ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.04.2019Справа № 910/15062/18
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.
За участю секретаря судового засідання Зінчук С.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотан-Груп»
про стягнення 193866,79 грн.
Представники учасників справи:
Від позивача: Коваль М.О.;
Від відповідача: Бойкініч Р.С.;
Ткаченко О.М.
09.11.2018 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотан-Груп» про стягнення 193 866, 79 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що між ним та відповідачем було укладено Договір підряду №03/02 від 05.02.2018, на виконання умов якого позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату у розмірі 193866,79 грн. З огляду на те, що при прийнятті результатів робіт, виконаних відповідачем, були виявлені недоліки, зафіксовані сторонами у дефектному акті та акті огляду, однак, відповідач їх не усунув, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 193866,79 грн. (розмір сплачених грошових коштів як попередньої оплати).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі суду від 19.11.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 відкрито провадження у справі №910/15062/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.01.2019; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
У підготовчому засіданні 23.01.2019 судом було постановлено ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 11.02.2019.
У підготовчому засіданні 11.02.2019 судом було постановлено ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 04.03.2019.
У підготовчому засіданні 04.03.2019 судом було постановлено ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 25.03.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2019 закрито підготовче провадження у справі №910/15062/18, справу призначено до судового розгляду по суті на 15.04.2019.
15.04.2019 позивачем подано письмові пояснення по справі, які були залишені судом без розгляду, про що зазначено у протоколі судового засідання від 15.04.2019.
У судовому засіданні 15.04.2019 судом було оголошено перерву до 23.04.2019.
У судовому засіданні 23.04.2019 представник позивача надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 23.04.2019 надали усні пояснення по суті спору, проти задоволення позову заперечили.
У судовому засіданні 23.04.2019 судом закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши подані учасниками справи докази, господарський суд, -
05.02.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тотан-Груп» (підрядник) укладено Договір підряду №03/02 на виконання робіт, відповідно до умов якого підрядник за дотриманням умов цього договору зобов'язується виконати з власних матеріалів, власними та залученими силами і засобами комплекс робіт з влаштування покриття підлоги Acrile-100 (8-10 мм) та плінтусу Acrile-100 (50мм) (роботи) на об'єкті замовника, а замовник зобов'язується прийняти їх та оплатити в розмірі та в порядку, передбаченими договором.
Об'єктом є дільниця виробництва сметанного продукту за адресою: м. Дніпрорудне, Запорізької області, вул. Степова, 2 (п.п. 1.2, 1.3 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018).
Відповідно до п. 2.7 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 прийняття замовником виконаних робіт здійснюється на підставі двостороннього акту виконаних робіт. Всі дефекти виявлені під час прийняття робіт заносяться до акту та усуваються підрядником за власний рахунок в терміни, обумовлені сторонами, але термін усунення недоліків не повинен перевищувати 10 робочих днів.
Згідно з п. 3.2 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 загальна вартість договору на момент підписання становить 276952,56 грн..
Згідно з п. 3.5 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 повна оплата замовником виконаних робіт здійснюється за повністю фактично виконані обсяги робіт на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними у повному обсязі в момент підписання замовником акту виконаних робіт.
Відповідно до п. 3.6 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 замовник для початку виконання робіт перераховує підряднику першу частину передоплати у розмірі 70% від загальної вартості робіт, що складає 193866,79 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами договору на виконання робіт.
Другу частину передоплати замовник у розмірі 20% від загальної суми договору перераховує підряднику після проведення робіт по демонтажу існуючого покриття (п. 3.7 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018).
Остаточний розрахунок у розмірі 10% від загальної суми договору замовник здійснює на поточний рахунок підрядника за фактично виконані та прийняті роботи на підставі акту виконаних робіт, підписаного уповноваженими представниками сторін, у 3-денний строк після підписання актів та одержання відповідного рахунку (п. 3.8 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018).
Відповідно до п. 5.1.7 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 замовник має право у разі виявлення недоліків у результатах виконаних робіт надіслати підряднику вмотивовану відмову від підписання акту виконаних робіт з переліком претензій замовника до підрядника відносно результатів виконаних робіт та терміном їх усунення.
Відповідно до п. 7.3 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 підрядник надає гарантію на результати виконаних робіт строком 3 роки, який вступає в дію з дати підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно з п. 7.4 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 в період дії гарантійного строку підрядник протягом 5-ти календарних днів з моменту одержання письмової вимоги замовника за власний рахунок усуває всі дефекти, які виникли з його вини в результатах виконаних робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Відповідно до п. 3.6 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 замовник для початку виконання робіт перераховує підряднику першу частину передоплати у розмірі 70% від загальної вартості робіт, що складає 193866,79 грн. протягом 3-х банківських днів з моменту підписання сторонами договору на виконання робіт.
