Іменем України
24 квітня 2019 року
Київ
справа №642/3850/16-а
провадження №К/9901/23890/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Білоуса О. В., Шарапи В. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до заступника начальника Холодногірського відділу поліції Чайки Олега Анатолійовича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на постанову Ленінського районного суду м. Харкова від 17 листопада 2016 року (суддя Вікторов В.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року (судді Шевцова Н.В., Мінаєва О.М., Макаренко Я.М.),
І. Суть спору
1. У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до заступника начальника Холодногірського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області підполковника поліції Чайки Олега Анатолійовича (далі - заступник начальника ВП ГУ НП Чайка О.А.), в якому просив скасувати постанову заступника начальника ВП ГУ НП Чайки О.А. серії АА №155794 від 12 травня 2016 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП).
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що адміністративного правопорушення не вчиняв, а зазначену постанову ухвалено у його відсутність, свідченням чого є відповідь ВП ГУ НП від 21 червня 2016 року. Про притягнення до адміністративної відповідальності дізнався його захисник під час ознайомлення із матеріалами адміністративного нагляду 18 травня 2016 року, у зв'язку з чим просив суд поновити йому строк оскарження спірної постанови.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
3. 12 травня 2016 року заступник начальника ВП ГУ НП підполковник поліції Чайка О.А. виніс постанову № АА155794, якою притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 178 КпАП («Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді») та наклав адміністративне стягнення у вигляді попередження.
4. Спірну постанову винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення АА 036174 від 11 травня 2016 року, за яким ОСОБА_1 11 травня 2016 року приблизно о 19:45 год. на вул. Золочівській, 21, був у нетверезому стані, ображаючи людську гідність та суспільну мораль (мав неохайний зовнішній вигляд тощо). У графі «примірник постанови отримав» є підпис та дата « 12.05.2016 р.».
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
5. Ленінський районний суд м. Харкова постановою від 17 листопада 2016 року відмовив у задоволенні позову.
6. При ухваленні такого рішення суд першої інстанції взяв до уваги те, що з протоколом про адміністративне правопорушення АА 036174 від 11 травня 2016 року позивач ознайомився 12 травня 2016 року, свідченням чого є його підпис у цьому протоколі з вказівкою дати отримання. Спірну постанову йому вручив дільничий.
7. З приводу доводів позивача, що він підписав чистий бланк протоколу суд першої інстанції зазначив, що жодних доказів, які б це підтверджували, немає.
8. Щодо тверджень позивача про відсутність у спірній постанові відомостей про документ, який посвідчує особу (правопорушника), то суд першої інстанції зазначив, що це незначна помилка, яка не впливає на правомірність спірної постанови.
9. Харківський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22 лютого 2017 року скасував постанову суду першої інстанції і залишив позовну заяву без розгляду.
10. До такого висновку суд апеляційної інстанції дійшов з урахуванням того, що про спірну постанову позивач дізнався 12 травня 2016 року і саме цю дату вказано як дату вручення.
11. Між тим зауважив, що зі слів представника позивача, про спірну постанову він дізнався 18 травня 2016 року і 30 травня 2016 року звернувся до суду з адміністративним позовом про її скасування. За цим позовом відкрито провадження, проте згодом ухвалою від 06 червня 2016 року зазначений позов суд залишив без розгляду у зв'язку з пропуском строку.
12. З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції виснував, що позаяк спірну постанову позивач отримав 12 травня 2016 року, то первинний позов він подав з пропуском десятиденного строку звернення до суду і поважності причин пропуску цього строку при поданні цього адміністративного позову (23 червня 2016 року) не надав; суд апеляційної інстанції під час розгляду справи теж не встановив обставин, які б давали підстави вважати, що строк пропущено з поважних причин.
IV. Касаційне оскарження
13. У касаційні скарзі представник позивача, з покликанням на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить їхні рішення і направити справу для продовження розгляду.
14. Свої вимог обґрунтовує тим, що суди не надали належної оцінки обставинам цієї справи, у зв'язку з чим дійшли помилкових висновків.
