П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6153/18
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І. ухвала суду першої інстанції прийнята у м. Одеса в порядку письмового провадження 20 лютого 2019 року Головуючий в 1 інстанції: Свида Л. І.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів: Градовського Ю.М., Крусяна А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Суворовському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України в м. Одесі про визнання протиправним рішення № 111 від 08 жовтня 2018 року та зобов'язання здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком з дати припинення - 01 серпня 2012 року, з врахуванням компенсації втрати частини доходів, із застосуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, як не працюючому пенсіонеру та дитині війни, здійснити осучаснення пенсії з 01 жовтня 2017 року відповідно до пенсійної реформи України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року адміністративний позов в частині зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_2 з дати припинення - 01 серпня 2012 року по 25 травня 2018 року, залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою направити справу до суду першої інстанції для прийняття додаткового рішення.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок щодо залишення без розгляду адміністративного позову в частині зобов'язання здійснити перерахунок розміру та поновлення виплату пенсії позивача, за період з 01 серпня 2012 року по 25 травня 2018 року, так як строк звернення до суду позивачем не порушено, оскільки виплату пенсії йому припинено з незалежних від нього обставин, а тому відповідно до ст. 46 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується за минулий час без обмеження строку.
В свою чергу, відповідачем подано відзив на вказану апеляційну скаргу, відповідно до якого вбачається, що судом першої інстанції правомірно залишено без розгляду адміністративний позов у відповідній частині, так як позивачем пропущено строки звернення до суду з позивними вимогами в цій частині.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 26 листопада 2018 року звернувся з позовом про визнання протиправним рішення №1 11 від 08 жовтня 2018 року та зобов'язання здійснити перерахунок розміру та поновити виплату пенсії за віком з дати припинення - 01 серпня 2012 року.
При цьому, судом першої інстанції встановлено, що позивачем пропущено встановлений шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, внаслідок чого, судом першої інстанції зроблено висновок, з яким погоджується колегія суддів, про залишення без розгляду отриманого адміністративного позову в частині зобов'язання здійснення перерахунку розміру та виплати пенсії, за період 01 серпня 2012 року по 25 травня 2018 року, відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, з огляду на наступне.
Так, згідно ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Колегією суддів встановлено, що у межах спірних правовідносин позивачем, зокрема, заявлено вимоги до пенсійного органу про здійснення перерахунку та поновлення виплати пенсії позивачу, починаючи з 01 серпня 2012 року.
В свою чергу, оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції встановлено, що позивачем порушено встановлений 6-місячний строк звернення до суду, а як наслідок зроблено висновок про залишення без розгляду позовних вимог у відповідній частині, за період з 01 серпня 2012 року по 25 травня 2018 року.
При цьому, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що право особи на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням.
В даному випадку, таким легітимним обмеженням є строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, що установлений чинним процесуальним законодавством.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, колегія суддів повторно зазначає, що позивачу припинено виплату пенсію у серпні 2012 року, а тому саме з відповідного часу він мав знати про порушення своїх прав у межах спірних правовідносин.
При цьому, до суду з даним адміністративним позовом останній звернувся лише у листопаді 2018 року, тобто із значним пропуском встановленого 6-місячного строку звернення до суду.
Внаслідок чого, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність розгляду даної справи у межах встановленого шестимісячного строку до дня звернення з даним адміністративним позовом.
В даному випадку, вищевикладений висновок суду першої інстанції та колегії суддів відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 12 червня 2018 року, у справа № 577/50/17-а, від 18 вересня 2018 року, у справі № 199/5647/17, від 19 вересня 2018 року, у справі № 766/1519/17, від 13 грудня 2018 року, у справі 607/19541/15-а.
В свою чергу, доводами позивача жодним чином не спростовано вищевказаних висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення без розгляду поданого адміністративного позову у відповідній частині.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 312, 315, 316, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: Ю.М. Градовський
А.В. Крусян