Судом встановлено, що на виконання п. 3.6 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 позивач перерахував на рахунок відповідача 70% від ціни договору, а саме грошові кошти у сумі 193866,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1191 від 23.02.2018 (копія долучена позивачем до позовної заяви).
Судом встановлено, що 30.05.2018 між сторонами було складено Дефектний акт, в якому зазначено, що представниками сторін було проведено перевірку, оцінку робіт по встановленню покриття підлоги Acrile-100 (8-10 мм) та плінтусу Acrile-100 (50 мм) на ділянці виробництва сметанного продукту в приміщенні №1 відповідно до Договору підряду №03/02 від 05.02.2018. При огляді були виявлені наступні недоліки: 1) каналізаційні лотки укладено з порушенням санітарних норм, відсутній повний стік води; 2) покриття підлоги під обладнанням має нерівну поверхню; 3) неякісно укладено плінтус по периметру приміщення (відсутнє покриття плінтусу біля дверних пройомів та порушення цілісності покриття під дверними пройомами); 4) покриття підлоги має неоднорідну кольорову гаму; 5) під укладеними каналізаційними лотками нема гарантуємої цілісності нанесення матеріалу Acrile-100; 6) строк виконання робіт не відповідає договірним зобов'язанням.
У вказаному дефектному акті зазначений строк усунення відповідачем недоліків за рахунок відповідача (підрядника) - до 04.06.2018.
Позивачем долучено до позовної заяви копію Акту огляду від 20.06.2018, складеного за участю представника відповідача, в якому зазначено, що сторони провели оцінку робіт по встановленню покриття підлоги Acrile-100 (8-10 мм) та плінтусу Acrile-100 (50 мм) на ділянці виробництва сметанного продукту в приміщенні №1 відповідно до Договору підряду №03/02 від 05.02.2018. При огляді були виявлені наступні недоліки: 1) протікання в 4-х місцях на стелі; 2) примикання підлоги з каналізаційними лотками виконано без дотримання нахилів для стікання рідини. Не дотримано нахилів стікання рідини по всьому периметру підлоги; 3) підлога має неоднорідний колір; 4) при виконанні робіт обладнання, на прохання відповідача, було піднято. Однак, частина обладнання (ванна, резервуар) замуровані у підлогу; 5) структура покриття підлоги має шороховатість, в яку буде забиватися бруд; 6) частина каналізаційного лотка по осям К-Л-9 укладена на існуючі бетонні основи без нанесення гідроізоляційного матеріалу Acrile-100; 7) строк виконання робіт не відповідає договірним зобов'язанням.
У вказаному акті огляду зазначений строк усунення відповідачем недоліків за рахунок відповідача (підрядника) - до 2018 року.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. №96 від 27.06.2018), яка була отримана відповідачем 03.07.2018, в якій вимагав у п'ятиденний строк від дати отримання претензії провести роботи по усуненню виявлених дефектів, які відображені у дефектному акті від 30.05.2018 та в акті огляду від 20.06.2018.
Судом встановлено, що 23.07.2018 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору підряду №03/02 від 05.02.2018, в якому повідомив про припинення вказаного договору з 23.07.2018 та вимагав повернути позивачу раніше сплачені грошові кошти за матеріали у сумі 65033,21 грн.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 02/10/2018 від 02.10.2018), яка була отримана відповідачем 16.10.2018, в якій позивач вимагав у п'ятиденний термін з моменту отримання претензії відшкодувати позивачу збитки у розмірі 193866,79 грн.
У підготовчому засіданні 25.03.2019 відповідачем долучено до матеріалів справи копію листа, адресованого позивачу (разом з доказами направлення), в якому відповідач погоджується на усунення недоліків та дефектів.
Звертаючись з даним позовом до суду, враховуючи, що відповідачем не були усунуті недоліки виконаних робіт, вказані в дефектному акті від 30.05.2018 та в акті огляду від 20.06.2018, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі сплаченої попередньої плати, що становить 193866,79 грн.
При цьому, позивачем долучено до матеріалів справи (25.03.2019) копію листа відповідача (вих. №05.03.2019 від 05.03.2019), в якому відповідач просить позивача з метою усунення виявлених недоліків за Договором підряду №03/02 від 05.02.2018 узгодити день та час проведення відповідних робіт.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України).
