Постанова
Іменем України
24 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 569/5269/16-ц
провадження № 61-508св17
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М., Крата В. І., Курило В. П. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватне акціонерне товариство «Телерадіокомпанія Люкс»,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року у складі судді Смолій Л. Д. та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Ковальчук Н. М., Шеремет А. М.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2016року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ПрАТ «Телерадіокомпанія Люкс» про спростування недостовірної інформації. З урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 про те що - «люди які замішані у великій кількості, ну, таких м'яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки ОСОБА_5, люди в балаклавах запхали в смітник». «Чули, чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО». «Цю людину пов'язують з роботою в незаконних копачів бурштину» - визнати недостовірною; зобов'язати відповідача ОСОБА_2 протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, спростувати вказану вище недостовірну інформацію та зобов'язати ПрАТ «Телерадіокомпанію Люкс», яка здійснює мовлення на телевізійному каналі новин «24», протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили, надати для ОСОБА_2, протягом двох днів, ефірний час ранкових, денних, вечірніх новин на телевізійному каналі новин «24» - для транслювання її сюжету щодо спростування нею раніше поширеної щодо ОСОБА_1 недостовірної інформації.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Інформацію, поширену відносно ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4 про те що - «люди які замішані у великій кількості, ну, таких м'яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки ОСОБА_5, люди в балаклавах запхали в смітник». «Чули, чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО». «Цю людину пов'язують з роботою в незаконних копачів бурштину» визнати недостовірною.
Зобов'язано відповідача ОСОБА_2 протягом 10 днів з моменту набрання рішенням законної сили, спростувати раніше поширену нею недостовірну інформацію, що ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4 - «люди які замішані у великій кількості, ну, таких м'яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки ОСОБА_5, люди в балаклавах запхали в смітник». «Чули, чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО». «Цю людину пов'язують з роботою в незаконних копачів бурштину».
Зобов'язано ПрАТ Телерадіокомпанію Люкс», яка здійснює мовлення на телевізійному каналі новин «24», протягом 10 днів з дня набрання рішенням законної сили, надати для ОСОБА_2, протягом двох днів, ефірний час ранкових, денних, вечірніх новин на телевізійному каналі новин «24» - для транслювання її сюжету щодо спростування нею раніше поширеної щодо ОСОБА_1 недостовірної інформації - «люди які замішані у великій кількості, ну, таких м'яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки ОСОБА_5, люди в балаклавах запхали в смітник». «Чули, чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО». «Цю людину пов'язують з роботою в незаконних копачів бурштину».
Вирішено питання про судовий збір.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що викладена ОСОБА_2 інформація щодо ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_4, є недостовірною та такою що порушує права, свободи позивача, порочить його честь і гідність та ділову репутацію, оскільки на її підтвердження ОСОБА_2 належних доказів не надала.
Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2, ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» відхилено.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року залишено без змін.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2017 року ОСОБА_2 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не було розмежовано факти та оціночні судження в спірних висловлюваннях, внаслідок чого суди в порушення статті 30 Закону України «Про інформацію» прийшли до помилкових висновків про необхідність доведення правдивості оціночних суджень. Крім того, суди 'своїми рішеннями зобов'язали відповідача спростувати достовірну інформацію про події, які справді мали місце.
Доводи інших учасників справи
16 лютого 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв'язку подав до Верховного Суду відзив, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року залишити без змін.
Рух касаційної скарги:
Ухвалою Верховного Суду від 29 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Рівненського міського суду Рівненської області.
01 лютого 2018 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2017 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ІНФОРМАЦІЯ_1 у прямому ефірі вечірніх новин Телеканалу новин «24» ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс» поширена (було поширено) інформація щодо подій, які мали місце в конференц-залі готелю «Козацький» м. Київ, де ОСОБА_2 в прямому ефірі ствердила, що позивач ОСОБА_1 та його дружина ОСОБА_4: «люди які замішані у великій кількості, ну, таких м'яко кажучи напівкримінальних ситуаціях. Одна з останніх ситуацій, це була історія, коли голову профспілки ОСОБА_5, люди в балаклавах запхали в смітник». Власне я була там на цій події. Я бачила як там були присутні ОСОБА_4 і ОСОБА_1. А ОСОБА_1 якоїсь активної участі в подіях на майдані взагалі не приймав. «Чули, чули про поїздки в АТО, про мародерство в АТО». «Цю людину пов'язують з роботою в незаконних копачів бурштину». В подальшому дана інформація була продубльована іншими телеканалами та поширена в мережі Інтернет, зокрема на сайті www.24tv.ua.
