Справа № 219/13761/18
Провадження № 2/219/689/2019
25 квітня 2019 року. Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Радченко Л.А.,
за участю секретаря Лосинської І.М.,
представника позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в залі суду м.Бахмута цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за опалення, холодне та гаряче водопостачання і водовідведення, індексу інфляції та трьох процентів річних,
Позивач ОСОБА_4 акціонерне товариство «Центренерго» в особі ВП Вуглегірська ТЕС (місцезнаходження за адресою: Донецька обл., м.Світлодарськ Бахмутської району Донецької області) звернулося з позовною заявою до ОСОБА_3 (проживає за адресою: м.Світлодарськ,32/71 Бахмутської району Донецької області, іпн 20792179624), ОСОБА_2 (проживає за адресою: м.Світлодарськ,32/71 Бахмутської району Донецької області, іпн НОМЕР_1) про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за опалення, холодне та гаряче водопостачання та водовідведення за період з 01.09.2014р. по 01.09.2017р. в сумі 4879,56грн., індексу інфляції в сумі 887,78грн. та трьох процентів річних в розмірі 151,88 грн. та суми сплаченого судового збору в розмірі 1762грн., в якому вказав, що відповідачі є споживачами комунальних послуг по опаленню, холодному та гарячому водопостачанню та водовідведенню за адресою: м. Світлодарськ, 32/71, вказаний будинок до 14.10.2005р. знаходився на балансі Вуглегірської ТЕС, відповідно до ЗУ «Про передбачу об,єктів права державної та комунальної власності», Постанови КМУ від 21.09.1998р. №1482, рішення сесії Світлодарської міської ради від 10.11.2005р. № 4/42/1 «При прийняття у комунальну власність територіальної громади м.Світлодарська житлового фонду, що передається від Вуглегірської ТЕС ВАТ ДЕК «Центренерго» та передачу його на баланс комунального підприємства «Веста» м.Світлодарська для обслуговування та оперативного управління - житловий фонд, який знаходився на балансі Вуглегурської ТЕС», зазначений будинок був переданий в комунальну власність територіальної громади м.Світлодарська.
31.03.2014 р. між сторонами було укладено договір про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який вважається щороку продовженим згідно з п.9.1 цього договору. Позивач виконує свої обов'язки та надає відповідачам комунальні послуги по центральному опаленню, постачанню холодної та гарячої води і водовідведенню, між тим, відповідачі не сплачують за надані послуги, у зв,зку з чим, мають заборгованість за період з 01.09.2014р. по 01.09.2017р. в сумі 4879,56грн., на яку нараховані індекс інфляції в сумі 887,78грн. та три проценти річних в розмірі 151,88 грн., зазначену заборгованість позивач просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь.
20.04.2018 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказує, що позовні вимоги ПАТ «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС ПАТ «Центренерго» незаконні та необґрунтовані, а тому такі, що не підлягають задоволенню. Позовна заява підписана директором теплової електростанції, який не має права підпису документів від імені ПАТ «Центренерго». Крім того, в резолютивній частині позову не вказано, за які конкретно комунальні послуги стягується заборгованість з 01.09.2014р. по 01.09.2017р. в сумі 4879 грн. Такі розмиті, неконкретні позовні вимоги задовольнити неможливо, тим паче на підставі позову, підписаному не уповноваженою особою. Останні три роки відповідач є вимушеним переселенцем з зони АТО, тому, проживає як вимушений переселенець за іншою адресою та в іншій місцевості. При цьому, ОСОБА_2 не проживає за вищевказаною адресою з причин безпеки, щоб не стати жертвою регулярних мінометних обстрілів. ОСОБА_2 не отримував від позивача жодних комунальних послуг за період з 01.09.2014р. по 01.09.2017р., тому, вважає, що не повинен за них сплачувати. Крім того, позивач не надав суду жодних доказів того, що він надавав відповідачу якісь комунальні послуги за період з 01.09.2014р. по 01.09.2017р., тому, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки, жодних послуг з теплопостачання, водопостачання, рахунків за комунальні послуги, актів виконаних робіт послуг, попереджень, позивач не надавав. Відповідно до п. 3 ст.13 ЦК України «Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах». Позивач звернувся з позовом до Артемівського міськрайонного суду Донецької області лише 09.02.2018р., строк позовної давності за такими правовідносинами складає три роки, тому, вважає, що позивач пропустив строк позовної давності без поважних причин, чим порушив вимоги ст.257 ЦК України. Вважає, що позивач має право звернутись до суду про стягнення заборгованості за комунальні послуги лише з 09.02.2015р. , а не з 01.09.2014р., як це вказано в його позові, у зв,язку з чим, позивач зробив неправильний розрахунок суми заборгованості, суми індексу інфляції та суми 3% річних, тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог, також, з причини пропуску ним строку позовної давності без поважних причин. Також, ОСОБА_2 зазначив, що типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між ОСОБА_2 та позивачем не було укладено, тому що позивач не надав йому такого договору для укладення. Отже, договори про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення між ним та позивачем повинні укладатися відповідно до типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 21 липня 2005 року №630. Належного розрахунку заявленої до стягнення з відповідача ОСОБА_2 заборгованості позивачем до позову надано не було. Також, відповідач зазначає, що позивач наводячи цифри суми вимоги, не додав жодного документу, який би підтверджував виконання позивачем зазначених у заяві робіт (надання послуг) у визначеному обсязі. Зазначені документи були б необхідні для визначення достовірності здійснених позивачем та отриманих відповідачем послуг. До справи додана копія особистого рахунку, інформація в якому отримана невідомим чином та приєднана до позову. Вважає такі дії порушенням чинного законодавства, Закону України від 01.06.2010 р. № 2297-VІ «Про захист персональних даних » у редакції, що діє з 09.06.2013 р., за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ст.ст. 188-39 і 188-40 КпАП. Позивач не враховує заборону нарахування штрафів та пені у зоні АТО передбачену ст.2 , ст.8 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». Згідно з цим законом нарахування та стягнення штрафу та пені в зоні АТО (до якої входить м.Бахмут та Бахмутський район) забороняється. Позовні вимоги є незаконними, необґрунтованими та бездоказовими, а тому, на підставі викладеного та керуючись статтями 43,49 Цивільного процесуального кодексу України, відповідач ОСОБА_2 просить відмовити позивачу в задоволенні його позовної заяви повністю.
18.05.2018 року на адресу суду від позивача надійшла відповідь відзив, в якому позивач вказує, що у ст.13 Конституції України встановлене положення про те, що «власність зобов'язує». Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Враховуючи теоретичні основи Цивільного кодексу України вказане право включає в себе 3 правомочності, а саме, володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння можна розтлумачити наступним способом: особа, яка є власником майна, являється власником незалежно від того чи користується вона ним чи ні. Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Проте, у п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач житлово-комунальних послуг має право на «несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні». Доказами відсутності споживача або членів його сім'ї можуть слугувати будь-які довідки з іншого місця гребування (роботи, лікування, навчання, довготривалого відрядження тощо), видані установами і організаціями та завірені у встановленому порядку печаткою. Право споживача на зменшення розміру плати за відповідні послуги в разі тимчасової відсутності споживача і/або членів його сім'ї реалізується на підставі його письмової заяви та офіційного документа, що підтверджує його/їхню відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання). Відповідач по справі з відповідною письмовою заявою до ВЖКП Вуглегірської ТЕС не звертався, довідки з місця тимчасового проживання чи роботи не додавав.
Дія статті 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період введення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VI1 не розповсюджується на спірні правовідносини. Боржник не звільняється від відповідальності та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3 % річних від простроченої суми. Твердження відповідача щодо відсутності укладеного договору є помилковими, оскільки, 31.03.2014р. між позивачем та споживачем ОСОБА_3 був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, який вважається щороку продовженим, відповідно до п. 9.1.
Керуючись ч. 1 ст. 263 ЦК був призупинений перебіг строку позовної давності, а саме за таких обставин, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за наявних умов обставина (непереборна їла). Зокрема, суди визнають, що обставинами непереборної сили (форс-мажором) є терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, блокування й ушкодження об'єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в зоні проведення бойових дій. З 7 квітня 2014 року територія Донецької області була визнана одним з районів проведення терористичної операції та терміни її проведення, відповідно до наказу антитерористичного центру при службі Безпеки України 07.10.2014р. №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення». З липня 2014 року в місті Дебальцеве і окрузі почались активні бойові дії з залученням збройних сил України при наявності фактів озброєних зіткнень, відсутності можливості вільного та безпечного пересування, ушкодження та руйнування інфраструктури міста Дебальцеве, а також набула серйозних ушкоджень будівля Дебальцевського міського суду. Фактично суд не функціонував. При цьому, майже весь персонал різних установ був вимушений виїхати з зони проведення АТО на більш спокійні території України тому, що існувала фактична загроза їх життю та здоров'ю. За період з липня 2014 року по червень 2015 року п'ять разів змінювалась територіальна підсудність. Вищенаведені обставини перешкоджали поданню заяви про видачу судового наказу або позовної заяви. Перелік підстав для призупинення сформульований вичерпно. Тобто, перебіг позовної давності призупиняється на весь час її існування, згідно з ч. 2 ст. 263 ЦКУ. Позивач наполягає на застосуванні ст. 263 ЦКУ.