Відповідно до ч. 6 ст. 226 Господарського кодексу України у разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Відповідно до п. 2.7 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 прийняття замовником виконаних робіт здійснюється на підставі двостороннього акту виконаних робіт. Всі дефекти виявлені під час прийняття робіт заносяться до акту та усуваються підрядником за власний рахунок в терміни, обумовлені сторонами, але термін усунення недоліків не повинен перевищувати 10 робочих днів.
Згідно з п. 7.2 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 з приводу недоліків, що виявлені під час здачі результатів робіт замовнику, сторонами складається дефектний акт за підписом уповноважених представників сторін і підрядник усуває такі недоліки за рахунок винної сторони у строки, погоджені із замовником.
Як встановлено судом, 30.05.2018 між сторонами було складено Дефектний акт, в якому зазначено, що представниками сторін було проведено перевірку, оцінку робіт по встановленню покриття підлоги Acrile-100 (8-10 мм) та плінтусу Acrile-100 (50 мм) на ділянці виробництва сметанного продукту в приміщенні №1 відповідно до Договору підряду №03/02 від 05.02.2018. При огляді були виявлені наступні недоліки: 1) каналізаційні лотки укладено з порушенням санітарних норм, відсутній повний стік води; 2) покриття підлоги під обладнанням має нерівну поверхню; 3) неякісно укладено плінтус по периметру приміщення (відсутнє покриття плінтусу біля дверних пройомів та порушення цілісності покриття під дверними пройомами); 4) покриття підлоги має неоднорідну кольорову гаму; 5) під укладеними каналізаційними лотками нема гарантуємої цілісності нанесення матеріалу Acrile-100; 6) строк виконання робіт не відповідає договірним зобов'язанням.
У вказаному дефектному акті зазначений строк усунення відповідачем недоліків за рахунок відповідача (підрядника) -до 04.06.2018.
Крім того, як встановлено судом, позивачем долучено до позовної заяви копію Акту огляду від 20.06.2018, складеного за участю представника відповідача, в якому зазначено, що сторони провели оцінку робіт по встановленню покриття підлоги Acrile-100 (8-10 мм) та плінтусу Acrile-100 (50 мм) на ділянці виробництва сметанного продукту в приміщенні №1 відповідно до Договору підряду №03/02 від 05.02.2018. При огляді були виявлені наступні недоліки: 1) протікання в 4-х місцях на стелі; 2) примикання підлоги з каналізаційними лотками виконано без дотримання нахилів для стікання рідини. Не дотримано нахилів стікання рідини по всьому периметру підлоги; 3) підлога має неоднорідний колір; 4) при виконанні робіт обладнання, на прохання відповідача, було піднято. Однак, частина обладнання (ванна, резервуар) замуровані у підлогу; 5) структура покриття підлоги має шороховатість, в яку буде забиватися бруд; 6) частина каналізаційного лотка по осям К-Л-9 укладена на існуючі бетонні основи без нанесення гідроізоляційного матеріалу Acrile-100; 7) строк виконання робіт не відповідає договірним зобов'язанням.
У вказаному акті огляду зазначений строк усунення відповідачем недоліків за рахунок відповідача (підрядника) - до 2018 року.
Згідно з п. 5.2.11 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 підрядник зобов'язується виправити роботи, виконані з його вини неякісно та/або неповністю, за свій рахунок і в терміни, зазначені замовником. Якщо підрядник не виправить у встановлений термін неякісно виконані роботи, замовник має право залучити до цього третіх осіб з компенсацією витрат за рахунок підрядника, в тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи.
Відповідно до п. 6.1 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018 у випадку порушення підрядником обов'язків, передбачених п. 5.2 договору, усі збитки, які виникли у зв'язку з неналежною якістю роботи та негативними результатами роботи, а також вимушеними витратами по виправленню виявлених недоліків, відшкодовуються замовнику за рахунок підрядника.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. №96 від 27.06.2018), яка була отримана відповідачем 03.07.2018, в якій вимагав у п'ятиденний строк від дати отримання претензії провести роботи по усуненню виявлених дефектів, які відображені у дефектному акті від 30.05.2018 та в акті огляду від 20.06.2018.
Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів усунення недоліків, виявлених за результатами виконання робіт за Договором підряду №03/02 від 05.02.2018, та які вказані сторонами в дефектному акті від 30.05.2018 та в акті огляду від 20.06.2018.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Згідно зі ст. 852 Цивільного кодексу України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Згідно з ч. 1 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.
Як встановлено судом, 23.07.2018 позивач направив відповідачу повідомлення про розірвання Договору підряду №03/02 від 05.02.2018, в якому повідомив про припинення вказаного договору з 23.07.2018 та вимагав повернути позивачу раніше сплачені грошові кошти за матеріали у сумі 65 033,21 грн.
Крім того, як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із претензією (вих. № 02/10/2018 від 02.10.2018), яка була отримана відповідачем 16.10.2018, в якій позивач вимагав у п'ятиденний термін з моменту отримання претензії відшкодувати позивачу збитки у розмірі 193 866,79 грн.
Суд зазначає, що з огляду на норми ч. 3 ст. 849, ст. 852, ч. 1 ст. 858, ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України та умови п.п. 5.2.11 та 6.1 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018, позивач (замовник робіт) має право на відшкодування відповідачем збитків, пов'язаних з наявністю недоліків (дефектів) результатів робіт та у зв'язку з не усуненням таких недоліків (дефектів) виконавцем робіт (відповідачем).
Тобто, право замовника робіт на відшкодування йому збитків передбачено як нормами законодавства, так і умовами Договору підряду №03/02 від 05.02.2018.
Водночас, згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
Таким чином, враховуючи предмет та підстави позову, до предмету доказування у даній справі входять обставини наявності протиправної поведінки відповідача, яка виразилась у допущенні виконання неякісних робіт; наявності завданої позивачу збитків у розмірі, заявленому позивачем, - 193866,79 грн. (сума попередньої оплати); та наявності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача і заподіяними збитками.
При цьому, наявність всіх вказаних складових елементів цивільного правопорушення повинен довести саме позивач.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами розміру заявлених до стягнення з відповідача збитків (суми попередньої оплати - 193866,79 грн.).
Суд зазначає, що сплачена позивачем сума попередньої оплати (70% від ціни договору - 193866,79 грн.) не дорівнює (не є тотожною) розміру завданих позивачу відповідачем збитків у зв'язку з неусуненням неякісних (дефектних) робіт, так як з матеріалів справи вбачається, що роботи за Договором підряду №03/02 від 05.02.2018 відповідачем виконані були, однак з порушенням якості робіт (допущено недоліки робіт щодо якості), а отже позивач у будь-якому випадку зобов'язаний оплатити відповідачу ті роботи, які виконані відповідачем та щодо яких у позивача відсутні претензії (з урахуванням умов п.п. 5.1.1, 3.5 договору).
При цьому, як зазначено у п. 5.2.11 Договору підряду №03/02 від 05.02.2018, якщо підрядник не виправить у встановлений термін неякісно виконані роботи, замовник має право залучити до цього третіх осіб з компенсацією витрат за рахунок підрядника, в тому числі шляхом утримання відповідних сум при розрахунках за виконані роботи.
Доказів на підтвердження розміру збитків, понесених позивачем відповідно до п. 5.2.11 договору, матеріали справи не містять.
При цьому, 25.03.2019 позивачем долучено до матеріалів справи диск з фото фіксацією, як зазначив позивач, сметанного цеху, ремонт підлоги якого проводився відповідачем. За твердженнями позивача, викладеними у клопотанні про долучення до матеріалів справи доказів, вказані фотографії підтверджують, що ремонт підлоги виконаний неякісно, з численними порушеннями.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Суд зазначає, що з огляду на предмет позову у даній справі (стягнення збитків у сумі попередньої оплати) фотофіксація неякісно виконаних відповідачем робіт не є належним доказом у даній справі, так як на підставі них неможливо встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі, оскільки фотографії недоліків виконаних відповідачем робіт не підтверджують заявлені позивачем вимоги про стягнення збитків у сумі всієї попередньої оплати.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами розміру збитків, заявлених до стягнення з відповідача, так як не доведено, що позивачу у зв'язку з допущенням відповідачем дефектів при виконанні робіт (роботи фактично є виконаними однак з дефектами (недоліками)) були завдані збитки саме у розмірі сплаченої позивачем суми попередньої оплати, що становить 193866,79 грн.
При цьому, суд зазначає, що сума попередньої оплати у повному її розмірі, яка сплачена замовником за договором підряду, може бути збитками у розумінні норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, у випадку, якщо підрядник взагалі не приступив до виконання робіт за договором підряду.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тотан-Груп» про стягнення збитків у сумі 193866,79 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача у зв'язку з відмовою у позові.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Моліс» - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
3. Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
4. Відповідно до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Згідно з підпунктом 17.5. пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення підписано 25.04.2019 року.
Суддя М.Є. Літвінова