Постанова від 23.04.2019 по справі 820/5354/17

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2019 р.Справа № 820/5354/17

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Яковенка М.М.

суддів: Лях О.П., Бегунц А.О.

секретарі судового засідання: Жданюк Г.О.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Машталір В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Харківської обласної державної адміністрації на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року по справі № 820/5354/17 (головуючий 1 інстанції: Кухар М.Д.) за позовом ОСОБА_1 до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Харківській обласній державній адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Харківській обласній державній адміністрації, Харківської обласної державної адміністрації в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просив суд:

- визнати бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виражається в незазначені у довідці про заробітну плату №01-82/8976 від 22.11.2016 року підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 % від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах;

- зобов'язати Харківську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_2 , довідку про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.12.1986 року по 11.03.1987 року з урахуванням підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 % від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року позов задоволено.

Визнано бездіяльність Харківської обласної державної адміністрації, яка виражається в незазначені у довідці про заробітну плату №01-82/8976 від 22.11.2016 року підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 % від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Зобов'язано Харківську обласну державну адміністрацію видати ОСОБА_1 , довідку про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.12.1986 року по 11.03.1987 року з урахуванням підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 % від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах.

Відповідач,Харківського апеляційного адміністративного суду, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволені позову в повному обсязі. Апелянт наголошує на тому, що 22.11.2016 року позивачу було надано довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження №01-82/8976 та зазначає, що довідка містить в повній мірі отриману заробітну плату позивачем за роботу в зоні відчуження. Інших показників у заявленому позивачем розміру підстав для включення не має, позивач такі розмірі заробітної плати не отримував.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 1986 - 1987 роках працював на посаді інструктора партійного комітету в Ізюмському горкомі Компартії України та має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи».

Після подій на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 було призвано на військові збори для виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Спеціальні військові збори з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС проходив у складі військової частини № НОМЕР_1 в період з 25.12.1986 по 11.03.1987 (архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 27.03.2014 №1856).

Під час виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС отримав максимально допустиму дозу радіаційного опромінювання - 25 рентген (архівна довідка), внаслідок чого з 27.06.2001 його визнано інвалідом 3-ї групи безстроково з втратою працездатності - 50%.

Після закінчення робіт з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 повернувся на постійне місце роботи, де йому була виплачена заробітна плата за виконання цих робіт.

З 01.01.2012 року набув чинності Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1210 від 23.11.2011 року.

В силу положень п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсії в зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 54, 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

З метою отримання довідки про заробітну плату позивач письмово звернувся до Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації з заявою у якій просив вирішити питання щодо визначення даних про заробітну плату одержану ОСОБА_1 за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках та видати на підставі цього довідку про заробітну плату.

24.03.2015 року ОСОБА_1 отримав листа Департаменту соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації № с-371/01-44/34, яким йому відмовлено у розгляді заяви про видачу довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.09.2016 року по справі №820/2908/16 зобов'язано Департамент соціального захисту населення Харківської ОДА, передати на розгляд до регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Харківській ОДА звернення ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу №8 засідання регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках вирішенно вважати достатньо підстав для видачі ОСОБА_1 довідки про заробітну плату та видати довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження Позивачеві.

22.11.2016 року ОСОБА_1 отримав довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження за №01-82/8976.

Ознайомившись зі змістом довідки про заробітну плату ОСОБА_1 дізнався, що дані довідки не в повній мірі відображають отриману заробітну плату за виконання робіт в зоні відчуження.

Не погоджуюсь із розрахунком заробітної плати ОСОБА_1 в особі свого представника письмово звернувся із заявою про уточнення даних довідки про заробітну плату №01-82/8976 від 22.11.2016 року.

Згідно листа від 10.08.2017 року №3-3413/01-44/10 надано відповідь про те, що у разі, якщо ОСОБА_1 вважає невірним розрахунок довідки про заробітну плату він може оскаржити дії в судовому порядку, а підстави для повторного розрахунку даних довідки про заробітну плату відсутні.

Здійснюючи апеляційний перегляд рішення, надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1, 2, 8, 9, 10 Постанови КМУ від 26 вересня №886 «Про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках» розгляд письмових заяв громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) та осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, здійснюється комісією Мінсоцполітики (далі - центральна комісія) і комісіями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації (далі - регіональна комісія) за поданням райдержадміністрацій.

Центральна і регіональна комісії є допоміжними органами і у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства та цим Типовим положенням.

