Справа № 127/20172/18
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сичук М.М.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
23 квітня 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Кузьменко Л.В. Франовської К.С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Франчук А.О.,
позивача: ОСОБА_2;
представника відповідача: Коваленка В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про встановлення способу виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови.
Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалою від 23.01.2019 року у задоволенні заяви про встановлення способу виконання постанови відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаною ухвалою, позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву про встановлення способу виконання рішення суду.
У судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.
Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року позов ОСОБА_2 до Департаменту архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову директора департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради Чернеги О.М. в справі про адміністративне правопорушення № 58 від 24.07.2018 року щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 188-42 КУпАП. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 00 копійок.
Позивач звернулася до Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області з відповідною заявою про стягнення коштів та виданим судом виконавчим листом.
Однак листом № 2357/0432 від 19.12.2018 року Управління Державної казначейської служби України у м. Вінниці Вінницької області повернуло виконавчий документ без виконання, зазначивши, що Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради немає відкритих рахунків у казначействі.
Заявник звернулася до суду та просила встановити спосіб виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року №127/20172/18 в частині: стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту державного архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати зі сплати судового збору за подачу позовної заяви в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок та судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 528 (п'ятсот двадцять вісім) гривень 60 копійок, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок, витрати на прибуття представника позивача у судове засідання в інший населений пункт у розмірі 332 (триста тридцять дві) гривні 00 копійок.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, виходив з того, що заява позивача про зміну способу виконання постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 01.10.2018 року задоволенню не підлягає, так як не знайшла свого підтвердження та відповідного обґрунтування.
На думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи та зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з огляду на наступне.
Стаття 129-1 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Порядок та підстави для зміни способу, порядку та встановлення строку виконання судового рішення закріплені статтею 378 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 378 КАС за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Частиною 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Зазначеним нормі кореспондує частина третя ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року № 1404-VIII відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
При цьому, під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способам. Змінюючи спосіб і порядок судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Аналогічна правова позиція висвітлена в рішенні Верховного Суду від 12.04.2018 (справа №759/1928/13-а).
Аналізуючи норми частини третьої статті 378 КАС у системному зв'язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, можна дійти висновку, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.
Позивач вважає, що Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради входить до складу Вінницької міської ради, повноваження, якої делеговані виконавчому комітету Вінницької міської ради на ім'я якого у казначействі відкриті реєстраційні рахунки і фінансується з рахунків виконавчого комітету Вінницької міської ради.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до п. 14 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року № 294, Держархбудінспекція є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, Департамент архітектурно - будівельного контролю Вінницької міської ради не є самостійною юридичною особою, а тому не має власного ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності (код ЄДРПОУ) та власних відкритих рахунків в органах Казначейства.
Відтак, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви про встановлення способу виконання рішення суду по даній справі, у зв'язку з чим, оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова складена в повному обсязі 24.04.2019 року.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Кузьменко Л.В. Франовська К.С.