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону. Відповідно до ч. 3 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання). Згідно зі ст. 14 вищевказаного Закону, залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні слуги вони поділяються на три групи: 1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна місія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; 3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором домовленістю сторін). Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом. Так, Світлодарською міською радою в 2009р., 2011р., 2013 р. були прийняті рішення про затвердження тарифів і комунальні послуги для населення і підприємств, які надаються Вуглегірською ТЕС, відповідно. Вказані рішення були оприлюднені в газеті «Енергетик». Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Тому, позивач вважає, що твердження відповідача не обґрунтовані, оскільки, підприємство діяло і діє тільки згідно чинного законодавства.
Особовий рахунок - ідентифікатор, за яким здійснюється розрахунок за комунальні послуги між споживачем і обслуговуючою компанією. Індивідуальний номер особового рахунку присвоюється абоненту в ЖЕКу. Особовий рахунок - рахунок для ведення обліку розрахунків з фізичними і юридичними особами, на якому відображаються всі фінансово-кредитні операції з певним клієнтом. Особові рахунки є документами аналітичного обліку. Володіння особовим рахунком не дає переваг по відношенню до права власності або користування житлом у порівнянні з іншими співвласниками або зареєстрованими мешканцями квартири. Але особа, за якою закріплений цей номер, відповідає за оплату ЖКП, і за наявності заборгованості претензії в першу чергу будуть направлені саме їй. Ствердження Відповідача, щодо наявності у виписці з особового рахунку персональних даних є помилковими, відповідно до ЗУ «Про захист персональні дані» №2297-VІ від 1 червня 2010 року.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись зокрема на відзив, поданий на позовні заяву, та вважає, що з позовних вимог та матеріалів справи вбачається строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з'явилась, була належним чином повідомлена про час розгляду справи, відповідно до ст.ст.128,129 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, у судовому засіданні встановлений той факт, що відповідачі зареєстровані за адресою: м.Світлодарськ, 23/71, Бахмутський район, Донецька область, ОСОБА_3 є абонентом позивача (особовий рахунок 32071) ( а.с.9-11).
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 20 листопада 2017р. у прийняття заяви ПАТ «Центренерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про видачу судового наказу було відмовлено (а.с.6).
Відповідно до договору про надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення № 32071 від 31.03.2014 р., укладеного між ПАТ «Центренерго» та ОСОБА_3, виконавець ПАТ «Центренерго» зобов'язаний своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, а споживач зобов,язаний своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором (а.с.8), відповідно до п.9.1 цього договору, договір укладається на 1 (один рік) і набирає чинності з дня його ухвалення. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлене про розірвання або необхідність перегляду.
Правомірність нарахування вартості наданих позивачем відповідачам житлово-комунальних послуг підтверджується відповідними постановами НКРЕКП та рішеннями Світлодарської міської ради ( а.с.14-18).
Також, обсяг наданих послуг підтверджується особовим рахунком № 32071, який містить вид наданих комунальних послуг та їх вартість, а також, підтверджується рішеннями виконавчого комітету Соледарської міської ради щодо початку та закінчення опалювального сезону ( а.с.117-126), інформаційним листом КП « Веста» м. Світлодарська від 25.01.2019р. про те, що з 2014р. по 2017 р. звернень по ненаданню послуг з централізованого опалення зо комунального підприємства від мешканки буд. 32 кв.71 ОСОБА_5 та від мешканців по стояку 71 не надходило ( а.с.130), і зазначене відповідачами не спростовано.
Судом не приймається заперечення відповідача щодо того, що позов підписаний неналежною особою, оскільки, в матеріалах справи міститься довіреність № 3223/22 від 11.12.2017р. , видана ПАТ « Центренерго» на ім.,я директора відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС ПАТ « Центренерго» ОСОБА_6 ( а.с. 63).
Судом, також, не приймаються заперечення відповідача ОСОБА_7 щодо неправомірності нарахування стовно нього заборгованості за надані послуги внаслідок його не проживання за місцем реєстрації, оскільки, останнім не надано жодного належного доказу на підтвердження зазначеного , у т.ч. довідки з місця тимчасового проживання або перебування в установленому законом порядку.
Також, суд зазначає, що дія статті 8 Закону України «Про тимчасові заходи на період введення антитерористичної операції» від 2 вересня 2014 року № 1669-VI1 не розповсюджується на спірні правовідносини. Боржник не звільняється від відповідальності та зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3 % річних від простроченої суми.
Відповідно до ст.ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а наймач зобов'язаний свєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст.63 ЖК України члени сім,ї наймача, які проживають разом з ним , користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов,язки, що випливають з договору найму.
Відповідно до ст.162 ЖК України плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами, а наймач зобов,язаний свєчасно щомісяця вносити плату за комунальні послуги.
Згідно зі ст.ст.20,32 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» № 1875 від 24.06.2004р., «Правил надання послуг по центральному опаленню, постачання холодної та гарячої води і водовідведенню», затв. ПКМ України №630 від 21.07.2005р., п.7 Правил користування приміщення житлових будинків затв. ПКМ України №45 від 24.01.2006р., зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в встановлений термін.
Згідно з п.5 ч.3 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, плата за якими вноситься щомісячно.
Згідно зі ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до особового рахунку 32071, з яким погоджується суд, заборгованість відповідачів за житлово-комунальні послуги у період з 01.09.2014 р. по 01.09.2017 р. становить 4879,56 грн. (а.с.9-11), на вказану суму позивачем відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, нарахована сума інфляції в розмірі 887,78 грн. та 3% річних в сумі 151,88 грн., з розрахунком якого погоджується суд, тому, вказана сума з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача згідно зі ст.ст.64, 67,68,162 Житлового Кодексу України.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлена загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ст. 263 ЦК України, перебіг позовної давності зупиняється: 1) якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила); 2) у разі відстрочення виконання зобов'язання (мораторій) на підставах, встановлених законом; 3) у разі зупинення дії закону або іншого нормативно-правового акта, який регулює відповідні відносини; 4) якщо позивач або відповідач перебуває у складі Збройних Сил України або в інших створених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан. У разі виникнення обставин, встановлених частиною першою цієї статті, перебіг позовної давності зупиняється на весь час існування цих обставин. Від дня припинення обставин, що були підставою для зупинення перебігу позовної давності, перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення.
За приписами ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Тобто, саме вчинення особою дій, які б свідчили про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, є підставою для переривання строку.
Суд відхиляє доводи відповідача про те, що для позивача сплинув строк стягнення заборгованості, оскільки, відповідач з 2016 року періодично здійснював платежі на виконання зобов'язань з оплати комунальних послуг, і що підтверджується розрахунком та особовим рахунком № 32071. При цьому, останній платіж за спірний період здійснено відповідачами 30.09.2016р. в сумі 150 грн. без зазначення конкретного виду платежу та періоду, у зв,язку з чим перебіг позовної давності перервався, а з позовом позивач звернувся до суду 09.02.2018р.
Отже, позов до суду пред'явлено в межах встановленого трирічного строку, а заборгованість за наданим розрахунком не є постійною та змінюється в залежності від оплати.
Згідно до ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню солідарно з відповідачів.
Керуючись, ст.ст. 4,6,7,8,10,12,19,42,76,141,258,265 ЦПК України, ст.ст.67,68,160,162 ЖК України, ст.ст.20,32 ЗУ «Про житлово - комунальні послуги», суд
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС (місце знаходження: м.Світлодарськ, Бахмутський район, Донецька область, розрахунковий рахунок 26003307872 в АТ «Ощадбанк» м. Києва, МФО 300465, ЄДРПОУ 22927045) до ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: м. Світлодарськ, 32/71, Бахмутський район, Донецька область, іпн НОМЕР_2), ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: м. Світлодарськ, 32/71, Бахмутський район, Донецька область, іпн НОМЕР_1) задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС - 4879,56 грн. суму боргу, індекс інфляції - 887,78 грн., 3% річних - 151,88 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» в особі відокремленого підрозділу Вуглегірська ТЕС судовий збір у розмірі по 881,00 грн. з кожного.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
27.03.2019
Суддя Л.А.Радченко