Під час прийняття рішення про достатність підстав для видачі працівнику довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, центральна і регіональна комісії керуються законодавчими, іншими нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на дату їх складення.

Регіональна комісія розглядає письмові заяви громадян України з числа інвалідів внаслідок каліцтва або захворювання (категорія 1) і осіб, які втратили годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - заявник), про видачу довідки про заробітну плату, одержану за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у разі, коли підприємство, установу або організацію ліквідовано без правонаступника.

Стосовно визначеного позивачем в якості відповідача Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках при Харківській обласній державній адміністрації, колегія суддів зазначає, що будь-яких позовних вимог до зазначеного органу позивачем не заявлялось. Окрім того, зазначений орган з огляду на Типове Положення затверджене постановою КМУ від 26.09.2012 року №886 не є в розумінні п.7 ч. 1 ст.4 КАС України суб'єктом владних повноважень.

Як встановлено за матеріалами справи, 22.11.2016 р. ОСОБА_1 отримав довідку про заробітну плату за роботу в зоні відчуження, яка відповідає вимогам встановленим наказом Міністерства соціальної політики України від 12.10.2012 № 644 «Про затвердження форми Довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках», яка обчислена на підставі первинних документів про нараховану та виплачену заробітну плату, про тривалість робочого дня та місця виконання роботи.

Зазначена довідка обчислювалась наступним чином.

Основна заробітна плата складається з тарифної ставки (розцінки відрядної, окладу, посадового окладу).

Абзацом першим пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРГІС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» керівникам підприємств надавалося право здійснювати оплату праці працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками (відрядними розцінками, окладами, посадовими окладами). Конкретні розміри підвищення цих тарифних ставок (розцінок відрядних, окладів, посадових окладів) встановлювалися з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт.

Тобто підвищення тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) працівників здійснювалося у встановленому порядку і для підвищення до 100 відсотків тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) всім працівникам підстав немає.

Таким чином, у довідці відображується тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) у підвищеному розмірі виключно на підставі документів конкретної особи того часу, що мають підтвердити, що цій особі за виконання робіт в зоні відчуження дійсно було підвищено тарифну ставку (посадовий оклад, оклад, розцінку відрядну). Якщо у особи або на підприємстві такі документи з будь-яких причин відсутні, тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) відображуються у довідці в одинарному розмірі.

Пунктом 4 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВІ (PI ІС від 07.05.1986 № 153/10-43 було установлено для працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з усунення наслідків аварії, у зоні іонізуючого випромінювання 6- годинний робочий день.

Особам, оплата праці яких провадилась виходячи з місячних тарифних ставок (окладів) годинна тарифна ставка при 6-годинному робочому дні визначалася діленням місячної ставки (окладу) на норму робочих годин по календарю у даному місяці при 6-годинному робочому дні (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 27 грудня 1972 р. N 383/35 (v3_35400-72).

Місячні норми робочого часу з квітня 1986 року по грудень 1990, наведені в листі Міністерства праці та соціальної політики України від 16.01.98 р.

Година тарифна ставка для обчислення оплати праці в зоні відчуження становитиме:

Грудень 1986 року :

Посадовий оклад 200 крб. : 162 год. (у грудні 1986 року при 6-год. роб.=1,23 крб.

Січень 1987року:

Посадовий оклад 200 крб. : 156 год. (у січні 1987 року при 6-год. роб. дн.)=1,28 крб.

Лютий 1987року:

Посадовий оклад 200 крб. : 144 год. (у лютому 1987 року при 6-год. роб. дн.) = 1,39 крб.

Березень 1987року:

Посадовий оклад 200 крб. : 156 год. (у березні 1987 року при 6-год. роб. дн.)=1,28 крб.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-гі ) (абзац четвертий пункту І постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року N 665-195 (v0665400- 86) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі, виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи. Про зазначений порядок оплати праці роз'яснено листом Держкомпраці УРСР та Укрпрофради від 08.01.87 р. N 05/2-25-2; 03-51-8.

Підвищена в кратних розмірах оплата праці не утворювала нових тарифних ставок (посадових окладів), це була доплата за особливі умови праці (роз'яснення Держкомпраці СРСР, Міністерства енергетики і електрифікації СРСР і ЦК профспілки робітників електростанцій і електротехнічної промисловості від 26.05.86 р., Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища).

У зоні особливого контролю оплата праці зазначених осіб провадилась у однократному розмірі тарифної ставки (постанова ЦК КГ1РС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N524-156 (v0524400- 86) та абзац четвертий підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-гі ).

