проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
22.04.2019 Справа № 905/135/19
судді Східного апеляційного господарського суду Пушай В.І.
на постанову від 22.04.2019 р. у справі № 905/135/19 за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» до Товариства з додатковою відповідальністю «Орендне підприємство «Шахта імені ОСОБА_1 Московської» про стягнення штрафу в сумі 32 550,00 грн.
Постановою від 22.04.2019 р. колегії суддів САГС у справі № 905/135/19 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» залишено без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 04.03.2019 р. у справі № 905/135/19, яким за клопотанням відповідача зменшено розмір заявленого до стягнення штрафу за неправильно зазначену у накладній масу вантажу до розміру однієї провізної плати, залишено без змін.
Вважаю, що дана постанова прийнята з порушенням вимог матеріального права, з огляду на наступне.
Згідно з ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно з ст. 118 Статуту залізниць (5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення).
Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
При вирішенні питання щодо можливості зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню, слід враховувати майнові інтереси відповідача та інтереси позивача, які полягають у належному виконанні покладених законодавством завдань, у тому числі забезпечення безпеки усіх учасників залізничного перевезення та їх майнових інтересів, які в силу специфіки правовідносин, були поставлені відповідачем під загрозу через свою неправомірну поведінку.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12.02.2018 р. у справі № 906/434/17, штрафна санкція за невірно зазначену масу вантажу у залізничній накладній не є договірною, а випливає зі зазначених положень Статуту залізниць, якими чітко визначено розмір штрафу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 05.02.2019 р. у справі № 914/2339/17, недотримання вимог, визначених Статутом залізниць, покладає на порушника відповідальність, яка передбачена пунктами 118, 122 Статуту залізниць, а штраф, який передбачений цими пунктами, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення Статутом не передбачено.
При цьому, у своєму клопотанні від 30.01.2019 р. відповідач наполягає на тому, що позивач не зазнав збитків від порушення відповідачем відповідних правил при зазначенні у накладній маси вантажу, на відсутності підвищеного навантаження на рухомий склад у зв'язку з меншими показниками виявленої маси, що відповідач знаходиться в районі проведення АТО, і це відноситься до обставин непереборної сили та є підставою для його звільнення від відповідальності за зобов'язаннями, а помилки, допущені вантажовідправниками могли бути допущені через близкість до зони проведення бойових дій і артобстрілів. Інших обставин для зменшення відповідальності за спірне порушення відповідач не навів.
Зважаючи на те, що відповідачем не наведено певних та об'єктивних підстав для зменшення його відповідальності за порушення вимог Статуту залізниць, зазначене клопотання також не могло бути прийнято до уваги.
З урахуванням наведеного та приписів ст. ст. 34, 281 ГПК України, не погоджуючись з постановою від 22.04.2019 р. у справі № 905/135/19, висловлюю цю окрему думку та вважаю, що у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати слід відмовити, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції має бути скасовано у певній частині відмови в позові, а позовні вимоги мають бути задоволені у повному обсязі.
Суддя В.І. Пушай