ф
Іменем України
23 квітня 2019 року
Київ
справа №826/11988/15
адміністративне провадження №К/9901/3046/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Гімона М.М., Мороз Л.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в складі судді Бояринцевої М.А. від 14.09.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Василенка Я.М., Кузьменка В.В., Шурка О.І. від 28.11.2017 у справі №826/11988/15 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулася до суду першої інстанції із позовом, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк»;
- визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 12.09.2014;
- зобов'язати уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_2 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;
- визнати протиправними дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб по включенню ОСОБА_2 до переліку фізичних осіб-вкладників, яким тимчасово призупинено виплату та скасувати рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в частині включення ОСОБА_2 до переліку фізичних осіб - вкладників публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово призупинено виплату коштів (в редакції 27.08.2015).
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2017, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, позивач подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що отримані кошти на рахунку позивача вважаються вкладом і мають бути відшкодовані за рахунок Фонду у встановлений законом спосіб. вказує на відсутність підстав для визнання укладеного договору нікчемним.
У відзивах на касаційну скаргу відповідачі просять відмовити в задоволенні скарги та залишити судові рішення без змін.
В судове засідання позивач та представники відповідачів не з'явились. про дату, час та розгляд справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що між ОСОБА_2 (клієнт) та ПАТ «Комерційний Банк «Експобанк» (банк) укладено договір банківського рахунку № 1769/18914/2014 від 12.09.2014.
Відповідно до п. 1.1 вказаного вище договору банк відкриває клієнту поточний рахунок в валюті UАН № НОМЕР_1 (далі - «рахунок») та приймає і зараховує на рахунок грошові кошти, що надходять клієнту, а також виконує розпорядження клієнта на здійснення операцій за рахунком, у тому числі, на переказ грошових коштів з рахунку за допомогою платіжних інструментів.
У відповідності до виписки по особовому рахунку кошти в сумі 200 000 грн. надійшли на рахунок позивача від ОСОБА_4 згідно договору позики від 08.09.2014.
Разом з тим постановою Правління Національного Банку України від 11.09.2014 № 567/БТ ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» віднесено до категорії проблемних, з дня прийняття вказаної постанови було установлено обмеження в діяльності банку, зокрема і зупинено операції щодо відкриття поточних рахунків фізичним особам та зарахування на рахунки фізичних осіб коштів, що переказуються з рахунків, відкритих в АТ «КБ «Експобанк».
24.09.2014 прийнято постанову Правління НБУ №597 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі якої виконавча дирекція Фонду прийняла рішення №97, згідно з яким з 25 вересня 2014 року запровадила тимчасову адміністрацію та призначила уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію в банку Волощука І.Г.
22.01.2015 постановою Правління Національного Банку України № 41 відкликано в Банку ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 № 15 призначено Волощука Ігоря Григоровича уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Експобанк».
20.02.2015 листом № 1401/1064 позивачу доведено до відома, що на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб позивача включено до переліку вкладників фізичних осіб-вкладників АТ «Комерційний банк «Експобанк», яким тимчасово заблоковано та тимчасово припинено виплату коштів.
Листами від 16.07.2015 № 1101/3995, № 1101/3983 позивача повідомлено, що договір банківського рахунку № 1769/18914/2014 від 12.09.2014 та правочин щодо перерахування грошових коштів позивачу є нікчемними з підстав, визначених у п. 2 та п. 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи, відмову відповідачів протиправною позивач звернулась до суду з вказаним позовом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що кошти на рахунок позивача надійшли шляхом перерахування коштів згідно з договором позики від 08.09.2014, а не шляхом внесення коштів безпосередньо позивачем, відтак суди погодилися з посиланнями відповідачів на нікчемність правочинів і протиправність дроблення іншого вкладу.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає наступне.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Закон № 4452-VI).
Частиною першою статті 3 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.
Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.
Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що держава гарантує фізичним особам, які на момент прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, мали у такому банку вклад (від 10 грн.), відшкодування суми коштів, розміщених на цьому вкладі, включаючи нараховані відсотки, за рахунок коштів ФГВФО у межах суми, встановленої адміністративною радою Фонду, яка не може бути меншою 200000 грн. Фактична виплата гарантованої суми відшкодування здійснюється ФГВФО відповідно до затверджених виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, сформованих на підставі переліку вкладників з визначенням суми відшкодування для кожного з них, що складаються уповноваженою особою Фонду.
Суд касаційної інстанції зауважує, що підставою для поширення на особу гарантій, передбачених Законом №4452-VI щодо відшкодування вкладу, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім'я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника у особи. При цьому положення чинного законодавства не пов'язують визначення статусу вкладника банку та виникнення у нього права на отримання гарантованої суми відшкодування вкладу із походженням на відповідному вкладному (депозитному, поточному) рахунку коштів.
Також слід вказати, що Верховний Суд раніше сформулював правовий висновок щодо застосування норм матеріального права у спорах цієї категорії у подібних правовідносинах. Зокрема, у постанові від 04 липня 2018 року (справа № 826/1476/15) виснував, що перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним. Положення статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішенні питання про віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38 Закону № 4452-VI.
Якщо внаслідок проведених операцій Фонду, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державною виплат), то стаття 38 Закону 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 ЦК. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.
Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають право здійснити перевірку таких правочинів стосовно їх нікчемності, прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторони правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.
При цьому при виявленні нікчемних правочинів Фонд, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частини другої статті 215 ЦК та частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписала уповноважена особа Фонду як особа, що здійснює повноваження органу управління банку.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що позивач є вкладником у розумінні приписів статті 2 Закону №4452-VI, вклад розміщено на рахунку в ПАТ "КБ "Експобанк" до запровадження тимчасової адміністрації, а тому підпадає під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом на підставі статті 26 Закону №4452-VI. При цьому Уповноваженою особою не наведено правових підстав для невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "КБ "Експобанк", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до приписів Закону №4452-VI.
Отже, позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладників банку, до переліку протягом трьох днів з дня отримання рішення про відкликання банківської ліцензії дає підстави для зобов'язання уповноваженої особи Фонду для подання до Фонду додаткової інформації щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "КБ "Експобанк" за рахунок Фонду.
Вказана правова позиція викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/351/16-а.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання уповноваженої особи подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду підлягають задоволенню.
З приводу позовних вимог позивача щодо зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "КБ "Експобанк"" за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд касаційної інстанції вважає їх передчасними, оскільки вчинення таких дій належить до повноважень Фонду, які можуть бути реалізовані ним лише після отримання зазначених вище відомостей від Уповноваженої особи про позивача як вкладника банку, та в даному випадку здійснені Фондом ще не були, а отже, адміністративний позов у цій частині позовних вимог задоволенню не підлягає.
Стосовно позовної вимоги про скасування повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» суд зазначає наступне.
Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону № 4452-VI Фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "КБ "Експобанк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом, який прийнято уповноваженою особою, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року та № 819/353/16 від 04 липня 2018 року.
Оскільки повідомлення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття цього наказу.
Отже, встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішення повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в ПАТ «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк», а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.
Вказана правова позиція була викладена і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 802/8351/16-а.
Відповідно до ч. 1 ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, установлених статтею 238 КАС України, а саме якщо справу не належить розглядами за правилами адміністративного судочинства.
Отже, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог та закриття провадження у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 341, 344, 349, 351, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича щодо невключення ОСОБА_2 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню за договором банківського рахунку від 12.09.2014.
Зобов'язати уповноважену особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Експобанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Провадження в справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування повідомлення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Експобанк» Волощука Ігоря Григоровича в частині визнання нікчемним договору банківського рахунку, укладеного між ОСОБА_2 та публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Експобанк» закрити.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.Ю. Бучик
М.М. Гімон
Л.Л. Мороз ,
Судді Верховного Суду