Постановою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 р. N 665-195 (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобіганням забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

1 Оплата праці за роботу в зоні:

Архівна довідка Галузевого державного архіву Міноборони України від 06.05.2014 № 179/1/5988 (розписані дні виїздів)

Грудень 1986 року, Зона № З годинна тарифна ставка для обчислення оплати праці в зоні відчуження становитиме:

Посадовий оклад 200 крб. : 162 год. грудні 1986 року при 6-год. Роб=1,23 крб.

5 днів - 1,23 крб. х 5 дн. х 6 год. х 4 (кратність) =147,6 крб.

1 день (вихідні) - 1,23 крб. х 1 дн. х 6 год. х 4 (кратність) х 2 = 59,04 крб. Разом: 147,6 крб. + 59,04 крб. = 206,64 крб.

Січень 1987року, Зона № 3 годинна тарифна ставка для обчислення оплати праці в зоні відчуження становитиме:

Посадовий оклад 200 крб. : 156 год. (у січні 1987 року при 6-год. роб. дн.) =1,28 крб.

25 днів - 1,28 крб. х 25 дн. х 6 год. х 4 (кратність) = 768,00 крб.

4 дні (вихідні) - 1,28 крб. х 4 дн. х 6 год. х 4 (кратність) х 2 = 245,76 крб.

Разом: 768,00 крб.+245,76 крб. = 1013,76 крб.

Лютий 1987 року, Зона № З годинна тарифна ставка для обчислення оплати праці в зоні відчуження становитиме:

Посадовий оклад 200 крб. : 144 год. (у лютому 1987 року при 6-год. роб. дн.) = 1,39 крб.

24 дні - 1,39 крб. х 24 дн. х 6 год. х 4 (кратність) = 800,64 крб.

4 дні (вихідні) - 1,39 крб. х 4 дн. х год. х 4 (кратність) х 2 = 266,88 крб. Разом: 800,64 крб.+266,88 крб. = 1067,52 крб.

Березень 1987року, Зона № З годинна тарифна ставка для обчислення оплати праці в зоні відчуження становитиме:

Посадовий оклад 200 крб. : 156 год. (у березні 1987 року при 6-год. роб.= 1,28 крб.

7 днів - 1,28 крб. х 7 дн. х 6 год. х 4 (кратність) = 215,04 крб.

1 день (вихідні) - 1,28 крб. х 1 дн. х 6год. х 4 (кратність) х 2 = 61,44 крб.

Разом:215,04 крб. + 61,44 крб. = 276,48 крб.

Середній заробіток, із розрахунку якого провадилися виплати, передбачені Інструкцією про порядок матеріального забезпечення громадян СРСР при призові на дійсну військову службу і проходження служби в запасі (п. 4), затвердженої постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 22 квітня 1982 р. N 95/4-132, обчислювався із розрахунку останніх двох календарних місяців роботи.

Робітникам і службовцям, для яких застосовувалася почасова оплата праці, яка не змінювалася по днях і місяцях (оклад або ставка без доплат і надбавок або зпостійними надбавками і доплатами), за час протягом якого зберігається середній заробіток, розрахунок провадився із зазначеного заробітку.

За працівником за дні роботи відчуження зберігався середній заробіток, в зв'язку з цим визначаємо розмір збереженого середнього заробітку дні роботи в зоні відчуження:

Жовтень 1986 року - 22 дн. - 200,00 крб. + (премія за II півріччя 1986 (расчетно-платежная ведомость № 38) - 200,00 крб. /=33,33 крб.)=крб.

Листопад 1986 року - 19 дн. -200,00 крб. + (премія за II півріччя 1986 (расчетно-платежная ведомость № 38) - 200,00 крб. / бмісяців = 33,33 крб.)233,33 крб.

(233,33 крб. + 233,33 крб.) : 41 дн. = 466,66 : 41 = 11,38 крб.

Середня збережена заробітна плата за роботу в зоні становить:

Грудень 1986року (5 дн.) - 5 дн. х 11,38 крб. = 56,90 крб.

Січень 1987 року (25 дн.) - 25 дн. х крб. 284,50 крб.

Лютий 1987року (24 дн.) - 24 дн. х 11,38 крб. = 273,12 крб.

Березень 1987року (7 дн.) -7 дн. х 11,38 крб. 79,66 крб.

