Єдиний унікальний номер 233/5191/18 Номер провадження 22-ц/804/882/19
16 квітня 2019 року м. Бахмут
Донецький апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Кішкіної І.В.,
суддів Азевича В.Б., Корчистої О.І.,
за участю секретаря Кіпрік Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 233/5191/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради, третя особа Костянтинівська міська рада, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року (суддя Наумик О.О.),
05 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, посилаючись на те, що з 26 серпня 2008 року він працював на посаді директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №1. Наказом начальника ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради 228к/тр від 31 серпня 2018 року у зв'язку з реорганізацією закладів освіти та створення нового закладу освіти його звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 з 31 серпня 2018 року. Вважає зазначений наказ начальника незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Відповідно до рішення Костянтинівської міської ради № 6/85-1569 від 17 травня 2018 року «Про реорганізацію закладів освіти та створення нового закладу освіти «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області» вирішено реорганізувати Костянтинівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступеня № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховний комплекс «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» шляхом злиття в «Заклад загальної середньої освіти № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області». Відповідно до роз'яснень, наданих Міністерством юстиції України 25 січня 2011 року щодо «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації»: у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується, припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Ніякого скорочення чисельності або штату працівників не відбувалось. Крім того, не дотримано вимог частини третьої статті 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Також одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган згідно зі ст.49-2 КЗпП України пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, відповідачем ніяких пропозицій щодо його подальшого працевлаштування надано не було. Просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради №228к/тр від 31 серпня 2018 року в частині його звільнення з посади директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступеня №1 та поновити його на посаді директора Закладу загальної середньої освіти № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області.
Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради, третя особа Костянтинівська міська рада, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволено частково.
Визнано звільнення ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради №228к/тр від 31 серпня 2018 року з посади директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №1 неправильним.
В частині вимог про скасування наказу управління освіти Костянтинівської міської ради від 31 серпня 2018 року № 228к/тр про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області 31 серпня 2018 року у зв'язку з ліквідацією установи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, а також в частині вимог про поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора Закладу загальної середньої освіти № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області, в задоволенні позову відмовлено.
З вказаним рішенням не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, в апеляційній скарзі просить рішення суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким поновити його на посаді директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд не правильно встановив правовідносини, що виникли між сторонами та не надав їм належну правову оцінку і необґрунтовано частково задовольнив позов, так суд залишив поза увагою той факт, що проведення конкурсу в умовах, коли відсутня вакансія керівника учбового закладу, є незаконною. Крім того порядок призначення на посаду керівника школи комунальної форми власності має відповідати вимогам Закону України «Про освіту» та Закону України «Про загальну середню освіту», оскільки не містить таку підставу для прийняття рішення про проведення конкурсу, як наявність вакантної посади керівника начального закладу. Суд першої інстанції не надав правову оцінку тому, що жодних пропозицій від відповідача щодо подальшого працевлаштування надано не було. Також судом першої інстанції не враховано факт наявності або відсутності переважного права, оскільки фактично відбулася реорганізація школи шляхом приєднання до неї інших навчальних закладів, при такій реорганізації дія трудового договору з директором школи продовжується. Крім того визнання наказу про звільнення незаконним має істотне юридичне значення для позивача, оскільки на його утриманні знаходиться двоє неповнолітніх дітей 2001 та ІНФОРМАЦІЯ_1 та є опікуном недієздатної особи.
27 лютого 2019 року на адресу суду надійшов від ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради на апеляційну скаргу відзив, в якому відповідач зазначив, що доводи апеляційної скарги стосовно «проведення конкурсу в умовах, коли відсутня вакансія керівника учбового закладу, є незаконним» спростовується наступним: 27 серпня 2018 року, в день коли було створено новий заклад освіти, розпорядженням міського голови №238-р було оголошено конкурс на посаду директора ЗЗСО №1. Цей конкурс проведено 10 жовтня 2018 року, проте позивач не взяв в ньому участі. Більш того лист щодо підтримки кандидатури ОСОБА_3 також підписаний ОСОБА_1 Доводи про те, що позивачеві не було запропоновано жодних пропозицій щодо працевлаштування, а також про те, що він був вимушений самостійно шукати собі місце працевлаштування, спростовується тим, що позивач скористався пропозицією працевлаштування за спеціальністю та власноруч 31 серпня 2018 року подав заяву в.о.директора ЗЗСО №1 про прийняття на посаду вчителя української мови та літератури, в матеріалах справи знаходяться докази щодо цього. Слід зауважити, що позивач наразі без будь-яких перешкод працює на вказаній посаді. Доводи про «переважне право на зайняття посади» та заяви про те, що конкурсний відбір було проведено в умовах відсутності відповідної вакансії є хибними, адже утворився новий заклад освіти, уторилась нова посада, порядок заняття якої передбачено чинним законодавством, що спростовує доводи позивача.
27 лютого 2019 року на адресу суду надійшов відзив Костянтинівської міської ради на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи позивача про те, що суд першої інстанції залишив поза увагою той факт, що проведення конкурсу в умовах, коли відсутня вакансія керівника закладу освіти, є незаконним, спростовується наступним. 27 серпня 2018 року на виконання рішення міської ради № 6/85-1569 від 17 травня 2018 року «Про реорганізацію закладів освіти та створення нового закладу освіти «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області» припинено юридичну особу Костянтинівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області. 27 серпня 2018 року була створена нова юридична особа - Костянтинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області. 27 серпня 2018 року для проведення державної реєстрації нової юридичної особи розпорядженням міського голови №120-ос на посаду виконуючого обов'язки директора ЗЗСО№1 до моменту обрання директора даного закладу на підставі конкурсного відбору була призначена ОСОБА_3 Розпорядженням міського голови №238-р було оголошено конкурс на посаду директора ЗЗСО№1 відповідно до вимог Закону України «Про загальну середню освіту». На думку Костянтинівської міської ради, в силу приписів чинного законодавства України працівник поновлюється на тій же посаді, з якої відбувалось таке звільнення, а не на іншій роботі. Поновити ж позивача на посаді, на якій він не працював і з якої звільнений не був, неможливо.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4, яка діє на підставі ордеру, в судовому засіданні апеляційного суду підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради ОСОБА_5, яка діє на підставі розпорядження голови Костянтинівської міської ради, в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Представник третьої особи Костянтинівської міської ради ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності, в судовому засіданні апеляційного суду просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, підтримала доводи, викладені у відзиві.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 26 серпня 2008 року працював на посаді директора Костянтинівської загальноосвітньої школи №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, тобто перебував у трудових відносинах з відповідачем (а.с.6-8).
Рішенням Костянтинівської міської ради № 6/85-1569 від 17 травня 2018 року «Про реорганізацію закладів освіти та створення нового закладу освіти «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області» вирішено:
1) Реорганізувати Костянтинівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховний комплекс «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» шляхом злиття в «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області»;
2) Створити юридичну особу за адресою: Донецька область, м. Костянтинівка, вулиця Європейська, 58 та присвоїти новому закладу освіти назву: «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області» (далі - ЗЗСО №1);
3) Визнати ЗЗСО № 1 правонаступником прав та обов'язків Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня»;
4) У зв'язку з реорганізацією шляхом злиття припинити діяльність Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи»;
6) Затверджено комісію з припинення діяльності Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня»;
7) Міському голові провести конкурс на посаду керівника закладу (а.с.9-10, 35).
На виконання рішення міської ради №6/85-1569 від 17 травня 2018 року «Про реорганізацію закладів освіти та створення нового закладу освіти «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області» управлінням освіти було видано наказ №140 від 24 травня 2018 року «Про реорганізацію закладів освіти та створення нового закладу освіти «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області», зокрема про проведення реорганізації Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» шляхом злиття в «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області», директорам Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» провести роботу по вивільненню робітників у відповідності з п.1 ст. 40 КЗпП України (а.с.37).
