02 травня 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/1540/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про накладення штрафу на ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Луганській області у справі № 812/1540/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 25 квітня 2019 року надійшла заява ОСОБА_1 про накладення штрафу на ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Луганській області у справі № 812/1540/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що станом на 01.04.2019 відповідач не усунув причини та умови, що сприяли порушенню закону, а саме: невиконанню постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2018 та окремої ухвали Луганського окружного адміністративного суду від 14.01.2019 у справі № 812/1540/18. Зазначене, на думку позивача, свідчить про невиконання відповідачем процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника процесу та про допущену ним бездіяльність з метою перешкоджання судочинству, та згідно зі статтею 149 КАС України є підставою для вчинення судом до відповідача заходів процесуального примусу, а саме: накладення штрафу від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Просив суд стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області штраф у розмірі 3 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 5763,00 грн.
Перевіривши матеріали заяви позивача, суд дійшов такого.
Заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом, як правило, негайно після вчинення порушення. Про застосування заходів процесуального примусу суд постановляє ухвалу (стаття 144 КАС України).
Види заходів процесуального примусу визначені в частині першій статті 145 КАС України, серед яких передбачено зокрема є штраф.
За змістом статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень; використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
З огляду на викладене застосування заходів процесуального примусу є повноваженням суду, можливість реалізації якого пов'язується з недобросовісним виконанням процесуальних обов'язків, зловживанням правами та чиненням перешкод у здійсненні правосуддя.
Згідно з частиною першої статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).
Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін (частина четверта статті 382 КАС України).
Відповідно до частин другої та третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 КАС України.
Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Розглянувши подану позивачем заяву, суд дійшов висновку про те, що вона є очевидно безпідставною, з огляду на таке.
Аналіз вищенаведених правових норм свідчить про те, що зазначені позивачем норми статей 145, 149 КАС України, покладені ним в основу нормативного обґрунтування підстав звернення до суду з даною заявою не передбачають права позивача на звернення до суду із заявою про накладення штрафу в межах зазначених статей. Накладення штрафу за заявою позивача можливе лише у разі неподання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання рішення суду або невиконання чи неповне виконання рішення суду, факт якого встановлюється за результатами розгляду поданого звіту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач в позовній заяві не просив суд зобов'язати відповідача подати звіт про виконання судового рішення, не звертався він до суду з таким клопотанням і під час розгляду справи по суті, не міститься такого зобов'язання і з ініціативи суду в рішенні Першого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року.
Крім того суд звертає увагу позивача на те, що на стадії виконання рішення суд позбавлений можливості встановлювати судовий контроль та накладати на відповідача штраф за невиконання судового рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність поданої заяви, у зв'язку з чим вона підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись статтями 7, 160, 161, 166, 167, 254, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву про накладення штрафу на ОСОБА_1 управління Пенсійного фонду України в Луганській області у справі № 812/1540/18 повернути ОСОБА_1 без розгляду.
Копію ухвали разом з заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати заявнику.
Роз'яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя ОСОБА_2