79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" квітня 2019 р. Справа №909/568/18
м.Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді М.І. Хабіб
суддів Г.Т. Кордюк,
ОСОБА_1
секретар судового засідання Карнидал Л.Ю.,
за участю представників учасників справи:
прокурора: Рогожнікової Н.Б. (посвідчення №047917 від 13.09.2017);
позивача: не з'явився (належно повідомлений);
відповідача 1 (в режимі відеоконференції): ОСОБА_2 (довіреність від 23.01.2019 №28/44-17/14в);
відповідача 2: адвоката ОСОБА_3 (довіреність від 03.01.2019 №767-Ск-16-0119),
розглянувши апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області від 12.11.2018 №05/2-199вих-18
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018, повний текст складено 16.10.2018,
у справі № 909/568/18 (суддя Рочняк О.В.)
за позовом: першого заступника керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ
до відповідача 1: Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, Івано-Франківськ
до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Івано-Франківськгаз збут”, Івано-Франківськ
про визнання недійсним рішення про застосування переговорної процедури, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 31.01.2018 №2, та визнання недійсним договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.02.2018 №41 АВIFZ484-18
У червні 2018 року перший заступник керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Департаменту культури Івано-Франківської міської ради (далі- Департамент культури) та ТОВ “Івано-Франківськгаз збут” про визнання недійсною публічної закупівлі природного газу, проведеної Департаментом культури за переговорною процедурою закупівлі відповідно до оголошення від 31.01.2018 за № UA- 2018-01-31-001047-a, шляхом визнання недійсним рішення про застосування переговорної процедури, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 31.01.2018 №2, рішення про намір укласти договір, оформленого протоколом засідання тендерного комітету від 31.01.2018 №2, та повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури закупівлі від 31.01.2018; визнання недійсним договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 06.02.2018 №41 АВIFZ484-18, укладеного Департаментом культури та ТОВ “Івано-Франківськгаз збут”.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що за результатами здійснення Івано-Франківською місцевою прокуратурою моніторингу веб-порталу закупівель на сайті «Prozorro» виявлено порушення Департаментом культури законодавства про публічні закупівлі під час проведення закупівлі природного газу. Прокурор вказує, що згідно з ч.1 та ч.2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» закупівля за переговорною процедурою може проводитися як виняток, необхідність її застосування потребує максимального обґрунтовування та об'єктивного документального підтвердження. Перелік підстав для проведення переговорної процедури закупівлі, визначений ч.2 ст.35 ЗУ «Про публічні закупівлі», є вичерпним. В порушення вказаних норм тендерний комітет Департаменту культури необґрунтовано прийняв 31.01.2018 рішення, оформлене протоколом №2, про закупівлю природного газу за переговорною процедурою (скороченою), посилаючись на виникненням особливих соціальних обставин внаслідок втрати можливості з незалежних від тендерного комітету причин бути забезпеченим природним газом для опалення та обігріву приміщень в розпал опалювального періоду та можливості нормального робочого процесу, що не відповідає вичерпному переліку підстав для проведення такого виду закупівлі, визначеному ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі».
Крім того, прокурор вказує, що умовами укладеного сторонами договору №41 ABIFZ484-18 від 06.02.2018 визначено, що закупівля відбувалась за вільними цінами, а не за регульованим тарифом, тому будь-який суб'єкт господарювання, що мав діючу ліцензію, міг скласти конкуренцію ТОВ «Івано-Франківськгаз збуту» на укладення цього договору і Департамент культури мав альтернативу у виборі постачальника, тому проведення переговорної процедури за наявності конкуренції є порушенням ст. 12 ЗУ «Про державну закупівлю». Підставою визнання недійсним договору прокурор вказує ст.ст.203,215 ЦК України, ст. 207 ГК України у зв'язку з порушенням вимог ч.7ст., ст.35 , ч.3 ст.36 ЗУ «Про державну закупівлю», а саме укладення договору без проведення визначеної Законом процедури закупівлі.
Посилаючись на ст. ст. 19, 140 Конституції України, ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст. 327 ЦК України, прокурор вказав, що його звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, яка у спірних правовідносинах є органом, уповноваженим на здійснення контролю за дотриманням інтересів держави та територіальної громади в частині використання бюджетних коштів, спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі № 909/568/18 відмовлено у задоволенні позову.
Рішення суду мотивоване ст. 131-1 Конституції України, ст. 7 Бюджетного кодексу України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 28,71 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст. 23 «Про прокуратуру», ст.ст. 2, 7, 12, 35, 37 ЗУ «Про публічні закупівлі», ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Рішенням Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99, від 25.01.2012 №3-рп/2012, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43.
