електронної звітності" підсистеми "Єдиний реєстр податкових накладних" встановлено, що ФОП ОСОБА_1 з порушенням граничних термінів реєстрації податкових накладних зареєстрував 32 податкові накладні на суму 2320844 грн. (у тому числі 386807,33 грн. ПДВ), а саме: податкова накладна від 28 лютого 2017 року № 28 (граничний термін реєстрації 15 березня 2017 року) зареєстрована 19 березня 2017 року із затримкою на 4 календарних дні, податкова накладна від 31 серпня 2017 року № 148 (граничний термін реєстрації 15 вересня 2017 року) зареєстрована 17 вересня 2017 року із затримкою на 2 дні, податкові накладні від 01 березня 2018 року № 62, № 63, від 02 березня 2018 року № 64, № 65, від 03 березня 2018 року № 66, від 06 березня 2018 року № 67, № 68, від 07 березня 2018 року № 69, № 70, № 71, №72, № 73, № 74, від 09 березня 2018 року № 75, № 76, № 77, від 12 березня 2018 року № 78, № 79, від 13 березня 2018 року № 80, № 81, від 14 березня 2018 року № 82, № 83, № 84, від 15 березня 2018 року № 85, № 86, № 87, № 88, № 89, № 90, № 91 (граничний термін реєстрації 31 березня 2018 року) зареєстровані 02 квітня 2018 року із затримкою на 2 дні. Камеральною перевіркою (акт перевірки від 18 травня 2018 року № 198/13- 04/НОМЕР_1) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 в порушення статті 201 пункту 201.10, пункту 201.1 Податкового кодексу України затримав реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних за звітний період лютий, серпень 2017 року, березень 2018 року на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 386807,33 грн.. За розглядом акту перевірки від 18 травня 2018 року № 198/13-04/НОМЕР_1 Головне управління ДФС у Закарпатській області 06 червня 2018 року на підставі статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.3, статті 201 пункту 201.10, статті 1201 пункту 1201.1 Податкового кодексу України прийняло податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано 38680,73 грн. (386807,33 х 10%) штрафної санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних. Крім того, Державна фіскальна служба України рішенням від 10 серпня 2018 року № 11893/Л/99-99-11-03-01-25 (про результати розгляду скарги) залишила податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 06 червня 2018 року № НОМЕР_2 без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, хоча судом вживалися заходи щодо їх виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.
Відповідно до статті 205 частин 1, 3 пункту 1 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
А відтак, оскільки позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, неявка позивача та його представника не перешкоджає розгляду даної справи по суті.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Закарпатській області проведено камеральну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за результатами якої складено акт № 198/13-04/НОМЕР_1 від 18 травня 2018 року, де відповідач зазначив про порушення позивачем граничного терміну подання податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2016 року та граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних з податку на додану вартість за лютий 2017 року, серпень 2017 року, березень 2018 року (а.с.а.с. 50-52).
На підставі акта № 198/13-04/НОМЕР_1 від 18 травня 2018 року, з урахуванням вимог статті 120-1 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_2 від 06 червня 2018 року, яким застосовано штраф на загальну суму 38680,73 грн. (а.с.а.с. 22-23).
10 серпня 2018 року Державна фіскальна служба України розглянула скаргу ФОП ОСОБА_1 від 15 червня 2018 року на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 06 червня 2018 року № НОМЕР_2, яку залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 06 червня 2018 року № НОМЕР_2 без змін.
Не погоджуючись із вказаними діями, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 75 пункту 1 підпункту 1 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відтак, об'єктом перевірки за положеннями цього підпункту є серед іншого дані Єдиного реєстру податкових накладних. Саме аналізуючи дані цього реєстру податковий орган встановив порушення реєстрації податкових накладних позивачем за лютий 2017 року, серпень 2017 року, березень 2018 року, що і стало підставою для застосування штрафу.