Загальна сума оплати праці за роботу в відчуження становить

Грудень 1986року (5 дн.) - 206,64 крб. + 56,90 крб. =

Січень 1987року (25 дн.) - 1013,76 крб. + 284,50 крб. = 1298,26 крб.

Лютий 1987року (24 дн.) - 1067,52 крб. + 273,12 = 1340,64 крб.

Березень 1987року (7 дн.) - 276,48 + 79,66 = 356.14 крб.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Таким чином, якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо в зазначене положення своєчасно внесені зміни у відповідності з підпунктом 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-гі ) щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, премія призваному на військові збори за період виконання робіт у зоні ЧАЕС повинна була бути нарахована в зазначених розмірах. Для нарахування премії в розмірі 60% тарифної ставки всім учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підстав немає.

На доплату за роботу в надурочний час та святкові дні премія не нараховувалась (роз'яснення Держкомпраці СРСР і ВЦРПС від 21 травня 1959 р. N 16).

В особовій справі ОСОБА_1 документи, які могли бути підставою для нарахування премії, відсутні. Даних щодо виплат місячної премії матеріали справи не містять.

Даних щодо виплати одноразової винагороди за підсумками роботи за 1985 рік - 398,00 крб., як це зазначено у висновку експерта (арк. експертизи 4) у справі не міститься.

Суд першої інстанції приймаючи рішення про необхідність перерахунку довідки, а саме урахування підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 відсотків не зазначив на підставі яких первинних документів такий перерахунок повинен бути проведений, що є порушенням норм матеріального права.

Пунктом 7 Порядку № 1210 встановлено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, І - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Перерахунок пенсії не може проводитись на припущеннях чи даних, які не відповідають первинним бухгалтерським документам.

Щодо підвищення тарифної ставки на 50 процентів зазначаю наступне.

Абзацом першим пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» керівникам підприємств надавалося право здійснювати оплату праці працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками (відрядними розцінками, окладами, посадовими окладами). Конкретні розміри підвищення цих тарифних ставок (розцінок відрядних, окладів, посадових окладів) встановлювалися з урахуванням складності та терміновості виконуваних робіт.

Тобто підвищення тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) працівників здійснювалося у встановленому порядку і для підвищення до 100 відсотків тарифних ставок (відрядних розцінок, окладів, посадових окладів) всім працівникам підстав немає.

Таким чином, у довідці відображується тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) у підвищеному розмірі виключно на підставі документів конкретної особи того часу, що мають підтвердити, що цій особі за виконання робі і в зоні відчуження дійсно було підвищено тарифну ставку (посадовий оклад, оклад, розцінку відрядну). Якщо у особи або на підприємстві такі документи з будь-яких причин відсутні, тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) відображуються у довідці в одинарному розмірі.

Пунктом 4 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 № 153/10-43 було установлено для працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з усунення наслідків аварії, у зоні іонізуючого випромінювання 6- годинний робочий день.

Особам, оплата праці яких провадилась виходячи з місячних тарифних ставок (окладів) годинна тарифна ставка при 6-годинному робочому дні визначаласяділенням місячної ставки (окладу) на норму робочих годин по календарю у даному місяці при 6-годинному робочому дні (роз'яснення Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 27 грудня 1972 р. N 383/35 (уЗ_35400-72 ).

Таким чином, у довідці відображується тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) у підвищеному розмірі виключно на підставі документів конкретної особи того часу, що мають підтвердити, що цій особі за виконання робіт в зоні відчуження дійсно було підвищено тарифну ставку (посадовий оклад, оклад, розцінку відрядну). Якщо у особи або на підприємстві такі документи з будь-яких причин відсутні, тарифна ставка (посадовий оклад, оклад, розцінка відрядна) відображуються у довідці в одинарному розмірі.

У документах особової справи ОСОБА_1 та у документах доданих у процесі розгляду справи відомості щодо підвищення тарифної ставки відсутні, тобто підстав для підвищення тарифної ставки ОСОБА_3 немає.

Щодо виплати премії 60 відсотків.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 р. N 153/10-43 премія за роботу працівника в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання.

Таким чином, якщо до призову на військові збори премія працівнику нараховувалась систематично, за період виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, премія також повинна була бути нарахована в тих же розмірах, як і працівникам підприємства, які не приймали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, тобто у відповідності з діючим положенням про преміювання. Якщо в зазначене положення своєчасно внесені зміни у відповідності з підпунктом 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 р. N 207-7 ( 207с-86-п ) щодо підвищення граничного розміру премій до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, премія призваному на військові збори за період виконання робіт у зоні ЧАЕС повинна була бути нарахована в зазначених розмірах. Для нарахування премії в розмірі 60% тарифної ставки всім учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС підстав немає

На доплату за роботу в надурочний час та святкові дні премія не нараховувалась (роз'яснення Держкомпраці СРСР і ВЦРГІС від 21 гравия 1959 р. N 16).

В особовій справі ОСОБА_1 документи, які могли бути підставою для нарахування премії, відсутні. Даних щодо виплат місячної премії матеріали справи не містять. Даних щодо виплати одноразової винагороди за підсумками роботи за 1985 рік - 398,00 крб., як це зазначено у висновку експерта (арк. експертизи 4) у справі не міститься. Премія за друге півріччя 1986 року 200 крб. була врахована при видачі довідки. Тобто, підстав для нарахування 60 відсотків премії немає.

Ухвалою суду першої інстанції від 28.11.2017 року призначено судово-економічну експертизу у справі. На роз'яснення експертів поставлені питання : "Чи у відповідності до законодавства, що діяло в 1986-1987 роках нарахована заробітна плата ОСОБА_1 .?", "Який розмір заробітної плати повинен був бути нарахований ОСОБА_1 за роботу в зоні ЧАЕС згідно законодавства, що регулювало порядок оплати праці осіб, які виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС?".

Стосовно наявності висновків судово-економічної експертизи якою встановлено, по першому питанню: - в обсязі наданих документів, заробітна плата за період перебування ОСОБА_4 на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.12.1986 по 11.03.1987, відображена в розрахунково-платіжних відомостях за березень - квітень 1987 в загальній сумі 3187,92руб., обчислена Ізюмським міським Комітетом Компартії України не у відповідності до норм чинного на той час законодавства з оплати праці ліквідаторів аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках;

по другому питанню: в обсязі наданих документів, за умови, що суд вважатиме за можливе обчислювати оплату праці ОСОБА_4 за період перебування на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 25.12.1986 по 11.03.1987 по підвищеній на 50% годинній тарифній ставці, а премію - в максимальному розмірі - 60% від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах, загальний заробіток обчислено в сумі 6517,79 руб., в тому числі: грудень 1986 року - 529,05 руб., січень 1987 -2578,42 руб., лютий 1987 - 2676,90 руб., березень 1987 - 733,42 руб.

Колегія суддів не приймає до уваги зроблені висновки судово-економічної експертизи, бо питання можливості або неможливості обчислення оплати праці позивача за період перебування на спеціальних військових зборах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 25.12.1986 по 11.03.1987 по підвищеній на 50% годинній тарифній ставці, а премію - в максимальному розмірі - 60% від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих роботах, зроблені експертом під умовою.

Колегія суддів зазначає, що аналіз наведеного законодавства приводить суд до висновку, що обчислення пенсії може бути здійснене лише виходячи із розміру тієї заробітної плати, яка була нарахована та виплачена особі, тобто яка була фактично сплачена та одержана за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час. Можлива неправильність нарахування та виплати заробітної плати підприємством на якому працювала така особа, не може бути підставою для перерахунку пенсії особи за іншими показниками, ніж ті, що були виплачені. Матеріалами справи не встановлено та не доведено, що позивач на той час спірного періоду або згодом було здійснене нарахування та виплата цих спірних показників.

На підставі викладеного, колегія суддів не погоджується із рішенням суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач надаючи відповідну довідку про заробітну плату за період виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у період з 25.12.1986 року по 11.03.1987 року без урахування підвищеної на 50 відсотків годинної тарифної ставки та премії в розмірі 60 % від оплати праці за фактично відпрацьований час на цих робота, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством, що регулює спірні правовідносини, а тому заявлені позовні вимоги позивача є необґрунтованими, а відтак задоволенню не підлягають.

Доводи апелянта спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 23, 31, 33, 90, 292, 308, 309, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргуХарківської обласної державної адміністрації-задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2018 року по справі № 820/5354/17- скасувати.

Прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню, а у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У повному обсязі складено 24 квітня 2019 року.

Головуючий суддя (підпис)М.М. Яковенко

Судді(підпис) (підпис) О.П. Лях А.О. Бегунц

Попередній документ
81397854
Наступний документ
81397856
Інформація про рішення:
№ рішення: 81397855
№ справи: 820/5354/17
Дата рішення: 23.04.2019
Дата публікації: 15.09.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка