25 квітня 2019 року м.Суми
Справа №592/9535/18
Номер провадження 22-ц/816/2540/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Собини О. І. , Хвостик С. Г.
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року, ухвалене у складі судді Хитрова Б.В., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО») про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати. Свої вимоги мотивує тим, що 06 липня 2018 року він звільнився з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не було проведено остаточного розрахунку.
Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі на загальну суму 159 920 грн 00 коп.
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в сумі 159 920 грн 00 коп., в тому числі: із заробітної плати за період грудень-червень 2018 року в сумі 82 595,00 грн, за липень (за простій) в сумі 1600,00 грн, грошової компенсації за 86 календарних днів невикористаної щорічної відпустки в сумі 41 655,00 грн, вихідної допомоги в розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 52 800,00 грн (та з вирахуванням податку на прибуток фізичних осіб і військового збору в сумі 18730 грн).
Стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь держави судовий збір в сумі 1599 грн 20 коп.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 24 січня 2019 року заяву ПАТ «Сумське НВО» про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. При цьому вказує на те, що наявність заборгованості із заробітної плати та її розмір не підтверджений належними та допустимими доказами. Зазначає, що оскільки додана до позовної заяви копія розрахункового листа, не завірена належним чином, то наявність заборгованості із заробітної плати не підтверджена належним чином.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Статтею 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновками суду про наявність підстав для задоволення позову, так як вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 06 липня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а. с. 5-7).
Згідно наданого ОСОБА_1 розрахункового листа, виданого йому роботодавцем, заборгованість відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати становить 159 920 грн 18 коп. (а. с. 9). Доказів погашення зазначеної заборгованості з виплати заробітної плати позивача, відповідачем під час розгляду справи в суді першої інстанції не було надано.
У відповідності до ст. 43 Конституції України та ст. 2 КЗпП України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно зі ст. 94 КЗпП України, заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У відповідності до вимог ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 3, 4 статті 83 ЦПК України встановлено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції визначено статтею 367 ЦПК України. Зокрема, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 84 ЦК України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
Окрім того, згідно з приписами статті 43 ЦПК України, подання усіх наявних доказів в порядку та в строки встановлені законом або судом є обов'язком сторін.
Зі змісту ст. 110 КЗпП України слідує, що обов'язок повідомляти працівника про розмір загальної суми заробітної плати, розміри і підстави відрахувань та суми заробітної плати, що належить до виплати, покладено саме на власника або уповноважений ним орган.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 26 липня 2018 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного провадження, витребувано з ПАТ «Сумське НВО» відомості про суму заборгованості по заробітній платі позивача, розмір середньоденної заробітної плати (а. с. 9).
Дана ухвала отримана уповноваженою особою ПАТ «Сумське НВО» 30 липня 2018 року (а. с. 12). Проте, в установлений судом строк відповідачем довідку про розмір заборгованості із заробітної плати позивача надано не було, про причини невиконання ухвали суду не повідомлено. Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 серпня 2018 року стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» штраф у розмірі 1762 грн на користь державного бюджету (а. с. 16).
А тому суд першої інстанції, вирішив справу на підставі наданих позивачем доказів, які відповідачем не спростовані.
За таких обставин, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, отже, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» залишити без задоволення.
Заочне рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року в даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді: О.І. Собина
С.Г. Хвостик