Наказом управління освіти Костянтинівської міської ради №145 від 30 травня 2018 року голові ліквідаційної комісії відповідно до чинного законодавства України не пізніше ніж за два місяці попередити директорів Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_1 та Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» ОСОБА_7 про звільнення з посади директора (а.с.12).
30 травня 2018 року за №01/30-746 ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради попереджено директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 ОСОБА_1 про майбутнє звільнення із займаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України, роз'яснено, що з прийняттям нового Закону України «Про освіту» від 09 вересня 2017 року директор будь-якої школи призначається на посаду на конкурсних засадах. Запропоновано прийняти участь у конкурсі на посаду директора Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області або розглянути можливість переведення на іншу роботу в управлінні освіти за спеціальністю. Позивач ознайомлений з вказаним попередженням 31 травня 2018 року (а.с.49).
З виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що з 27 серпня 2018 року була припинена юридична особа Костянтинівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області. З 27 серпня 2018 року створена нова юридична особа - Костянтинівський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області (а.с.77-84).
18 травня 2018 року управління освіти Костянтинівської міської ради направило до профспілкової організації лист щодо необхідності прийняття рішення у зв'язку зі скороченням штату Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької, інших закладів освіти (а.с.7).
Зазначене подання профспілкова організація не розглядала.
Наказом управління освіти Костянтинівської міської ради №221к/тр від 31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з посади директора Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 1 у зв'язку з ліквідацією установи на підставі п.1 ст.40 КЗпП України. Позивач з наказом ознайомився 06 вересня 2018 року (а.с.8,55).
Частково задовольняючи позовну заяву, суд виходив з того, що будь-яких належних та допустимих доказів того, що реорганізація Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області супроводжувалася скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями, стороною відповідача не надано. Таким чином, суд дістав висновку, що звільнення позивача відбулося з порушенням норм трудового законодавства. При цьому суд не зважає на доводи позивача про незаконність звільнення через відсутність попередньої згоди первинної профспілкової організації. Не зважаючи на висновок щодо порушення норм трудового законодавства при звільнені позивача, суд, вирішуючи питання можливості скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на роботі, виходить з такого: по-перше, попереднє місце роботи позивача в якості директора реорганізованого учбового закладу Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області не збереглося внаслідок припинення цієї юридичної особи, що виключає його поновлення на цій роботі, по-друге, посісти посаду директора в новій організаційно-правовій формі юридичної особи Закладі загальної середньої освіти № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області, як про це просить позивач, за приписами ч.2 ст.26 Закону України «Про загальну середню освіту» можливо лише за результатами конкурсного відбору. Виходячи з зазначених обставин, з огляду на роз'яснення п.18 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06 листопада 1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів», суд має визнати звільнення позивача неправильним, одночасно визнавши його звільненим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. Проте оскаржуваний наказ містить саме таке формулювання підстав звільнення позивача, тож суд не вважає за доцільне скасування цього наказу.
З таким висновком суду погодитись не можна.
Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Частина друга статті 40 КЗпП України передбачає, що звільнення з підстави, зазначеної у пункті 1 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
За загальним правилом, визначеним статтею 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації) статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
Порядок вивільнення працівників визначений статтею 49-2 КЗпП України, згідно з якою про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації (частини перша, третя).
Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
У пункті 19 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року зазначено, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.
Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про загальну середню освіту» рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти незалежно від підпорядкування, типу і форми власності приймає його засновник (засновники). Засновником закладу загальної середньої освіти може бути орган державної влади від імені держави, відповідна рада від імені територіальної громади (громад), фізична та/або юридична особа (зокрема релігійна організація, статут (положення) якої зареєстровано у встановленому законодавством порядку), рішенням та за рахунок майна яких засновано заклад загальної середньої освіти або які в інший спосіб відповідно до законодавства набули прав і обов'язків засновника.
Як вбачається з матеріалів справи, засновником закладів освіти Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» та «Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області» є Костянтинівська міська рада, рішенням останньої №6/85-1569 від 17 травня 2018 року припинено діяльність Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області та створено юридичну особу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Таким чином, колегія суддів впевнилась, що у відповідача дійсно відбулись зміни в організації виробництва і праці, зокрема ліквідація закладу освіти Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Костянтинівської міської ради Донецької області, та скорочення посади директора, оскільки було створено юридичну особу «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області», крім того, також скорочено і посаді директора Навчально-виховного комплексу «Гімназія із загальноосвітньою школою І ступеня» (а.с.151-154).
Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про освіту» в редакції, яка набрала чинності 28 вересня 2017 року, керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.
Керівник закладу загальної середньої освіти призначається на посаду та звільняється з посади рішенням засновника (засновників) закладу або уповноваженого ним (ними) органу.
Керівник державного, комунального закладу загальної середньої освіти призначається на посаду за результатами конкурсного відбору строком на шість років (строком на два роки - для особи, яка призначається на посаду керівника закладу загальної середньої освіти вперше) на підставі рішення конкурсної комісії, до складу якої входять представники засновника (засновників), трудового колективу, громадського об'єднання батьків учнів (вихованців) закладу загальної середньої освіти та громадського об'єднання керівників закладів загальної середньої освіти відповідної адміністративно-територіальної одиниці. До участі у роботі комісії з правом дорадчого голосу можуть залучатися представники громадських об'єднань та експерти у сфері загальної середньої освіти.
Положення про конкурс на посаду керівника державного, комунального закладу загальної середньої освіти розробляє та затверджує засновник на підставі типового положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Позивача було попереджено про наступне звільнення у зв'язку з реорганізацією закладу освіти за два місяці, запропоновано відповідно до Закону України «Про освіту» від 09 вересня 2017 року прийняти участь у конкурсі на посаду директора Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1 Костянтинівської міської ради Донецької області або розглянути можливість переведення на іншу роботу в управлінні освіти за спеціальністю. Позивач ознайомлений з вказаним попередженням 31 травня 2018 року.
Позивач від цієї пропозиції відмовився та не прийняв участь у конкурсі на посаду директора Закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № 1.
31 серпня 2018 року наказам відповідача ОСОБА_1 звільнено, в цей же день йому запропоновано посаду вчителя української мови та літератури в Закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступеня №1 Костянтинівської міської ради Донецької області», що підтверджується листами управління освіти Костянтинівської міської ради та ЗЗСО №1 (а.с.155-156), чим позивач скористався, надавши відповідну заяву 31 серпня 2018 року, та був працевлаштований (а.с.50). Тому доводи апеляційної скарги щодо ненадання пропозицій від відповідача для подальшого працевлаштування позивача не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги позивача про те, що так суд залишив поза увагою той факт, що проведення конкурсу в умовах, коли відсутня вакансія керівника учбового закладу, є незаконною, не відповідають дійсності, оскільки розпорядження міського голови Костінтинівської міської ради №120-ос від 27 серпня 2018 року ОСОБА_3 була призначена тимчасово виконуючою обов'язки директора ЗЗСО №1 до моменту обрання директора даного закладу освіти на підставі конкурсного відбору (а.с.47). Крім того, позивач, зазначивши зауваження щодо умов конкурсу, участі у конкурсі не взяв та підтримав кандидатуру ОСОБА_3 щодо призначення на посаду директора ЗЗСО №1 (а.с.76).
Крім того, звернення управління освіти не було розглянуто профспілковим органом і останній не приймав рішення про згоду чи відмову у наданні згоди на вивільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи щодо недодержання відповідачем при звільненні вимог статті 43 КЗпП України в цій частині є безпідставними.
З урахуванням наведеного висновок суду про звільнення позивача з порушенням трудового законодавства не можна визнати законним й обґрунтованим. Встановлені апеляційним судом обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установивши, що під час ухвалення оскарженого рішення суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права і порушив норми процесуального права, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення і ухвалює нове рішення, яким відмовляє у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 грудня 2018 року скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 освіти Костянтинівської міської ради, третя особа Костянтинівська міська рада, про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Судді І.В. Кішкіна
ОСОБА_8
ОСОБА_9
Повний текст постанови складено 22 квітня 2019 року
ОСОБА_10Кішкіна