Іменем України
Київ
25 квітня 2019 року
справа №820/8054/15
адміністративне провадження №К/9901/31944/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року у складі судді Нуруллаєва І.С.,
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у складі суддів Бегунца А.О., Старостіна В.В., Рєзнікової С.С.,
у справі №820/8054/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікорм»
до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
11 серпня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бікорм» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 16 квітня 2013 року №000031540, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2012 року на 4 011 614 грн, та застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1002903 грн 50 коп., яке оскаржується на суму, яка дорівнює сумі штрафних санкцій, з мотивів безпідставності його прийняття.
15 жовтня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, задоволений позов Товариства, скасоване податкове повідомлення-рішення податкового органу від 16 квітня 2013 року № 000031540 на суму 1002903 грн 50 коп., винесене на підставі акта перевірки у формі висновку від 21 березня 2013 року №188/154/33866995, з мотивів наявності обставин, які не потребують доказування, встановлених постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі №820/1581/13-а, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2015 року, якими задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бікорм" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення та скасовано податкове повідомлення-рішення Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 08 липня 2012 року №0000021520, яким Товариству зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4016225 грн по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, до складу якої увійшли залишки сум від'ємного значення по рядку 24 по періодах виникнення, у тому числі, з травня 2010 року по березень 2011 року, липень 2011 року, з січня 2012 року по червень 2012 року.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про відсутність підстав застосування до позивача штрафних санкцій, які визначені оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
27 лютого 2017 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі. Жодного доводу на переконання правомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій касаційна скарга не утримує, як і на спростування наявності обставин, які не потребують доказування.
05 квітня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків наведених в ухвалі цього суду від 02 березня 2017 року, справа з суду першої інстанції не була витребувана.
28 квітня 2017 року Товариством надане заперечення на касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, у якому позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.
02 березня 2018 року матеріали касаційної скарги №К/9901/31944/18 передані до Верховного Суду.
03 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду матеріали касаційної скарги №К/9901/31944/18 прийняті до свого провадження та витребувано справу №820/8054/15 з Харківського окружного адміністративного суду.
14 березня 2018 року справа №820/8054/15 надійшла до Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 33866995, на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій за відомостями з цього реєстру перебувало у процесі провадження справи про банкрутство, перебуває на податковому обліку податкового органу з 23 лютого 2006 року, є платником податку на додану вартість з 01 березня 2006 року відповідно до свідоцтва №100328107.
Податковим органом у лютому - березні 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад та грудень 2012 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2012 року, результати якої оформлені актом №188/154/33866995 від 21 березня 2013 року (далі - акт перевірки).
Висновками акта перевірки, податковим органом виявлено порушення позивачем, крім іншого, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року зі змінами та доповненнями, статті 198, пунктів 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, що зумовило висновок про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2012 року у сумі 4011614 грн.
16 квітня 2013 року керівником податкового органу згідно з пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №000031540, яким позивачу визначено суму штрафних санкцій у розмірі 1002903,50 грн на підставі пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.
Також встановлено, що згідно поданої податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року (№9085525883 від 21.01.2013) Товариством заявлено до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок суму 4 011 614 грн, до складу заявленої суми увійшли залишки від'ємного значення по рядку 24 по періодах виникнення, а саме: з травня 2010 року по березень 2011 року, липень 2011 року, з січня 2012 року по червень 2012 року.
Податковим органом було здійснено перевірку достовірності даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт у формі висновку про результати камеральної перевірки даних №746/154/33866995 від 26 жовтня 2012 року. Вказаною перевіркою податковим органом встановлено порушення Товариством пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4016225 грн. по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року. До складу заявленої до відшкодування суми увійшли залишки від'ємного значення по рядку 24 по періодах виникнення, у тому числі, з травня 2010 року по березень 2011 року, липень 2011 року, з січня 2012 року по червень 2012 року.
На підставі складеного акта податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 листопада 2012 року № 0000021520, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 4016225 грн, скасоване в судовому порядку.
Керуючись діючими на час вирішення справи судами попередніх інстанцій положеннями частини першої статті 72 та частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими обставини, встановлені судовим рішенням зокрема в адміністративній, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини та обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що судовим рішенням, а саме постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25 березня 2013 року по справі №820/1581/13-а, яка набрала законної сили, було підтверджено протиправність висновків податкового органу щодо завищення позивачем залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4016225 грн по декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, по рядку 24 по періодах виникнення, у тому числі, з травня 2010 року по березень 2011 року, липень 2011 року, з січня 2012 року по червень 2012 року, а тому зазначені обставини доказуванню не підлягають.
Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність об'єкта застосування штрафу відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.
Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі №820/8054/15 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Р.Ф. Ханова
Судді: І.А. Гончарова
І.Я. Олендер