Ухвала від 23.04.2019 по справі 755/18990/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 755/18990/17

УХВАЛА

23 квітня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді - Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків - 10 днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Підставою для залишення апеляційної скарги без руху послугувало те, що апелянтом було пропущено строк на апеляційне оскарження.

Вказану ухвалу суду отримано апелянтом 09 квітня 2019 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

15 квітня 2019 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання, в якому апелянт посилаючись на хворобу представника, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження.

У низці рішень Європейського суду з прав людини зазначено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 р. зазначено, що обмеження не буде сумісним з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., «якщо воно не має правомірної мети і якщо відсутнє пропорційне співвідношення між вжитими засобами та постановленою метою».

Так, існування процесуальних строків на оскарження судових рішень зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Важливість існування та дотримання строків звернення з апеляційною скаргою також зумовлено і такими обставинами.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким кожна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Водночас, суд звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, що унеможливлюють вчасне звернення до суду з апеляційною скаргою.

Дослідивши клопотання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає що, воно є безпідставним та необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.

Отже, оскільки апелянтом не надано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, не наведено нових достатніх обставин для поновлення пропущенного строку, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження належить відмовити.

Разом з тим, суд зазначає, що апелянту було надано достатній строк для усунення недоліків, як це передбачено ст. 169 КАС України, а тому клопотання про продовження строку для усунення недоліків не підлягає задоволенню.

У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України до суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Враховуючи, що станом на 23 квітня 2019 року апелянтом не виконані вимоги ухвали суду від 01 квітня 2019 року, суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. 299, 321, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне та продовження строку на усунення недоліків - відмовити. Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 23 липня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач Є.І.Мєзєнцев

Судді В.В.Файдюк

Є.В.Чаку

Попередній документ
81398176
Наступний документ
81398178
Інформація про рішення:
№ рішення: 81398177
№ справи: 755/18990/17
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: