Справа № 161/9796/15-ц
Провадження № 6/161/186/19
25 квітня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
заявника - ОСОБА_1
заінтересованої особи - ОСОБА_2
представника заінтересованої особи - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання
20.03.2019 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 161/9796/15-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.10.2015 року на обґрунтування вказавши, що 28.07.2015 року рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області, ухваленим у справі за її позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання, з відповідача були стягнуті аліменти у розмірі 400 грн. на місяць, починаючи з 26.06.2015 року та до досягнення дитиною трьохрічного віку, а саме до 22.01.2018 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 10.09.2015 року, відповідно останнім днем пред'явлення виконавчого листа до виконання було 11.09.2016 року. Проте, ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» строк пред'явлення виконавчого листа до виконання має становити три роки. Строк пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання було нею пропущено з поважних причин, оскільки стан здоров'я їх спільної з боржником ОСОБА_2 малолітньої дитини різко погіршився, внаслідок цього вони були змушені постійно проводити медикаментозне лікування (стаціонарно та амбулаторно). Просить суд поновити строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 161/9796/15-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.10.2015 року.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вказану заяву підтримала, просила її задовольнити. Також заявник суду пояснила, що після ухвалення Луцьким міськрайонним судом Волинської області рішення про стягнення аліментів на її утримання, вона фактично проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 Окремо від ОСОБА_2 вона та дитина проживають останні півроку. Також, протягом періоду на який були стягненні аліменти на її утримання (з 26.06.2015 року та до 22.01.2018 року) вона була змушена офіційно працевлаштуватися, пропрацювавши понад один рік, оскільки не мала засобів до існування.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що після ухвалення судом рішення 28.07.2015 року вони продовжили з заявницею проживати однією сім'єю, він винаймав для них квартиру, повністю забезпечував заявницю та малолітню дитину. Вважає, що заявниця не пред'явила виконавчий лист до виконання, оскільки в цьому у неї не було потреби - вона знаходилася на його утриманні, строк пред'явлення виконавчого листа до примусового виконання було нею пропущено без поважних причин. Просить у задоволенні заяви відмовити.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 суду пояснила, що вважає заяву такою, що не підлягає до задоволення. Так, заявницею не було пред'явлено виконавчий лист до виконання до органів ДВС чи приватного виконавця, відмова щодо прийняття виконавчого листа до виконання на даний час відсутня. Також вважає, що заявницею не надано належних та допустимих доказів того, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання вона пропустила з поважних причин.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, долучені до заяви, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 року на у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та утримання неповнолітньої дитини та на утримання дружини до досягнення дитиною трирічного віку з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 були стягнуті аліменти в розмірі 700 грн. щомісячно, починаючи з 26.06.2015 року до досягнення донькою ОСОБА_4 трьох років, а саме до 22.01.2018 року (а.с. 31-32).
Рішенням Апеляційного суду Волинської області від 10.09.2015 року рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28.07.2015 року в частині розміру аліментів на утримання дружини було змінено, визначено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 26.06.2015 року, і до досягнення дитиною трьохрічного віку, а саме до 22.01.2018 року (а.с. 54-55).
09.11.2015 року на підставі вищевказаного рішення суду Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано виконавчий лист № 161/9796/15 зі строком пред'явлення до виконання до 11.09.2016 року (а.с. 65).
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 04.11.2010 року № 2677-УІ, що набрав чинності 09 березня 2011 року, Закон України «Про виконавче провадження» викладено у новій редакції.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», у редакції від 09.03.2011 року (яка діяла на час видачі виконавчого листа № 161/9796/15), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісії з трудових спорів, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки виконання судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання судового рішення, а в разі якщо рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного для після його постановлення.
Надалі, Закон України «Про виконавче провадження» було викладено у новій редакції.
Так відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02.06.2016 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до п 5 розділу ХІІ Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Отже, виконавчий лист № 181/9796/15 стягувач ОСОБА_1 мала право пред'явити до примусового виконання до 22.01.2018 року, тобто до дати закінчення періоду на який платіж було присуджено.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Отже, за змістом указаної норми можливість поновлення строку для пред"явлення виконавчого документа до виконання повязується з тим, що внаслідок спливу такого строку стягувач має перешкоди для пред"явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як на підставу для поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання заявниця ОСОБА_1 посилалася на хворобу її малолітньої доньки ОСОБА_4.
Проте, з наданої заявницею медичної документації вбачається, що обстеження дитині проводилися 21.03.2017 року (а.с. 97) та три рази в травні 2017 року (а.с. 90, 92, 93), на стаціонарному лікуванні дитина перебувала в період з 06.06.2016 року по 15.06.2016 року (а.с. 96), що на думку суду, не позбавляло заявницю можливості пред'явити виконавчий лист до примусового виконання.
Інші докази, надані заявницею (а.с. 98-103), не мають значення для правильного вирішення справи, оскільки стосуються періоду після 22.01.2018 року, тобто після закінчення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1, оскільки останньою, у відповідності до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, не було доведено про існування об»єктивних причин неможливості пред»явлення виконавчого листа у період з 10.09.2015 року по 22.01.2018 року до примусового виконання.
На підставі ст.ст. 259, 352, 354, 433 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 161/9796/15-ц, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 26.10.2015 року - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПКУкраїни - з дня складення ухвали в повному обсязі.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст ухвали складений 26.04.2019 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_5