При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив з того, що прокурор не обгрунтував в чому полягали порушення інтересів держави та втрати, яких зазнала держава внаслідок проведення переговорної процедури, не довів протиправного витрачання коштів місцевого бюджету та перевищення ліміту використання бюджетних коштів, не зазначив розміру завданої шкоди та доказів на підтвердження наявності такої. Посилаючись на ЗУ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» суд зазначив, що державним органом, який уповноважений порушувати у суді питання про визнання недійсним договорів, укладених за результатами закупівель є Державна аудиторська служба, у зв'язку з чим суд вказав, що прокурор подав позов в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради без достатніх на те правових підстав. Крім того, суд зазначив, що Департамент культури змушений був укласти договір про постачання природного газу з метою недопущення припинення теплопостачання у закладах культури (бібліотеки, музичні школи в м. Івано-Франківську) в зимовий період, застосовуючи переговорну процедуру, оскільки в іншому разі, настання надзвичайних ситуацій було б неминучим. Суд також звернув увагу на ту обставину, що прокурор звернувся до суду з даним позовом у червні 2018 року, тоді як процедура закупівлі природного газу була проведена у лютому 2018 року і укладений договір на постачання природного разу частково виконано, у зв'язку з чим суд вказав, що прокурор не здійснив аналізу економічної доцільності проведення нових торгів та не оцінив наслідків визнання недійсним договору про закупівлю природного газу.
Перший заступник прокурора Івано-Франківської області не погодився з рішенням суду першої інстанції, оскаржив його в апеляційному порядку, вважає рішення незаконним та необгрунтованиим, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати рішення та прийняти нове, яким позов задоволити.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що недотримання вимог ЗУ «Про публічні закупівлі» порушує права міської ради як засновника юридичної особи-замовника (Департаменту культури) і звернення з вказаним позовом спрямовано на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами. Прокурор вказує на відсутність підстав для застосування переговорної процедури закупівлі, посилаючись на вичерпний перелік підстав для застосування переговорної процедури, встановлений ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про державні закупівлі», на надану Управлінням ДСНС України інформацію від 20.06.2018 щодо надзвичайних ситуацій.
У відзиві на апеляційну скаргу Департамент культури(відповідач1) заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.
Департамент культури вказує,зокрема, що міські ради не наділені повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, які проводяться її виконавчими органами, що уповноваженим органом здійснювати реалізацію державної політики у сфері державних закупівель є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна аудиторська служба України, які можуть виступати належними позивачами, а не міська рада. Посилаючись на Рішення КСУ від 08.04.1999 №1-1/99, вказує, що органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади, якими місцеві ради як органи місцевого самоврядування не наділені, оскільки згідно з ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» делегованими повноваженнями наділені лише виконавчі органи місцевих рад.
Щодо проведення оскаржуваної процедури відповідач 1 зазначає, що 09.02.2018, мав відбутися електронний аукціон по закупівлі природного газу обсягом 50 000куб.м для забезпечення закладів культури міста за процедурою відкриті торги. Однак 29.01.2018 Департамент культури отримав повідомлення ПАТ «Івано-Франківськгаз» про припинення газопостачання у випадку, якщо станом на 01.02.2018 ПАТ «Івано-Франківськгаз» не отримає інформації про підтверджені обсяги для потреб закладів. У зв'язку з чим відповідач вказує, що станом на 01.02.2018 з незалежних від Департаменту обставин 6 закладів культури могли залишитися без газопостачання. Враховуючи ці обставини, відкриті торги були визнані такими, що не відбулися, було оголошено про проведення переговорної процедури та укладено оскаржуваний договір.
ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (відповідач2) у відзиві на апеляційну скаргу також заперечує доводи скаржника, просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Вказує, зокрема, на відсутність доказів того, що перед зверненням до суду прокурор перевіряв на виконання вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» чи здійснює, не здійснює або неналежно здійснює захист законних інтересів держави Державна аудиторська служба як уповноважений орган на здійснення контролю за дотриманням законодавства про державні закупівлі. Вважає, що Департамент культури був змушений укласти договір на постачання природного газу з метою недопущення припинення теплопостачання у 6 закладах культури в зимовий період, застосувавши переговорну процедуру, оскільки в іншому разі настання надзвичайних ситуацій було б неминучим.
Прокуратура Івано-Франківської області у відповіді на відзив ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» заперечує доводи відповідача2, вказуючи, зокрема, що Івано-Франківська міська рада є органом, уповноваженим на здійснення контролю за дотриманням інтересів держави та територіальної громади в частині використання бюджетних коштів, і в даному випадку звернення прокурора з позовом спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно- значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 12.12.2018 у справі №909/568/18 (колегія суддів у складі: головуючого судді Хабіб М.І., суддів Кордюк Г.Т., Плотніцького Б.Д.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 розгляд справи призначено на 05.02.2019.
Ухвалою від 05.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.02.2019.
У зв'язку перебуванням у відпустці члена колегії судді Плотніцького Б.Д. автоматизованим розподілом (витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу від 19.02.2019) до складу колегії замість судді Плотніцького Б.Д. введено суддю Мирутенка О.Л.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 розгляд справи відкладено на 19.03.2019.
19.03.2019 судове засідання не відбулося у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю члена колегії судді Мирутенка О.Л. з 18.03.2019 по 27.03.2019.
Ухвалою від 29.03.2019 розгляд справи призначено на 23.04.2019.
У судовому засіданні 23.04.2019 прокурор підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення, прийняти нове, яким позов задоволити.
Представники відповідачів заперечили доводи скаржника, просили залишити рішення без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Міська рада (позивач) відзиву на позов не подала, явку свого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступне.
24.01.2018 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Департамент культури Івано-Франківської міської ради оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі природного газу ДК 021:2015 - 09123000-7 (ідентифікатор закупівлі UK-2018-01-24-003406-с) об'ємом 50 000 куб.м з розміром бюджетного призначення за кошторисом або очікуваною вартістю 552 726 грн та визначено дату проведення електронного аукціону - 09.02.2018 (том 1, а.с. 95-96).
Рішенням тендерного комітету Департаменту культури Івано-Франківської міської ради, оформленим протоколом від 30.01.2018 (том 1,а.с. 90-91), вирішено взяти до уваги повідомлення Івано-Франківського відділення ПАТ "Івано-Франківськгаз" від 23.01.2018 № 1 про припинення (обмеження) газопостачання з 01.02.2018 у разі неотримання інформації про підтверджені обсяги газу для потреб закладів, та визнати відкриті торги за предметом закупівлі ДК 021:2015 - 09123000-7 природний газ (ідентифікатор закупівлі UK-2018-01-24-003406-с) такими, що не відбулися відповідно до ч.2 ст.31 Закону України "Про публічні закупівлі" унаслідок непереборної сили.
31.01.2018 на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro" Департамент культури Івано-Франківської міської ради (замовник) оприлюднив повідомлення про намір укласти договір (під час застосування переговорної процедури) щодо предмету закупівлі постачання природного газу обсягом 50 000куб.м для закладів та установ культури м. Івано-Франківська протягом періоду з 01.01.2018 по 31.12.2018 (ідентифікаційний номер закупівлі - UА-2018-01-31-001047-а) (том 1.а.с. 41-42).
У розділі «Інформація про учасника (учасників), з якими проведено переговори" зазначено ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» з ціною пропозиції 552 726грн.
Згідно з п.13 повідомлення умова застосування переговорної процедури відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 35 ЗУ «Про публічні закупівлі» (нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв'язку з виникненням особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, а саме пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам. Застосування переговорної процедури закупівлі в таких випадках здійснюється за рішенням замовника щодо кожної процедури).
У п. 14 повідомлення наведено обгрунтування застосування переговорної процедури: у зв'язку з виникненням особливих соціальних обставин внаслідок втрати можливості з незалежних від тендерного комітету причин бути забезпеченим природним газом для опалення та обігріву приміщень в розпал опалювального періоду, для можливості здійснення нормального робочого процесу необхідно провести закупівлю природного газу для закладів культури м. Івано-Франківська на 2018 рік шляхом застосування переговорної процедури закупівлі. Закупівля природного газу здійснюється у ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» так як за час співпраці дана організація зарекомендувала себе надійним та відповідальним партнером, що готова вчасно та безперебійно забезпечувати великі обсяги природного газу. Підтвердженням обставин, які змушують застосувати дану норму Закону для проведення переговорної процедури закупівлі є повідомлення ПАТ «Івано-Франківськгаз» від 23.01.2018 №1 про припинення (обмеження) газопостачання закладам культури з 9 години 01.02.2018.
Рішенням тендерного комітету, оформленим протоколом №2 від 31.01.2017, вирішено укласти договір на постачання природного газу в кількості 50 000куб м на суму 552 726,00грн з ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (том 1,а.с. 40).
06.02.2018 ТОВ "Івано-Франківськгаз Збут" (постачальник) та Департамент культури Івано-Франківської міської ради (споживач) уклали договір № 41АВІFZ484-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність споживачу у 2018 році природній газ, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (том 1, а.с. 44-50).
Річний плановий обсяг газу -50 тис. куб.м (п.1.2).
За умовами п.3.6 договору загальна сума договору складається із місячних сум вартості газу, поставленого за цим договором, і становить 552 726грн.
Цього ж дня, 06.02.2018 оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі UА-2018-01-31-001047-а на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Prozorro", в якому повідомлено про укладення договору № 41АВІFZ484-18 від 06.02.2018 (том 1,а.с. 52-53).
Додатковою угодою від 06.02.2018 №1 до договору № 41АВІFZ484-18 сторони змінили річний плановий обсяг постачання газу до 38,45тис. куб. м та загальну суму договору до 425 000,00грн (том 1,а.с. 51).
Івано-Франківська місцева прокуратура звернулася до міського голови Івано-Франківської міської ради з листом від 26.06.2018 №67-1898вих.-18 про наявність підстав для представництва інтересів держави в інтересах Івано-Франківської міської ради шляхом подання позову до Господарського суду Івано-Франківської області у зв'язку з встановленням факту нанесення збитків місцевому бюджету, спричинених проведенням публічної закупівлі Департаментом культури Івано-Франківської міської ради щодо закупівлі природного газу та укладенням договору Департаментом культури та ТОВ «Івано-Франківськгаз збут» (том 1.а.с. 88).
Вказаний лист надійшов до Виконавчого комітету міської ради 27.06.2018.
Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна не скарга підлягає до задоволення.
Підставою для звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі міської ради у даній справі вказано, що публічна закупівля природного газу, за результатами якої укладено договір з ТОВ «Івано-Фракнівсьгаз збут» від 06.02.2018 № 41АВІFZ484-18 на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів, відбулись з порушенням визначеної Законом України "Про публічні закупівлі" процедури, що призвело до неефективного використання коштів місцевого бюджету.
Відповідно до частини 3 статті 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. До таких осіб процесуальний закон відносить прокурора та визначає підстави участі цієї особи у господарській справі.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою такої участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені статтею 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь в процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це у позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3, 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень.
Аналіз статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені ЗУ «Про публічні закупівлі».
Статтею 7 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено органи, які здійснюють державне регулювання та контроль у сфері публічних закупівель, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.
Згідно з ч. 3 ст. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №459, основними завданнями Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державних та публічних закупівель. Повноваження здійснюються шляхом здійснення нормативно-правового забезпечення державного регулювання у сфері публічних закупівель, аналізу функціонування системи публічних закупівель, узагальнення практики здійснення закупівель, надання роз'яснень щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.
Статтею 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель, який згідно ст. 2 цього Закону є одним з головних завдань органу державного фінансового контролю, здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
За приписами пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 , Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю
Згідно з п. п. 3, 4, 9 ч. 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань: реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель; здійснює контроль, зокрема, за дотриманням законодавства про державні закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку право охоронюваним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Отже, відсутні підстави для здійснення прокурором самостійного представництва інтересів держави у цій справі, оскільки Державна аудиторська служба України як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, наділена повноваженнями на звернення до господарського суду з позовами про визнання недійсними рішень тендерного комітету, договорів про закупівлю робіт за державні кошти.
Така правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17.
В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що перед зверненням до суду прокурор перевірив та встановив, що суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, у даному випадку Державна аудиторська служба України, не здійснює або неналежним чином здійснює захист законних інтересів держави.
Всупереч вимогам статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор не вжив заходів щодо перевірки наявності підстав для представництва інтересів держави , а також наявність органів, які уповноважені відповідно до законодавства здійснювати захист таких інтересів у випадку їх порушення.
Прокурор подав позов у цій справі в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради. При цьому прокурор не звернув уваги на те, що місцеві ради не наділені повноваженнями щодо оскарження процедур закупівлі, проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Державна аудиторська служба України є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави у судовому порядку.
Колегія суддів вважає, що у даній справі немає передбачених законом виключних підстав, коли прокурор може звернутися до суду за захистом інтересів держави, адже безпідставно, не зазначаючи належний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, який набуває статусу позивача, тобто особи, в інтересах якої подано позов про захист порушеного права та/або охоронюваного законом інтересу, прокурор не підтвердив правових підстав для представництва та, відповідно, не набув процесуального статусу органу, якому законом (статтею 53 ГПК України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру") надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
Враховуючи те, що прокурор у даній справі звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедур закупівлі проведених відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України апеляційний суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 10.04.2019 у справі №909/569/18, в аналогічному спорі.
Апеляційний суд не надає оцінку доводам прокурора щодо незаконності проведеної спірної закупівлі, оскільки судом встановлено, що прокурор подав позов в інтересах особи, яка не має статусу позивача у даній категорії справ.
На підставі викладеного апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає рішення про відмову у задоволенні позову правомірним.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено наявності підстав, визначених ст.277 ГПК України, для скасування чи зміни рішення.
Отже, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі №909/568/18 належить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір, сплачений скаржником при поданні апеляційної скарги, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2018 у справі №909/568/18 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Судовий збір за перегляд рішення апеляційним судом покладається на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у строки та в порядку, визначені ст. 288-291 ГПК України.
4. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Повний текст постанови складено 25.04.2019.
Головуючий суддя М.І. Хабіб
Суддя Г.Т. Кордюк
Суддя О.Л. Мирутенко