Справа № 141/65/19
Провадження № 33/801/358/2019
Категорія:
Головуючий у суді 1-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач: Голота Л. О.
24 квітня 2019 року м. Вінниця
Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, -
Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року визнано ОСОБА_2 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення, передбачене законом, у виді штрафу в розмірі 10200 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави 384,20 гривень судового збору.
Як зазначено в постанові, ОСОБА_2 18 січня 2019 року, о 22:40, в с. Чернявка, Оратівського району Вінницької області, по вул. Першотравневій, керував автомобілем ВАЗ 2150, державний номерний знак АВ 03557 ВХ, в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився зі згоди водія в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер» в присутності двох свідків - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Результат тестування показав 0,22 %, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.
Не погоджуючись із постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду скасувати і закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, не були присутні свідки. Суд першої інстанції свідків не допитував, а надані ним письмові пояснення не можуть братись до уваги. Працівниками поліції не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тому неможливо встановити точність показників. Працівниками поліції не було надано копію протоколу.
Також зазначає, що суд першої інстанції помилково не застосував до нього положення статті 22 КУпАП та не звільнив його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення.
Вказує, що копію постанови суду він отримав по пошті 22 березня 2019 року, а апеляційну скаргу подано 29 березня 2019 року через пошту, а тому просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, вину не визнав. Суду пояснив, що дійсно 18.01.2019 року випив спиртне та сів за кермо автомобіля, оскільки був змушений везти дитину до лікарні. Вважає дане порушення малозначимим.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю, що пропущений строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга залишенню без задоволення, з огляду на наступне.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є обґрунтованим та підтверджується наявними у справі доказами, зокрема : протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №033576 від 18 січня 2019 року /а.с. 1/, відповідно до якого ОСОБА_2 зазначив, що випив пляшку пива та з протоколом згоден, направленням ОСОБА_2 для огляду на стан сп'яніння /а.с. 2/, роздруківкою алкотестера "Драгер" № 1671 від 18 січня 2019 року, відповідно до якої, ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння 0,22 проміле алкоголю /а.с. 3/, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів /а. с. 4/, поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 /а.с. 5, 6/.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, не були присутні свідки є безпідставними та спростовують наявними у справі доказами, протоколом про адміністративне правопорушення та письмовими поясненнями свідків.
Аргументи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково не застосував до нього положення статті 22 КУпАП та не звільнив його від адміністративної відповідальності у зв'язку з малозначністю вчиненого правопорушення, суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки підстави для звільнення ОСОБА_2 від адміністративної відповідальності на підставі статті 22 КУпАП відсутні.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції не було надано сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, тому неможливо встановити точність показників, суд вважає такими, що не дають підстави для скасування постанови суду, оскільки ОСОБА_2 з протоколом про адміністративне правопорушення був згоден, зауважень щодо його змісту, порядку його огляду, в тому числі необхідності надання сертифікату не мав.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 № 1452/735 перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не було надано працівниками поліції копії протоколу про адміністративне правопорушення суд вважає необґрунтованими, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення видно, що ОСОБА_2 розписався в ньому про отримання копії протоколу.
Інші наведені в апеляційній скарзі аргументи не спростовують правильний висновок суду першої інстанції та не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
При вирішенні справи суддею дотримано вимоги статей 268, 280 КУпАП, адміністративне стягнення накладене відповідно до правил, передбачених статтею 33 КУпАП, з урахування даних про особу правопорушника, ступеня його вини, обставин, що пом'якшують відповідальність.
Наведені ОСОБА_2 причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду, суд вважає обґрунтованими та вважає за можливе поновити строк на оскарження постанови суду, з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження.
Керуючись статтями 247, 268, 294 КУпАП, -
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 27 лютого 2019 року у даній справі - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Підпис Л. О. Голота
Згідно з оригіналом
Суддя Л. О. Голота