Відповідно до статті 76 пункту 1 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Камеральна перевірка є одним із способів реалізації контрольної функцій податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за своєчасністю нарахування та відображення всіх відомостей, які впливають на правильність декларування платником податків.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що камеральною перевіркою, охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення податковим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку, достатніми є дані Єдиного державного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
Відповідно до статті 36 ПК України, податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до статті 201 пункту 201.1. ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до статті 201 пункту 201.10. ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.
З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: ля податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних, звіряння даних, що містяться у виданих платникам податку на додану вартість - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, встановлений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок № 1246).
Пунктами 2, 3 Порядку № 1246 встановлено, що операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації. Тривалість операційного дня з 0 до 23 години, тобто частини дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації, але надходження документів в електронному вигляді на адресу ДФС поза межами операційного дня, відповідно до зазначених норм діючого законодавства України, не є встановленою законом підставою для відмови у їх прийнятті.
Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 14 Порядку № 1246 квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.
Таким чином, належним доказом реєстрації податкової накладної (наміру її реєстрації), з урахуванням положень статті 201 пункту 201.10 ПК України та Порядку №1246, є квитанція про прийняття податкової накладної, про неприйняття їх в електронному вигляді або про зупинення їх реєстрації із зазначенням причин, які надсилаються протягом операційного дня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що квитанціями Єдиного реєстру податкових накладних, податкові накладні з № 62 по № 91 включно були відправлені 31 березня 2018 року, тобто без пропущення вказаних в податковому повідомленні-рішенні від 06 червня 2018 року за № НОМЕР_2 строків, однак позивачем до матеріалів справи не додано вказаних квитанцій.
Крім цього, відповідно до квитанцій, що подані відповідачем до суду податкові накладні від 01 березня 2018 року № 62, № 63, від 02 березня 2018 року № 64, № 65, від 03 березня 2018 року № 66, від 06 березня 2018 року № 67, № 68, від 07 березня 2018 року № 69, № 70, № 71, № 72, № 73, № 74, від 09 березня 2018 року № 75, № 76, № 77, від 12 березня 2018 року № 78, № 79, від 13 березня 2018 року № 80, № 81, від 14 березня 2018 року № 82, № 83, № 84, від 15 березня 2018 року № 85, № 86, № 87, № 88, № 89, № 90, № 91 зареєстровані 02 квітня 2018 року (а.с.а.с. 59-88).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не вжито усіх залежних від нього заходів, спрямованих на своєчасну реєстрацію податкових накладних, що призвело порушення ним граничних термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, складених ним.
Згідно з статтею 120 пунктом 120-1.1. ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
Отже, виходячи з аналізу наведених вище правових норм, суд зауважує, що виявлені відповідачем під час проведеної камеральної перевірки порушення платником терміну реєстрації податкових накладних, є підставою для притягнення його до відповідальності, передбаченої статтею 120-1 пунктом 120-1.1 ПК України.
Відповідно до статті 86 підпункту 8 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Таким чином, суд вважає, що позивач не зареєстрував податкові накладні своєчасно, чим допустив порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових.
Судом встановлено, що податкове повідомлення рішення № НОМЕР_2 від 06 червня 2018 року було прийняте в строки, передбачені ПК України з врахуванням вихідних та святкових днів, встановлених розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1-р від 11 січня 2018 року.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Таким чином, відповідач діяв у спосіб, що визначений законодавством України та в межах своїх повноважень, а тому суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
24 квітня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. У відповідності до статей 67 частини 3, 73 Кодексу законів про працю України з 29 квітня 2019 року по 01 травня 2019 року святкові і неробочі дні. 29 квітня 2019 року - Пасха (Великдень), у відповідності до розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 січня 2019 року № 7-р, сено в порядку та на умовах, визначених законодавством, робочі дні з вівторка 30 квітня 2019 року на суботу 11 травня 2019 року, 01 травня 2019 року - День праці. Перший робочий день - 02 травня 2019 року.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 13/34, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 24 квітня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 02 травня 2019 року.
СуддяОСОБА_4