24 квітня 2019 р.м.ОдесаСправа № 815/354/18
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевчук О.А.
суддів: Бойка А.В. , Осіпов Ю.В.
розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 березня 2018 р. по справі № 815/354/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. позов задоволено.
На зазначене рішення суду Головне управління ДФС в Одеській області подали апеляційну скаргу, в якій, крім іншого, просять поновити строк на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання зазначається, що апелянтом в межах строку на апеляційне оскарження було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та 17.09.2018 року ухвалою суду апеляційну скаргу повернуто апелянту. Апелянт вказує, що станом на момент першого звернення до суду з апеляційною скаргою були відсутні кошти на сплату судового збору. На даний час у Головного управління ДФС в Одеській області передбачені кошти для сплати судового збору, а тому апелянт вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою. Просить вважати такі причини пропуску строку поважними та відкрити апеляційне провадження.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 01.04.2019 року апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишено без руху, оскільки апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду.
Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію вищезазначеної ухвали про залишення без руху апеляційної скарги Головне управління ДФС в Одеській області отримали 09.04.2019 року (а.с. 224).
18 квітня 2019 року до суду надійшло клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р.
В обгрунтування клопотання зазначається, що апелянтом в межах строку на апеляційне оскарження було подано апеляційну скаргу. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху та 17.09.2018 року ухвалою суду апеляційну скаргу повернуто апелянту. Апелянт вказує, що станом на момент першого звернення до суду з апеляційною скаргою були відсутні кошти на сплату судового збору. На даний час у Головного управління ДФС в Одеській області передбачені кошти для сплати судового збору, а тому апелянт вдруге звернувся до суду з апеляційною скаргою.
Просить вважати такі причини пропуску строку поважними та відкрити апеляційне провадження та відстрочити сплату судового збору через відсутність коштів.
Дослідивши надане клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р., судова колегія вважає, що воно задоволенню не підлягає, з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 3 жовтня 2017 року, яка діє з 15.12.2017 року) апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно ч. 1, ст. 295 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2018 р.) апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Згідно ч.3 ст.295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2018 року апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018р.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2018 року апеляційну скаргу було залишено без руху, оскільки апелянтом не сплачено судовий збір.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2018 року продовжено апелянту строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
22.03.2019 року Головне управління ДФС в Одеській області повторно звернулись до суду з апеляційною скаргою.
Доводи апелянта, щодо відсутності коштів для сплати судового збору під час першого звернення до суду з апеляційною скаргою є не достатніми та не поважними підставами для поновлення пропущеного строку.
Як вже судом зазначалось в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, з моменту повернення скаржнику апеляційної скарги (17.09.2018 року) пройшло більше шести місяців. За цей час апелянт не вчиняв дій щодо сплати судового збору та подачі апеляційної скарги, відсутні клопотання, щодо надання додаткового строку для сплати судового збору.
В свою чергу звертаючись з клопотанням про поновлення строку та відстрочення сплати судового збору на виконання ухвали суду про залишення без руху апеляційної скарги, апелянт зазначає ті самі підстави пропуску строку, яким вже була надана оцінка судом в ухвалі суду від 01.04.2019 року та які визнані судом недостатніми та неповажними для поновлення пропущеного строку.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України".
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).
При цьому судова колегія зазначає, що в ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку апріорі не може вважатись відсутність коштів у державного органу для сплати судового збору. Цє пов'язано з тим, що держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Зокрема, на це ЄСПЛ звертав увагу у п. 74 рішення "Лелас проти Хорватії": "Держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків, 'іншими"словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
Також, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку.
Держава (в даному випадку - в особі апелянта) не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень через причини неналежного фінансування органів державної влади. Як зазначав у своїх рішеннях ЄСПЛ, такі помилки, допущені органами державної влади, не повинні виправлятися за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (в даному випадку - позивача, у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, винесеного на його користь).
У відповідності до п.4 ч.1 ст.299 КАС України у разі якщо скаржником у строк, визначений судом, не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 19.04.2019 р., наведені у клопотанні про поновлення строку доводи надані на вимогу суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів вважає не поважними та недостатніми підставами для відкриття апеляційного провадження, а тому є підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.
Керуючись ст. ст. 3, 243, 248, 250, 299, 325, 328, 329 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДФС в Одеській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22.03.2018 р. - відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач Шевчук О.А.
Судді Бойко А.В. Осіпов Ю.В.