Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №826/2198/17
провадження №К/9901/24273/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Шарапи В.М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 826/2198/17
за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа - ОСОБА_2, про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2017 року (судді Келеберда В.І., Качур І.А., Федорчук А.Б.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року (судді Троян Н.М., Бужак Н.П., Твердохліб В.А.),
І. Суть спору
1. У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - Міністерство), третя особа: ОСОБА_2 про:
1.1 визнання протиправними дій щодо невизначення жодного кандидата на зайняття вакантних посад начальника та першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» апарату Міністерства та категорії «Б» і «В» територіальних органів Міністерства, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства від 20-22.12.2016 № 28;
1.2 скасування рішень щодо не визначення жодного кандидата на зайняття вакантних посад начальника та першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, оформленого протоколом засідання конкурсної комісії Міністерства на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» апарату Міністерства та категорії «Б» і «В» територіальних органів Міністерства, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства від 20-22.12.2016 № 28.
2. В обґрунтування позову зазначив, що при ухваленні спірного рішення відповідач порушив вимоги Порядку проведення конкурсу на заняття посад державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року № 246 (далі - Порядок № 246; тут і далі - у редакції, яка діяла на дату виникнення спірних відносин), зокрема пункту 57.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. Наказом від 29 листопада 2016 року № 5342/К Міністерство оголосило конкурс на заміщення вакантних посад державної служби категорій «Б» і «В» апарату Міністерства та міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства, зокрема пунктом 1.1. оголошено конкурс на посаду начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України; пунктом 1.3. першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
4. Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства від 29 листопада 2016 року №5342/К проведення конкурсу призначено на період з 20 по 22 грудня 2016 року.
5. Суди з'ясували, що інформація про конкурс оприлюднена на офіційному веб- сайті Міністерства.
6. За результатом проведеної Департаментом персоналу Міністерства перевірки поданих позивачем документів, його допущено до тестування кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» і «В» апарату Міністерства та категорії «Б» міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства.
7. До участі в конкурсі на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства допущено: ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6
8. Згідно з пунктом 6 протоколу № 28, відповідно до підсумкового рейтингу кандидатів на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набрали однакову загальну кількість балів - 22.
9. За рішенням голови комісії ОСОБА_7 проведено відкрите голосування комісії, за підсумками якого щодо кандидата ОСОБА_1: «за» - 2 «проти» - 2 «утримались» - 0, щодо кандидата ОСОБА_2: «за» - 2 «проти»- 2 «утримались» - 0.
10. Відповідно до пункту 5 протоколу № 28, відповідно до підсумкового рейтингу кандидатів на зайняття вакантної посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації Міністерства ОСОБА_8 та ОСОБА_9 набрали однакову загальну кількість балів - 21. За рішення голови комісії ОСОБА_7 проведено відкрите голосування комісії. Підсумки відкритого голосування щодо кандидата ОСОБА_8: «за» - 2 «проти»- 2 «утримались» - 0. Підсумки відкритого голосування щодо кандидата ОСОБА_9: «за» - 2 «проти» - 2 «утримались» - 0.
11. Згідно зі згаданим протоколом Комісія ухвалила рішення щодо не визнання жодного кандидата на зайняття вакантних посад начальника та першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, у зв'язку з відсутністю більшості голосів за одного із кандидатів.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
12. Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 12 травня 20117 року позов задовольнив частково.
13. Визнав протиправними дії Міністерства щодо не визначення жодного кандидата на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, відповідно до протоколу засідання конкурсної комісії Міністерства юстиції України на зайняття вакантних посад державної служби категорій «Б» апарату Міністерства та категорії «Б» і «В» територіальних органів Міністерства, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства від 20-22.12.2016 № 28.
14. Визнав протиправним та скасувати рішення Міністерства щодо не визначення жодного кандидата на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, оформленого протоколом засідання конкурсної комісії Міністерства на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» апарату Міністерства та категорії «Б» і «В» територіальних органів Міністерства, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства від 20-22.12.2016 № 28.
15. У задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
16. Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 липня 2017 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.
17. Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, Закон України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) та Порядок № 246 не передбачають винесення рішення про невизнання жодного кандидата на зайняття вакантних посад, у зв'язку з відсутністю більшості голосів за одного із кандидатів. Тому, вважають суди попередніх інстанцій, те, що Комісія не визначила кандидата на зайняття вакантної посади є підставою скасувати спірне рішення Комісії та, відповідно, визнати протиправним та скасувати рішення щодо не визначення жодного кандидата на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, оформленого протоколом засідання конкурсної комісії Міністерства юстиції України на зайняття вакантних посад державної служби категорії «Б» апарату Міністерства та категорії «Б» і «В» територіальних органів Міністерства, призначення яких здійснюється Державним секретарем Міністерства від 20-22.12.2016 № 28.
18. Водночас, оскільки позивач не подавав документів для участі у конкурсі на зайняття вакантної посади начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, то відповідач не порушив права позивача, тому в цій частині підстав для задоволення позову немає.
IV. Касаційне оскарження
19. У касаційній скарзі Міністерство, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їхні рішення в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову повністю.
20. Свої вимоги обґрунтовує тим, що Комісія поетапно виконала усі дії щодо оголошення, проведення та визначення результатів конкурсу. Зокрема відповідач зауважив, що оскільки обидва кандидати (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) за результатами тестування, розв'язання ситуаційних завдань, співбесіди та загального голосування набрали однакову загальну кількість балів голова Комісії вирішив провести відкрите голосування членів комісії (відповідно до пункту 57 Порядку № 246, у результаті якого кожен з кандидатів знову набрав однакову кількість балів.
21. З посиланням на пункт 67 Порядку № 246 відповідач зазначив, що за однакової кількості балів в обох кандидатів голова комісії може призначити або відкрите голосування або повторну співбесіду. У випадку з позивачем було призначено відкрите голосування і позаяк жоден з кандидатів не набрав переважної кількості голосів, Комісія ухвалила спірне рішення. Міністерство наголосило, що пунктом 67 Порядку № 246 передбачено випадок, коли за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади, що цілком узгоджується з метою конкурсного відбору на посади державної служби.
22. З урахуванням зазначеного, Міністерство вважає, що висновки судів у цій справі (в частині задоволення позовних вимог) ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень законодавства.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
23. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. Відповідно до частин першої, другої статті 21 Закону № 889-VIII вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду державної служби за результатами конкурсу. Прийняття громадян України на посади державної служби без проведення конкурсу забороняється, крім випадків, передбачених цим Законом.
25. Згідно з частиною першою статті 22 Закону № 889-VIII з метою добору осіб, здатних професійно виконувати посадові обов'язки, проводиться конкурс на зайняття вакантної посади державної служби (далі - конкурс) відповідно до Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби (далі - Порядок проведення конкурсу), що затверджується Кабінетом Міністрів України.
26. За частинами першою, другою статті 23 Закону № 889-VIII інформація про вакантну посаду державної служби оприлюднюється на офіційних веб-сайтах державного органу, в якому проводиться конкурс, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, відповідно до цього Закону і Порядку проведення конкурсу.
27. Рішення про оголошення конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорії «А» приймає суб'єкт призначення, на вакантні посади державної служби категорій «Б» і «В» - керівник державної служби відповідно до цього Закону.
28. Згідно з частиною першою статті 30 Закону № 889-VIII повторний конкурс проводиться у разі:
1) встановлення факту порушення умов конкурсу під час його проведення, яке могло вплинути на його результати;
2) якщо за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади;
3) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на державну службу переможця конкурсу та відсутності другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади державної служби.
29. За частиною третьою статті 30 Закону № 889-VIII повторний конкурс проводиться у порядку, визначеному для проведення конкурсу.
30. Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 889-VIII конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "А" проводить Комісія. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б" у державному органі, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей, міста Києва або Севастополя, проводить конкурсна комісія, утворена керівником державної служби державного органу вищого рівня.
31. Конкурс на зайняття вакантної посади державної служби категорії "Б", крім тих, що зазначені в абзаці другому цієї частини, та категорії "В" проводить конкурсна комісія у складі не менше п'яти осіб, утворена керівником державної служби в державному органі. При цьому до складу конкурсної комісії можуть залучатися на конкурсній основі представники громадських об'єднань, що діють згідно із Законом України "Про громадські об'єднання", відповідно до порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
32. За частиною третьою статті 27 Закону № 889-VIII засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини її членів.
33. Відповідно до частини четвертої статті 27 Закону № 889-VIII під час засідання конкурсної комісії її члени:
1) вивчають результати проведеної службою управління персоналом перевірки документів кандидатів на зайняття вакантних посад державної служби;
2) проводять відбір кандидатів з використанням видів оцінювання відповідно до Порядку проведення конкурсу;
3) проводять співбесіду з кандидатами на зайняття вакантних посад з урахуванням результатів тестування для уточнення їхньої професійної компетентності;
4) особисто оцінюють рівень професійної компетентності кандидатів та визначають в особистому порядку їхній загальний рейтинг;
5) за результатами складення загального рейтингу кандидатів визначають переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на зайняття вакантної посади.
34. Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону № 889-VIII рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.
35. Згідно з пунктом 2 Порядку № 246 проведення конкурсу здійснюється відповідно до визначених в установленому законом порядку вимог до професійної компетентності кандидата на вакантну посаду державної служби на основі оцінювання його особистих досягнень, знань, умінь і навичок, моральних і ділових якостей для належного виконання посадових обов'язків.
36. Відповідно до пункту 6 Порядку № 246 конкурс проводиться поетапно: 1) прийняття рішення про оголошення конкурсу; 2) оприлюднення рішення про оголошення конкурсу; 3) приймання документів від осіб, які бажають взяти участь у конкурсі; 4) попередній розгляд поданих документів на відповідність встановленим законом вимогам; 5) проведення тестування та визначення його результатів; 6) розв'язання ситуаційних завдань та визначення їх результатів (крім категорії «В»); 7) проведення співбесіди та визначення її результатів; 8) проведення підрахунку результатів конкурсу та визначення переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата; 9) оприлюднення результатів конкурсу.
37. Згідно з пунктом 56 Порядку № 246 підсумковий рейтинг кандидатів визначається шляхом додавання середніх оцінок, проставлених членами конкурсної комісії у зведеній відомості середніх оцінок за кожну окрему вимогу до професійної компетентності, та тестування на знання законодавства.
38. Сума таких оцінок є підсумковим рейтингом кандидата, що заповнюється за формою згідно з додатком 9, за допомогою якого визначається переможець конкурсу.
39. Згідно з пунктом 57 Порядку № 246 якщо два і більше кандидатів мають однаковий загальний рейтинг, за рішенням голови конкурсної комісії (для категорії «А» - головуючого Комісії) переможець конкурсу визначається шляхом відкритого голосування їх членів або проводиться повторна співбесіда.
40. Відповідно до пункту 59 Порядку № 246 керівник державного органу, в якому проводився конкурс, забезпечує передачу Нацдержслужбі або її територіальному органу за місцем розташування державного органу інформації про переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата в електронній формі на відповідну електронну адресу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати підписання протоколу засідання конкурсної комісії.
41. За пунктом 64 Порядку № 246 повторний конкурс проводиться відповідно до статті 30 Закону України «Про державну службу» та за процедурою, визначеною цим Порядком.
42. Згідно з пунктом 67 Порядку № 246 рішення Комісії стосовно переможця конкурсу та другого за результатами конкурсу кандидата на посади державної служби скасовується у разі: <…> 2) коли за результатами конкурсу не визначено кандидата на зайняття вакантної посади; <…>.
VI. Позиція Верховного Суду
43. Спір у цій справі виник у зв'язку з тим, що за наслідками конкурсу на заміщення вакантної посади заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації конкурсна комісія Міністерства не визначила кандидата на зайняття цієї посади. Причиною такої ситуації стало те, що два кандидати на вказану посаду, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, у рейтинговому списку набрали однакову кількість балів (22), а за результатами відкритого голосування, яке ініціював голова конкурсної комісії, жоден з них не отримав більшості голосів.
44. Результати цього голосування відображено у протоколі конкурсної комісії Міністерства № 28 від 20-22 грудня 2016 року.
45. Суди з'ясували, що кількість голосів «за» та «проти» щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є однаковою (по 2 голоси за кожне з рішень щодо кожного з кандидатів). Членів конкурсної комісії, які б утримались від голосування, не було, з чого можна зробити висновок, що участь у голосуванні брали четверо членів комісії, тоді як відповідно до протоколу № 28 від 20-22 грудня 2016 року їх було п'ятеро (голова та чотири члени конкурсної комісії).
46. У контексті цієї справи треба зауважити, що визначити переможця конкурсу у ситуації, коли кількість голосів членів конкурсної комісії розділено порівну, неможливо. Конкурс пройшов усі необхідні етапи, а також відкрите голосування усіх членів конкурсної комісії (відповідно до пункту 57 Порядку № 246) для того, щоб визначити кандидата на вакантну посаду. Та обставина, що конкурсна комісія Міністерства не проводила повторної співбесіди, за наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, не доводить протиправності дій відповідача та неправомірність його рішення.
47. За змістом пункту 57 Порядку № 246 повторна співбесіда, як і відкрите голосування, є додатковим способом визначити кандидата на вакантну посаду і її проведення можливе, якщо таке рішення ухвалить конкурсна комісія. У цьому зв'язку треба додати, що повторна співбесіда є альтернативним (одним з двох) способом визначити кандидата на вакантну посаду за однакової кількості балів у двох претендентів на цю посаду, а не обов'язковим (поряд з відкритим голосуванням) етапом конкурсу.
48. З огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що конкурс на заміщення вакантних посад державної служби може завершитися тим, що кандидата на зайняття вакантної посади не буде визначено. Така ситуація/результат, відповідно до наведених положень статті 30 Закону № 889-VIII, є підставою для повторного конкурсу.
49. Беручи до уваги наведене, висновки судів попередніх інстанцій в цій частині ґрунтуються на помилковому тлумаченні положень законодавства.
50. Водночас колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на склад конкурсної комісії, яка 22 грудня 2016 року ухвалювала рішення про не визначення кандидата на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства.
51. Таке рішення, як згадано вище, ухвалено за наслідками відкритого голосування усіх членів конкурсної комісії Міністерства, яких, відповідно до протоколу № 28 від 20-22 грудня 2016 року, мало б бути п'ятеро і саме така кількість осіб його підписали. Водночас участь у голосуванні, наслідком якого є вказане рішення, взяли четверо членів конкурсної комісії і причин такої ситуації під час відкритого голосування (яке судячи зі встановлених обставин справи відбулося 22 грудня 2016 року) за кандидата на зазначену вакантну посаду суди попередніх інстанцій не з'ясовували.
52. Позаяк результати голосування вплинули остаточний результат конкурсного відбору на зайняття вакантної посади першого заступника начальника Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства, з'ясування цих обставин, на думку колегії суддів, мало істотне значення для правильного вирішення цього спору.
53. Переглянувши оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд колегія суддів вирішила, що суди попередніх інстанцій не дослідили належним чином зібраних у справі доказів, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до частини другої статті 353 КАС є підставою для скасування цих судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
VII. Судові витрати
54. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України задовольнити частково.
2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року в частині задоволених позовних вимог скасувати і направити справу (в цій частині) на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
В. М. Шарапа