Єдиний унікальний номер 235/3935/18 Номер провадження 22-ц/804/1162/19
23 квітня 2019 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Азевича В.Б., Тимченко О.О.,
за участю секретаря Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 235/3935/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4 центральної районної лікарні, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протоколу засідання клініко-експертної комісії недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2019 року про виправлення описки (суддя Величко О.В.),
встановив:
04 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4 центральної районної лікарні, треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання протоколу засідання клініко-експертної комісії недійсним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення, в обґрунтування позовних вимог зазначила, що 27 червня 2018 року їй стало відомо про наявність протоколу засідання клінічно-експертної комісії від 14 червня 2018 року, висновками якого встановлено невиконання ОСОБА_1 вимог наказів МОЗ №798 від 21 вересня 2010 року, №110 від 14 лютого 2012 року, та неякісне спостереження з її боку за станом породіллі. Приводом перевірки професійної діяльності позивачки стала скарга ОСОБА_5 На підставі протоколу засідання комісії головним лікарем ОСОБА_4 ЦРЛ був виданий наказ про дисциплінарне стягнення. Просила визнати недійсним протокол засідання комісії від 18 травня 2018 року та скасувати наказ про накладення дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2019 року у справі призначено судово-медичну експертизу, на вирішення якої поставлені наступні питання:
1. Яким наказом МОЗ України повинні керуватися співробітники акушерських стаціонарів, здійснюючи заходи з профілактики внутрішньо-лікарняної інфекції?
2. Чи можливо у відсутності бактеріальних посівів у жінки та медичного персоналу акушерського відділення, який приймав пологи, встановити факт внутрішньо-лікарняної інфекції та зв'язок з діями чи бездіяльністю завідуючого акушерським відділенням ОСОБА_1, встановлений КЕК?
3. Якщо в додатку №1 Наказу МОЗ України №234 від 10 травня 2017 року щодо ознак ГЗЗ карт епідеміологічного спостереження в акушерському відділенні у пацієнтки ОСОБА_5 відсутні патологічні прояви стану, чи можна вказувати факт наявності у пацієнтки внутрішньо-лікарняної інфекції?
4. Чи відповідають висновки протоколу КЕК медичній документації пацієнтки ОСОБА_5 та чи знаходяться ці висновки, у тому числі в частині встановлення несвоєчасної діагностики у ОСОБА_5 інфекційних ускладнень у причинному зв'язку з діями чи бездіяльністю ОСОБА_1?
Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2019 року виправлено описку в ухвалі про призначення експертизи.
Виправлено описку в ухвалі, виключивши з резолютивної частини ухвали п.1, а саме «Яким наказом МОЗ України повинні керуватися співробітники акушерських стаціонарів, здійснюючи заходи з профілактики внутрішньо-лікарняної інфекції?» з переліку визначених питань для експертизи, як помилково зазначений, та пункти питань 2,3,4, вважати, як 1,2,3.
З вказаною ухвалою не погодилась позивачка ОСОБА_1, та оскаржила її в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд фактично змінив резолютивну частину ухвали про призначення судово-медичної експерти, а не виправив описку, тим самим вийшовши за межи своїх повноважень, так як було виключено суттєвий пункт з питанням: яким самим нормативно-правим актом МОЗ України повинні керуватися співробітники акушерських стаціонарів. Також відповідачі не скористалися своїм правом внести зауваження до змісту питань для експертизи, а лише висловилися проти її призначення.
11 квітня 2019 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації на апеляційну скаргу, згідно якого останній заперечує проти доводів апеляційної скарги.
Позивачка ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 центральної районної лікарні в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача ОСОБА_2 охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації ОСОБА_7, який діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційної інстанції просив апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідач ОСОБА_3, треті особи ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограми.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частин 1, 2 статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п.19 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Питання про внесення виправлень може бути вирішено судом, що ухвалив рішення, як із власної ініціативи, так і за заявою осіб, які беруть участь у справі, і незалежно від того, чи виконано рішення, але в межах установленого законом строку, протягом якого воно може бути пред'явлено до примусового виконання. Внесення виправлень у судове рішення, яке не підлягає примусовому виконанню, строком не обмежено.
Разом з тим, указаними нормами права не встановлено вичерпний перелік описок, які можуть бути виправлені ухвалою суду.
З матеріалів справи вбачається, що суд допустив описку в ухвалі суду від 13 лютого 2019 року про призначення судово-медичної експертизи.
Доводи апеляційної скарги про те, що виправлення описки суд фактично змінив резолютивну частину ухвали про призначення судово-медичної експерти, тим самим вийшовши за межи своїх повноважень, так як було виключено суттєве питанням, не заслуговують на увагу, оскільки судом обґрунтовано зазначено, що питання щодо вказаного пункту №1 вирішено в ухвалі суду від 22 січня 2019 року, про що зазначено в мотивувальній частині ухвали від 13 лютого 2019 року, тому цей пункт помилково зазначений.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахування встановленого, апеляційний суд дійшов висновку, що виправивши описку в ухвалі суду від 13 лютого 2019 року, суд діяв відповідно до вимог статті 269 ЦПК України.
За вказаних обставин, апеляційний суд доходить висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення
Ухвалу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 13 лютого 2019 року про виправлення описки залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді І.В. Кішкіна
ОСОБА_8
ОСОБА_9
Повний текст постанови складено 25 квітня 2019 року
ОСОБА_10Кішкіна