ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
23 квітня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1861/18
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: В.В. Бєляновського, К.В. Богатиря,
секретар судового засідання - І.В. Іванов,
за участю представників:
від позивача: Г.Г. Комендантов,
від відповідача: О.В. Новічкова,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ"
на рішення Господарського суду Одеської області, прийняте суддею С.Ф. Гутом 18.12.2018 об 15:13 год., м. Одеса, повний текст складено 28.12.2018
у справі №916/1861/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ"
до відповідача Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області
про зобов'язання вчинити певні дії,
У вересні 2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" (далі також - Товариство) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області (далі також - Рада) про визнання укладеним між даними сторонами договору про пайову участь замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області в редакції від 20.06.2018, запропонованій названою радою з урахуванням протоколу розбіжностей від 09.08.2018, запропонованого вказаним товариством.
В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що, отримавши від ради проект договору про пайову участь та виявивши невідповідність його умов щодо розміру пайової участі, товариство склало протокол розбіжностей, до якого було додано відомості в обґрунтування іншого розміру пайової участі, та направило відповідачу заяву про готовність укласти договір із урахуванням протоколу розбіжностей. Однак, вказана заява була залишена радою без задоволення з підстав, не передбачених законодавством, та відповідач не вжив заходів щодо врегулювання розбіжностей.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 у задоволенні позовних вимог ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" до Великодолинської селищної ради Овідіопольського району Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Судове рішення мотивоване необґрунтованістю позовних вимог.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позов, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому скаржник зазначив, що судом першої інстанції було невірно застосовані приписи ст. 181 ГК України без урахування положень ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в частині обов'язковості укладення договору про пайову участь. Також товариство вказало, що викладені в оскаржуваному рішенні суду висновки щодо невідповідності зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва вимогам чинного законодавства та невиконання позивачем обов'язку щодо передання об'єктів інженерних мереж і споруд, транспортних комунікацій у власність відповідача не відповідають обставинам справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 у справі № 916/1861/18; відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою; встановлено відповідачу строк до 26.03.2019 для подання відзиву на апеляційну скаргу; роз'яснено учасникам справи про їх право в строк до 26.03.2019 подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи; попереджено учасників справи про наслідки подання письмових заяв чи клопотань без додержання вимог частини першої та другої вказаної вище норми або не у строк встановлений судом у вигляді їх повернення заявникові без розгляду; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 у справі №916/1861/18.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а вказане судове рішення - без змін.
28.03.2019 розгляд справи №916/1861/18 призначено на 23.04.2019 о 10:00 год.
19.04.2019 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання позивача про залучення до матеріалів справи копії листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 7/15.3/3741-19 від 06.03.2019, в якому роз'яснено структуру витрат, які не приймають участь при розрахунку розміру пайової участі. Вказане клопотання було задоволено протокольною ухвалою суду від 23.04.2019, оскільки вказаний лист був отриманий позивачем лише у березні 2019 року.
У судовому засіданні 23.04.2019 представники сторін підтримали свої правові позиції щодо оскаржуваного рішення суду.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Інтеркомерс-Мультімодал» проводилась реконструкція зернового складу під комплекс експедирування за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Великодолинське, вул. Мізікевича, буд. 61. Вказана реконструкція була виконана згідно проектної документації, затвердженої Одеською обласною службою української державної інвестиційної експертизи за № 360 від 23.09.2005 та дозволу на виконання робіт інспекції ДАБК № 27 від 16.12.2005.
У 2005 році була виконана і прийнята в експлуатацію перша черга, на яку видано свідоцтво про право власності від 18.08.2006 (серія ЯЯЯ №558501).
23.02.2016 ТОВ «Інтеркомерс-Мультімодал» укладено договір на розробку проектно-будівельної документації на другу чергу реконструкції, на яку 08.06.2016 була зареєстрована Декларація про початок будівельних робіт в ДАБК в Одеській області.
12.04.2017 позивачем була зареєстрована Декларація про готовність другої черги об'єкта до експлуатації та отримано свідоцтво на право власності з технічним паспортом, в якому зазначено наступний перелік об'єктів: чотири зерносховища силосного типу об'ємом по 2900 куб.м. кожна, пост управління інженерною інфраструктурою з лабораторією площею 423 кв. м. та елеватори).
Листом від 16.05.2018 (вих.№ 07/6-417) Великодолинська селищна рада звернулась до ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" щодо підписання договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області. Також у листі рада просила сплатити на її користь визначений розрахунком (додаток №1 до вказаного договору) розмір пайової участі замовника у розмірі 10% від кошторисної вартості будівництва згідно декларації №ОД 143171021776 про готовність до експлуатації об'єкта, отриманої ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" 12.04.2017 в Департаменті ДАБІ в Одеській області, яка склала 22 000 000,00 гривень. Відтак, розмір пайової участі, як зазначив відповідач, становить 2 200 000,00 гривень. До вказаного листа були додані два примірника відповідного договору та розрахунку величини пайової участі (внеску) замовника.
У листі від 18.05.2018 за вих. №36 товариство зазначило, що вважає передчасним ухвалення рішення про можливість укладення із радою договору про пайову участь.
У подальшому відповідач звернувся до позивача з претензією №07/6-562 від 20.06.2018, в якій, посилаючись на приписи ст. 22, 224, 1166 ЦК України, просив погасити збитки (упущену вигоду), як суму не отриманої пайової участі у розмірі 2 200 000,00 грн. із розрахунку 10% від кошторисної вартості будівництва другої черги згідно з вищезгаданою декларацією.
У відповідь на вказану претензію товариство звернулось до Великодолинської селищної ради із заявою від 09.08.2018 за вих.№40 про укладення договору про пайову участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське, Овідіопольського району, Одеської області із урахуванням зауважень до додатку №1 до договору, які були викладені у протоколі розбіжностей від 09.08.2018.
Як вбачається зі змісту протоколу розбіжностей, ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" не погодилось із пунктами 1 та 2 додатку №1 до договору в частині визначення суми пайової участі, оскільки при розрахунку такої суми відповідачем не були виключені витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки, звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. Так, у запропонованій позивачем редакції договору його пайова участь становить 291 879,84 грн.
31.08.2018 ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" отримало відповідь Великодолинської селищної ради від 27.08.2018 №07/6-728 на вказану заяву, у якій відповідач наголошував на порушенні позивачем положень ст. 40 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" щодо строку укладення договору та приписів ст.ст. 181, 222 Господарського кодексу України стосовно строку розгляду претензії та порядку узгодження розбіжностей до проекту договору. У зв'язку з цим рада зазначила про відсутність підстав для розгляду нею вказаного протоколу розбіжностей.
Відтак, сторони не досягли згоди щодо умов договору про пайову участь, тому не підписали відповідний договір, що зумовило звернення названого товариства з вищезгаданим позовом.
Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов'язання визначені у статті 179 Господарського кодексу України, якою унормовано, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Відповідно до частини 3 названої статті укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Статтею 181 названого Кодексу визначено загальний порядок укладання господарських договорів.
Спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше (ст. 187 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні положення містяться у ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України.
Згідно з приписами статті 649 Цивільного кодексу України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.
Отже, порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється статтею 187 Господарського кодексу України та статтею 649 Цивільного кодексу України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо умов такого договору. При цьому, можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акта органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом). Тобто, спонукання до укладення договору, визнання укладеним договору, можливе, зокрема, тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов'язаною його укласти через пряму вказівку закону. Таким чином, необхідною умовою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідної вказівки закону на обов'язковість укладення певного договору, а застосуванню до таких спорів підлягає законодавство, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору та його вирішення в судовому порядку.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
За положеннями ч. ч. 5-9 ст. 40 цього Закону величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності. Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 30 цього Закону. Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід'ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Судова колегія зазначає, що органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об'єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент його здійснення, відтак, не укладення такого договору з підстав невиконання замовником обов'язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення договору. При чому ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об'єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов'язання, яке прямо передбачено чинним законодавством; невиконання такого зобов'язання не звільняє замовника будівництва від обов'язку укласти договір про пайову участь, у тому числі й після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. Разом з тим укладення такого договору має відповідати приписам чинного на час його укладення законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні 23.04.2019, Товариство не зверталось до Ради з приводу укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття другої черги об'єкта будівництва в експлуатацію.
Звертаючись із вищезгаданим позовом, ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" послалось на заяву від 09.08.2018 за вих. № 40 про укладення договору про пайову участь, до якої ним було додано протокол розбіжностей до проекту договору, отриманого позивачем від Великодолинської селищної ради.
Згідно з ч.ч. 2-6 ст. 181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).
Як свідчать матеріали справи, проект договору про пайову участь Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" було отримано 17.05.2018 (згідно відмітки на листі від 16.05.2018 за вих. №07/6-417), а заяву від 09.08.2018 за вих. № 40 з доданим до нього протоколом розбіжностей відповідач отримав лише 10.08.2018, тобто позивач, по-перше, порушив встановлений статтею 181 ГК України двадцятиденний строк надсилання раді примірників протоколу розбіжностей разом з договором, по-друге не підписав цей договір (із відповідними застереженнями), як це передбачено вказаною статтею ГК України.
Відтак, товариством був порушений порядок укладення господарського договору, а також строк надсилання Раді примірників протоколу розбіжностей разом з договором.
За таких обставин Великодолинською селищною радою підставно не було розглянуто наданий позивачем протокол розбіжностей, про що останній вчасно був проінформований листом відповідача від 27.08.2018.
Що стосується розміру пайової участі, який є однією з істотних умов договору та з яким (запропонованим Радою) не погодився позивач, слід зазначити наступне.
Як вже зазначалось, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Рішенням Великодолинської селищної ради від 31.08.2012 № 498-VІ було затверджено Порядок пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське Овідіопольського району Одеської області.
Пунктом 4.3 цього Порядку визначено, що розмір пайової участі у розвитку інфраструктури селища визначається не пізніше десяти робочих днів з дня реєстрації уповноваженим органом звернення замовника про укладання договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об'єкта з техніко-економічними показниками.
Так, у позовній заяві товариство просило визнати укладеним між сторонами договір пайової участі на загальну суму пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське - 291879,84 грн.
До заяви № 40 від 09.08.2018 позивачем було надано копію зведеного кошторисного розрахунку вартості об'єкта будівництва, на підставі якого позивач самостійно визначив розмір своєї пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури смт. Великодолинське.
Однак, наданий позивачем зведений кошторисний розрахунок вартості об'єкта будівництва не містить обов'язкових відомостей (не зазначена організація, яка затвердила зведений кошторис; відсутнє посилання на документ, на підставі якого відбулось затвердження кошторису тощо).
Крім того, у позовній заяві товариство в обґрунтування зменшення суми його пайової участі послалось на ч. 5 ст. 40 Закону України «Про містобудівної діяльності», в якій зазначено, що при визначенні розміру пайової участі не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Судова колегія зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів понесених ним відповідних витрат при будівництві другої черги об'єкта, які згідно з ч. 5 ст. 40 названого Закону не підлягають врахуванню при визначенні розміру пайової участі товариства. Надані ж товариством акти, видаткові накладні тощо не є такими доказами, оскільки одержувачем виконаних послуг та платником за цими документами є ТОВ «АТС Успіх». У судовому засіданні 23.04.2019 представник позивача послався на укладений між ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" та ТОВ «АТС Успіх» договір оренди, за яким останньому передано в строкове платне користування нежилі будівлі комплексу експедирування, які знаходяться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський район, смт. Великодолинське, вул. Мізікевича, буд. 61, на підставі якого останнім здійснювалось інвестування у будівництво. Проте, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п. 2.1.3. договору оренди від 23.07.2014 № 1/14 ІКМ, укладеного між вищеназваними товариствами, орендар зобов'язаний здійснювати технічне обслуговування, поточний ремонт, модернізацію, модифікацію, добудування, дообладнання, реконструкцію орендованого майна за згодою орендодавця. Отже, умовами вказаного договору не покладено на ТОВ «АТС Успіх», як орендаря зазначеного вище майна, нести витрати, про які йдеться у ч. 5 ст. 40 Закону України «Про містобудівної діяльності», а тому вказані посилання позивача не приймаються до уваги колегією суддів.
Крім того, частиною 5 статті 30 цього Закону встановлено, що якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Проте, як зазначає відповідач та не спростовано позивачем, ніякі інженерні мережі та/або об'єкти інженерної інфраструктури у власність Великодолинської селищної ради позивачем не передавались.
Отже, позивачем не доведено визначення суми його пайової участі саме в розмірі 291 879,84 грн.
Лист Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 1-2/12-541 від 21.05.2009, на який посилається ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ", не є нормативно-правовим актом, а носить лише роз'яснювальний характер, а тому не враховується колегією суддів при вирішенні даного спору.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ТОВ "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ".
Доводи товариства, викладені в апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеним.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Згідно із ст.129 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281-284 ГПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРКОМЕРС-МУЛЬТІМОДАЛ" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 18.12.2018 у справі №916/1861/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.04.2019.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир