15 квітня 2019 рокуЛьвів№ 857/2984/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Довгої О.І., Сапіги В.П.,
при секретарі судового засідання: Дроздовській Ю.А.,
з участю апелянта: ОСОБА_1,
представника апелянта: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року (суддя- Костецький Н.В., ухвалене в м. Львові о 11:15, повний текст складено 25.01.2019р.) у справі № 813/3278/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування висновку службового розслідування та наказів, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,-
В липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області та з наведених ньому підстав просить: визнати протиправним та скасувати п. 3 висновку “Службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим СКП ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1Й.” від 15.05.2018, яким прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за грубе порушення службової дисципліни; визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу ГУНП у Львівській області від 18.05.2018 № 1807, яким за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів , що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимоги п. 5 розділу 1, п. 1 розділу 2, Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 9.11.2016 р. № 1179, вимог п.п. 6.13, 6.14 розділу 4 Інструкції з організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби (приміщення ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області), для завдань не пов'язаних з діяльністю СОГ, на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 -прийняте рішення накласти дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції; визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП у Львівській області від 5.06.2018 № 371 о/с, яким звільнено зі служби в поліції за п. 6 ч. 1ст.77 Закону України “Про Національну поліцію”(у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1; стягнути з ГУНП у Львівській області в користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення до прийняття рішення по справі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду його оскаржив позивач ОСОБА_1, який посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року та прийняти нове рішення про задоволення позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається зокрема на те, що його звільнено зі служби в поліції за самовільне залишення місця несення служби та відсутність більше трьох годин в приміщенні ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області. Зазначає, що залишення місця несення служби було погоджене з керівництвом та жодних негативних наслідків таке залишення не потягнуло. Також вказує на те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за межами встановленого строку. Крім цього зазначає, що Інструкція з організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, за порушення якої, його притягнуто до відповідальності втратила чинність.
В судовому засіданні апелянт та його представник надали пояснення аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просили скасувати оскаржуване рішення та позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідач, відзиву на апеляційну скаргу не подав та будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, явки представника в судове засідання не забезпечив, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ з 16.11.2006, та з 01.12.2016 обіймав посаду оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області.
Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.03.2018 № 1077 призначено службове розслідування, та начальником Головного управління Національної поліції у Львівській області 15.05.2018 затверджено висновок службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
В подальшому відповідно до пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 18.05.2018 № 1807 “Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області за грубе порушення службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів , що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимоги п. 5 розділу 1, п. 1 розділу 2, Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 9.11.2016 р. № 1179, вимог п.п. 6.13, 6.14 розділу 4 Інструкції з організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, що виразилось у самовільному залишенні місця несення служби (приміщення ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області), для завдань не пов'язаних з діяльністю СОГ, на оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції.
Згідно наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 05.06.2018 № 371 о/с По особовому складу старшого лейтенанта ОСОБА_1 /006359/ оперуповноваженого сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, з 08.06.2018 звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України Про Національну поліцію у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби.
ОСОБА_1 не погоджуючись із вказаними наказами оскаржив їх в судовому порядку.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що враховуючи наявність встановленого факту порушення позивачем службової дисципліни, то позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 цього ж Закону, визначено, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з п. 4 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, до затвердження відповідним законом Дисциплінарного статуту Національної поліції України підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності визначаються Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 за № 3460-ІV.
В розумінні статті 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна- дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно статті 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно з статтею 5 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" встановлено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Враховуючи вищезазначені приписи, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника можуть застосовуватись заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до розділу І Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених Наказом МВС України №1179 від 09.11.2016, ці Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Ці правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування. Абзацами першим, другим пункту 1, шостим пункту 2 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських встановлено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами. У той же час під час виконання службових обов'язків поліцейському заборонено: перебувати на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння, уживати тютюнові вироби під час безпосереднього виконання службових обов'язків і в невстановленому місці.
Тобто законодавством встановлено підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку та недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Згідно з статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 12.03.2013 № 230 (далі - Інструкція).
Розділом ІІ Інструкції визначено підстави для проведення службового розслідування.
Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Пунктами 8.1, 8.3 Інструкції встановлено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: обставини, за яких особа (особи) РНС скоїла(и) дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посаду, звання, прізвище, ім'я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період служби в органах внутрішніх справ і на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), характеристику особи (зокрема, про наявність або відсутність у неї діючих дисциплінарних стягнень), винної в учиненні дисциплінарного проступку, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам; наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього; вимоги законодавства або посадові обов'язки, які було порушено; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що 22.03.2018 до ГУ Національної поліції у Львівській області надійшла інформація про затримання працівниками УСБ України у Львівській області в порядку ст. 208 КПК України оперуповноваженого СКП ОСОБА_3 Яворівського ВП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження № 42018140400000089 від 19.03.2018, передбаченого ч. 3 ст. 368 КПК України.
Начальником ГУ Національної поліції у Львівській області 26.03.2018 винесено наказ № 1077 Про призначення службового розслідування та відсторонення від виконання службових обов'язків.
Як слідує зі змісту висновку за результатами службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим СКП ОСОБА_3 ВП Яворівського ВП ГУНП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, установлено, що 22.03.2018 оперуповноважений сектору кримінальної поліції ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_1, перебуваючи на службі в складі СОГ ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області, самовільно залишив місце несення служби (приміщення ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області), та був відсутній протягом більше трьох годин, чим грубо порушив п.п. 6.13, 6.14 розділу VI Інструкції з організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, Присягу поліцейського, основні обов'язки поліцейського, передбачені ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, вимоги п. 5 розділу І, п. 1 розділу її, Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179. Також встановлено, що ОСОБА_1 від надання пояснень відмовився, та додатково опитати його не представилось можливим, оскільки останній відмовився надавати письмові пояснення та наполіг, що надалі надавати пояснення не буде, про що складено акт від 21.04.2018 № 1372/13-2018.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно розстановки нарядів на 22.03.2018, затвердженого начальником ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_1 заступив на службу о 08:00 22.03.2018 до 08:00 23.03.2018, отримавши вогнепальну зброю серії ІА № 3697.
Згідно пункту 6.12 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.10.2012 № 940 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.01.2013 за № 54/22586, (чинної на момент вчинення дисциплінарного проступку) СОГ (слідчо-оперативні групи) чергують цілодобово.
Під час чергування працівники міліції, які входять до складу основної та додаткової СОГ, повинні перебувати у своїх службових кабінетах. Якщо кабінети розміщені на значній відстані від адмінбудівлі, де розташована чергова частина, - в кімнаті СОГ, а де вони відсутні, - в приміщеннях чергової частини (п. 6.13 Інструкції № 940).
Члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ (п. 6.14 Інструкції № 940).
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанції, що оскільки слідчо-оперативні групи чергують цілодобово, позивач вважався таким, що з 08:00 22.03.2018 до 08:00 23.03.2018 несе чергування в СОГ.
Як встановлено службовим розслідуванням, та не заперечується позивачем, у службовий час, а саме у період з 11 год., близько 30 хв. ОСОБА_1 перебував на нараді у ОСОБА_3 прикордонному загоні.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що дана подія також, мала місце внаслідок неналежного рівня індивідуально-виховної роботи та відсутності належного повсякденного дієвого контролю за підлеглими, зі сторони начальника СКП ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області майора поліції ОСОБА_4, який використав свого підлеглого працівника ОСОБА_1, який перебував у складі СОГ,- для виконання завдань не пов'язаних зі службою в СОГ, а саме виїзду на нараду у ОСОБА_3 прикордонний загін, довезення його до місця проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з чим на майора поліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення - сувора догана.
Окрім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, близько 14:30 год. 22.03.2018 позивач був виявлений в салоні автомобіля марки “Опель Вектра” д.н.з. RP70118, на території автостанції м. Мостиська (вул. Полуботка, 3). 22.03.2018 о 14:45 біля вказаного приміщення автосервісу за адресою вул. Поповича, 14, м. Мостиська, ОСОБА_1 затримано працівниками УСБУ у Львівській області та прокуратури Львівської області за підозрою у вчинені злочину.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що факт затримання особи у межах кримінального провадження не може вважатись поважною підставою відсутності на робочому місці, оскільки затримання ОСОБА_1 відбулось поза межами робочого місця працівника, при перебуванні на чергуванні в складі СОГ.
Також судом першої інстанції з показів свідка, ОСОБА_5 встановлено, що при наданні пояснень при проведенні службового розслідування він забув про те, що ОСОБА_1 повідомляв його про відлучення з місця несення служби, для купівлі їжі. Крім цього встановлено, що йому було відомо, про те що за вказівкою ОСОБА_4 ОСОБА_1 відбував на нараду у ОСОБА_3 прикордонний загін. Пояснення надавав без тиску на нього з боку інспектора.
Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1Й в період з 11 год. до 14.30 год залишив місце несення служби в складі СОГ та покинув приміщення ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області .
Крім цього з матеріалів службового розслідування встановлено, що в період з 11 год. до 14.30 год. ОСОБА_1 не скеровували на виклики у складі СОГ, що свідчить про відсутність в останнього підстав перебувати у згаданий час за межами ОСОБА_3
Відтак, за наслідками службового розслідування встановлено порушення позивачем вимоги п.п. 6.13, 6.14 Інструкції з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, затвердженої наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, що виразилось у самовільному залишені місця несення служби (приміщення ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП у Львівській області) та відсутністю протягом трьох годин.
Щодо, застосованого найсуворішогодо позивача виду дисциплінарного стягнення колегія суддів зазначає, що за час несення служби ОСОБА_1 вже 8 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності та на момент проведення службового розслідування мав не зняте дисциплінарне стягнення - сувору догану, оголошену наказом від 16.04.2018 № 1365.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, при накладенні на позивача дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, було враховано тяжкість проступку та обставини, за яких вчинено порушення службової дисципліни.
Твердження апелянта про те, що Інструкція з організації реагування на повідомлення про кримінальні правопорушення, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події та забезпечення оперативного інформування в органах і підрозділах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України від 22.10.2012 № 940, за порушення якої його притягнуто до відповідальності на момент прийняття оскаржуваних наказів відповідача втратила чинність є безпідставним, оскільки на час вчинення ним дисциплінарного проступку (22.03.2018р.) дана інструкція була чинна до 20.04.2018р., оскільки цього дня набрала чинності Інструкція з організації реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України затверджена Наказом МВС України від 16.02.2018р. №111.
Щодо твердження апелянта про те, що він залишив місце несення служби за вказівкою начальника СКП ОСОБА_3 Яворівського ВП ГУНП ОСОБА_4 апеляційний суд зазначає, що п.6.14 Інструкції №940 передбачено, що члени СОГ (основної та додаткових) можуть відлучатися з місць постійного перебування лише з дозволу чергового: для вживання їжі (у межах адмінбудинку ОВС), на місця вчинення кримінальних правопорушень, до кімнати розгляду обставин з доставленими особами тощо. Членам СОГ забороняється відлучатися з місця постійного перебування для виконання службових завдань, не пов'язаних з діяльністю СОГ.
Щодо посилання апелянта на те, що його притягнуто до дисциплінарної відповідальності за межами встановленого строку відповідальності апеляційний суд зазначає наступне.
Статтею 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" зокрема передбачено , що службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Як вбачається з матеріалів справи Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.03.2018 №1077 призначено службове розслідування стосовно ОСОБА_1. В подальшому начальнику Головного управління Національної поліції у Львівській області подано рапорт про продовження терміну проведення службового розслідування та погоджено продовження терміну службового розслідування до 26.05.2018р., про що свідчить віза керівника на рапорті (а.с.123)., та службове розслідування завершено 15.05.2018р., тобто в межах встановленого строку.
Таким чином враховуючи наведене вище, судом першої інстанції підставно відмовлено в задоволенні позову, оскільки, матеріалами справи підтверджено наявність встановленого факту порушення позивачем службової дисципліни, вимог ст. 18 Закону України “Про Національну поліцію”, щодо неухильного дотримання положень Конституції України, законів України та нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, вимоги п. 5 розділу 1, п. 1 розділу 2, Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 9.11.2016 р. № 1179, вимог п.п. 6.13, 6.14 розділу 4 Інструкції № 940.
ОСОБА_6 апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 січня 2019 року у справі № 813/3278/18 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_7
судді ОСОБА_6
ОСОБА_8
Повне судове рішення складено 24.04.2019р.