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак оскаржувані судові рішення не відповідають зазначеним вимогам закону.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно із статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Таке право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
За змістом частини першої статті 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Відповідно до частини другої статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів сім?ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації.
За положеннями статей 270, 297 ЦК України окремим видом особистих немайнових прав є право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Статтями 15, 275 ЦК України передбачено право особи на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.
Частиною другою статті 302 ЦК України на особу, яка поширює інформацію, покладено обов'язок переконатися в її достовірності.
За практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується судами як джерело права, межі свободи вираження думок залежать від їх змісту та від того, чим займається особа, стосовно якої ці думки висловлені. У свою чергу національна влада може втрутитися у процес реалізації норми статті 10 Конвенції, якщо, зокрема, це передбачено законом, направлено на захист репутації або інших прав осіб і є необхідним у демократичному суспільстві.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого
2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» судам роз'яснено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Положеннями статті 30 Закону України «Про інформацію» визначено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.
В рішенні у справі «Ляшко проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет пункту другого статті 10 застосовується не тільки до «інформації» чи «ідей», які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе «демократичне суспільство». Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, визнавши поширену інформацію недостовірною та зобов'язавши відповідачів її спростувати, не узяв до уваги відсутність достатнього балансу для необхідності втручання суду у процес реалізації особою права на свободу вираження поглядів.
Так, особа, яка висловлює не факти, а власні погляди, критичні висловлювання, припущення не може бути зобов'язана доводити їх правдивість, оскільки це є порушенням свободи на власну точку зору, що визнається фундаментальною частиною права, захист якого передбаченого статтею 10 Конвенції.
У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини від 29 березня 2005 року у справі «Українська прес-група проти України» (заява № 72713/01) зазначено, що навіть, якщо висловлювання є оціночним судженням, пропорційність втручання має залежати від того, чи існує достатній фактичний баланс для оспорюваного висловлювання. Залежно від обставин конкретної справи, висловлювання, яке є оціночним судженням, може бути перебільшенням за відсутності будь-якого фактичного підґрунтя (рішення DEHAES GIJSELSv. BELGIUM, стор. 236, параграф 47).
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, брала участь в прямому ефірі вечірніх новин Телеканалу новин «24» ПАТ «Телерадіокомпанія Люкс», де публічно обговорювали питання, яке набуло широкого суспільного розголосу. ОСОБА_1 є публічною особою, отже в контексті статті 10 Конвенції, має бути готовим, що межа критики його особи та дій є більшою, ніж у непублічної особи.
Розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій не врахували розуміння відомостей фактичного характеру, які не відповідають дійсності та порочать особу, та не розмежував такі відомості від думок, критичних висловлювань, ідей, оціночних суджень, висловлених відповідачем у порядку реалізації конституційного права на свободи вираження думки і слова.
Отже, оспорювана інформація входить до предмету суспільного інтересу, стилістика інформації та застосовані мовні обороти не мають стверджувального характеру з посиланням на конкретні факти стосовно особи позивача, що стало підставою для висновку про те, що баланс між приватним інтересом щодо захисту репутації позивача та публічним інтересом знати суспільно необхідну інформацію порушено не було, а тому підстав для задоволення позовних вимог немає.
Поширена відносно позивача вищевикладена інформація є оціночним судженням, та відповідає засадам демократичного суспільства щодо свободи вираження поглядів.
Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Рішення судів попередніх інстанцій не відповідають вимогам закону, вони підлягають скасуванню.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, рішення судів не відповідають закону, тому колегія суддів ухвалює нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1
Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_2задовольнити.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Телерадіокомпанія Люкс» про спростування недостовірної інформації відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
З моменту прийняття постанови судом касаційної інстанції скасовані рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 29 листопада 2017 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. М. Коротун В. І. Крат
В. П. Курило