15. Зокрема зауважив, що постанову про адміністративне правопорушення позивач отримав 18 травня 2016 року, тоді як 12 травня 2016 року він підписав чистий бланк протоколу.
16. Щодо того, коли насправді позивачу вручили спірну постанову, то для того щоб це з'ясувати представник позивача 30 травня 2016 року звернувся з адвокатським запитом до ВП ГУ НП на предмет того, чи зареєстровано/зафіксовано у журналі доставлених/відвідувачів/запрошених ВП ГУ НП те, що, зокрема 11 і 12 травня 2016 року позивач там був.
17. Відповідь на це запит представник позивача отримав 21 червня 2016 року, після чого звернувся з цим позовом до суду.
18. Про ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року, якою залишено без розгляду первісну позову заяву позивача, представник останнього дізнався 22 червня 2016 року, позаяк копії цього рішення йому не надсилали.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
19. Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
20. Відповідно до статті 251 КпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
21. Відповідно до частини першої статті 289 КпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
22. Відповідно до частини першої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
23. За пунктом 9 частини першої статті 155 КАС у попередній редакції суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
VI. Позиція Верховного Суду
24. Суд апеляційної інстанції залишив без розгляду позов ОСОБА_1 у зв'язку з пропуском десятиденного строку для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення.
25. У справі встановлено, що спірну постанову відповідач виніс 12 травня 2016 року, а з цим позовом позивач звернувся 23 червня 2016 року. Між тим суди з'ясували, що вказаний позов позивач заявив вдруге, після того, як суд (в іншій справі) ухвалою від 06 червня 2016 року залишив без розгляду його позову заяву про скасування тієї самої постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
26. На думку колегії суддів, покликання представника позивача на те, що насправді 12 травня 2016 року ОСОБА_1 підписав чистий бланк протоколу і про спірну постанову довідався 18 травня 2016 року, про те, що одночасно з поданням (первісного) позову до суду він як адвокат подав до ВП ГУ НП адвокатський запит від 30 травня 2016 року і очікував на нього відповіді (до 21 червня 2016 року) у сукупності не спростовують висновків, яких дійшов суд апеляційної інстанції.
27. Строк звернення до суду з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він зацікавлений відновити порушені права, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку є своєрідним бар'єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності. Зазначена категорія спорів обмежена стислими строками звернення до суду за захистом своїх прав, що зумовлено насамперед характером спірних відносин. У контексті цієї справи треба додати, що одним з чинників, які мають значення при притягненні особи до адміністративної відповідальності, є час, протягом якого особа повинна відбути покарання, та його невідворотність, адже від цього залежить його дієвість, а в підсумку - виконання завдань КпАП.
28. Право на захист не є абсолютним, а посягання на встановлений суспільний правопорядок є караним діянням (вид відповідальності за який залежить від ступеня його небезпеки). Тривале зволікання зі зверненням до суду без поважних, об'єктивних причин позбавляє особу можливості оспорити спірне рішення.
29. Аргументи, які позивач навів у касаційній скарзі, не спростовують того, що десятиденний строк для подання цього позову пропущено з підстав, які не можна вважати об'єктивними.
30. За частиною першою статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Частиною другої цієї статті встановлено, що суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
31. Відповідно до частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
32. Переглянувши оскаржене судове рішення апеляційної інстанції колегія суддів вважає, що висновки цього суду є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни цього рішення відсутні.
33. З приводу постанови суду першої інстанції в цій справі, то її скасовано ухвалою суду апеляційної інстанції, яку колегія суддів залишає без змін. З огляду на результат апеляційного перегляду вказаної постанови суду першої інстанції, в рамках цього касаційного провадження колегія суддів по суті цієї постанови не переглядала, тому висновку щодо дотримання норм матеріального і процесуального права при її ухваленні не робитиме.
VII. Судові витрати
34. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року в цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді О. В. Білоус
В. М. Шарапа