Ухвала
25 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 334/7311/17
провадження № 61-6730ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства «Сетам» на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «Сетам» про визнання дій протиправними та стягнення гарантійного внеску,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, в якому просив визнати дії відповідачів щодо відмови в поверненні суми гарантійного внеску за лотом № 206136 у сумі 73 618,70 грн протиправними та стягнути з Державного підприємства «Сетам» суму гарантійного внеску за лотом № 206136 у сумі 73 618,70 грн.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано тим, що Дніпровським відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - Дніпровський ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області) відкрито та перебуває у провадженні зведене виконавче провадження № 41592044, боржником у якому є ОСОБА_2, в рамках якого Державним підприємством «Сетам» (далі - ДП «Сетам») здійснювалася реалізація приміщення АДРЕСА_1 за лотом № 206136. Відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, особа яка бажає прийняти участь в електронних торгах, повинна сплатити гарантійний внесок, розмір якого зазначається на інформаційній сторінці лоту, тому 12 квітня 2017 року він сплатив гарантійний внесок в сумі 73 618,70 грн. 14 квітня 2017 року відбулися торги, за результатом проведення яких він визнаний переможцем, у зв'язку з чим після придбання приміщення АДРЕСА_1 він звернувся до державного виконавця, в провадженні якого перебувало зведене виконавче провадження, та поцікавився коли приміщення буде звільнене, однак його було повідомлено про те, що зазначене майно в теперішній час перебуває в судовому спорі, і запропоновано зателефонувати пізніше. 28 квітня 2017 року йому стало відомо, що виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні зупинені, у зв'язку з чим цього ж дня він зателефонував до ДП «Сетам» з вимогою про повернення гарантійного внеску, на що йому повідомили, що інформація про зупинення виконавчого провадження на адресу підприємства не надходила. 03 травня 2017 року від державного виконавця він отримав копію постанови про зупинення виконавчого провадження і повторно звернувся до ДП «Сетам» з вимогою повернути гарантійний внесок, але йому запропонували почекати деякий час. 21 червня 2017 року в його особистий електронний кабінет, зареєстрований на сайті ДП «Сетам», надійшло системне повідомлення про те, що «Торги № 207682 «Предмет іпотеки. Нежиле приміщення АДРЕСА_1» по лоту № 206136 було зупинено. За бажанням учасники можуть повернути свої кошти або чекати поновлення торгів». У зв'язку з цим він звернувся до ДП «Сетам» з приводу повернення гарантійного внеску, однак йому повідомили, що від Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області надійшов лист з інформацією про відмову у придбанні майна. Вважає дії відповідачів протиправними, у зв'язку з чим просив позов задовольнити.
Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та ДП «Сетам» щодо відмови в поверненні ОСОБА_1 суми гарантійного внеску за лотом № 206136 в сумі 73 618,70 грн, торги від 14 квітня 017 року. Стягнуто з ДП «Сетам» на користь ОСОБА_1 суму гарантійного внеску в розмірі 73 618,70 грн, сплаченого ОСОБА_1 12 квітня 2017 року за участь в електронних торгах за лотом № 206136, торги від 14 квітня 2017 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
28 березня 2019 року ДП «Сетам» подало засобами поштового зв'язку касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» передбачено, що у 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2019 року (на час подання касаційної скарги) - 1 921 грн.
Ціна позову у цій справі щодо стягнення гарантійного внеску становить 73 618,70 грн, що станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).
Тобто в указаній частині справа № 334/7311/17 є малозначною в силу вимог закону.
Також предметом позову в цій справі є вимоги про визнання дій Дніпровського ВДВС міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області та ДП «Сетам» щодо відмови в поверненні суми гарантійного внеску за лотом № 206136 в сумі 73 618,70 грн протиправними.
Справа в цій частині вимог є незначної складності та не належить до виключень з цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
Судові рішення першої та апеляційної інстанцій ухвалено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Зазначення у постанові Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року про можливість оскарження цієї постанови в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).
Верховним Судом також взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 1, 2 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного підприємства «Сетам» на рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 30 травня 2018 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 19 лютого 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Державного підприємства «Сетам» про визнання дій протиправними та стягнення гарантійного внеску.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук